Справа № 339/47/25 307
3/339/42/25
12 березня 2025 року м. Болехів
Суддя Болехівського міського суду Івано-Франківської області Головенко О. С.,
розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , фактично проживає по АДРЕСА_2 , громадянина України, непрацюючого, інвалідак стю 2 групи,
за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
08 лютого 2025 року близько 14 год по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство: умисні дії фізичного та психологічного характеру, зокрема, ображав нецензурними словами, погрожував, штурхав, шарпав за одяг, внаслідок чого могла бути завдана шкода її фізичному та психологічному здоров'ю.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився та подав заяву про розгляд справи без його участі, вину визнає, просить суворо не карати, з дружиною помирився і більше такого не повториться (а.с.20).
Потерпіла ОСОБА_2 також подала заяву про розгляд справи без її участі, в якій зазначила про примирення з чоловіком ОСОБА_1 (а.с.19).
При таких обставинах, їх неявка не є перешкодою для проведення судового засідання без їх участі.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як передбачено ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні. Ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, тощо.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненому, окрім його зізнання, підтверджується матеріалами справи, які у своїй сукупності стверджують наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме:
- даними щодо обставин скоєного, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серія ВАД №253322 від 08 лютого 2025 року, в якому ОСОБА_1 відмовився від пояснень згідно ст. 63 Конституції України і жодних зауважень щодо змісту протоколу не висловлював (а.с.1);
- рапортом працівника поліції про те, що 08 лютого 2025 року о 14 год 04 хв надійшло повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_2 , де скаржилася про те, що по АДРЕСА_2 чоловік вчиняє фізичне насильство, розбив носа. Прибувши на місце, заявниця надала письмові пояснення , в яких просить прийняти міри згідно чинного законодавства відносно її чоловіка ОСОБА_1 , який вчинив домашнє насильство та покинув місце події до приїзду поліції (пішов до своєї мами на АДРЕСА_1 ). Прибувши на вказану адресу, на ОСОБА_1 складено протокол, винесено терміновий заборонний припис та складено оцінку ризиків (а.с.2);
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, який є середнім (а.с.3);
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08 лютого 2025 року, в якій ОСОБА_2 просить прийняти міри згідно чинного законодавства щодо чоловіка ОСОБА_1 , який 08 лютого 2025 року близько 14 год по АДРЕСА_2 вчинив відносно неї домашній конфлікт: ображав її нецензурними словами, погрожував та наніс декілька ударів рукою в обличчя (а.с.4-5);
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 про те, що 08 лютого 2025 року близько 14 год прийшла додому, біля воріт чоловік напав на неї, ображав, наніс удари по обличчю, а також ногами копав. Після чого вона зателефонувала в поліцію, а чоловік втік з дому забравши дітей, які не були присутні під час даного конфлікту. Ці дії повторюються неодноразово (а.с.6).
Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07 грудня 2017 року визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме ображав нецензурними словами, погрожував, штурхав, шарпав за одяг, внаслідок чого могла бути завдана шкода її фізичному та психологічному здоров'ю.
Санкція ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачає накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суд згідно вимог ст. 23,33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який є інвалідом 2 групи, визнання ним своєї вини та примирення х потерпілою.
При таких обставинах, до нього слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу згідно мінімальної санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Вирішуючи питання про стягнення відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 , як особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судового збору у розмірі, визначеному ст. 4 Закону України «Про судовий збір», слід врахувати наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору - визначаються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», встановлено ставку судового збору, яка підлягає стягненню з порушника у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605.60 грн.
Згідно положення п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, слід прийти до висновку про можливість звільнення його від сплати судового збору.
На підставі викладеного, ч.1 ст. 173-2 КУпАП та керуючись ст. 283,284 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України "Про судовий збір".
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня отримання постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд.
Апеляційна скарга, подана після після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Головенко О.С