. 11 березня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/1800/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Чеснокової А.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якій просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 13.11.2024 №163750031005 щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах;
визнати протиправним та скасувати рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області від 03.02.2025 №2 щодо відмови позивачу в підтвердженні періоду роботи, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 16.01.1992 по 01.02.2002;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати позивачу період роботи з 16.01.1992 по 01.02.2002 до пільгового страхового стажу за Списком № 1, який складає 7 років 7 місяців 4 дні;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву позивача від 07.11.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначила про незгоду із рішеннями відповідачів, якими відмовлено в підтвердженні періоду роботи позивача, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та відмовлено в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, оскільки згідно з наявними у позивача документами, в тому числі даними належно оформленої трудової книжки, остання досягла необхідного пенсійного віку, має загальний страхових стаж понад 34 роки, а також у період з 16.01.1992 по 01.02.2002 працювала на посадах техніка-технолога та інженера-технолога в складальному цеху №1 у виробництві виробів електронної техніки і радіоапаратури на дільницях із застосуванням ртуті ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп", які згідно Списку №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах (розділ 13, позиція 1130000б-17541, код КП 3111/2149.2) відносяться до робіт зі шкідливими умовами праці.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
26.02.2025 до суду від ГУПФУ в Кіровоградській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник управління просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що 07.11.2024 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (за місцем проживання). 13.11.2024 за принципом екстериторіальності ГУПФУ в Кіровоградській області розглянуло заяву та додані до неї документи і прийняло рішення №163750031005 про відмову у призначенні пенсії. Вказане рішення вмотивоване тим, що починаючи з 01.07.2000 сплата страхових внесків є обов'язковою умовою для врахування стажу за нормами ЗУ № 1058-IV. З урахуванням положень ЗУ № 1058-IV записів в трудовій книжці є недостатньо для зарахування страхового стажу. Відтак, до заяви до страхового стажу не зараховано період трудової діяльності згідно трудової книжки (серія НОМЕР_1 ) з 01.06.2004 по 30.08.2005, оскільки відсутня інформація в Реєстрі. Також неможливо зарахувати до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1999 по 27.06.2002 згідно диплома від 27.06.2002 (серія НОМЕР_2 ), оскільки в період навчання позивач працював. Окрім цього, стаж роботи з шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 1 не підтверджено, оскільки надана довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, №68/191 від 07.10.2008, не відповідає додатку № 5 (відсутні документи на право підпису керуючого санацією) та потребує перевірки.
03.03.2025 до суду від ГУПФУ в Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник управління просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що ОСОБА_1 07.11.2024 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Заява опрацьовувалась, за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. За результатами документів доданих до заяви до страхового стажу не зараховано період трудової діяльності згідно трудової книжки (серія НОМЕР_3 /) з 01.06.2004 по 30.08.2005, оскільки відсутня інформація в Реєстрі. Також не враховано до страхового стажу період навчання з 01.09.1999 по 27.06.2002 згідно диплома від 27.06.2002 (серія НОМЕР_2 ), оскільки в період навчання ОСОБА_1 працювала. Стаж роботи зі шкідливими та важкими умовами праці за Списком №1 не підтверджено, оскільки надана довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, №68/191 від 07.10.2008, не відповідає додатку №5 (відсутні документи на право підпису керуючого санацією) та потребує перевірки. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, за принцом екстериторіальності, винесено рішення №163750031005 від 13.11.2024 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. З огляду на вищевикладене, права та законні інтереси ОСОБА_1 не порушено, а позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
07.11.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до ГУПФУ в Полтавській області із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
16.03.2021 за №339/35961 в Міністерстві юстиції України зареєстровано постанову правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1, якою затверджено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1).
Так, пунктом 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 передбачено можливість застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій.
З урахуванням принципу екстериторіальності заяву від 07.11.2024 та документи ОСОБА_1 в електронному вигляді було передано на розгляд ГУПФУ в Кіровоградській області.
13.11.2024 за результатами розгляду вказаних заяви від 07.11.2024 та документів відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУПФУ в Кіровоградській області прийнято рішення №163750031005 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Так, за висновками вказаного рішення, вік заявниці 53 роки. Страховий стаж становить 34 роки 8 місяців 24 дні. За результатом розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу не зараховано період трудової діяльності згідно трудової книжки (серія НОМЕР_3 ) з 01.06.2004 по 30.08.2005, оскільки відсутня інформація в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Також неможливо зарахувати до страхового стажу період навчання з 01.09.1999 по 27.06.2002 згідно диплома від 27.06.2002 (серія НОМЕР_2 ), оскільки в період навчання заявниця працювала. Стаж роботи з шкідливими та важкими умовами праці за Списком №1 не підтверджено, оскільки надана довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, № 68/191 від 07.10.2008, не відповідає додатку №5 (відсутні документи на право підпису керуючого санацією) та потребує перевірки. В разі ліквідації підприємства, підтвердження стажу роботи входить до повноважень Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, створеною при головному управлінні, в порядку визначеному постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1.
У подальшому, позивач подала до ГУПФУ в Полтавській області заяву про підтвердження стажу роботи, за результатами розгляду якої ГУПФУ в Полтавській області 03.02.2025 прийняло рішення №2, яким відмовило ОСОБА_1 у підтвердженні періоду роботи, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 16.01.1992 по 01.02.2002, оскільки: - робота техніка-технолога, інженера-технолога не передбачена Списком №1, чинним в період роботи; - відсутні відомості про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць (відсутність Переліків робочих місць професій і посад, що є додатками до наказів від 12.11.1993 №351, від 28.12.1998 про результати атестації робочих місць); - відсутні відомості про оплату праці за періоди роботи з 16.01.1992 по 31.12.1998 , з 01.05.1999 по 31.05.1999, з 01.10.1999 по 01.02.2002.
Позивач, не погоджуючись із рішеннями відповідачів від 13.11.2024 №163750031005 та від 03.02.2025 №2, звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
У пункті 5 рішення від 11.10.2005 №8-рп/2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
У преамбулі Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Згідно із статтею 2 Закону №1788-XII за цим Законом призначаються трудові пенсії, до яких відносяться пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
У силу пункту "а" статті 13 Закону №1788-XII в редакції Закону України від 02.03.2015 №213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Також частиною першою статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій") /надалі - Закон №1058-IV/ передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
За змістом пункту 1 частини другої цієї статті, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року; 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року; 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року; 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року; 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року; 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року; 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року; 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року; 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Статтею 44 Закону №1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно з частиною першою статті 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Статтею 62 Закону №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Порядку №383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 2 Порядку №637 визначено, що у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За змістом пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Цей спір стосується наявності підстав для призначення позивачці пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV.
Суд враховує, що вимогами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах жінкам з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV, визначено: 1) досягнення віку 50 років; 2) наявність страхового стажу тривалістю не менше 20 років; 3) наявність пільгового стажу роботи за Списком №1 тривалістю щонайменше 7 років 6 місяців.
Суд зауважує, що на дату звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 виповнилось 53 роки.
Пенсійний орган (ГУПФУ в Кіровоградській області) обчислив загальний трудовий стаж позивачки та у рішенні від 13.11.2024 №163750031005 встановив, що його тривалість складає 34 роки 8 місяців 24 дні, що є достатнім для призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.
При цьому, зі змісту рішення від 13.11.2024 №163750031005 спірним у цій справі є: 1) правомірність не зарахування ГУПФУ в Кіровоградській області до загального трудового стажу позивачки періоду роботи з 01.06.2004 по 30.08.2005 внаслідок відсутності інформації в Реєстрі застрахованих осіб; 2) правомірність зарахування ГУПФУ в Кіровоградській області до загального трудового стажу позивачки періоду з 01.09.1999 по 27.06.2002 не як періоду навчання; 3) наявність/відсутність спеціального стажу роботи (Список №1), що дає право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, за період з 16.01.1992 по 20.10.1993 та з 21.10.1993 по 01.02.2002.
Досліджуючи вищевказані спірні висновки рішення від 13.11.2024 №163750031005, суд виходить з наступного.
Статтею 62 Закону №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так само відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Суд враховує, що позивач разом із заявою від 07.11.2024 надала пенсійному органу трудову книжку серії НОМЕР_3 , записами у якій, зокрема, підтверджено, що остання:
- 16.01.1992 прийнята в складальний цех №1 люмінесцентних ламп на посаду техніка-технолога ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп";
- 20.10.1993 переведена на посаду інженера-технолога в цьому ж цеху ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп";
- 01.02.2002 звільнена за згодою сторін з ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп";
- 01.03.2002 прийнята на посаду заступника директора в ТОВ "Укрелектропроект";
- 31.05.2004 звільнена із займаної посади з ТОВ "Укрелектропроект";
- 01.06.2004 прийнята на посаду в.о. головного бухгалтера в ТОВ "Консалтинг-Аудит";
- 30.08.2005 звільнена із займаної посади з ТОВ "Консалтинг-Аудит".
Тож вищевказаними записами у трудовій книжці ОСОБА_1 підтверджено, що позивачка у період з 01.06.2004 по 30.08.2005 працювала у ТОВ "Консалтинг-Аудит" на посаді в.о. головного бухгалтера.
Стосовно посилань пенсійного органу у рішенні від 13.11.2024 №163750031005 на відсутність підстав для зарахування до загального трудового стажу позивачки періоду роботи з 01.06.2004 по 30.08.2005 внаслідок відсутності інформації в Реєстрі застрахованих осіб, то суд зазначає, що згідно з пунктом 1 Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 № 794 (далі - Положення № 794), персоніфікований облік полягає в збиранні, обробленні, систематизації та зберіганні передбачених законодавством про пенсійне забезпечення відомостей про фізичних осіб, що пов'язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням (далі - відомості про фізичних осіб).
Відповідно до пункту 3 Положення № 794 в основі персоніфікованого обліку лежить обов'язковість і своєчасність подання відомостей про фізичних осіб.
Пунктом 5 Положення № 794 передбачено, що персоніфікований облік здійснює Пенсійний фонд та його органи на місцях (далі - уповноважений орган).
Згідно з пунктом 8 Положення № 794 уповноважений орган виконує функції щодо організації персоніфікованого обліку в тісній взаємодії з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, державної податкової адміністрації, фінансовими органами, банківськими установами.
Тобто, відповідно до Положення відповідальність за належну організацію персоніфікованого обліку відомостей про фізичних осіб покладено на Пенсійний фонд та його органи на місцях.
Згідно із Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464) Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі реєстр застрахованих осіб).
У реєстрі застрахованих осіб накопичується, зберігається, автоматично обробляється інформація про фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інформація, необхідна для обчислення і призначення страхових виплат за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Дані до реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, що надходять з джерел, передбачених статтею 18 Закону № 2464, зокрема відомостей про нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, поданих страхувальником у складі звітних відомостей та інформації про сплату внесків.
Відповідно до пункту 2 розділу V Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1), інформація з реєстру застрахованих осіб надається безоплатно Пенсійним фондом України та територіальними органами Пенсійного фонду України в паперовій та/або електронній формі.
Інформація з Реєстру формується та надається за формами визначеними пунктом 6 розділу V Положення, зокрема, довідці ОК-5.
В довідці ОК-5, яка використовується для призначення пенсії, автоматично відображаються персоніфіковані відомості про застраховану особу щодо заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, які зазначені у звітності роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують заробітну плату, грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
Стаж обчислюється на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу, які надаються відділом персоніфікованого обліку Пенсійного фонду.
Аналіз вищенаведених норм права дозволяє дійти висновку, що обов'язок внесення відомостей про фізичних осіб до системи персоніфікованого обліку покладено на уповноважений орган Пенсійного фонду.
Відтак, відсутність даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного пенсійного страхування свідчить про неналежне виконання саме пенсійним органом приписів вищенаведених норм законодавства.
Поряд з цим, згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 17.07.2019 у справі №144/669/17 та від 20.03.2019 у справі №688/947/17, несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на такому підприємстві, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку сплати страхових внесків.
З огляду на наведене, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків не може бути достатньою підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періоду її роботи з 01.06.2004 по 30.08.2005 у ТОВ "Консалтинг-Аудит" на посаді в.о. головного бухгалтера.
Відтак, суд доходить висновку, що до загального трудового стажу позивача мав бути зарахований період трудової діяльності з 01.06.2004 по 30.08.2005 на посаді в.о. головного бухгалтера у ТОВ "Консалтинг-Аудит", а тому, рішення ГУПФУ в Кіровоградській області від 13.11.2024 №163750031005 в частині не зарахування вказаного періоду до загального страхового стажу позивача, на переконання суду, прийняте пенсійним органом безпідставно та необґрунтовано.
Окрім цього, вищевказаними записами у трудовій книжці ОСОБА_1 також підтверджено, що позивачка у період з 16.01.1992 по 01.02.2002 працювала на ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп" на посадах техніка-технолога та інженера-технолога в складальному цеху №1 люмінесцентних ламп.
Разом із заявою про призначення пенсії позивачка надала пенсійному органу копії наказів Полтавського державного заводу газорозрядних ламп від 12.11.1993 №351 "Про завершення атестації робочих місць" та ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп" від 28.12.1998 №284 "Про закінчення атестації робочих місць", а також висновок №155 експертизи на правильність застосування Списків виробництв, професій, посад і показників, згідно з якими призначаються пенсії за віком на пільгових умовах у ТОВ "Завод ГРЛ" та у ВАТ "Полтавський завод ГРЛ".
У додатках до наказів від 12.11.1993 №351 та від 28.12.1998 №284 до переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, робітників, яким підтверджено право на пільги і компенсації, передбачені законодавством на основі атестації робочих місць віднесено професії "технологи (техніки, інженери) на дільницях із застосуванням ртуті, які здійснюють перевірку обладнання на дотримання технологічних режимів і перевірку параметрів ламп на дільницях із застосуванням ртуті при виготовленні люм/ламп".
За наведених обставин, робота позивачки на ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп" у період з 16.01.1992 по 01.02.2002 на посадах техніка-технолога та інженера-технолога в складальному цеху №1 люмінесцентних ламп відноситься до професій, робота на яких дає право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку (робота за Списком №1).
Факт роботи позивачки підтверджений відповідними записами у трудовій книжці, а пільговий характер роботи - відомостями про проведення атестації робочих місць та змістом Списків №1, що були чинним у період трудової діяльності.
Суд зауважує, що довідкою ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп" від 07.10.2008 №68/191 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній повідомлено, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день на ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп" і за період: - з 16.01.1992 (нак. 56 від 10.01.1992) до 20.10.1993 (нак. 2077 від 26.10.1993) виконувала роботи по перевірці обладнання на технологічну точність, дотримання технологічних режимів і перевірку параметрів ламп на дільницях із застосуванням ртуті при виготовленні люмінесцентних ламп на посаді технік-технолог в складальному цеху №1 у виробництві виробів електронної техніки і радіоапаратури, спеціаліст зайнятий на дільницях і роботах з застосуванням ртуті при виготовленні приладів і виробів, що передбачено Списком №1, розділом 13, позицією 1130000б-17541, код КП - 3111; - з 20.10.1993 (нак. 2077 від 26.10.1993) до 01.02.2002 (нак. 365 від 31.01.2002) виконувала роботи по перевірці обладнання на технологічну точність дотримання технологічних режимів і перевірку параметрів ламп на дільницях із застосуванням ртуті при виготовленні люмінесцентних ламп на посаді інженер-технолог в складальному цеху №1 у виробництві виробів електронної техніки і радіоапаратури, спеціаліст зайнятий на дільницях і роботах з застосуванням ртуті при виготовленні приладів і виробів, що передбачено Списком №1, розділом 13, позицією 1130000б-17541, код КП - 2149.2. Підстава: постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, атестація робочих місць нак. 351 від 12.11.1993, нак. 284 від 28.12.1998. За період з 16.01.1992 по 20.01.2002 пільгового стажу 7 років 7 місяців 4 дні. Підстава для видачі: накази, платіжні відомості, картка Т-2. З 20.10.1998 по 16.06.2001 (нак. 73 від 09.09.1998) знаходилася у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років.
Відсутність документа на право підпису керуючого санацією довідки ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп" від 07.10.2008 №68/19, на переконання суду, не є достатньою та беззаперечною підставою не визнавати пільговий стаж ОСОБА_1 , оскільки зазначені у довідці відомості перекликаються з даними, відображеними у належно оформленій трудовій книжці позивачки.
Щодо посилань пенсійного органу у рішенні від 13.11.2024 №163750031005 на необхідність розгляду документів про підтвердження пільгового стажу Комісією при ГУПФ України в Полтавській області у порядку, передбаченому постановою правління Пенсійного фонду України від 11.10.2006 №18-1, суд враховує таке.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; надалі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За змістом пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв'язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.
Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника установлений Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 24.11.2006 за №1231/13105.
Пунктом 4 Порядку №18-1 передбачено, що Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов'язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники профспілок та організацій Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні та регіональних організацій роботодавців та їх об'єднань.
Аналізуючи наведені нормативно-правові положення, суд зауважує, що підтвердження пільгового стажу роботи комісією пенсійного органу передбачено у разі відсутності в особи трудової книжки чи відсутності у трудовій книжці відомостей про роботу.
Водночас, у спірних відносинах ОСОБА_1 разом із заявою про призначення пенсії надала пенсійному органу належним чином оформлену трудову книжку та довідку ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп" від 07.10.2008 №68/191 №2 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, якими у сукупності підтверджено факт виконання позивачкою робіт, працевлаштування на яких дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Отож, суд доходить висновку, що до стажу роботи позивачки, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (робота за Списком №1), мав бути зарахований період трудової діяльності з 16.01.1992 по 01.01.2002 на посадах техніка-технолога та інженера-технолога в складальному цеху №1 люмінесцентних ламп ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп".
А тому, рішення ГУПФУ в Кіровоградській області від 13.11.2024 №163750031005 в частині не зарахування вказаного періоду до стажу роботи позивачки, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (робота за Списком №1), на переконання суду, прийняте пенсійним органом безпідставно та необґрунтовано.
Водночас, суд вважає обґрунтованими та правомірними твердження ГУПФУ в Кіровоградській області у рішенні від 13.11.2024 №163750031005 про те, що неможливо зарахувати до страхового стажу період навчання позивачки з 01.09.1999 по 27.06.2002 згідно диплома від 27.06.2002 (серія НОМЕР_2 ), оскільки в період навчання заявниця працювала.
Суд зауважує, що згідно розрахунку стажу до рішення від 13.11.2024 №163750031005 до загального трудового стажу позивача пенсійним органом вже було зараховано, зокрема, періоди з 21.10.19993 по 01.02.2002 та з 01.03.2002 по 31.12.2003, тобто період навчання позивачки з 01.09.1999 по 27.06.2002 згідно диплома від 27.06.2002 (серія НОМЕР_2 ) фактично пересікається з вищевказаними вже зарахованими пенсійним органом періодами її трудової діяльності.
Пенсійний орган, аналізуючи надані особою документи, перш за все має виходити з їх змісту, а не лише суто з форми, адже органи Пенсійного фонду, переслідуючи в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню пенсії, при виконанні своїх повноважень повинні діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно, як це передбачено частиною другою статті 2 КАС України, з тим, щоб не створювати штучних і необґрунтованих перешкод для реалізації особами їх прав.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У постанові Верховного Суду від 28.11.2022 у справі №826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб'єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
У постанові Верховного Суду від 12.09.2023 у справі №420/14943/21 зазначено, що критеріями обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов'язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов'язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.
Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень у рішенні про відмову у задоволенні певного прохання особи, як-то про призначення пенсії, має наводити всі без винятку підстави для такої відмови.
