Справа № 638/1972/25
Провадження № 1-кп/638/1345/25
11 березня 2025 року Дзержинський районний суд м. Харкова
у складі головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
з участю прокурора: ОСОБА_3 ,
з участю підозрюваного: ОСОБА_4 ,
з участю захисника: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора про звільнення особи від кримінальної відповідальності по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170020000194 від 11.01.2024 року за підозрою:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, Закарпатської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, на момент вчинення злочину перебував на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - механік-водій третього відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) третьої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону ДПСУ, у військовому званні «солдат», раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України,-
До Дзержинського районного суду м. Харкова звернувся прокурор Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 із клопотанням, в якому просить звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України на підставі частини 5 статті 401 Кримінального кодексу України, а кримінальне провадження закрити; зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 після набрання ухвалою законної сили невідкладно поновити ОСОБА_4 на військовій службі, а ОСОБА_4 після набрання такою ухвалою законної сили не пізніше 72 годин зобов'язати прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 44-ОС від 12.03.2023, ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення. Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 615-ОС від 21.09.2023 ОСОБА_4 призначено на посаду: інспектор прикордонної служби 2 категорії - механік-водій третього відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) третьої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону.
Вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують солдата ОСОБА_4 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
У відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 12, 14, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов'язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше.
Пунктом 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком; на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно вимог ст.ст. 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків він зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Статтями 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжено та який діє на теперішній час.
Однак, солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів вирішив стати на злочинний шлях.
Так, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією строком до закінчення особливого періоду, достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, які зобов'язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.
При цьому, солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи на посаді: інспектор прикордонної служби 2 категорії - механік-водій третього відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) третьої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону, 07.11.2023 під час проходження військової служби вирішив стати на злочинний шлях, та діючи умисно, без дозволу командування та поважних причин, в умовах воєнного стану вирішив незаконно ухилитися від проходження військової служби та провести час на власний розсуд.
Реалізуючи свій злочинний умисел, солдат ОСОБА_4 в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, діючи в умовах воєнного стану 07.11.2023 самовільно залишив місце несення служби в районі населеного пункту Борова, Ізюмського р-ну, Харківської області.
17.01.2025 року о 21:50 годині нарядом Патрульної поліції в м. Ужгород було виявлено військовослужбовця НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону - солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 07.11.2023 самовільно залишив місце несення служби.
Доводячи свій злочинний умисел до кінця, солдат ОСОБА_4 в період з 07.11.2023 року до моменту виявлення Патрульною поліцією в м. Ужгород 17.01.2025 року, незаконно перебував поза межами території тимчасової дислокації підрозділу та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та без поважних причин.
До моменту виявлення, солдат ОСОБА_4 до місця тимчасової дислокації НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону та до місця тимчасової дислокації підрозділу не повернувся, про своє місце знаходження не повідомив.
Вказані дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України, а саме: самовільне залишення місця несення служби без поважних причин військовослужбовцем понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
20.01.2025 року ОСОБА_4 прибув до Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР у м. Полтаві та повідомив про вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України та про намір повернутися для продовження проходження військової служби.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 просив задовольнити клопотання прокурора.
Підозрюваний ОСОБА_4 просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі частини 5 статті 401 Кримінального кодексу України та закрити кримінальне провадження. При цьому підозрюваний зазначив, що раніше до кримінальної відповідальності не притягався.
Судом підозрюваному роз'яснено суть обвинувачення, підстави звільнення від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення. Наслідки закриття відносно нього кримінального провадження з нереабілітуючих підстав підозрюваному зрозумілі. ОСОБА_4 підтвердив у судовому засіданні добровільність згоди на продовження військової служби, йому зрозумілі підстави звільнення від кримінальної відповідальності.
Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з частиною 2 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Так, відповідно до статті 44 Кримінального кодексу України особа, яка вчинила злочин звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно частини 1 статті 285, частини 3 статті 288 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до частини 1, 2 статті 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду. У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Аналогічні норми викладені у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005, відповідно до якого суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності, у разі наявності спеціальних обставин, передбачених конкретною нормою закону, якою, у даному випадку, є норма ч. 5 ст. 401 КК України.
Згідно зі статтею 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Судом встановлено, що 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 Про загальну мобілізацію, яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Відповідно до вимог Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України, тобто самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Згідно з частиною 5 статті 401 Кримінального кодексу України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової зголи командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 був призваний на військову службу за мобілізацією.
Згідно з письмовою згодою ТВО командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_7 від 30.01.2025 року, останній надає згоду на продовження військової служби солдату ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з наступним призначенням його на вакантну посаду - водій-понтонер 1 понтонного відділення понтонного взводу монтажної роти, ШПК солдат, 4 розряд.
В судовому засіданні з'ясовано, що підозрюваний до кримінальної відповідальності не притягався.
Враховуючи, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, добровільно повернувся для подальшого проходження служби, наявна письмова згода його керівника з місця проходження служби, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 на підставі частини 5 статті 401 Кримінального кодексу України підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України, а кримінальне провадження відносно нього - закриттю.
Судом з'ясовано, що підозрюваний ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до частини 5 статті 401 Кримінального кодексу України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
Згідно положення частини 2 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні, речові докази, арешт майна - відсутні.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 21.01.2025 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Харківський слідчий ізолятор», строком до 20.03.2025 року та визначено розмір застави у сумі 242 240,00 грн.
Відповідно до копії квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №0.0.4147949870.1 від 21.01.2025 року, ОСОБА_8 було сплачено на рахунок ТУ ДСА України в Харківській області суму застави у розмірі 242 240,00 грн., призначення платежу: застава згідно ухвали Московського р/с м. Харкова від 21.01.2025 року у справі №643/747/25, провадження №1-кс/643/355/25.
В судовому засіданні захисником підозрюваного ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_5 було заявлено клопотання про повернення сплаченої суми застави у розмірі у сумі 242 240,00 грн.
Згідно зі статтею182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Відповідно до пункту 7 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2011 року № 15 кошти, внесенні як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених кримінальним процесуальним кодексом України.
Так, згідно з частиною 11 статті 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому, застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Згідно з п.8 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу» від 11.01.2012 року №15 застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв'язку. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до територіального управління ДСА або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу, такі документи: заява особи чи заставодавця, в якій обов'язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв'язку; засвідчена судом копія ухвали слідчого судді, суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави.
З огляду на викладене, враховуючи, що застава у розмірі 242 240,00 грн., яка була внесена за підозрюваного не звернута у дохід держави, суд вважає за необхідне повернути суму застави ОСОБА_8 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.284-286, 288, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170020000194 від 11.01.2024 року за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України, на підставі частини 5 статті 401 Кримінального кодексу України - для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170020000194 від 11.01.2024 року, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України - закрити.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 після набрання ухвалою суду законної сили невідкладно поновити на військовій службі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Повернути ОСОБА_8 , після набрання ухвалою законної сиили, внесену заставу в розмірі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп., яка була внесена на рахунок ТУ ДСА України в Харківській області, згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 21.01.2025 року, призначення платежу: «застава згідно ухвали Московського районного суду м. Харкова від 21.01.2025 року у справі №643/747/25, провадження №1-кс/643/355/25 відносно ОСОБА_4 , 1999 року народження».
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя: