Справа № 388/2426/24
11.03.2025 року м. Долинська
Долинський районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Баранського Д.М., розглянув у спрощеному провадженні (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом до відповідача та просить визнати незаконною та скасувати постанову відповідача № 148 від 16 жовтня 2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Позов мотивує тим, що постановою відповідача № 148 від 16 жовтня 2024 року його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено як на військовозобов'язаного штраф в сумі 17000 грн за те, що не з'явився за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 08:30 годину 7 вересня 2024 року.
Позивач зазначає, що повідомлень або викликів про місце та час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від органів ТЦК та СП на його адресу не надходило. Справу розглянуто за його відсутності, чим порушено його право на захист.
Постанову про накладення адміністративного стягнення позивач отримав 20 листопада 2024 року засобами поштового зв'язку.
ОСОБА_1 указує, що посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 йому було вручено направлення на проходження військово-лікарської експертизи з метою встановлення ступеня придатності до військової служби, яке ним отримано та пройдено експертизу. Експертиза здійснювалась військово-лікарською комісією при другому відділі. Позивачу не повідомлялось про строк проходження, дату проходження та необхідність приносити документи до відділу.
Через певний час позивача доставлено до другого відділу на підставі звернення про необхідність доставки для складання адміністративного протоколу, оскільки він не з'явився та не надав документи про проходження комісії. В цей самий день позивач надав до відділу документи про проходження військово-лікарської комісії та 31 жовтня 2024 року отримав військово-обліковий документ № 190720237624741300004, однак щодо нього було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 не надіслав у встановлений строк відзив на позовну заяву, що суд розцінює як визнання позову.
Дослідивши зміст позову, матеріали справи, суд доходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Судом установлено, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн, а саме за те, що під час особливого періоду та воєнного стану, отримав під особистий підпис повістку № 6058 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 08:30 годину 7 вересня 2024 року, але у встановлений у повістці термін та станом на 10 жовтня 2024 року за викликом до другого відділу не прибув. ОСОБА_1 поважних причин не має.
10 жовтня 2024 року ОСОБА_1 доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 за зверненням для складання адміністративного протоколу та в присутності працівників Національної поліції стосовно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 17 Закону України «Про оборону України», абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п. п. 2 п. 1 Додатку 2 Правил військового обліку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, п. 21 постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, настає за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), в особливий період.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідачем на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні будь-яких доказів не надано.
Оскільки відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, що підтверджують винуватість позивача та посилання на які здійснено у змісті мотивувальної частини постанови про накладення адміністративного стягнення, відповідно це рішення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення є протиправним та підлягає скасуванню.
За ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже, рішення відповідача підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 132 КАС України).
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на вищезазначене, оскільки позивач у цій справі поніс судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 484,48 грн, відповідно ці судові витрати підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 210-1, 251, 252, 268, 278-280, 285, 287, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статями 19, 20, 72-79, 132, 134, 139, 241, 242, 244-246, 250, 271, 286 КАС України суд, -
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Визнати незаконною та скасувати постанову № 148, винесену 16 жовтня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі сімнадцяти тисяч гривень. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири гривні сорок вісім копійок) понесених судових витрат.
Апеляційна скарга на рішення подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Долинського районного суду Д. М. Баранський