11 березня 2025 року м. ПолтаваСправа № 480/8737/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Удовіченка С.О., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сумського окружного адміністративного суду , Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сумського окружного адміністративного суду , Державної судової адміністрації України в якому просить:
Визнати протиправними дії Сумського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у період з 01.07.2024 по 30.09.2024 суддівської винагороди із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2 102 грн.
Зобов'язати Сумський окружний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 у період з 01.07.2024 по 30.09.2024 суддівської винагороди із застосуванням у розрахунку прожиткового мінімум; для працездатних осіб в розмірі 3028, 00 грн, відповідно до вимог ст. 135 Закон; України "Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням раніш: виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 вирішено направити матеріали адміністративної справи №480/8737/24 до Другого апеляційного адміністративного суду, як суду вищої інстанції, для визначення підсудності.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2024 адміністративну справу №480/8737/24 вирішено передати за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.
20.11.2024 надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі 480/8737/24 за позовом ОСОБА_1 до Сумського окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
В якості підстави для звернення до суду заявник вказує на протиправну, як на його думку, поведінку відповідача, який в порушення вимог статті 130 Конституції України застосував обмеження, встановлені законами України про державний бюджет на 2024 року в частині визначення базового розміру посадового окладу, і, як наслідок, занизив суддівську винагороду позивача.
Відповідач у відзиві на позов просить суд відмовити у задоволенні позову. Вказує, що всі нарахування, у т.ч. суддівської винагороди, здійснювалися у відповідності до вимог діючого на той час законодавства. Зазначає, що Сумський окружний адміністративний суд є державним органом, розпорядником бюджетних коштів, фінансування судів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Кошти, що виділяються, у т.ч. і для виплати суддівської винагороди, є цільовими, зміна цільового призначення коштів управлінням є порушенням бюджетного законодавства. При цьому, кошти на виконання судових рішень відповідачу не виділяються. Зауважує, що норми статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2024 рік" не визнані неконституційними, а тому підстави для їх незастосування відповідачем відсутні.
Крім того, просив залучити в якості співвідповідача Державну судову адміністрацію України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 залучено до участі у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сумського окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії в якості другого відповідача Державну судову адміністрацію України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
Позивач у прохальній частині позову просив розгляд справи проводити без його участі.
Від Сумського окружного адміністративного суду надійшла заява про розгляд справи без уповноваженого представника.
Державна судова адміністрація України про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку, явку уповноваженого представника не забезпечила.
Куруючись приписами частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив розглядати справи у письмовому провадженні.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Указом Президента України "Про призначення суддів" від 14.02.2011 №209/2011 ОСОБА_1 призначений на посаду судді Сумського окружного адміністративного суду строком на п'ять років.
Відповідно до наказу Сумського окружного адміністративного суду від 11.03.2011 №8-ОС позивач зарахований до штату Сумського окружного адміністративного суду на посаду судді цього ж суду на підставі Указу Президента України "Про призначення суддів" від 14.02.2011 №209/2011.
У подальшому Указом Президента України від 02.11.2017 №350/2017 ОСОБА_1 призначений на посаду судді Сумського окружного адміністративного суду безстроково.
Відповідно до наказу Сумського окружного адміністративного суду від 03.11.2027 №33-ОМ позивач призначений на посаду судді Сумського окружного адміністративного суду з 02.11.2017 з посадовим окладом згідно з штатним розписом.
За змістом інформації наданої Сумським окружним адміністративним судом щодо виплати суддівської винагороди за липень - вересень 2024 року, суддівська винагорода ОСОБА_1 за період з 01.07.2024 по 30.09.2024 нарахована і виплачена відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" із застосуванням прожиткового мінімуму працездатних осіб для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102,00 грн.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати у період з 01.07.2024 по 30.09.2024 суддівської винагороди виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 грн, звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з пунктом 14 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема судоустрій, судочинство, статус суддів.
Відповідно до частин першої та другої статті 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Питання організації судової влади визначає Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (надалі - Закон №1402-VIII).
Відповідно до положень частин першої та другої статті 135 Закону 1402-VIII, суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Пунктом 1 частини третьої цієї ж норми передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Згідно з частинами п'ятою - восьмою статті 135 Закону 1402-VIII, суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу. Суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря, голови судової палати, секретаря Пленуму Верховного Суду, секретаря Великої Палати Верховного Суду, виплачується щомісячна доплата в розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду. Суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності в розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду. Суддям виплачується щомісячна доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Цілком таємно", - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Таємно", - 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.
Системний аналіз зазначених норм дає суду підстави для формулювання висновку про те, що розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, безпосередньо залежить від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян здійснюється у відповідності до Закону України від 15.07.1999 №966-XIV "Про прожитковий мінімум" (надалі - Закон №966-XIV), відповідно до статті 1 якого, прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
Цією нормою визначений вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.
Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.
Статтею 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: зокрема працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.
При цьому зміни до Закону №1402-VIII у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірний період, як і до Закону №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносилися.
Таким чином законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня відповідного календарного року для цілей визначення розміру суддівської винагороди, немає.
У спірних правовідносинах спеціальними є норми статті 135 Закону №1402-VIII, які мають пріоритет над положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік".
Водночас Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону №1402-VIII.
Суд зазначає, що Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає законам про державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.
Також суд враховує те, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо того, що предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзац 8 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 09.07.2007 № 6-рп/2007).
Конституційний Суд України наголошував на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.
Отже, визначальними при вирішенні даного публічно-правового спору суд визнає норми Закону України "Про судоустрій і статус суддів", якими закріплено правило про те, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлений на 01 січня календарного року.
Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідач неправильно визначився із розрахунковою величиною посадового окладу, застосувавши в розрахунку іншу величину, відмінну від тієї, що визначена спеціальним законом.
При цьому суд зауважує, що за приписами статті 148 Закону №1402-VIII фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України. Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України. Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України визначаються окремим рядком щодо Верховного Суду, Вищої ради правосуддя, апеляційної палати вищого спеціалізованого суду, а також у цілому щодо апеляційних, місцевих судів. Видатки кожного місцевого та апеляційного суду всіх видів та спеціалізації, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України визначаються у Державному бюджеті України в окремому додатку. Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України не можуть бути скорочені в поточному фінансовому році.
Обмеження розміру суддівської винагороди шляхом внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", всупереч вимогам частини другої статті 130 Конституції України та статті 135 Закону №1402-VIII, зумовило ситуацію, за якої відповідач - Сумський окружний адміністративний суд, який є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, вчинив дії, що порушують права та гарантії судді.
За таких обставин дії щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди, яка обчислюється від посадового окладу, за період з 01.07.2024 по 30.09.2024 включно виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102,00 грн, порушують вимоги статті 135 Закону №1402-VIII.
Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Сумського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати судді цього ж суду ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.07.2024 по 30.09.2024, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102,00 грн, а також зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити судді Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 01.07.2024 по 30.09.2024, обчисливши її у відповідності до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2024 на рівні 3028,00 грн, за вирахуванням фактично виплачених сум такої винагороди, з утриманням передбачених законом податків та зборів при їх виплаті.
Отже, позов слід задовольнити у спосіб, визначений судом.
Позивач судових витрат не поніс, тому підстави для їх розподілу відсутні.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Сумського окружного адміністративного суду (код ЄДРПОУ 35907252; вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми), Державної судової адміністрації України (код ЄДРПОУ 26255795, вул. Липська, 18/5, м. Київ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Сумського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати судді Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.07.2024 по 30.09.2024, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102,00 грн.
Зобов'язати Сумський окружний адміністративний суд нарахувати та виплатити судді Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 01.07.2024 по 30.09.2024 обчисливши її у відповідності до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2024 на рівні 3028,00 грн, за вирахуванням фактично виплачених сум такої винагороди, з утриманням передбачених законом податків та зборів при їх виплаті.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.
Суддя С.О. Удовіченко