про розгляд клопотання про закриття провадження у справі
Справа №348/68/25
2/348/338/25
11 березня 2025 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Бурдун Т.А.,
за участю секретаря судового засідання Лейб'юк Є.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача- адвоката Жируна Р.М.,
представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Федіва І.І.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Надвірна клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Федіва І.І. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідачів: приватний нотаріус Коломийського міського нотаріального округу Галян Галина Михайлівна, приватний нотаріус Надвірнянського районного нотаріального округу Івасик Юрій Юрійович,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відповідно до якої позивач просив суд:
-визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу
№147 земельної ділянки з кадастровим номером 2624086001:02:005:0114 площею 0,15 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 , який укладений 27.02.2019 року, між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 і посвідчений приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Івасик Юрієм Юрійовичем;
-визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу №487 земельної ділянки з кадастровим номером 2624086001:02:005:0114 площею 0,15 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 , який укладений 25.05.2021 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 і посвідчений приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Галян Галиною Михайлівною;
-зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,13 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , шляхом її звільнення та приведенням у попередній стан за цільовим призначенням;
-стягнути з відповідачів на його користь судові витрати.
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Розгляд вказаної цивільної справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.
20.02.2025 до суду надійшло клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. В обґрунтування клопотання зазначено, що предметом спору у справі №348/68/25 є: 1) визнання недійсним з моменту укладання договору купівлі-продажу № 487 земельної ділянки з кадастровим номером 2624086001:02:005:0114, площею 0,15га, укладеного 25.05.2021 між ОСОБА_4 (до зімни імені - ОСОБА_5 ) та ОСОБА_2 і посвідченого приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Галян Галиною Михайлівною (за порядковим номером друга позовна вимога); 2) зобов'язати ОСОБА_2 , усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,13 га., яка розташована в АДРЕСА_1 , шляхом її звільнення та приведення у попередній стан за цільовим призначенням (за порядковим номером третя позовна вимога).
Підставами позову у справі № 348/68/25 є обставини, викладені у рішеннях суду першої, апеляційної і касаційної інстанціях по справі № 348/2382/17, та позивач застосував норми права ст.ст. 215, 216 ЦК України.
Між тим, в провадженні судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Грещука Р.П. перебувала справа № 348/2847/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Галян Г.М., про визнання недійсним договору купівлі-продажу, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Звертає увагу суду на те, що позивач переслідуючи мету повторного розгляду справи та шляхом зловживання процесуальними правами приховав від суду вказану справу, чим ввів суд в оману та не виконав вимоги п. 10 ч. 1 ст. 175 ЦПК України (вказав у позові, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав).
Предметом вказаного цивільного позову також було визнання недійсним з моменту укладання договору купівлі-продажу № 487 земельної ділянки з кадастровим номером 2624086001:02:005:0114, площею 0,15га, укладеного 25.05.2021 між ОСОБА_4 (до зімни імені - ОСОБА_5 ) та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Галян Галиною Михайлівною; та зобов'язати ОСОБА_2 , усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 , земельної ділянки площею 0,13 га., яка розташована в АДРЕСА_1 , шляхом її звільнення та приведення у попередній стан за цільовим призначенням.
А підставами позову були обставини, викладені у рішеннях суду першої, апеляційної і касаційної інстанціях по справі № 348/2382/17, та позивач застосував норми права ст.ст. 215, 216 ЦК України.
За результатом розгляду справи № 348/2847/23 Івано-Франківський апеляційний суду постановою від 17.12.2024 відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Отже, на день звернення до суду уже було розглянуто та остаточно вирішено предмет спору, що підтверджується постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 17.12,2024 по справі № 348/2847/23, яка набрала законної сили в день проголошення -17.12.2024, таким чином, позивач розпорядився своїми правами і суд затвердив ці дії.
Крім того, звертає увагу суду на те, що цивільні справи №№ 348/68/25 та 348/2847/23 за складом учасників цивільного процесу, за матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду - тотожні, а саме: сторони, предмет розгляду (договір купівлі-продажу № 487 земельної ділянки) та матеріально-правові вимоги та обставини.
05.03.2025 представник позивача - адвокат Жирун Р.М. подав до суду заперечення на клопотання про закриття провадження, в обґрунтування яких зазначив, що позови у справах № 348/68/25 та № 348/2847/23 не є тотожними. Так у справі № 348/68/25 позовних вимог більше, так як оскаржується два різних договори купівлі-продажу, а саме № 147 від 27.02.2019 року та № 457 від 25.05.2021 року, також у справі три відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (до зімни імені - ОСОБА_5 ), ОСОБА_2 , а також два учасники у статусі третіх осіб, отже склад учасників також є різним. Тобто позовні вимоги та склад учасників у справах № 348/68/25 та № 348/2847/23 є різними. Посилаючись на висновок ВС КЦС у постанові від 04.09.2024 по справі № 170/499/23, просить відмовити у клопотанні про закриття провадження.
На обговорення учасників процесу в судовому засіданні 11.03.2025 поставлено вказане клопотання.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Федів І.І клопотання підтримав та просив його задовольнити, з підстав, зазначених у клопотанні. Зазначив, що позови є тотожними, з боку позивача це є зловживання процесуальними правами.
Представник позивача - адвокат Жирун Р.М в судовому засіданні висловив свої заперечення щодо підстав для закриття провадження у цивільній справі, наголосив, що в межах даного спору вимоги позивача не є тотожними з тими, що були розглянуті у справі № 348/2847/24, зауважив, що суб'єктний склад учасників справи є також різним. З огляду на судову практику, позови у справах не є тотожними, тому у задоволенні клопотання просив відмовити.
Позивач ОСОБА_1 підтримав позицію свого представника.
Вислухавши думку позивача, представника позивача та представника відповідача, оцінивши наявні підстави для закриття провадження у цивільній справі, з підстав, передбачених п.3 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України, суд приходить до наступних висновків.
За змістом п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до статей 1, 3 Цивільного кодексу України, статей 2,4-5,12-13,19 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.
При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis п.33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», п.53 рішення ЄСПЛ від 08квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України»).
Пред'явлення позову (заяви) це процесуальна дія, яка має здійснюватися у порядку, передбаченому ЦПК України.
Після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 175,176,177 ЦПК України; 4)належить позовну заяву розглядати за правилами цивільного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. ( ч. 1 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України)
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, а також подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер. ( п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України)
ЄСПЛ застосовує положення, передбачене ч. 3 ст. 35 Конвенції, де вказано, що Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви.
Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується Судом у кожному конкретному випадку окремо.
Виходячи з положень частини третьої статі 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява, серед іншого, повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили чи ухвали суду про закриття провадження у справі, постановленої між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду чинності.
Йдеться про те, що в тих випадках, коли справа вже вирішена судом або коли сторони розпорядилися своїми правами певним чином і суд затвердив ці дії, повторне звернення до суду не допускається.
Неможливість повторного розгляду справи, коли є судове рішення, що набрало законної сили і не скасоване у встановленому законом порядку, перш за все пов'язана з виключністю судового рішення. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Отже, для застосування вказаної підстави для закриття провадження у справі необхідна наявність водночас трьох складових, а саме: тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. При цьому, зазначені підстави для відмови у відкритті провадження у справі спрямовані на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
При визначенні підстави позову як елемента його змісту суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права.
Верховний Суд в своїй постанові від 25 квітня 2019 року у справі №540/406/19, від 22 травня 2019 року у справі №640/7778/18 (провадження № 61-48585св18), від 04.09.2024 у справі № 170/499/23 зазначив, що закриття провадження у справі разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Як з'ясовано судом, предметом позову у справі № №48/2847/23 було визнання недійсним з моменту укладання договору купівлі-продажу № 487 земельної ділянки з кадастровим номером 2624086001:02:005:0114, площею 0,15га, укладеного 25.05.2021 між ОСОБА_4 (до зімни імені - ОСОБА_5 ) та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Галян Галиною Михайлівною; та зобов'язання ОСОБА_2 , усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 , земельної ділянки площею 0,13 га., яка розташована в АДРЕСА_1 , шляхом її звільнення та приведення у попередній стан за цільовим призначенням. Вирішено питання судових витрат. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 17.12.2024 вказане рішення скасоване, у задоволенні позову відмовлено.
Предметом розгляду у цивільній справі, що розглядається, є визнання недійсним договору купівлі-продажу №147 земельної ділянки з кадастровим номером 2624086001:02:005:0114 площею 0,15 га, який укладений 27.02.2019 року, між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 і посвідчений приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Івасик Юрієм Юрійовичем; визнання недійсним договору купівлі-продажу №487 земельної ділянки з кадастровим номером 2624086001:02:005:0114 площею 0,15 га, який укладений 25.05.2021 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 і посвідчений приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Галян Галиною Михайлівною; та зобов'язання ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,13 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , шляхом її звільнення та приведенням у попередній стан за цільовим призначенням.
Отже, хоч і спір виник з приводу однієї і тієї ж земельної ділянки, проте суб'єктний склад сторін є різним, а позовні вимоги в цих позовах не є тотожними.
За наведених обставин та враховуючи предмет позову, суб'єктний склад сторін спору, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для закриття провадження у цивільній справі на підставі вимог п. 3 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України, тому в задоволенні клопотання про закриття провадження слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 255, 260, 261 ЦПК України, суд,
постановив:
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Федіва І.І. про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідачів: приватний нотаріус Коломийського міського нотаріального округу Галян Галина Михайлівна, приватний нотаріус Надвірнянського районного нотаріального округу Івасик Юрій Юрійович - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути викладені у апеляційній скарзі на рішення суду по суті позовних вимог.
Повний текст ухвали складений 12.03.2025.
Суддя Т.А.Бурдун