ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
26 жовтня 2010 року 10:26 № 2а-13931/10/2670
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:
Суддя Добрянська Я.І.
секретар судового засідання Пономарьов Д.Г.,
За позовомДержавної податкової служби у Оболонському районі м. Києва
доСуб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
простягнення заборгованості у розмірі 2 380 грн. 00 коп.
Представники:
від позивачаКосякевич Ю.С. (довіреність від 10.01.2009р. №41/9/10-008
від відповідача не прибув
Відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 26.07.2010р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 2 380 грн. 00 коп.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що відповідач має заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 2 380 грн. 00 коп., яка виникла у результаті порушення пп.. «а»п.4.1.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»а саме неподання податковому органу податкової декларації.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місце його проживання є АДРЕСА_1.
Крім того, ДПІ у Оболонському районі м. Києва було надіслано лист до адресного бюро ГУ МВС України в м. Києві від 09.08.2010р, який міститься в матеріалах справи.
За інформацією адресного бюро ГУ МВС України в м. Києві відповідач дійсно зареєстрований за адресою АДРЕСА_1.
В матеріалах справи міститься акти, в яких встановлено факт незнаходження фактичного місцезнаходження відповідача. Тому суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання.
Розглянувши подані стороною документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ОСОБА_1 зареєстрований Оболонською районною державною адміністрацією м. Києва 04.09.2008 року., ідентифікаційний номер - НОМЕР_1.
Відповідач взятий на облік Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва, як платник податків 10.10.2008 року, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.
ДПІ у Оболонському районі м. Києва були проведені невиїзні документальні перевірки відповідача 12.10.2009р., 06.11.2009р., 10.02.2010р., 14.07.2010р. за результатами яких виявлено, що відповідач не подає до податкового органу декларацій з податку на додану вартість, про що складені відповідні акти.
За результатами вищезазначених перевірок ДПІ у Оболонському районі м. Києві винесені податкові повідомлення -рішення від 21.10.2009р. №0061341701/0 на суму 510 грн., від 19.11.2009р. №0068231701/0 на суму 850 грн., від 19.02.2010р. №0000211750 на суму 680 грн., від 29.07.2010р. №0002701750/0 у сумі 170 грн.
Відповідно до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами державними цільовими фондами»податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Дані акти перевірки та податкові повідомлення рішення були надіслані позивачем на адресу позивача, однак повернулись без вручення, про що свідчать матеріали справи, а саме акти про неможливість вручення акту та податкового повідомлення -рішення.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 вищезазначеного Закону у разі, коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язані, платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року (із наступними змінами та доповненнями) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Згідно положень п.п. 5.2.2. п. 5.2 ст. 5 вищезазначеного Закону у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.
У суду відсутні докази щодо оскарження відповідачем вищезазначених актів перевірки та податкових повідомлень -рішень.
Крім того, ДПІ у Оболонському районі м. Києва було проведено невиїзну перевірку щодо своєчасності повернення свідоцтва реєстрації платника ПДВ, якою встановлено порушення п.9.8 ст. 9 Законх України „Про податок на додану вартість" та в результаті якої було складено акт перевірки від 14.07.2010р. №195.
Перевіркою встановлено несвоєчасне повернення свідоцтва про реєстрацію платника ІІДВ. Затримка у поверненні свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності.
Посадовим особам ДПІ у Оболонському рійоні м. Києва було направлено вищезазначений акт на адресу відповідача, який повернувся до ДПІ, про що було складено відповідний акт.
На підставі акта щодо несвоєчасного повернення свідоцтва реєстрації платника податку на додану вартість податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.07.2010 № 0002711750/0 про стягнення штрафних санкцій на суму 170 грн.
ДПІ у Оболонському р-ні м. Києва встановлено факт невручення зазначеного податкового-повідомлення рішення 29.07.2010р. по причині незнаходження фактичного місцезнаходження платника податки про що складено акт №38/17-512 від 03.08.2010р.
Податкове повідомлення-рішення від 29.07.2010р. розміщено на дошці податкових оголошень та вважається узгодженим здати розміщення.
В силу п.п. 6.2.1.п.6.2. ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року (із наступними змінами та доповненнями) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
На виконання вищезазначених положень законодавства, позивачем були надіслані податкові вимоги першу №1/6592 від 12.11.2009р. та другу від 18.06.2010р. №2/3297.
На вимогу абзацу першого п. п. 6.2.3. та абзацу другого п. 6.2.4. п. 6.2. ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ, з моменту виникнення податкового боргу відповідачу були направлені зазначені вимоги, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення. Однак зазначені відправлення не були отримані відповідачам та повернуті на адресу податкової.
П.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. З Закону України № 2181 -III передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Відповідно, узгоджена сума податкового зобов'язання, яка не була сплачена платником податків у визначені строки, вважається сумою податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій) платника податків і може бути примусово стягнута за рахунок активів платника в судовому порядку.
Підпунктом 2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України № 2181-ІІІ передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи та державні виконавці у межах їх компетенції.
Відповідно до ст. 238 Господарською кодексу України (ГК України), за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Також ч. 1 ст. 242 ГК України встановлено, що у разі порушення суб'єктом господарювання встановлених правил обліку або звітності щодо сплати зборів (обов'язкових платежів) або їх несплати чи неповної сплати сума, яку належить сплатити, стягується до відповідного бюджету.
Пункт 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлює, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.
На підставі вищезазначеної статті, ДПІ у Оболонському районі м. Києва винесло рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу від 06.08.2010р. №48 стосовно ОСОБА_1
В матеріалах справи відсутні докази щодо оскарження відповідачем даного рішення податкового органу.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.
Судом береться до уваги зворотній бік облікової картки платника податків з якої вбачається наявність заборгованості у розмірі 2380 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті необхідно позов задовольнити повністю, оскільки у позивача наявні докази існування боргу у відповідача, в зв'язку з несплатою ним податкового зобов'язання по єдиному податку .
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Суд прийшов до висновку задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі та стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 2380 грн. 00 коп.
Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на користь Держави заборгованість по податку на додану вартість в розмірі 2380 (дві тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп. на р/р 31113029700006 УДК у Оболонському районі м. Києва, код платежу 14010100, код ЗКПО 26077916, МФО 820019.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано (ч. 1 ст. 254 КАС України)
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя Я.І.Добрянська
Дата підписання постанови в повному обсязі 29.10.2010 р.
Суддя Я.І. Добрянська