Рішення від 11.03.2025 по справі 953/9895/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2025 року

м. Харків

Справа № 953/9895/24

Провадження № 2/639/534/25

Жовтневий районний суд м. Харкова

у складі: головуючого - судді Єрмоленко В. Б.,

за участю секретаря - Семенюк А.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «ВЕЛЛФІН» звернувся до Київського районного суду м.Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1699288 від 07.10.2021 у розмірі 24000 грн. та судового збору у розмірі 2 422,40.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 29.10.2024 цивільну справу №953/9895/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано на розгляд за підсудністю до Жовтневого районного суду м.Харкова.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 07.10.2021 між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №1699288 в електронній формі. За умовами укладеного Договору, позивач надав відповідачу грошові кошти у сумі 8 000,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, шляхом перерахування на банківський рахунок вказаний відповідачем, а відповідач зобов'язався повернути позику та сплатити проценти за користування нею. Відповідно до п 1.3 Договору, позика надана строком на 25 днів. Позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись грошовими коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого ліміту. Відповідач отримані грошові кошти, в передбачені Договором строки, не повернув. У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за Договором, відповідач станом на 11.10.2024 має заборгованість у розмірі 24 000,00 грн, яка складається із: 8 000,00 грн - заборгованість за основним боргом; 16 000,00 грн - заборгованість за відсотками. Оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання по Договору про споживчий кредит не виконав, то позивач просить стягнути з відповідача на свою користь зазначену суму заборгованості, а також суму судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 26.12.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі, визначено проводити розгляд справи без виклику осіб. Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Суд, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 07.10.2021 між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №1699288 (а.с. 28-33), відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 8000 грн., строком на 25 днів (згідно п.1.3. Договору до 01.11.2021). Договір підписано електронним підписом позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора.

Відповідно до пункту 1.4 зазначений Договір є укладеним з моменту перерахування суми позики на банківський рахунок, вказаний позичальником та діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором.

Пунктом 1.5.1. договору передбачено, що нарахування процентів за користування позикою проводиться у відповідності до наступних умов: 1.8 % від суми позики, але не менше ніж 50 грн. (п'ятдесят грн. 00 коп.) за перший день користування позикою; 1.8 % процента від суми позики щоденно, починаючи з другого дня в межах строку зазначеного в п.1.3 цього Договору.

За правилами п.1.5.2. Договору якщо позичальник не повернув суму позики своєчасно, за кожен день користування позикою понад строк зазначений в п. 1.3 цього Договору нарахування процентів за користування позикою, встановлених п.1.5.1. договору проводиться за фактичну кількість календарних днів користування позикою, включаючи день погашення як плату за неправомірне користування чужими коштами, в розумінні ч.2 ст.625 ЦКУ (проценти за понадстрокове користування позикою).

Сторони досягли згоди, що повернення позики та сплата процентів за користування позикою здійснюватиметься у відповідності до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором про споживчий кредит- пункт 3.1 договору.

Згідно з визначеною сторонами Таблицею, яка є невід'ємною частиною договору позики, повернення позики здійснюється позичальником одним платежем 01 листопада 2021 року в сумі 11600 грн, з яких: 8000 грн.- сума кредиту за договором, 3600 грн.- сплата процентів за користування позикою (а.с. 33 зв.).

За даними розрахунку заборгованості (а.с. 34-45) заборгованість за тілом кредита і процентами за користування кредитом відповідач на погашав.

Відповідно до інформаційної довідки від 15.10.2021 ТОВ «Платежі онлайн», позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі 8000 грн. (а.с. 46)

За даними розрахунків (а.с. 34-45) заборгованість відповідача за Кредитним договором №1699288 від 07.10.2021 станом на 11.10.2024 складає 24000 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 8000 грн.; заборгованість за відсотками 16000 грн.

Згідно ч.1 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію'електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію'електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом пере направлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилами ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому т.12 цьогоЗакону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомуст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннямист. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За приписами ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За ч. 1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі,якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах,зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи,якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцептуючи пропозицію Банку Відповідач підписом у Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг визнає та погоджується на запропоновані Банком умови користування послугами Банку. (ч. 2 ст. 638 ЦК України)

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст.530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За нормами ст.1 ЗУ «Про споживче кредитування» загальна вартість кредиту для споживача - це сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом. Загальний розмір кредиту - сума коштів, які надані та/або можуть бути надані споживачу за договором про споживчий кредит. Загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

З загальною вартістю кредиту за кредитним договором №1699288 від 07.10.2021, яка включає суму кредиту та проценти за користування кредитом, відповідач ознайомлений.

Згідно зі ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення, від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Приписами ч. 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За положеннями ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання є неприпустимою.

За частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (ч. 1 ст.625 ЦК України)

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правилами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивачем належними та допустимими доказами доведено факт укладення договору та наявність заборгованості за тілом кредиту у сумі 8000 грн. Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту за кредитним договором №1699288 від 07.10.2021, яка становить 8000 грн.

Позивачем також пред'явлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за кредитним договором №1699288 від 07.10.2021 станом на 11.10.2024 в сумі 16000 грн.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

За умовами договору строк надання кредиту діє 25 днів (до 01.11.2021). Відомості про продовження строку дії договору після 01.11.2021 в матеріалах справи відсутні.

За умовами договору позичальник мав сплатити відсотки за користування кредитом у період з 07.10.2021 по 01.11.2021 за ставкою 1,8 % на день від суми кредиту в розмірі 3600 грн. (25 х 144грн.), що узгоджується з Таблицею обчислення загальної вартості кредиту, якою встановлена загальна вартість кредиту - 11600 грн., що включає в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом протягом 25 днів у розмірі 3600 грн. та суму кредиту у розмірі 8000 грн. Однак, ОСОБА_1 нараховано заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 16000 грн. у період з 07.10.2021 по 27.01.2022. (а.с. 34-45)

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, що узгоджується з позицією, викладеною в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12.

Отже, після спливу визначеного договором строку кредитування (01.11.2021) позивач не мав права нараховувати проценти за користування кредитними коштами.

Правові наслідки порушення грошового зобов'язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов'язують його сплатити суму боргу кредитору.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позову в частині вимог щодо стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за відсотками в розмірі 12400 грн., нарахованими після спливу визначеного договором строку кредитування, тобто після 01.11.2021, і вважає необхідним стягнути з відповідача заборгованість за відсотками в межах дії строку кредитного договору в сумі 3600 грн.

За правилами статті 141 ЦПК України, а також враховуючи роз'яснення, що містяться у п.35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року зі змінами, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов суд задовольняє частково, тобто на 48,33 %, судовий збір за подачу позовної заяви підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Веллфін» у сумі 1170,74 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 81, 133, 141, 264, 265, 274 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» заборгованість за Договором про споживчий кредит №1699288 від 07.10.2021 у розмірі 11600 (одинадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту- 8000 грн; заборгованість за відсотками в межах дії строку договору (з 07.10.2021 по 01.11.2021)- 3600 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» судовий збір у розмірі 1170 (одна тисяча сто сімдесят) грн. 74 коп.

В іншій частині у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», код ЄДРПОУ 39952398, місцезнаходження: 03061 м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Єрмоленко В.Б.

Попередній документ
125754007
Наступний документ
125754009
Інформація про рішення:
№ рішення: 125754008
№ справи: 953/9895/24
Дата рішення: 11.03.2025
Дата публікації: 13.03.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Новобаварський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (13.06.2025)
Дата надходження: 20.12.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит