Справа № 626/742/25
Провадження № 1-кс/626/396/2025
про застосування запобіжного заходу
10 березня 2025 року м.Берестин
Слідчий суддя Красноградського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Берестинського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження за № 12025221090000004 від 01 січня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Красноград Харківської області, громадянина України, який має середню освіту, працюючий без офіційного працевлаштування різноробочим будівельних робіт, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України не судимого-
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, -
До Красноградського районного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого СВ Берестинського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Берестинської окружної прокуратури Харківської області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів стосовно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.
В клопотанні про застосування запобіжного заходу зазначено, що 10.02.2025 року приблизно о 12:00 год., ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу власного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, направленим на незаконний збут наркотичного засобу, з корисливих мотивів, в порушення вимог законодавства, що регулює обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів на території України, а саме: Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року № 60/95-ВР із подальшими змінами та доповненнями, Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» із подальшими змінами та доповненнями, Наказу МОЗ України №188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», «Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого Постановою КМУ №589 від 03.06.2009 року, із рук в руки незаконно збув ОСОБА_7 , який був залучений для контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки в якості покупця та до якого застосовано заходи безпеки на підставі Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», згорток із сухою подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, що являє собою наркотичний засіб - канабіс, обіг якого обмежено, масою в перерахунку на масу сухої речовини - 1,0590 г. При цьому від ОСОБА_7 за збут наркотичного засобу - канабісу, ОСОБА_5 із рук в руки отримав грошові кошти в сумі 300 грн, які були вручені ОСОБА_7 співробітниками поліції в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які, як зазначено в клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може спробувати: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі терміном від 4 до 8 років; незаконно впливати на свідків, з огляду на те, що на даний час по кримінальному провадженню проводиться досудове розслідування, не встановлено повне коло свідків (в тому числі ті, кому підозрюваний збував наркотичні засоби), та у разі якщо відносно ОСОБА_5 не буде обрано запобіжний захід, пов'язаний з його ізоляцією, він зможе здійснити вплив на свідків, в тому числі на ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , оперативного закупного щоб вони не надавали викривальних показань стосовного нього; вчиняти інші кримінальні правопорушення, з огляду на те, що ОСОБА_5 схильний до вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (судимий неодноразово за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 309 КК України), не має постійного місця роботи, а отже стабільного доходу, з огляду на що може продовжити злочинну діяльність.
Прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання, посилаючись на його обгрунтованість та наявність ризиків, зазначених слідчим.
Захисник ОСОБА_4 просила застосувати до ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав позицію захисника та просив застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід - у вигляді домашнього арешту, пославшись на те, що він має зареєстроване місце проживання, постійно мешкає за адресою АДРЕСА_1 разом із батьками - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ; наміру ухилятись від органів досудового розслідування не має.
Вислухавши прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_4 , дослідивши долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.307 КК України 01 січня 2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221090000004.
10 березня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, вручено пам'ятку з правами та обов'язками підозрюваного.
На підтвердження обгрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, слідчий посилається на зібрані у кримінальному провадженні докази, а саме на:
- протокол допиту свідка ОСОБА_8 , який надав покази про те, що мешканець м. Берестин, Харківської області ОСОБА_5 займається незаконним збутом наркотичної речовини - канабісу, який зберігає за місцем свого мешкання.
- рапортом о/у СКП Берестинського РВП ГУНП в Харківській області згідно якого, особою на яку вказує ОСОБА_8 , є ОСОБА_5 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , без передбаченого законом дозволу зберігає наркотичні засоби, які в подальшому збуває мешканцям Берестинського району, Харківської області.
- протоколом огляду покупця від 10.02.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_7 було оглянуто та вручено грошові кошти в розмірі 300 грн. для здійснення оперативної закупки наркотичних засобів у ОСОБА_5 ;
- протоколом добровільної видачі від 10.02.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_7 добровільно видав згорток бежевого кольору з сухою подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, який придбав за 300 грн. у ОСОБА_5 ;
- висновком експерта № СЕ-19/121-25/3745-НЗПРАП від 13.02.2025 року, відповідно до якого надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору є канабісом, який віднесено до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину, становить 1,0590 г.
