про повернення позовної заяви
06 березня 2025 р. № 400/11856/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., розглянув матеріали адміністративної справи
за адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаДержавного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського управління юстиціїї Миколаївської області Лемещенко А.П., вул. Артилерійська, 18,м. Миколаїв,54006,
провизнання дій протиправними; зобов'язання скасувати арешт на майно,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського управління юстиціїї Миколаївської області Лемещенко А.П. про визнання дій протиправними; зобов'язання скасувати арешт на майно.
Ухвалою від 23.12.2025 суд залишив позовну заяву без руху та зобов'язав позивача у десятиденний строк з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме: заяву про поновлення строку звернення до суду, вказати причини його пропуску та надати докази; докази сплати судового збору у сумі 1211,20 грн;
Вищезазначена ухвала направлена на вказану в позовній заяві поштову адресу та адресу електронної пошти.
Згідно довідки про доставку електронного листа, ухвалу про залишення позовної заяви без руху було доставлено до електронної скриньки 24.12.2024.
Верховний Суд у постанові від 30.11.2022 р. по справі № 759/14068/19 виходить із того, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з “презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Щодо поштового відправлення, то ухвала про залишення позовної заяви без руху повернулася досуду без вручення адресату.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 127 КАС України, часом вручення повістки вважається: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Положення процесуального закону не передбачають прямого обов'язку суду щодо повторного направлення кореспонденції стороні, якій поштове відправлення не було вручене із обставин, які не залежали від суду. Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 19.12.2022 у справі №910/1730/22, від 07.03.2023 у справі № 420/9217/21.
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “за закінченням терміну зберігання», “адресат вибув», “адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема в ухвалах від 21.06.2022 у справі № 215/507/21, від 18.04.2022 у справі № 215/764/21 та постановах від 28.01.2021 у справі №820/1400/17, від 08.07.2021 у справі №400/1885/19, від 29.08.2022 у справі №522/3598/16-а, від 22.03.2023 у справі № 640/14827/19.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивач належним чином повідомлений про залишення позову без руху.
Крім того, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно якої сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвала від 23.12.2024 про залишення позовної заяви без руху була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому позивач мав можливість ознайомитися з текстом цієї ухвали.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами, що кореспондується із приписами ст. 44 КАС України.
Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд (постанова від 13.09.2021 р. по справі № 200/14688/19-а).
Пунктом 1 ч. 4 ст. 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
При цьому, згідно ч. 8 вказаної статті повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 і додані до неї матеріали - повернути.
Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 КАС України.
Суддя І. А. Устинов