Справа № 420/1417/24
11 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Військової академії (м. Одеса) про відстрочення виконання рішення суду по справі №420/1417/24 адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової академії (м. Одеса) (вул.Фонтанська дор.,10, м.Одеса, 65009) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року по справі № 420/1417/24 зобов'язано Військову академію (м. Одеса) (вул.Фонтанська дор.,10, м.Одеса, 65009, код ЄДРПОУ 24983020) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні з 21.06.2020 по 21.12.2020 терміном 183 календарних днів із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
25 червня 2024 року судове рішення набрало законної сили.
17 лютого 2025 року від представника відповідача надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду від 29 лютого 2024 року по справі № 420/1417/24. В обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення суду представник відповідача вказує, що академією було направлено до вищого штабу клопотання на виконання вказаного рішення суду, з метою перевірки вжиття всіх заходів, а також виділення коштів, відповідно розрахунку доданого до клопотання. З урахуванням внесень змін до державного бюджету на 2024 рік, розподілом коштів на початку 2025 нового фінансового року задля виділення коштів для потреб оборони в тому числі покриття сум на виконання рішень судів, станом на день подання заяви кошти на жаль не надійшли. Академія в свою чергу вживає ряд вичерпних заходів щодо їх отримання та подальшої виплати (виконання рішення суду) однак з урахуванням законодавчо визначених процедур виділення коштів, а також перерозподілу Міністерством фінансів, а в подальшому зарахування фінансів 3 розпорядникам коштів як академія, кошти відсутні, станом на день подання повторної заяви.
Відповідно до положень ч.9 ст.205 КАС України заява про відстрочення виконання рішення суду розглянута судом в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до ч. 3, 4, 5 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Тобто, відстрочення, розстрочення виконання рішення суду здійснюється у виняткових випадках і є правом, а не обов'язком суду. Необхідною умовою для надання відстрочення виконання рішення суду є наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Верховний Суд в постанові від 06.12.2019 року по справі № 2а/0570/6531/2011 зазначив, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
Відповідно до пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного суду від 13.12.2012 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
При цьому, відсутність на рахунках боржника коштів, не є тією виключною підставою (непереборною обставиною), виходячи з якої, Кодекс адміністративного судочинства в Україні передбачає можливість розстрочення виконання судового рішення.
Крім того, при вирішенні питання щодо можливості задоволення заяви представника відповідача про відстрочення виконання рішення суду, суд виходить з того, що має місце спільний інтерес майнового стану учасників судового процесу.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Тобто, при задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду від 29 лютого 2024 року по справі № 420/1417/24 може призвести до порушення майнових інтересів позивача.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 червня 2021 року по справі № 9901/598/19 зазначила, що нормами КАС України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення. Водночас обов'язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.
При цьому, посилання представника відповідача на те, що Військова академія є розпорядником коштів третього рівня та фінансується забезпечувальним фінансовим органом, яким є Сухопутні війська Збройних Сил України, тому Академією направлено клопотання до Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України на отримання письмової згоди на виконання вказаного рішення суду. Станом на момент подання заяви про відстрочення виконання рішення суду, Академія досі не отримала відповіді від Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України на вищевказане клопотання, а головне отримання коштів не відбулось, суд вважає неспроможними, оскільки, відсутність на рахунках боржника коштів не є тією виключною підставою (непереборною обставиною), з якою законодавець пов'язує можливість відстрочення виконання судового рішення.
За таких підстав, з урахуванням приписів ст. 378 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення виконання рішення суду по справі №420/1417/24, а тому заява представника відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 243, 248, 378 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Військової академії (м. Одеса) про відстрочення виконання рішення суду по справі №420/1417/24 адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової академії (м. Одеса) (вул.Фонтанська дор.,10, м.Одеса, 65009) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її отримання з урахуванням особливостей, встановлених п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С.Єфіменко