11 березня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/14059/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Алєксєєва Н.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:
- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не проведення згідно а.2 п. 1, а.а 1,2 п.4 Порядку , затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 10.11.2021 щомісячної виплати ОСОБА_1 , нарахованої на виконання рішень суду, що набрали законної сили в сумі, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому законом на 1 січня календарного року починаючи з 10.11.2021;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести згідно а.2 п. 1 , а.а 1,2 п.4 Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 10.11.2021 щомісячну виплату ОСОБА_1 на виконання рішень суду, що набрали законної сили в сумі, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому законом на 1 січня календарного року починаючи з 10.11.2021.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
10.03.2025 позивачем до суду подано клопотання, яким просить суд на підставі частини 4 ст. 7 КАС України звернутися до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності Постанови Кабінету міністрів України від 10.11.2021 року №1165 «Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території».
Розглянувши матеріали справи та подане клопотання, суд зазначає наступне.
Предметом розгляду даної адміністративної справи були протиправні, на думку позивача, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не проведення згідно а.2 п. 1, а.а 1,2 п.4 Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 10.11.2021 щомісячної виплати ОСОБА_1 , нарахованої на виконання рішень суду, що набрали законної сили в сумі, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому законом на 1 січня календарного року починаючи з 10.11.2021.
Відповідно до ч.3 ст.7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Частиною 4 статті 7 КАС України передбачено, що якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
У такому випадку суд після винесення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України.
Із системного аналізу вимог наведених норм вбачається, що внесення до Конституційного Суду України подання віднесено до повноважень Верховного Суду.
Суд же, який розглядає справу, наділений повноваженням щодо звернення до Верховного суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України.
При цьому, суд звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання після винесення рішення у справі та за умови, якщо суд дійде висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України.
Перевіривши матеріали судової справи, суд встановив, що 07.01.2025 розгляд справи №440/14059/24 Полтавським окружним адміністративним судом закінчено, про що свідчить наявне в матеріалах судової справи рішення, яким відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , оскільки встановлено, що неотримання нарахованої суми пенсії вчинено з вини органу Пенсійного фонду України на підставі рішення суду, то заборгованість з пенсії за спірний період має бути виплачена із застосуванням механізму передбаченого безпосередньо ст. 55 Закону №2262-ХІІ, а не механізму, визначеного Порядком №1165, як просить позивач у позовній заяві.
Таким чином, судом не вбачається підстав для звернення до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності вищезгаданих положень акту законодавства, оскільки суд приймаючи рішення у справі №440/14059/24 не доходив висновку про суперечність положень Порядком №1165 вимогам Конституції України, сумніву щодо його відповідності Конституції України станом на момент розгляду даної справи у суду не виникало.
Відтак, відсутні підстави для задоволення клопотання позивача.
Керуючись ст.ст. 7, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 щодо звернення до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності Постанови Кабінету міністрів України від 10.11.2021 року №1165 «Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва