ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
23 листопада 2010 року 09:53 № 2а-6482/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Закритого акціонерного товариства "Холдингова компанія"Бліц-Інформ"
до Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську
про скасування податкових повідомлень-рішень
За участю представників сторін:
від позивача : Невгод О.В.
від відповідача : не прибув
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.11.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Закрите акціонерне товариство «Холдингова компанія «Бліц-Інформ» (надалі за текстом -ЗАТ «Бліц-Інформ») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківськ про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.092009 р. № 0000082305/0 та від 25.11.2009 р. № 00000102305/0.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувані повідомлення-рішення, якими на нього накладено штрафні санкції за порушення вимог Закону України «Про плату за землю», винесені необґрунтовано, за відсутності законних підстав та з порушенням встановленого законодавством терміну для їх винесення. Позивач стверджує, що відповідно до Закону України «Про плату за землю»на момент проведення перевірок та винесення оскаржуваних повідомлень-рішень він не був суб'єктом сплати земельного податку або орендної плати за землю, оскільки не був ні власником, ні користувачем земельної ділянки. Також не встановлено, яку земельну ділянку використовує позивач, як власник нежилого приміщення в багатоквартирному жилому будинку. Крім того, на думку позивача, відповідачем не правильно обраховано розмір штрафних санкцій.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити.
Відповідач надав письмові заперечення, в яких просив в задоволенні позову ЗАТ «Бліц-Інформ»відмовити. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що оскаржувані повідомлення-рішення винесені правомірно, оскільки за результатами планової виїзної перевірки, проведеної Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва, встановлено заниження позивачем земельного податку в сумі 117, 8 грн. за період з 01.09.2009 по 31.03.2009 р. На думку відповідача, позивач, як власник нежитлового приміщення в багатоквартирному житловому будинку та платник окремих податків, на підставі ч.ч. 1,2 ст. 120 Земельного кодексу України набув право власності на частину зайнятої будинком земельної ділянки, що необхідна для обслуговування цього приміщення, а відтак -має сплачувати земельний податок. Відповідач також стверджує, що розмір застосованих ним на підставі п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 та п.п. «а»п.п. 4.2.2., п. 4.2., ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»штрафних санкцій відповідає нормам закону.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного між фізичною особою ОСОБА_2 і ЗАТ «Бліц-Інформ»19.04.2007 р. та посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу (реєстр № Д-279), позивач придбав приміщення магазину площею 97,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1.
В п. 4.3. вказаного договору від 19.04.2007 р. зазначено, що нежитлові приміщення розташовані в багатоповерховому будинку на земельній ділянці, що знаходиться у віданні Івано-Франківської міської ради.
У зв'язку з придбанням нежитлового приміщення ЗАТ «Бліц-Інформ» вернулось до Голови Івано-Франківської міської ради з заявою про оформлення права користування на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1, необхідну для обслуговування приміщення (заява від 12.07.2007 року).
Довідкою Управління земельних відносин Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 57/01-13 від 28.01.2010 р. підтверджено, що матеріали ЗАТ «Бліц-Інформ»по укладанню договору сервітутного користування вказаною земельною ділянкою прийняті управлінням та будуть розглянуті на черговому засіданні виконкому міськради. Згідно попередньо підготовленого проекту договору розмір плати за користування ділянкою складає 1440 грн.
Як свідчать матеріали справи, в період з 26.06.2009 р. по 07.08.2009 р. Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «Бліц-Інформ»(ЄДРПОУ 20050164) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з 01.10.2007 р. по 31.03.2009 р. Зокрема, перевірялись зобов'язання позивача по земельному податку, що виникли у зв'язку з придбанням нежилого приміщення в багаповерховому будинку по АДРЕСА_1.
За результатами перевірки ДПІ у Деснянському районі м. Києва був складений Акт № 5616/23-5/20050164 від 19.08.2009 р., в якому встановлено заниження ЗАТ «Бліц-Інформ»суми земельного податку в розмірі 117,68 грн.
На підставі цього, ДПІ у Деснянському районі м. Києва дійшла висновку про порушення позивачем ст. 14 Закону України «Про палату за землю»від 03.07.1992 р. № 2535-ХІІ та п.п. «а», п.п. 4.2.2., п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ.