З огляду на викладене, оскільки суд дійшов висновку, що ГУПФУ в Кіровоградській області безпідставно не зарахувало до загального трудового стажу ОСОБА_1 періоду трудової діяльності з 01.06.2004 по 30.08.2005 на посаді в.о. головного бухгалтера у ТОВ "Консалтинг-Аудит", а також до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (робота за Списком №1), трудової діяльності з 16.01.1992 по 01.01.2002 на посадах техніка-технолога та інженера-технолога в складальному цеху №1 люмінесцентних ламп ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп", рішення ГУПФУ в Кіровоградській області від 13.11.2024 №163750031005 слід визнати протиправним та скасувати, а також зобов'язати ГУПФУ в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.11.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зарахувавши до загального трудового стажу ОСОБА_1 період трудової діяльності з 01.06.2004 по 30.08.2005 на посаді в.о. головного бухгалтера у ТОВ "Консалтинг-Аудит" та зарахувавши до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (робота за Списком №1), період трудової діяльності з 16.01.1992 по 01.01.2002 на посадах техніка-технолога та інженера-технолога в складальному цеху №1 люмінесцентних ламп ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп".
Отже, в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з одночасним виходом за їх межі.
Вирішуючи позовні вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області від 03.02.2025 №2 щодо відмови позивачу в підтвердженні періоду роботи, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 16.01.1992 по 01.02.2002, суд вважає за доцільне зазначити таке.
Пунктами 20-22 Порядку № 637 передбачені особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.
Так, відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв'язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.
Правила підтвердження стажу роботи визначені пунктами 23-27 Порядку № 637.
Так, згідно вказаних норм документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Для підтвердження стажу роботи приймаються лише ті відомості про період роботи, що внесені до довідки на підставі документів, або відповідно до вимог цього Порядку.
Довідки, видані колгоспами при залишенні членом колгоспу роботи, а також довідки, видані в більш пізній період колгоспами, які згодом припинили свою діяльність, можуть братися до уваги й тоді, коли вони не містять підстав видачі.
У тих випадках, коли періоди роботи зараховуються до стажу роботи на підставі показань свідків, один із яких свідчить про роботу заявника за більший період, ніж інші, встановленим вважається період, який підтверджений двома або більше свідками.
Якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
У тих випадках, коли в поданому документі про стаж указано лише роки без зазначення точних дат, за дату береться 1 липня відповідного року, а якщо не зазначено число місяця, то ним вважається 15 число відповідного місяця.
Отже, із аналізу наведених положень законодавства слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися або їх неможливо одержати внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних, а також у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також у разі, коли майно (документи) підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (незалежно від місця їх реєстрації на території України) розташоване на території України та/або пошкоджене чи знищене внаслідок воєнних (бойових) дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови документального підтвердження пошкодження чи знищення майна (документів), підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
Також з аналізу наведених норм слідує, що ними передбачені особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників, які полягають у тому, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв'язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105, прийнятою відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637, затверджений Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії /надалі - Порядок №18-1/, який визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи:
для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника;
до 01 січня 2004 року, якщо в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях (їх правонаступниках), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - підприємства, які розташовані на тимчасово окупованій території).
Згідно з пунктом 2 Порядку №18-1 дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали:
на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України;
на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років;
у період до 01 січня 2004 року на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, та якщо в трудовій книжці є записи з виправленням або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи (далі - періоди роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території).
Відповідно до пунктів 3, 4, 6 Порядку №18-1 підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії (далі - Комісії).
Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов'язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники профспілок та організацій Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні та регіональних організацій роботодавців та їх об'єднань.
Основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.
Згідно з пунктами 10-11 та 14-15 Порядку №18-1 рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи (додаток 1) приймається більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою Комісії або його заступником та набуває чинності з дня його прийняття.
Із заявою про підтвердження стажу роботи (додаток 2) заявник (його законний представник або представник, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - його представник)) може звернутись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу.
Для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, до заяви додаються:
документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр);
трудова книжка;
документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема: довідка про заробітну плату; копії документів про проведення атестації робочих місць; копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.
Для підтвердження періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, заявник (його представник) подає трудову книжку та зазначає у заяві дані про свідків (не менше двох), які знають заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (у тому числі в колгоспі) і мають документи про свою роботу за період, щодо якого вони підтверджуватимуть роботу заявника.
Заявник (його представник) може додатково подавати інші документи про стаж роботи.
Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п'яти робочих днів з дня його прийняття повідомляють заявника про прийняте рішення.
Рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.
Отже, процедура підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи: 1) для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника та 2) до 01 січня 2004 року, якщо в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях (їх правонаступниках), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, має певні особливості.
Суд зауважує, що у спірному випадку ОСОБА_1 разом із заявою про призначення пенсії надала пенсійному органу належним чином оформлену трудову книжку Серії НОМЕР_3 , записами якої підтверджено факт виконання позивачкою робіт, працевлаштування на яких дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
При цьому, зазначені у довідці ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп" від 07.10.2008 №68/191 відомості перекликаються з даними, відображеними у трудовій книжці позивачки Серії НОМЕР_3 .
Також суд відмічає, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп" був зареєстрований в якості юридичної особи 10.12.1991, а припинений у зв'язку з визнанням банкрутом 29.03.2023.
Відтак, довідка ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп" від 07.10.2008 №68/191 видана ще під час діяльності товариства.
При цьому, вказана довідка містить приписку, що вона видана на підставі наказів, платіжних відомостей, картки Т-2, а тому судом критично оцінюються посилання ГУПФУ в Полтавській області у рішенні від 03.02.2025 №2 на відсутність відомостей про оплату праці за періоди роботи з 16.01.1992 по 31.12.1998, з 01.05.1999 по 31.05.1999, з 01.10.1999 по 01.02.2002.
Стосовно посилань у рішенні комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області від 03.02.2025 №2 на відсутність відомостей про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць (відсутність Переліків робочих місць професій і посад, що є додатками до наказів), то суд зауважує, що особою, відповідальною за проведення атестації робочих місць та належне складення документів про підтвердження її проведення є роботодавець, внаслідок чого найманий працівник не може нести відповідальність за неналежне оформлення документів про проведення атестації робочих місць.
До того ж, за висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у пункті 60 постанови від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Отже відсутність належним чином оформлених документів про проведення атестації робочих місць, не є підставою для відмови у зарахуванні окремих періодів трудової діяльності з метою пільгового обчислення стажу роботи.
Поряд з цим, у додатках до наказів від 12.11.1993 №351 та від 28.12.1998 №284 до переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, робітників, яким підтверджено право на пільги і компенсації, передбачені законодавством на основі атестації робочих місць віднесено професії "технологи (техніки, інженери) на дільницях із застосуванням ртуті, які здійснюють перевірку обладнання на дотримання технологічних режимів і перевірку параметрів ламп на дільницях із застосуванням ртуті при виготовленні люм/ламп".
За наведених обставин, робота позивачки на ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп" у період з 16.01.1992 по 01.02.2002 на посадах техніка-технолога та інженера-технолога в складальному цеху №1 люмінесцентних ламп відноситься до професій, робота на яких дає право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку (робота за Списком №1).
Відтак, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для відмови у підтвердженні пільгового стажу позивача на підставі вищевказаної довідки на Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, з огляду на що рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 03.02.2025 №2 суд вважає таким, що прийняте пенсійним органом неправомірно, а тому воно підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.
При цьому, з метою належного захисту прав позивача в цій частині вимог суд вважає за доцільне вийти за межі цих вимог та зобов'язати Комісію при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про підтвердження стажу роботи від 17.01.2025, з урахуванням висновків суду.
Таким чином, позов ОСОБА_1 належить задовольнити.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати зі сплати судового збору слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФУ в Кіровоградській області в сумі 605,60 грн та ГУПФУ в Полтавській області в сумі 605,60 грн.
Керуючись статтями 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7-А. м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 13.11.2024 №163750031005 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.11.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до загального трудового стажу ОСОБА_1 період трудової діяльності з 01.06.2004 по 30.08.2005 на посаді в.о. головного бухгалтера у ТОВ "Консалтинг-Аудит" та зарахувавши до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (робота за Списком №1), період трудової діяльності з 16.01.1992 по 01.01.2002 на посадах техніка-технолога та інженера-технолога в складальному цеху №1 люмінесцентних ламп ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп".
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 03.02.2025 №2.
Зобов'язати Комісію при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про підтвердження стажу роботи від 17.01.2025, з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.О. Чеснокова