ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
про залишення позовної заяви без розгляду
30 листопада 2010 року № 2а-17048/10/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Блажівська Н. Є., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНДЕКА»
до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
про визнання дій неправомірними та скасування рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю «СІНДЕКА»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання неправомірними дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бондаря В.М. з приводу винесення Постанови про відкриття виконавчого провадження від 4 листопада 2010 року (ВП № 22433910) та Постанови про відкриття виконавчого провадження від 16 квітня 2010 року (ВП № 18676413); визнання недійсними та скасування Постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бондаря В. М. про відкриття виконавчого провадження від 4 листопада 2010 року (ВП № 22433910) та Постанову про відкриття виконавчого провадження від 16 квітня 2010 року (ВП № 18676413).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог № 2а-17048/10/2670 від 30 листопада 2010 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бондаря В.М. з приводу винесення Постанови про відкриття виконавчого провадження від 4 листопада 2010 року (ВП № 22433910); визнання недійсною та скасування Постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бондаря В. М. про відкриття виконавчого провадження від 4 листопада 2010 року (ВП № 22433910).
Відтак, як випливає із матеріалів позовної заяви, Позивачем оскаржуються дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бондаря В.М. з приводу винесення Постанови про відкриття виконавчого провадження від 16 квітня 2010 року (ВП № 18676413) та Постанова про відкриття виконавчого провадження від 16 квітня 2010 року (ВП № 18676413).
В той же час, Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва 26 листопада 2010 року (про що свідчить відповідний реєстраційний напис на першій сторінці позовної заяви).
30 липня 2010 року набрав чинності Закон України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 3.7 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення»якого внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.
Так, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до частини 2 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Виходячи з принципів теорії держави і права, застосуванню підлягає той закон (норма), який останній регулює суспільно-правові відносини. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акту, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Відповідно до частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала (частина 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивачем не було подано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Жодних доказів поважності причин строку звернення до суду в позовній заяві не зазначено, а Судом не встановлено.
Суд також звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними
Відповідно до статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Поважними за змістом даної статті визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Однак, у даному випадку, Позивачем не подано заяви про поновлення строку звернення до суду. В той же час, в позовній заяві не зазначено про обставини, що можуть бути визнані судом поважними для пропущення строку звернення до суду. Відтак, Суд звертає увагу на те, що Позивачем не надано обґрунтованих пояснень стосовно причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, а також не надано належних доказів на підтвердження поважності причини пропуску строку звернення до суду.
Таким чином, в зв'язку з вищевикладеним та, враховуючи те, що Позивачем не подано заяву про поновлення строку звернення до суду, не надано доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, Суд приходить до висновку про те, що Позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, а тому на підставі частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без розгляду.
Керуючись вимогами статей 99, 100, 107 та 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНДЕКА»до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними та скасування рішень, -залишити без розгляду.
2. Попередити Позивача, що позовні матеріали будуть йому повернуті супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про залишення позовної заяви без розгляду.
3. У випадку оскарження ухвали позовні матеріли будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.
4. Особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвалу може бути оскаржено в порядки та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н. Є. Блажівська