10 березня 2025 року м. ПолтаваСправа № 826/6890/16
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про розгляд справи в суді з викликом сторін у справі за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвествантаж" про застосування арешту коштів,
Головне управління ДФС України в м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестмонтаж" про застосування арешту коштів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2016 відкрито скорочене провадження у справі №826/6890/16.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2016 вирішено вийти зі скороченого провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2016 зупинено провадження у справі №826/6890/16 за позовом Головного управління ДФС України у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестмонтаж" про застосування арешту коштів.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у м.Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвествантаж" про застосування арешту коштів прийнято до провадження, поновлено провадження в справі №826/6890/16, розгляд справи вирішено розпочати спочатку. Вирішено допустити заміну позивача у справі №826/6890/16 Головного управління ДФС України у м. Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС України у м. Києві.
06.03.2025 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в суді з викликом сторін, в якому представник відповідача просив розглядати справу №826/6890/16 за адміністративним позовом Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестмонтаж" про застосування арешту коштів в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи передбачає позбавлення сторін наступних прав, гарантованих статтями 44, 166, 209, 211, 224, 262 КАС України: 1) брати участь у судових засіданнях; 2) брати участь у дослідженні доказів; 3) ставити питання іншим учасникам справи; 4) виступити з вступним словом, надавати усні, в тому числі додаткові, пояснення суду; 5) наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Вирішуючи клопотання про розгляд справи в суді з викликом сторін, суд виходить з такого.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до частини шостої вказаної статті суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною сьомою наведеної статті встановлено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Суд бере до уваги, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеn v. Germany, заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 Varela Assalino contre le Portugal, заява № 64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд зазначає, що представником відповідача у заяві не наведено переконливих аргументів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду є недостатнім подання письмових заяв по суті справи, та письмових доказів, натомість необхідно провести також усні слухання, під час яких з'ясувати спірні фактичні обставини.
Суд зауважує, що положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Таким чином забезпечується принцип змагальності сторін.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею у заявах по суті справи, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Також суд наголошує, що відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Таким чином, пояснення з приводу обставин справи учасники справи викладають письмово у заявах по суті справи та при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи суд досліджує докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, у яких учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору.
При цьому, усні пояснення учасників справи не є засобом доказування у розумінні статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України, яка застосовується незалежно від того, в порядку якого провадження розглядається справа.
Крім того, суд зазначає, що частиною другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Дана справа не відноситься до спорів, визначених у частині четвертій статті 257 КАС України, що можуть бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження.
Натомість, суд враховує, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє донині.
Військова агресія Російської Федерації проти України, у зв'язку з якою введено воєнний стан, зумовлює неодноразові оголошення повітряної тривоги на території України, у тому числі, Полтавської області. При цьому проведення судових засідань під час повітряної тривоги загрожує життю і здоров'ю учасників справи. За таких обставин призначення засідання у справі 826/6890/16 може призвести до затягування її розгляду, тоді як для такої категорії справ пріоритетним є швидке вирішення спору.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, натомість проведення судового засідання може суттєво сповільнити вирішення справи, тому наявні підстави для відмови у задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи в суді з викликом сторін.
Керуючись статтями 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в суді з викликом сторін.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Головуючий суддя М.В. Довгопол