10 березня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/11864/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/11864/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
01.10.2024 адвокат Вовненко Оксана Вікторівна, здійснюючи на підставі ордеру на надання правничої допомоги серія ВІ №1118541 від 01.10.2024 представництво інтересів ОСОБА_1 , звернулася з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (надалі - в/ч НОМЕР_1 ), в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу щомісячної додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустках за період з 09.11.2023 по 29.12.2023, зобов'язавши в/ч № НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову винагороду у розмірі 100 000,00 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустках за період з 09.11.2023 по 29.12.2023.
В якості підстави для звернення до суду заявниця вказує на обставини порушення прав військовослужбовця внаслідок виплати відповідачем додаткової винагороди до грошового забезпечення позивача у розмірі нижчому, ніж передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, впродовж строку перебування позивача на стаціонарному лікуванні та перебування у відпустці за станом здоров'я на підставі постанови (висновку) ВЛК у зв'язку з отриманням поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин розгляд справи судом здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників за наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26.02.2022 на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію" призваний до лав Збройних Сил України, зарахований до списків в/ч НОМЕР_1 наказом від 26.02.2022 №47 на посаду стрільця, як це видно з копії військового квитка серії НОМЕР_2 (а.с. 14-22).
Згідно з довідкою командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 №2514 від 05.12.2023 (а.с. 24-25) про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стрілець 2-го відділення 2-го стрілецького взводу стрілецької роти (резервної), дійсно в період з 21.10.2023 по 10.11.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України перебуваючи в ОТУ "Марун".
Згідно з довідкою командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 №29 від 30.11.2023 (а.с. 26) про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), солдат ОСОБА_1 , 1991 р.н., 09.11.2023 одержав: ВТ (09.11.2023). ВОСП правої підколінної ділянки, лівої гомілки за обставин безпосередньої участі у бойових діях, а саме: внаслідок обстрілу з АГС в район т. Х.65, під час виконання бойового завдання в р-ні н.п. Вербове Пологівського р-ну Запорізької обл., перебуваючи в засобах бронезахисту (перебування потерпілого в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння не встановлювалось).
Як видно з первинної медичної картки форми №100, виданої ПХВ "Юрківка" 10.11.2023, ОСОБА_1 був поранений 09.11.2023 о 22:30 год. в р-ні Вербового внаслідок АГС скид. Діагноз: ВТ (09.11.2023) ВОСП правої підколінної ділянки, лівої гомілки (а.с. 23).
У подальшому ОСОБА_1 проходив лікування у різних медичних закладах.
Так, відповідно до виписки з медичної карти хворого №14041 Відділення загальної хірургії КНП "Міська лікарня №9" ЗМР, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 10.11.2023 по 13.11.2023 з діагнозом МВТ (09.11.2023) ВОСП м'яких тканин в/3 правої гомілки, с/3 лівої гомілки. Стороннє тіло м'яких тканин в/3 лівої гомілки, правого колінного суглобу (а.с. 30).
Згідно з випискою з медичної карти стаціонарного хворого №2298 ДУ "ТМО МВС України по Дніпропетровській області" хірургічне відділення, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 13.11.2023 по 20.11.2023 з діагнозом МВТ (09.11.2023), ВОСП м'яких тканин в/3 правої гомілки, с/3 лівої гомілки. Стороннє тіло м'яких тканин в/3 лівої гомілки, правого колінного суглобу (а.с. 33-34).
Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №1422 терапевтичне відділення ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області", позивач з 21.11.2023 по 29.11.2023 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: хронічний холецистит в стадії ремісії. МВТ (09.11.2023) ВОСП м'яких тканин в/3 правої гомілки, с/3 лівої гомілки. Стороннє тіло м'яких тканин в/3 лівої гомілки, правого колінного суглобу (а.с. 35-36).
У подальшому, згідно з випискою №2239 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого Медичного реабілітаційного центру "Миргород", ОСОБА_1 з 29.11.2023 по 19.12.2023 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: хронічний холецистит, ремісія. МВТ (09.11.23), ВОСП м'яких тканин верхньої третини правої гомілки, середньої третини лівої гомілки, стороннє тіло м'яких тканин верхньої третини лівої гомілки, правого колінного суглобу (а.с. 31-32).
Відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 20.12.2023 №376, солдату ОСОБА_1 надано дні відпочинку з 21 по 29 грудня 2023 року (а.с. 29).
У подальшому солдат в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 , 1991 р.н., пройшов медичний огляд у медичній (військово-лікарській) комісії ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" 02.02.2024. Рішення медичної (військово-лікарської) комісії: "Наслідки вогнепального сліпого осколкового поранення (09.11.2023) м'яких тканин правої підколінної ділянки та лівої гомілки (09.11.2023 - ПХО ран) у вигляді наявних чисельних металевих уламків у м'яких тканинах правого стегна, лівої гомілки (розмірами від 1,0 мм до 6,0 х 8,0 мм), зміцнілих рубців шкіри без порушення функції ходи". Поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини. На підставі статті 78г та графи ІІ; графи ТДВ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", затвердженого наказом МО України від 14.08.2008 №402. Придатний до військової служби (а.с. 27).
Представник позивача у позовній заяві зазначає, що у зв'язку з отриманням бойового поранення, внаслідок якого ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні та у відпустці у період з 09.11.2023 по 29.12.2023, він набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн відповідно до пункту 1 постанови КМ №168 від 28.02.2022. Однак, відповідачем у вказаний період додаткова винагорода нараховувалася та виплачувалася у меншому розмірі, на підтвердження чого представниця надала довідки в/ч НОМЕР_1 від 20.06.2024 №6/52/13-685 (а.с. 48) та від 18.04.2024 №6/52/13-522 (а.с. 42), відповідно до яких у грудні 2023 року нараховано та виплачено за листопад 2023 року додаткову винагороду у сумі 33 333,33 грн, у березні 2024 року нараховано та виплачено за листопад 2023 року додаткову винагороду у сумі 63 333,33 грн.
У зв'язку з цим сторона позивача вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустках за період з 09.11.2023 по 29.11.2023.
З цих підстав позивач через представника звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову спірним оцінку правовідносинам, суд виходить з наступного.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон №2011-XII).
Частинами першою-третьою статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно з абзацами першим, другим частини четвертої статті 9 Закону №2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який триває і дотепер.
Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та від 24.02.2022 №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №168, пунктом 1 якої, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (у даному випадку - це момент отримання позивачем травми 09.11.2023), встановлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно з пунктом 11 Постанови №168, на період воєнного стану: військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Пункт 12 Постанови №168, крім іншого, передбачає, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 11, у тому числі такі, які: (...) у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Пунктом 5 Постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022.
З аналізу пункту 1 Постанови №168 видно, що право на виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень мають військовослужбовці за умов:
- отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини;
- перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (надалі - Порядок №260).
Дія цього Порядку (крім розділів II, V, VI, IX, XII, XVI-XXIV) поширюється на військовослужбовців, умови виплати грошового забезпечення для яких встановлено іншими нормативно-правовими актами.
У абзаці шістнадцятому пункту 2 розділу І Порядку №260 (у редакції згідно з наказом Міністерства оборони від 25.01.2023 №44) визначено, що до одноразових додаткових видів грошового забезпечення належить додаткова винагорода на період дії воєнного стану.
Наказом Міністерства оборони від 25.01.2023 №44 Порядок №260 доповнено розділом XXXIV (Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану).
Відповідно до пункту 2 розділу XXXIV Порядку №260, на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах), зокрема, під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту).
Згідно з пунктом 11 того ж розділу, у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
За умовою пункту 12 розділу XXXIV Порядку №260, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Спір у цій справі стосується з'ясування обставин наявності/відсутності ознак бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди збільшеної до 100 000 грн, передбаченої пунктом 1 Постанови №168, за період з 09.11.2023 по 29.12.2023 за час перебування на стаціонарному лікуванні та за час перебування у відпустці за після поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, яке позивач отримав 09.11.2023.
Аналізуючи обставини виплати спірної винагороди ОСОБА_1 , суд з'ясував наступне.
Як вже встановлено cудом з довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 30.11.2023 №29, солдат ОСОБА_1 09.11.2023 одержав: ВТ (09.11.2023). ВОСП правої підколінної ділянки, лівої гомілки за обставин безпосередньої участі у бойових діях, а саме: внаслідок обстрілу з АГС в район т. Х.65, під час виконання бойового завдання в р-ні н.п. Вербове Пологівського р-ну Запорізької обл. (а.с. 26).
