Справа № 420/6736/25
11 березня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до державної установи «Херсонський слідчий ізолятор», в якому позивач просить:
визнати протиправними дії державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» щодо обчислення ОСОБА_1 у заниженому розмірі з 29.01.2020 по 13.05.2022 включно грошового забезпечення, щомісячних додаткових та щомісячних одноразових видів грошового забезпечення, премії, без урахування посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт;
зобов'язати державну установу «Херсонський слідчий ізолятор» здійснити з 29.01.2020 по 13.05.2022 включно ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення, щомісячних додаткових та щомісячних одноразових видів грошового забезпечення, премії, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт та згідно з Порядком виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5, а також провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись із позовною заявою та заявою про поновлення строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст.161 КАС України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до заявлених позивачем вимог, позивач не погоджується з діями щодо обрахунку грошового забезпечення з 29.01.2020 по 13.05.2022 включно грошового забезпечення (основні, щомісячні додаткові та одноразові додаткові види грошового забезпечення, премія), компенсації за невикористані дні відпустки за 2020, 2022 та 2023 роки, без урахування посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт.
Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин») у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21.
З заявою щодо надання відомостей про розмір та складові грошового забезпечення за спірний період позивач звернулась до відповідача у січні 2025. Доказів звернення раніше вказаної дати не додані. Отже, лише з січня 2025 року позивач почала вчиняти активні дії щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення. До вказаної дати позивач не вчиняла дій щодо реалізації свого права на отримання зазначеного вище грошового забезпечення. Таким чином не врахувала, що обчислення процесуальних строків відбувається не лише з часу, коди дізнався, а й коли міг дізнатися про порушення своїх прав.
При цьому, суддя зазначає, що у справі, що розглядається позивач звернулась до суду після відміни на всій території України зазначеного карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2.
Як вбачається з наказу про звільнення від 24.01.2023 №4/ОС, позивачку звільнено зі служби 24.01.2023.
Відлік тримісячного строку для звернення з частиною цього позову до адміністративного суду почався 19 липня 2022 року і мав би закінчитися 19 жовтня 2022 року, якби не приписи пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України, на підставі яких цей строк був продовжений до 30 червня 2023 року. Протягом всього цього періоду (з 24.01.2023 до 30.07.2023 року) позивач не був позбавлений права, у межах строку, оскаржити дії відповідачів щодо обрахунку грошового забезпечення та компенсаційних виплат.
Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду від 11 грудня 2023 року у справі №990/235/23.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач відповідно до ч.6 ст.161 КАС України зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Звертаючись до суду 06.03.2025, позивачка пропустила строк на звернення до адміністративного суду з заявленими позовними вимогами, та зобов'язана надати суду обґрунтовану заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, зазначити доводи поважності тому причин і надати докази.
Будь-яких обставин і фактів, які об'єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду щодо перерахунку та виплати їй компенсацію за невикористану відпустку, у т.ч. протягом розумного строку до відповідача, позовна заява не містить.
Згідно з ч.2 ст.122 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов згідно з ч.1 ст.123 КАС України залишається без руху.
Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з відповідними доказами поважності причин його пропуску.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України суддя
Адміністративний позов ОСОБА_1 до державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.П. Марин