Справа: № 2а-2570/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.
Суддя-доповідач: Умнова О.В.
"09" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Умнової О.В.,
суддів: Василенко Я.М., Чаку Є.В.,
при секретарі: Скопенко Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Бі Ті Україна»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 1.07.2010 року по адміністративній справі за позовом ТОВ «Бі Ті Україна»до ДПІ у Печерському районі м. Києва
- про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.02.2010 року: №00001705/0 про визначення ТОВ «Бі Ті Україна»податкового зобов»язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 3966 грн. та №0000992304/0 про визначення податкового зобов»язання по податку на прибуток на суму 55497 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 1.07.2010 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з даним рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторони, які з»явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 29.12.2009 року по 25.01.2010 року працівниками податкового органу була проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.10.2007 року по 30.09.2009 року, за результатами проведення якої складений акт від 29.01.2010 року.
Згідно висновків акту податковим органом встановлені порушення позивачем вимог пп.5.1 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. «ї»п.1.3 ст.1, п.1.15 ст.1, п.3.4 ст.3, пп. «е»пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, пп.7.3 ст.7, пп. «а»п.17.2 ст.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», у зв»язку із чим, платником занижено податок на прибуток на загальну суму 37378 грн. та занижено податок з доходів фізичних осіб на суму 1322 грн.
На підставі вказаного акту перевірки та виявлених в ході її проведення порушень відповідач 10.02.2010 року виніс податкові повідомлення-рішення: №00001705/0, яким визначив ТОВ «Бі Ті Україна»податкове зобов»язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 3966 грн. (1322 грн. -за основним платежем та 2644 грн. -по штрафним санкціям) та №0000992304/0 про визначення податкового зобов»язання по податку на прибуток на суму 55497 грн. (37378 грн. -за основним платежем та 18119 грн. -по штрафним санкціям).
Висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ґрунтуються на тому, що позивач безпідставно відніс до складу валових витрат витрати на оплату інформаційно-консультаційних послуг, отриманих на підставі договорів та не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов»язковість ведення і зберігання передбачена правилами ведення податкового органу.
Вказані висновки акту перевірки не узгоджуються з нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та фактичними обставинами справи. Спростовуються належними та допустимими доказами, яким суд першої інстанції не дав належного правового аналізу.
Так, основним видом господарської діяльності позивача є оптова торгівля імпортно-складською навантажувальною технікою та запчастинами до неї. Позивачем здійснюється ввезення товарів на територію України, які підлягають митному оформленню.
За штатним розписом у штаті позивача відсутні посади працівників, відповідальних за проведення митних процедур, у зв»язку із чим, з метою виконання вимог митного законодавства між ним та ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 були укладені договори про надання консультацій в галузі комерційної діяльності, відповідно №16-06 від10.04.2006 року та №04-08 від 7.07.2008 року.
Зі змісту вказаних договорів вбачається, що позивач отримував від вказаних СПД послуги, пов»язані з процедурами розмитнення ввезеного ним товару на митну територію України.
Оплата послуг виконавців за договорами проводилась після узгодження між ними та позивачем акта виконаних робіт.
Надані виконавцями акти виконаних робіт відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Отримання позивачем послуг та розрахунки за них, згідно вищевказаних договорів підтверджуються також рахунками-фактури, банківськими виписками, митними деклараціями.
Вказані витрати понесені позивачем у зв»язку з отриманням послуг з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності, у зв»язку із чим, віднесення таких витрат до складу валових є обґрунтованим.
Висновки акту перевірки щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»ґрунтуються на тому, що позивач не в повному обсязі утримало податок з доходів фізичних осіб з наданих додаткових благ співробітника -нерезидента ОСОБА_4, гр.Литви. Позивачем безпідставно утримувався податок з доходів фізичних осіб за ставкою 15%, а не 30%, як це передбачено чинним законодавством.
Вказані висновки податкового органу необґрунтовані та не відповідають нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
ОСОБА_4 був призначений на посаду торгового представника позивача на підставі наказу від 28.11.2006 року та звільнено з посади 31.10.2008 року. При прийнятті на роботу даного нерезидента, останнім була надана посвідка на постійне місце проживання від 10.08.2005 року (дійсна безстроково).
Враховуючи наявність зазначеної посвідки позивач, обґрунтовано, згідно вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та відповідно до податкових ро»яснень, які діяли на момент роботи нерезидента, утримував з доходів останнього 15% податку з доходів фізичних осіб.
Відповідач, як суб»єкт владних повноважень, аргументовано, з посиланням на належну доказову базу та норми матеріального права не довів правомірність винесення ним оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень. Його позиція ґрунтується на невірному трактуванні норм матеріального права та неповному встановленні обставин справи.
Суд першої інстанції не дав належної оцінки фактичним обставинам справи, наданим сторонами доказам, не вірно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв»язку із чим, прийшов до хибного висновку про безпідставність вимог позивача про скасування податкових повідомлень-рішень та ухвалив рішення, яке не відповідає Закону.
Доводи апеляційної скарги позивача спростовують встановлені судом першої інстанції обставини, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідають нормами матеріального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідно до ст.202 КАС України, задовольняє апеляцію позивача, шляхом скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про задоволення вищевказаних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ТОВ «Бі Ті Україна»задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 1.07.2010 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов ТОВ «Бі Ті Україна»до ДПІ у Печерському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень.
Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 10.02.2010 року: №00001705/0 про визначення ТОВ «Бі Ті Україна»податкового зобов»язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 3966 грн. та №0000992304/0 про визначення податкового зобов»язання по податку на прибуток на суму 55497 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст рішення суду виготовлений 15.11.2010 року.
Головуючий суддя:
Судді: