ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
23 листопада 2010 року 18:52 № 2а-16019/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., суддів Клочкової Н. В. та Огурцова О. П., при секретарі судового засідання Миколаєнко І. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
За позовом ТОВ «Видавничий Дім Український Медіа Холдінг»
до Міністерства юстиції України
Третя особа ТОВ «Медіа Прінт»
про скасування наказу та зобов'язання вчинити дії
У судовому засіданні 23 листопада 2010 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови.
ТОВ «Видавничий Дім Український Медіа Холдінг»(надалі також -«Позивач») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (надалі також -«Відповідач», «Мін'юст»), за участю ТОВ «Медіа Прінт»(надалі -також «Третя особа») про скасування Наказу Міністерства юстиції України № 2313/5 від 28 вересня 2010 року «Про відмову в державній реєстрації друкованого засобу масової інформації»; зобов'язання Міністерство юстиції України внести до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності відомості про утрату чинності свідоцтва серії КВ № 10746 від 15 грудня 2005 року, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Медіа Прінт»(код ЄДРПОУ 31753144) Державним комітетом телебачення і радіомовлення України; зобов'язання Міністерство юстиції України здійснити державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації -журналу «Forbes»та видати ТОВ «Видавничий Дім Український Медіа Холдінг»(код ЄДРПОУ 30375222) Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації.
Позовні вимоги мотивовано тим, що Наказ Міністерства юстиції України № 2313/5 від 28 вересня 2010 року «Про відмову в державній реєстрації друкованого засобу масової інформації», є протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
Як зазначила в судовому засіданні представник Позивача, ТОВ «Видавничий Дім Український Медіа Холдінг»на підставі Субліцензійної угоди від 22 жовтня 2009 року належить виключне право на використання на території України знаку для товарів і послуг «Forbes»відносно всіх товарів і послуг, що передбачені 9, 16, 35, 41 класами МКТП (Свідоцтво про реєстрацію № 59418), у тому числі Позивач має виключне право видавати на території України журнал «Forbes»російською та/або українською мовами.
В той же час, на думку представника Позивача, зазначена Відповідачем підстава відмови в реєстрації друкованого засобу масової інформації не могла бути підставою для відмови Позивачу у здійсненні реєстрації друкованого засобу, так як відповідне свідоцтво Третьої особи втратило чинність.
Так, представник Позивача вказала на те, що, як стало відомо Позивачу, ТОВ «Медіа Прінт»не скористалось своїм правом на випуск друкованого засобу масової інформації ні протягом року з дня одержання свідоцтва, ні станом на час розгляду даної адміністративної справи, і не розпочало випуск друкованого засобу масової інформації -журналу «Forbes». Взагалі видання «Forbes»за Свідоцтвом № 10746 від 15 грудня 2005 року, як зазначила представник Позивача, ніколи не видавалося, не друкувалося та не розповсюджувалося в Україні Третьою особою.
Враховуючи вищевикладене, на думку представника Позивача, Свідоцтво № 10746 від 15 грудня 2005 року, видане Третій особі, відповідно до вимог чинного законодавства України, втратило чинність.
В порушення вказаних положень, на думку представника Позивача, відомості про втрату чинності Свідоцтвом серії КВ № 10746, що було видане ТОВ «МЕДІА ПРІНТ» 15 грудня 2005 року, до Реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств Відповідачем досі не внесені, що, в свою чергу, призвело до протиправної відмови у здійсненні реєстрації друкованого засобу масової інформації -журналу «Forbes».
Представник Відповідача -Міністерства юстиції України, -в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.
В обґрунтування заперечень на позов представником Відповідача було зазначено про те, що Наказ Міністерства юстиції України № 2313/5 від 28 вересня 2010 року «Про відмову в державній реєстрації друкованого засобу масової інформації», є законним та таким, що прийнято суб'єктом владних повноважень на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.
Третя особа -ТОВ «Медіа Прінт», -явку уповноваженого представника до суду не забезпечила, письмового відношення до заявлених позовних вимог суду не надала, про дату та час судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення кореспонденції № 0100171409033.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представника Позивача та представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Правові основи діяльності друкованих засобів масової інформації (преси) в Україні, державні гарантії їх свободи відповідно до Конституції України, Закону України «Про інформацію»та інших актів чинного законодавства і визнаних Україною міжнародно-правових документів, визначено Законом України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» (надалі -також «Закон»).
Відповідно до статті 11 Закону друкований засіб масової інформації може видаватися після його державної реєстрації. Державній реєстрації підлягають всі друковані засоби масової інформації, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу його виготовлення. Заяви про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації подаються засновником (співзасновниками) до органів державної виконавчої влади, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2005 року № 1128 «Питання державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності» встановлено, що, починаючи з 1 березня 2006 р. державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності здійснює Міністерство юстиції.
Порядок реєстрації друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1287 «Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів»(надалі -також «Постанова № 1287»).
Згідно з пунктом 1 Постанови № 1287 державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації здійснюють, зокрема: загальнодержавної, регіональної (дві і більше областей) та/або зарубіжної сфери розповсюдження -Міністерство юстиції.
Відповідно до статті 12 Закону у заяві про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації повинні бути вказані: 1) засновник (співзасновники) видання; 2) вид видання; 3) назва видання; 4) мова видання; 5) сфера розповсюдження (місцева, регіональна, загальнодержавна, зарубіжна) та категорії читачів; 6) програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість; 7) передбачувані періодичність випуску, обсяг і формат видання; 8) юридична адреса засновника, кожного із співзасновників та його (їх) банківські реквізити; 9) місцезнаходження редакції. Реєструючий орган має право зажадати від засновника (співзасновників) подання документів, якими підтверджується його (їх) цивільна правоздатність та цивільна дієздатність (паспорт, статут, договір між співзасновниками, договір з правонаступником, довіреність тощо). При проведенні державної реєстрації забороняється вимагати від засновника (співзасновників) подання інших відомостей і документів. Про зміну виду видання, юридичної адреси засновника (співзасновників), місцезнаходження редакції засновник (співзасновники) друкованого засобу масової інформації зобов'язаний (зобов'язані) відповідно повідомити реєструючий орган у місячний термін.
22 жовтня 2009 року між ТОВ «Видавничий Дім Український Медіа Холдінг»(Субліцензіат) та БІЗБА ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД (Субліцензіар) укладено Субліцензійну угоду про іншомовне видання «Форбс»(«Forbes»), на підставі якої Позивачу належить виключне право на використання на території України знаку для товарів і послуг «Forbes»відносно всіх товарів і послуг, що передбачені 9, 16, 35, 41 класами МКТП (Свідоцтво про реєстрацію № 59418), у тому числі, на видавництво на території України журналу «Forbes»російською та/або українською мовами.
30 серпня 2010 року ТОВ «Видавничий Дім Український Медіа Холдінг»звернувся до Міністерства юстиції України із заявою про реєстрацію друкованого засобу масової інформації «Forbes».
Статтею 13 Закону визначено, що реєструючий орган зобов'язаний в місячний строк розглянути заяву про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації і письмово повідомити засновника (співзасновників) про результат розгляду. В межах цього строку реєструючий орган приймає рішення про: а) державну реєстрацію видання; б) відмову у державній реєстрації; в) зупинення строку розгляду заяви про реєстрацію. Зупинення цього строку здійснюється реєструючим органом, якщо: 1) засновник (співзасновники) не подав документи, якими підтверджується його (їх) цивільна правоздатність та цивільна дієздатність; 2) між співзасновниками не укладено установчий договір, передбачений статтею 9 цього Закону; 3) виникли обставини, за яких з незалежних від реєструючого органу причин своєчасне проведення державної реєстрації неможливе. Зупинений строк розгляду заяви про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації поновлюється з дня, коли заявник письмово повідомить про усунення причин, що перешкоджали державній реєстрації видання.