Відповідно до п.п. 17.1.1. - п.п. 17.1.3, п. 17.1 ст. 17 України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»ДПІ у Деснянському районі м. Києва нараховано ЗАТ «Бліц-Інформ» штрафну санкцію у сумі 340 грн. за несвоєчасне подання податкової декларації.
Акт перевірки № 5616/23-5/20050164 разом з розрахунком штрафної (фінансової) санкції було передано до ДПІ у м. Івано-Франківськ за місцем розташування земельної ділянки для винесення повідомлення-рішення. Примірник Акту отриманий ЗАТ «Бліц-Інформ»19.08.2009 р.
На підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у м. Івано-Франківськ складено та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від10.09.2009 р. № 0000082305/0 про необхідність погашення в десятиденний термін від дня отримання цього повідомлення податкового зобов'язання у сумі 457,68 грн., з яких 117,68 грн. - сума, на яку позивачем занижено земельний податок, та 340 грн. - сума штрафної (фінансової) санкції.
Керуючись ст. 5 Закону № 2181-ІІІ та Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженим наказом ДПА України від 11.12.96 р. № 29, позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення № 0000082305/0.
Рішенням в.о. начальника ДПІ у м. Івано-Франківськ від 18.11.2009 р. № 30942/10/25-026/370/61 скарга ЗАТ «Бліц-Інформ»залишена без задоволення, а суму штрафної (фінансової) санкції по земельному податку, визначену в податковому повідомленні-рішенні № 0000082305/0, збільшено на 340 грн. Рішення обґрунтоване тим, що відповідно до п. 9 Інструкції «Про порядок обліку платників податків», затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.2008 р. № 80, позивач за власною заявою був взятий на облік, як платник окремих податків, а тому має сплачувати земельний податок за земельну ділянку, набуту ним одночасно з придбанням нерухомого майна. Оскільки в повідомленні-рішенні № 0000082305/0 сума штрафної (фінансової) санкції визначена невірно, то з урахуванням вимог п.п. 17.1.2. п. 17.1 ст. 17 України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вона підлягає збільшенню.
25.11.2009 р. ДПІ у м. Івано-Франківськ було складено та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення №00000102305/0, про необхідність погашення в десятиденний термін від дня отримання повідомлення донарахованої суми штрафної (фінансової) санкції у розмірі 340 грн.
Повідомлення-рішення № 00000102305/0 також було оскаржене позивачем (скарга від 04.12.2009 р. № 349/17, повторна скарга від 27.11.2009 р. № 334/17). Рішенням в.о. начальника ДПІ у м. Івано-Франківськ від 28.12.2009 р. № 35036/10/25-026/439/79 та рішенням заступника голови Державної податкової адміністрації Івано-Франківської області від 29.01.2010р. № 347/10/25-019/12/29 податкове повідомлення-рішення № 00000102305/0 залишено без змін, а скарги ЗАТ «Бліц-Інформ»- без задоволення.
Не погоджуючись з правомірністю винесення ДПІ у м. Івано-Франківськ повідомлень-рішень від 10.09.2009 р. № 0000082305/0 та від 25.11.2009 р. № 00000102305/0, ЗАТ «Бліц-Інформ»звернулось з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Вирішуючи дану справу, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України у відповідній редакції, що була чинною на момент винесення оспорюваних рішень, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про палату за землю»№ 2535-XII податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно зі ст. 14 Закону № 2535-XII платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.
Згідно з п.п. 17.1.1. п.17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі -Закон № 2181) Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Відповідно до п. 3 ст. 10 Закону України «Про держану податкову службу в Україні»(далі -Закон № 509) Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції контролюють своєчасність подання платниками податків податкових декларацій. Відповідно до ст. 11 вказаного закону органи державної податкової служби здійснюють планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Посилаючись на вказані норми, відповідач стверджує, що діяв в межах наданих йому повноважень та керуючись законом. На думку податкового органу, в силу норм ч. 1 та ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України позивач за договором від 19.04.2007 р. автоматично набув право власності на земельну ділянку, необхідну для обслуговування нежитлового приміщення, а тому має сплачувати земельний податок.