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 (застосовано заходи безпеки на підставі Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»), який пояснив, що що 10.02.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , в ході оперативної закупки із рук в руки придбав у ОСОБА_5 згорток бежевого кольору з сухою подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, який в подальшому добровільно видав працівникам поліції в присутності понятих;
- протоколом результату контролю за вчиненням злочину від 11.02.2025 року, відповідно до якого у період часу із 11:49 год. по 12:19 год. 10.02.2025 року ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , а саме поблизу місця свого мешкання, із рук в руки незаконно збув ОСОБА_7 згорток бежевого кольору з сухою подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору та отримав за це грошові кошти у розмірі 300 грн.;
- протоколом за результатами проведення аудіо-, відеоконтролю особи від 13.02.2025 року, в якому зафіксовано незаконний збут наркотичного засобу ОСОБА_7 з боку ОСОБА_5 , за що останній отримав грошові кошти у розмірі 300 грн.
На переконання слідчого судді, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, достатньою мірою підтверджується копіями зазначених вище доказів, що містяться у матеріалах справи.
Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
На переконання слідчого судді, слідчим доведена наявність ризиків, передбачених у п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:
- ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років, з огляду на що ризик втечі може бути розцінений підозрюваним менш небезпечним, ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарання.
В той же час, суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у рішенні «Мамедова проти Росії» вказав, що, хоча, суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу подальшого позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
У рішенні ЄСПЛ «В. проти Швейцарії» зазначено, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання» її треба визначати з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою. При цьому треба враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, зв'язки з державою, у якій його переслідували за законом, і його міжнародні контакти («В. проти Швейцарії» (W v Switzerland), 14379/88, 26.01.1993).
В своєму рішенні у справі «Адамяк проти Польщі» (Adamiak v Poland), 20758/03, 19.12.2006) Суд нагадує, що в світлі вже встановленої практики Європейського суду наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть служити виправданням тривалого попереднього ув'язнення.
Отже, сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначальним при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
- ризик незаконного впливу на свідків, - суд погоджується з існуванням зазначеного ризику з огляду на те, що на даний час по кримінальному провадженню проводиться досудове розслідування, не встановлено повне коло свідків та існує ймовірність впливу обвинуваченого на свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . В той же час, як вбачається із долучених до клопотання матеріалів, свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_7 слідчим вже допитані.
- ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, з огляду на те, що ОСОБА_5 схильний до вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, оскільки раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 309 КК України, з огляду на що може продовжити злочинну діяльність.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 2 ст.194 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст.177 КПК України.
Частиною 4 ст.194 КПК України передбачено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Слідчий суддя оцінює у сукупності обгрунтованість підозри за ч.1 ст. 307 КК України, зазначені вище ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, дані про особу ОСОБА_5 , якому інкримінується вчинення одного епізоду злочинної діяльності, який має зареєстроване та постійне місце проживання в АДРЕСА_1 , мешкає разом з батьками, в силу ст.89 КПК України вважається особою, яка раніше не судима.
Суд вважає за доцільне зауважити, що невизнання вини, як підстава взяття під варту суперечить таким важливим елементам концепції справедливого суду, як право не свідчити проти себе та презумпція невинуватості ( рішення ЄСПЛ від 3 липня 2012 року у справі «Луценко проти України» (Lutsenko v. Ukraine), заява № 6492/11, п. 72; рішення ЄСПЛ від 12 лютого 2015 року у справі «Подвезько проти України'п.23).
На переконання слідчого судді, стороною обвинувачення не доведено суду, що наявним вище зазначеним ризикам неможливо запобігти шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, зокрема, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, що відповідно до ч.ч.2,4 ст.194 КПК України є підставою для відмови в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").
З урахуванням вищевикладеного, обставин справи, зокрема, того, що ОСОБА_5 інкримінується вчинення одного епізоду злочинної діяльності, особи підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідним застосувати до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту забезпечить виконання ОСОБА_5 процесуальних обов'язків, його належну процесуальну поведінку та дієвість кримінального провадження щодо нього.
При вирішенні питання щодо переліку обов'язків, які необхідно покласти на підозрюваного, слідчий суддя враховує тяжкість та спосіб вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, наявність у підозрюваного постійного місця проживання.
На підставі ст.ст.176,177,178,181,183,184,193,194,196,309 КПК України слідчий суддя,
В задоволенні клопотання слідчого СВ Берестинського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження за № 12025221090000004 від 01 січня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці - до 10 травня 2025 року, заборонивши йому залишати житло цілодобово.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки: - прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
-утримуватися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню;
-не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Строк дії ухвали до 10 травня 2025 року.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтись в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань.
Контроль за виконанням підозрюваним ухвали суду покласти на Берестинський РВП ГУНП в Харківській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1