Підстави відмови в державній реєстрації друкованого засобу масової інформації визначено статтею 15 Закону.
Так, відмова в державній реєстрації друкованого засобу масової інформації можлива тільки з таких підстав: 1) якщо назва друкованого засобу масової інформації, його програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість суперечать статтям 3 і 4 цього Закону; 2) якщо реєструючим органом уже раніше видано свідоцтво друкованому засобу масової інформації з тією ж назвою, за винятком видань, що виходять різними мовами; 3) якщо заяву подано до закінчення року з дня набрання законної сили рішенням про припинення діяльності друкованого засобу масової інформації. У письмовому повідомленні про відмову в державній реєстрації зазначаються підстави, передбачені цією статтею Закону.
Наказом Міністерства юстиції України № 2313/5 від 28 вересня 2010 року «Про відмову в державній реєстрації друкованого засобу масової інформації»на підставі пункту 2 частини 1 статті 15 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»відмовлено в державній реєстрації друкованого засобу масової інформації журналу «Forbes».
На думку Позивача, Наказ Міністерства юстиції України № 2313/5 від 28 вересня 2010 року «Про відмову в державній реєстрації друкованого засобу масової інформації», є протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
Відтак, предметом судового розгляду в даній адміністративній справі, є, зокрема, визнання протиправним та скасування Наказу Міністерства юстиції України № 2313/5 від 28 вересня 2010 року «Про відмову в державній реєстрації друкованого засобу масової інформації», як рішення суб'єкта владних повноважень. Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) даного рішення з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
«На підставі»означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб»означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Підставою відмови Позивачу в державній реєстрації друкованого засобу масової інформації журналу «Forbes»Відповідачем зазначено пункт 2 частини 1 статті 15 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 15 Закону відмова в державній реєстрації друкованого засобу масової інформації можлива, зокрема, якщо реєструючим органом уже раніше видано свідоцтво друкованому засобу масової інформації з тією ж назвою, за винятком видань, що виходять різними мовами.
Як зазначено в Правовому висновку Міністерства юстиції України щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий Дім Український Медіа Холдінг»про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації журналу «Forbes»від 23 вересня 2010 року, «правовою експертизою встановлено, що Державним комітетом телебачення та радіомовлення України уже раніше видане свідоцтво друкованому засобу масової інформації з назвою «Forbes»(свідоцтво серія КВ № 10746 від 15.12.2005)».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Як встановлено Судом, 15 грудня 2005 року Державним комітетом телебачення та радіомовлення України на ім'я ТОВ «Медіа Прінт»видано Свідоцтво серія КВ № 10746 (назва видання -«Forbes»(українська).
Відповідно до частини 2 статті 16 Закону засновник (співзасновники) зберігає право розпочати випуск друкованого засобу масової інформації протягом одного року з дня одержання свідоцтва. В разі пропуску цього строку без поважних причин свідоцтво про державну реєстрацію втрачає чинність.
Суд звертає увагу на те, що вищевказана норма права містить імперативне правило прямої дії -у випадку, якщо засновник (співзасновники) не розпочне випуску друкованого засобу масової інформації протягом одного року з дня одержання свідоцтва (без поважних причин), видане свідоцтво про державну реєстрацію втрачає чинність.
Тобто, в даному випадку законодавцем передбачено автоматичну підставу втрати чинності свідоцтва -невчинення дій щодо випуску друкованого засобу протягом року з дні отримання свідоцтва.
Суд звертає особливу увагу на нетотожність понять «втрата чинності свідоцтвом», «визнання свідоцтва недійсним»та «припинення випуску друкованого засобу масової інформації».