Тож факт отримання ОСОБА_1 поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, підтверджено документом, який передбачений п. 12 розділу XXXIV Порядку №260.
У подальшому позивач у період з 10.11.2023 по 29.11.2023 проходив стаціонарне лікування отриманого 09.11.2023 поранення у різних закладах охорони здоров'я, факти щодо чого підтверджено виписками з медичних карток хворого (а.с. 30, 33-34, 35-36).
При цьому суд з'ясував, що факт виплати відповідачем додаткової винагороди збільшеної до 100000,00 грн у зв'язку з отриманим пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, під час перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні за період з 09.11.2023 по 29.11.2023 підтверджено довідками в/ч НОМЕР_1 від 18.04.2024 №6/52/13-522 та від 20.06.2024 №6/52/13-685 про суми нарахованої та виплаченої додаткової винагороди ОСОБА_1 (а.с. 42, 48).
Спростувати факт виплати спірної додаткової винагороди збільшеної до 100 000,00 грн за період перебування на стаціонарному лікуванні з 09.11.2023 по 29.11.2023 позивач не спромігся.
За таких обставин, враховуючи підтверджений письмовими доказами факт виплати з боку в/ч НОМЕР_1 на користь позивача за період з 09.11.2023 по 29.11.2023 додаткової винагороди збільшеної до 100 000 грн пропорційно часу участі у діях та заходах, суд не знаходить підстав для задоволення позову ОСОБА_1 у частині вимог, які стосуються вказаного періоду.
З приводу обставин подальшого лікування ОСОБА_1 суд встановив, що позивач проходив стаціонарне лікування ще й у період з 29.11.2023 по 19.12.2023 з діагнозом: хронічний холецистит, ремісія. МВТ (09.11.23), ВОСП м'яких тканин верхньої третини правої гомілки, середньої третини лівої гомілки, стороннє тіло м'яких тканин верхньої третини лівої гомілки, правого колінного суглобу, факт чого підтверджується випискою з медичної картки стаціонарного хворого №2239 від 19.12.2023 Медичного реабілітаційного центру "Миргород" (а.с. 31-32).
Разом з цим доказів виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 за період стаціонарного лікування у закладах охорони здоров'я з 30.11.2023 по 19.12.2023 матеріали справи не містять.
За встановлених судом обставин безперервного перебування позивача на стаціонарному лікуванні у різних закладах охорони здоров'я у період з 10.11.2023 по 19.12.2023, а також з'ясованих обставин щодо виплати відповідачем додаткової винагороди, збільшеної до 100 000,00 грн, лише за період з 09.11.2023 ро 29.11.2023, суд виявив ознаки протиправної бездіяльності відповідача щодо виплати позивачу такої винагороди за період перебування на стаціонарному лікуванні з 30.11.2023 по 19.12.2023, у зв'язку з чим позов у відповідній частині вимог підлягає задоволенню.
Далі, як вже встановлено судом, відповідно до витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 20.12.2023 №376 солдату ОСОБА_1 , який перебував у службовому відрядженні, на підставі його рапорту надано дні відпочинку з 21 по 29 грудня 2023 року (а.с. 29).
Разом з цим, означеним наказом не підтверджується факт надання відпустки саме для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, у зв'язку з чим позивач не набув права на отримання спірної доплати у період з 21.12.2023 по 29.12.2023.
Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 30.11.2023 №29 не містить відомостей про отримання ОСОБА_1 саме тяжкого поранення.
Відомостей щодо місця перебування позивача у день 20.12.2023 матеріали справи не містять взагалі.
Відтак підстави для нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови №168, за період з 20.12.2023 по 29.12.2023 відсутні, у зв'язку з чим суд залишає без задоволення позов у відповідній частині вимог.
Тож позов у цілому слід задовольнити частково.
Позивач звільнений від сплати судового збору в силу закону у спорі про стягнення заробітної плати, інших судових витрат він не поніс, тому підстави для їх розподілу відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 у справі №440/11864/24 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди ОСОБА_1 , передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період з 30.11.2023 по 19.12.2023 у розмірі 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу його перебування на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров'я.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за період з 30.11.2023 по 19.12.2023 у розмірі 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу його перебування на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров'я.
В решті вимог - позов залишити без задоволення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ; АДРЕСА_2 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун