справа №380/1645/25
про відкладення підготовчого засідання
11 березня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Кухар Н.А.
секретаря судового засідання Матулкіна О.К.
за участю:
представника відповідача1 - ОСОБА_1
представника відповідача1 - Маглиш А.С.
представника відповідача 2 - Машталер Т.А.
представника відповідача 2 - Михайловська А.Р.
п.Гузової А.А.. п.Реймера В.Є.
розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Головного управління державної податкової служби України у Дніпропетровській області, Покровської міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) з позовом до Держави Україна в особі Головного управління державної податкової служби України у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Симферопольська, 17А; код ЄДРПОУ 44118658), Покровської міської ради Дніпропетровської області (53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Центральна,48; код ЄДРПОУ 34081234) в якому позивач (з врахуванням заяви про усунення недоліків) просить суд:
- визнати протиправною та скасувати Податкові повідомлення рішення, постановлені ГУ ДПС у Дніпропетровській області 30 грудня 2024 р.:
2712671-2417-0409 на суму 714,71 грн. за 2019 рік;
2712672-2417-0409 на суму 656,12 грн. за 2019 рік;
2712673-2417-0409 на суму 742,60 грн. за 2019 рік;
2712674-2417-0409 на суму 808,90 грн. за 2019 рік;
- визнати незаконною та протиправною вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на бюджетний рахунок НОМЕР_2 у зв'язку з тим, що орган місцевого самоврядування Покровська міська рада Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 340881234) не являється власником такого рахунку;
- визнати протиправним та скасувати рішення Покровської міської ради Дніпропетровської області №7 від 22.06.2018 р. «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», яке постановлено з порушенням діючого законодавства України та ч.2 ст. 19 Конституції України;
- зобов'язати юридичну особу - Головне управління державної податкової служби України у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Симферопольська, 17А; код ЄДРПОУ 44118658), внести зміни в інтегровану картку платника податків ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (код КДБ 18010300);
- стягнути з Держави Україна в особі Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Симферопольська, 17А; код ЄДРПОУ 44118658) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду у сумі 400 000, 00грн. (чотириста тисяч грн. 00 коп.).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого - суддю Кухар Н.А.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
В підготовче засідання прибули п.Реймер В.Є. та п.Гузова А.А. як представники позивача за довіреністю.
На підтвердження повноважень на представництво інтересів ОСОБА_2 Реймер В.Є. та Гузова А.А. надали довіреність, посвідчену 06.08.2019 приватним нотаріусом Покровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бойко Л.П., зареєстровану за №1916.
Надаючи оцінку відповідності повноважень Реймера В.Є. та Гузової А.А. представляти інтереси позивача вимогам процесуального закону, суд враховує наступне.
Частиною першою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно ч. 1 ст. 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з ч. 2 ст. 57 КАС України у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
З огляду на вказану норму слідує, що Кодекс адміністративного судочинства України розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво».
Так, відповідно до ст. 237 Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі - ЦК України), представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч. ч. 1,3 вказаної статті).
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
02.06.2016 року за №1401 -VIII Верховною Радою України було прийнято зміни до Конституції України, відповідно до яких розділ XV «Перехідні положення» Основного Закону України було доповнено пунктом 11, який передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року (абзац перший пункту). Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року (абзац другий пункту). 30 вересня 2016 року зміни набули чинності.
Відповідно до частини другої статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Перелік справ незначної складності визначений частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо:
1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище;
2) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;
3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
4) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;
6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;
8) типові справи;
9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;
10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;
11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
Однак, відповідно до частини третьої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Пунктом 1 частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом та щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд встановив, що предметом спору у цій справі є оскарження нормативно-правового акта та стягнення моральної шкоди у сумі 400 000, 00грн., а тому дана справа не відноситься до справ незначної складності.
Отже, представником у цій справі може бути лише адвокат.
Вище наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в ухвалах від 12.01.2023 у справі №380/2518/22, від 02.03.2023 у справі № 640/35923/21, від 31.08.2023 у справі №380/1427/20.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Суд звертає увагу, що ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_5 не додано жодних документів, які підтверджували їх право на зайняття адвокатською діяльністю.
Відтак, відсутні підстави для допуску Реймера В.Є. та Гузової А.А. до представництва інтересів ОСОБА_2 в даній адміністративній справі №380/1645/25.
Враховуючи наведене вище, суд надає позивачу строк для забезпечення можливості участі у судовому засіданні особисто або через представника, який є адвокатом, або реалізувати своє право, передбачене ч. 3 ст. 194 КАС України.
Керуючись ст. ст. 43, 55, 57, 248 КАС України, суд
Підготовче засідання у справі за позовом ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Головного управління державної податкової служби України у Дніпропетровській області, Покровської міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, відкласти до 10 квітня 2025 року о 11:00 год.
Надати ОСОБА_2 строк для забезпечення можливості участі у судовому засіданні 10.04.2025 особисто або через представника, який є адвокатом.
Копію ухвали надіслати ОСОБА_2 .
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кухар Н.А.