Частиною 2 статті 16 Закону встановлено автоматичну підставу втрати чинності свідоцтвом про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації -невчинення дій щодо випуску друкованого засобу протягом року з дня отримання свідоцтва, тоді, коли статтею 18 Закону визначено підстави і порядок припинення випуску друкованого засобу масової інформації (зокрема, підставами припинення випуску друкованого засобу масової інформації може бути рішення засновника (співзасновників) або рішення суду) та підстави й порядок визнання свідоцтва недійсним (на підставі письмового повідомлення засновника (співзасновників), погодженого з редакцією, або рішення суду про припинення випуску друкованого засобу масової інформації реєструючий орган визнає свідоцтво про його державну реєстрацію недійсним).
З метою здійснення бібліографічного та статистичного обліку, забезпечення відповідального збереження видань, аудіо-, візуальної, аудіовізуальної продукції, поповнення національного інформаційного фонду Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 10 травня 2002 року № 608 «Про порядок доставляння обов'язкових примірників документів»(надалі -також «Постанова № 608»).
Пунктом 1 Постанови № 608 затверджено переліки одержувачів обов'язкового безоплатного примірника видань і аудіо-, візуальної, аудіовізуальної продукції України згідно з додатками 1 і 2.
Відповідно до Додатку 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 10 травня 2002 року № 608 всеукраїнські газети та журнали зобов'язані безоплатно доставляти примірники видань до установ, згідно з переліком, закріпленим Додатком 1.
Як підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме -Листом Міністерства юстиції України № 12276-0-4-10-32 від 11 жовтня 2010 року, Листом Інформаційного управління Відділу інформаційно-бібліотечного забезпечення Апарату Верховної Ради України № 4/3 від 28 вересня 2010 року, Листом Адміністрації Президента України № 28-01/1480 від 20 вересня 2010 року, Листом Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова»Державного комітету телебачення і радіомовлення України № 611/05 від 15 вересня 2010 року, Листом Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського б/н від 29 вересня 2010 року, Листом Національної парламентської бібліотеки України б/н від 29 вересня 2010 року, -контрольні примірники журналу «Forbes»до Міністерства юстиції України, Інформаційного управління Відділу інформаційно-бібліотечного забезпечення Апарату Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова»Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Національної парламентської бібліотеки України, -не надходили.
Жодних доказів на підтвердження того, що ТОВ «Медіа Прінт»протягом одного року з дня отримання Свідоцтва серія КВ № 10746 від 15 грудня 2005 року здійснювало випуск журналу «Forbes»Суду не надано, а Судом таких доказів не встановлено.
Відтак, на підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що Третьою особою, як того вимагають положення Постанови № 608, не направлялися безкоштовні примірники журналу «Forbes»до установ, які визначені Додатком 1 до Постанови № 608, що, в свою чергу, є свідченням того, що ТОВ «Медіа Прінт»у визначений Законом строк (протягом одного року з дня одержання свідоцтва) не розпочало випуску друкованого засобу масової інформації -журналу «Forbes»(українсько мовою).
Вище встановлений факт (а саме -невидання Третьою особою протягом одного року відповідного друкованого видання), відповідно до вимог частини 2 статті 16 Закону, є підставою втрати чинності Свідоцтвом серія КВ № 10746 від 15 грудня 2005 року з16 грудня 2006 року.
З огляду на викладене, Суд вважає за необхідне зазначити про те, що відповідність рішень суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Адміністративний суд, оцінюючи відповідність чинному законодавству рішення суб'єкта владних повноважень, передусім, досліджує його на предмет відповідності принципам Кодексу адміністративного судочинства України, а, зокрема, принципу обґрунтованості, закріпленому в пункті 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Закріплений частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення, в тому числі рішення про відмову в реєстрації друкованого засобу масової інформації, повинно бути мотивованим.
Так, Суд звертає увагу на те, що, перевіряючи заву особи про реєстрацію друкованого засобу масової інформації, суб'єкт владних повноважень -Відповідач, -повинен системно застосовувати положення Закону.