Разом з тим, суд не може погодитись з такими доводами податкового органу, з огляду на таке.
Так, відповідно до ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
В ст. 13 Закону України «Про плату за землю»(далі -Закон 2535-XII) зазначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, -договір оренди такої земельної ділянки.
В ст. 5 Закону № 2535-XII зазначено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Таким чином, законодавством чітко визначені суб'єкти сплати земельного податку -це власники земельних ділянок, інформація щодо яких внесена в державний земельний кадастр.
Матеріали справи свідчать, що власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 є Івано-Франківська міська рада.
Право власності на земельну ділянку з земель комунальної або державної власності набувається в порядку, передбаченому законом на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Таке право посвідчується державним актом, цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки або свідоцтвом про право на спадщину (ст. 126 Земельного кодексу України).
Відповідачем не доведено та матеріалами справи не підтверджується набуття позивачем права власності на частину земельної ділянки по АДРЕСА_1, що є умовою виникнення обов'язку по сплаті земельного податку.
Крім того, відповідачем не доведено наявності в земельному кадастрі інформації про позивача, як власника земельної ділянки, що є підставою для нарахування земельного податку.
З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що право користування частиною земельної ділянки, необхідною для обслуговування нежилого приміщення, позивач набув лише у 2010 році.
Так, 20.04.2010 р. Івано-Франківською міською радою винесено рішення № 97-XLIX «Про укладення договорів на сервітутне користування реальною (ідеальною) часткою прибудинкової території». На підставі цього рішення, між Івано-Франківською міською радою, як власником, та ЗАТ «Бліц-Інформ», як користувачем, укладений договір сервітутного користування ідеальною часткою земельної ділянки від 20.04.2010 р. Згідно цього договору в строкове платне користування позивачу передано ідеальну частку земельної ділянки для обслуговування приміщення загальною площею 96,4 кв.м., розташованого по АДРЕСА_1. Вказаний договір укладено строком на п'ять років. Розмір річної плати за користування ділянкою становить 1440 грн. та сплачується щомісячно. Відповідно до п.п. 11, 12 договору право користування часткою земельної ділянки виникає у ЗАТ «Бліц-Інформ»з моменту передачі частки в користування за актом приймання-передачі.
Отже, на момент проведення планової перевірки жодних прав на земельну ділянку у позивача не існувало. Крім того, суд звертає увагу, що підставою нарахування земельного податку є право власності, а не право строкового платного користування, яке передбачає сплату орендної плати.
Посилання відповідача на норми ч.ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України не спростовують вказаних вище висновків суду, оскільки договором купівлі-продажу від 19.04.2007р. не передбачалось відчуження на користь ЗАТ «Бліц-Інформ»земельної ділянки. Крім того, з договору не вбачається, що за попереднім власником було оформлено право на частку земельної ділянки для обслуговування нежитлового приміщення. За загальним принципом цивільного законодавства, особа може відчужити лише те право, яке їй належить.
За таких обставин відповідно до ст. 14 Закону № 2535 позивач на момент проведення перевірок не був суб'єктом сплати земельного податку та не мав подавати таку податкову декларацію, а тому оскаржувані повідомлення-рішення винесені щодо позивача безпідставно.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 3 ст. 10 Закону України «Про держану податкову службу в Україні»(далі -Закон № 509) Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції контролюють своєчасність подання платниками податків податкових декларацій. Відповідно до ст. 11 вказаного закону органи державної податкової служби здійснюють планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
На підставі Закону № 509 розроблений Порядок оформлення результатів планових виїзних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства платником податків, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 N 327.
Відповідно до п. 4.11. вказаного Порядку податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.
Вказаним Положенням не встановлено винятку щодо збільшення вказаного десятиденного строку в разі, якщо повідомлення-рішення виноситься керівником іншого податкового органу ніж той податковий орган, що проводив планову перевірку.
Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення № 0000082305/0 винесено 10.09.2009 р., тоді як Акт перевірки складено 19.08.2009 р.
Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів правомірності прийнятих ним рішень.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до висновку, що позовні вимоги ЗАТ «Бліц-Інформ»підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.09.2009р. № 0000082305/0, від 25.11.2009р. № 00000102305/0 Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківськ.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя П.О. Григорович