про залишення позовної заяви без руху
10 березня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/2790/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Сич С.С., перевіривши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІФФОН ГІР" до Головного управління ДПС України в Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
04 березня 2025 року через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІФФОН ГІР" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України, у якій позивач просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.07.2024 №11424396/44059320 про відмову в реєстрації податкових накладних;
2) визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.07.2024 №11424397/44059320 про відмову в реєстрації податкових накладних;
3) зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №89, №90 від 05.04.2024 датою їх фактичного отримання.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб - 3028 гривень.
Відповідно до приписів частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на викладене вище, позивач повинен сплатити за подання позовної заяви, у якій об'єднано дві позовні вимоги немайнового характеру про визнання протиправними та скасування двох рішень комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, судовий збір у розмірі 4844,80 грн. = ((3028 грн. * 2)*0,8).
Позивачем додано до позовної заяви копію платіжної інструкції №851 від 27 лютого 2025 року про сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.
До позовної заяви позивачем не додано документа про сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн. (4844,80 грн. - 2422,40 грн.) за подання позову або документів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
У зв'язку з викладеним вище, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Предметом оскарження у цій справі є:
1) рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16 липня 2024 року №11424396/44059320, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №89 від 05.04.2024;
2) рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16 липня 2024 року №11424397/44059320, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №90 від 05.04.2024.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Позивач скористався процедурою адміністративного оскарження рішень комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16 липня 2024 року №11424396/44059320 та №11424397/44059320 та подав на них скарги до ДПС України.
Рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29 липня 2024 року №47369/44059320/2, яке прийнято комісією Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІФФОН ГІР" залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - залишено без змін.
Рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29 липня 2024 року №47353/44059320/2, яке прийнято комісією Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІФФОН ГІР" залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - залишено без змін.
Позивач звернувся до суду з даним позовом 03 березня 2025 року (позов сформовано в системі "Електронний суд"), тобто з пропуском тримісячного строку на звернення до суду, встановленого частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме більш як через чотири місяці після закінчення трьохмісячного строку звернення до суду з позовом.
До позовної заяви позивачем додано заяву про поновлення строку звернення до суду від 03 березня 2025 року, яка вмотивована тим, що ТОВ "ГРІФФОН ГІР" здійснювало оскарження в судовому порядку у справі №440/8332/24 рішення №29325 від 04.07.2024 про відповідність Товариства з обмежено відповідальністю "ГРІФФОН ГІР" критеріям ризиковості платника податку, прийнятого Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області та чекало, поки рішення суду у справі №440/8332/24 набере законної сили. Крім того, позивач зазначає про введення в Україні воєнного стану та зміну директора Товариства з обмежено відповідальністю "ГРІФФОН ГІР" у жовтні 2024 року.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено Верховним Судом у постанові від 04.10.2019 у справі №820/4188/18.
Отже, строк, передбачений частиною другою статті 122 КАС України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2022 року у справі № 990/102/22.
Як слідує з матеріалів позову, податкова накладна №89 від 05.04.2024, у реєстрації якої позивачу відмовлено рішенням №11424396/44059320 від 16.07.2024, була подана позивачем на реєстрацію в ЄРПН 02 травня 2024 року.
Податкова накладна №90 від 05.04.2024, у реєстрації якої позивачу відмовлено рішенням №11424397/44059320 від 16.07.2024, була подана позивачем на реєстрацію в ЄРПН 02 травня 2024 року.
Підставою для зупинення реєстрації цих податкових накладних 02 травня 2024 року у квитанціях вказано те обставину, що податкові накладні подані платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Разом з тим, рішення №29325 від 04 липня 2024 року про відповідність Товариства з обмежено відповідальністю "ГРІФФОН ГІР" критеріям ризиковості платника податку, що було предметом оскарження у справі №440/8332/24, прийнято Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області, 04 липня 2024 року, тобто через два місяці після дати зупинення реєстрації податкових накладних №89 від 05.04.2024, №90 від 05.04.2024 в ЄРПН.
Тому суд критично оцінює доводи позивача про неможливість звернення до суду з даним позовом до набрання судового рішення законної сили у справі №440/8332/24, у якій позивач оскаржував рішення №29325 від 04 липня 2024 року.
Щодо доводів позивача про введення в Україні воєнного стану, суд зазначає таке.
Законом України №2102-IX від 24 лютого 2022 року затверджено Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Законами України неодноразово затверджувалися Укази Президента України, якими продовжувався строк дії воєнного стану в Україні.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається. У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).
Полтавський окружний адміністративний суд не припиняв роботи у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану, безперервно здійснював своє діяльність.
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 зазначила, що запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
Позивач, місцезнаходженням якого є м. Кременчук Полтавської області, та представники позивача не мали обмежень для пересування, руху автотранспорту, роботи поштового зв'язку, які б унеможливили чи ускладнили звернення позивача з даним позовом.
Позивач мав можливість безперешкодно реалізувати своє право на звернення до суду, як шляхом подання позовної заяви безпосередньо через канцелярію суду, так і шляхом направлення позовної заяви до суду по пошті або через систему "Електронний суд", у якій позивач зареєстрований з 01 листопада 2023 року.
Щодо зміни керівника Товариства з обмежено відповідальністю "ГРІФФОН ГІР", суд зазначає наступне.
Як слідує з матеріалів позову з 01.10.2024 звільнено директора Товариства з обмежено відповідальністю "ГРІФФОН ГІР" Ліновицького О.С. та призначено директором Ковніра С.В., а вже 02.10.2024 Ковнір С.В. приступив до виконання обов'язків директора Товариства з обмежено відповідальністю "ГРІФФОН ГІР".
Таким чином, зміна директора позивача Товариства з обмежено відповідальністю "ГРІФФОН ГІР" відбулася 01 жовтня 2024 року, тобто в межах трьохмісячного строку звернення до суду з даним позовом, та не була перешкодою для своєчасного звернення Товариством з обмежено відповідальністю "ГРІФФОН ГІР" до адміністративного суду з позовом про оскарження рішень Комісії при Головному управління ДПС у Полтавській області від 16 липня 2024 року №11424396/44059320 та від 16 липня 2024 року №11424397/44059320.
Суд зазначає, що критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною);
2) обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРІФФОН ГІР" не наведено обставин, які були б об'єктивно непереборними, які б не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, та які б були пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду протягом встановленого законом трьохмісячного строку звернення до суду (з 20 липня 2024 року по 30 жовтня 2024 року) та у період після його закінчення (з 31 жовтня 2024 року по 03 березня 2025 року), а також не надано доказів на підтвердження таких обставин, натомість, наведені позивачем обставини носять суб'єктивний характер та не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду, тому суд вважає за необхідне визнати неповажними підстави, вказані позивачем у заяві від 03 березня 2025 року про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху на підставі статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними підстави, вказані позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРІФФОН ГІР" у заяві від 03 березня 2025 року про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІФФОН ГІР" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень залишити без руху.
Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:
1) документа про сплату судового збору в розмірі 2422 грн. 40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) (номер рахунку - UA078999980313191206084016719, код за ЄДРПОУ - 37959255, отримувач - ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), призначення платежу : Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд) або документів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону;
2) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав та доказів поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.
Роз'яснити позивачу, якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.С. Сич