Зокрема, у випадку відмови особі в реєстрації друкованого засобу масової інформації на підставі пункту 2 частини 1 статті 15 Закону (а саме - видання уже раніше реєструючим органом свідоцтва друкованому засобу масової інформації з тією ж назвою, за винятком видань, що виходять різними мовами), Міністерство юстиції України, як правонаступник у спірних правовідносинах Державного комітету телебачення і радіомовлення України, відповідно до наданих йому повноважень, зобов'язане перевірити, в тому числі, чинність такого свідоцтва іншої особи, тобто, факт дотримання власником свідоцтва вимог частини 2 статті 16 Закону.
У випадку встановлення факту недотримання особою вимог частини 2 статті 16 Закону, Відповідач, як того вимагає чинне законодавство, на підставі вимог Положення про Державний реєстр друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 21 червня 2007 року № 412/5, зобов'язаний був вчинити відповідні дії щодо внесення до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності відомості про втрату чинності відповідного свідоцтва.
В той же час, частина 3 статті 13 Закону надає Відповідачу право під час розгляду заяви про реєстрацію друкованого засобу масової інформації зупинити строк розгляду заяви про реєстрацію друкованого засобу масової інформації за наявності обставин, за яких з незалежних від реєструючого органу причин своєчасне проведення державної реєстрації неможливе.
Представником Відповідача не було надано Суду доказів на підтвердження того, що Відповідачем перевірялася чинність Свідоцтва Третьої особи серія КВ № 10746 від 15 грудня 2005 року (в контексті вимог частини 2 статті 16 Закону), як і вживалися інші заходи щодо всебічного розгляду заяви Позивача, що, в свою чергу, свідчить про порушення принципу обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень.
В той же час, Суд звертає увагу на те, що заява про реєстрацію друкованого засобу масової інформації подавалася Позивачем щодо реєстрації журналу «Forbes»українською та російською мовами, тоді, коли третій особі Свідоцтво серія КВ № 10746 від 15 грудня 2005 року було видано лише на випуск журналу «Forbes»українською мовою.
В той же час, пункт 2 частини 1 статті 15 Закону підставою відмови визначає видання раніше реєструючим органом свідоцтва друкованому засобу масової інформації з тією ж назвою, за винятком видань, що виходять різними мовами.
Крім того, Суд звертає увагу на те, що статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено принцип верховенства права, який Суд застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд акцентує увагу на тому, що, здійснюючи публічно-правові функції щодо Позивача (в сфері державної реєстрації друкованого засобу масової інформації), Міністерство юстиції України діяло як орган виконавчої (публічної) влади і повинно було ухвалювати свої рішення в межах чинного законодавства та з урахуванням усіх обставин, визначених законом.
Позивач не мав і не міг мати можливості перевіряти правильність рішень Відповідача щодо реалізації ними наданої чинним законодавством компетенції, а зобов'язаний був лише дотримуватися встановлених законом умов та порядку державної реєстрації друкованого засобу масової інформації.
В той же час, Позивач, як субліцензіат за Субліцензійною угодою від 22 жовтня 2009 року, мав обґрунтовані очікування щодо дотримання суб'єктом владних повноважень при прийнятті ним управлінського рішення, вимог частини 2 статті 19 Конституції України, тобто, розраховував на те, що суб'єкт владних повноважень діятиме на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.
ТОВ «Видавничий Дім Український Медіа Холдінг», звернувшись до компетентного органу із заявою про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації, виконало всі передбачені чинним законодавством України вимоги (щодо надання відповідних документів).
В той же час, звертаючись із заявою до Відповідача, Позивач керувався законними інтересами, тобто, мав намір на підставі Субліцензійної угоди від 22 жовтня 2009 року здійснювати видавничу діяльність та отримувати в результаті цього відповідні блага (в тому числі і матеріальні).
Крім того, звертаючись із заявою до уповноважених органів та, виконуючи визначені чинним законодавством умови, та, дотримуючись відповідного порядку, Позивач мав обґрунтовані очікування в розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищезазначене, проаналізувавши вимоги чинного законодавства України, Суд приходить до висновку про те, що при розгляді заяви Позивача Відповідачем порушено принцип обґрунтованості прийнятого рішення, оскільки не здійснено перевірку чинності свідоцтва Третьої особи серія КВ № 10746 від 15 грудня 2005 року, а, відтак, необґрунтовано відмовлено в реєстрації друкованого засобу масової інформації.
Крім того, Відповідачем не враховано того факту, що саме Позивачу на підставі Субліцензійної угоди про іншомовне видання «Форбс»(«Forbes») від 22 жовтня 2009 року, укладеної між ТОВ «Видавничий Дім Український Медіа Холдінг»(Субліцензіат) та БІЗБА ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД (Субліцензіар), належить виключне право на використання на території України знаку для товарів і послуг «Forbes»відносно всіх товарів і послуг, що передбачені 9, 16, 35, 41 класами МКТП (Свідоцтво про реєстрацію № 59418), у тому числі, на видавництво на території України журналу «Forbes»російською та/або українською мовами.
Відтак, враховуючи вищезазначене, колегією суддів встановлено, що при поданні заяви про реєстрацію друкованого засобу масової інформації, Позивачем дотримано вимоги чинного законодавства України, а тому, враховуючи встановлений Судом факт втрати чинності свідоцтва Третьої особи серія КВ № 10746 від 15 грудня 2005 року, у Відповідача були відсутні правові підстави для відмови в державній реєстрації друкованого засобу масової інформації
Рішення Відповідача про відмову в реєстрації друкованого засобу масової інформації є протиправним, оскільки прийнято Відповідачем без урахування усіх обставин, які підлягали врахуванню, а також з порушенням імперативних вимог чинного законодавства.
Суд також звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, який заперечував проти адміністративного позову, не виконано обов'язку щодо доведення правомірності прийнятого рішення про відмову в реєстрації друкованого засобу масової інформації, та не надано належних та обґрунтованих доказів в обґрунтування такої правомірності.
Таким чином, системно проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, Суд прийшов до висновку про протиправність рішення Відповідача про відмову в державній реєстрації друкованого засобу масової інформації, необхідність зобов'язання Відповідача внести до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності відомості про утрату чинності свідоцтва серії КВ № 10746 від 15 грудня 2005 року, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Медіа Прінт» (код ЄДРПОУ 31753144) Державним комітетом телебачення і радіомовлення України та зобов'язання Відповідача здійснити державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації -журналу «Forbes»відповідно до вимог чинного законодавства України та видати ТОВ «Видавничий Дім Український Медіа Холдінг»(код ЄДРПОУ 30375222) Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що викладені в позовній заяві вимоги Позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України № 2313/5 від 28 вересня 2010 року «Про відмову в державній реєстрації друкованого засобу масової інформації».
3. Зобов'язати Міністерство юстиції України внести до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності відомості про утрату чинності свідоцтва серії КВ № 10746 від 15 грудня 2005 року, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Медіа Прінт»(код ЄДРПОУ 31753144) Державним комітетом телебачення і радіомовлення України.
4. Зобов'язати Міністерство юстиції України здійснити державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації -журналу «Forbes»відповідно до вимог чинного законодавства України та видати ТОВ «Видавничий Дім Український Медіа Холдінг»(код ЄДРПОУ 30375222) Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації.
Встановити суб'єкту владних повноважень -Міністерству юстиції України місячний строк з дня набрання Постановою законної сили для подання на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва звіту про виконання Постанови. Перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили.
Постанову може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуюча суддя Н. Є. Блажівська
Судді Н. В. Клочкова
О. П. Огурцов