Справа 688/5042/24
№ 2/688/124/25
Іменем України
(заочне)
11 березня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Стаднічук Н.Л., розглянувши в письмовому провадженні цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
1. Короткий зміст позовних вимог
29.10.2024 ТОВ «ВІН ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 829633 від 26.04.2019 в сумі 37 522,79 грн, яка складається з: 24724 грн - сума заборгованості, 10575,16 грн - інфляційні втрати, 2 223,63 грн - 3% річних.
В обґрунтування своїх вимог послалося на те, що 26.04.2019 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір № 829633 про надання фінансового кредиту, відповідно до якого відповідачу був наданий кредит в сумі 7000,00 грн строком на 30 днів. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання виконало та надало кредит, а відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повернення суми позики, сплати пені і комісії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед новим кредитором в сумі 24724,00 грн, в тому числі: 7000 грн - сума основного боргу, 3780,00 грн - сума боргу за процентами, 10504,00 грн - сума боргу за простроченими процентами, 3360,00 грн - сума боргу за штрафами. 12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС») укладено договір факторингу № 1, на підставі якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором, в тому числі до ОСОБА_1 .
2. Рух справи
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду від 11 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 24 грудня 2024 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 11 березня 2025 року визначено розглядати справу в заочному порядку.
3. Позиція сторін
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.
4. Фактичні обставини, встановлені судом.
26.04.2019 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 829633 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого товариство зобов'язалося надати споживачу кредит в сумі 7000,00 грн на строк 30 днів зі сплатою процентів з процентною ставко 1,8% від суми позики шляхом перерахування позики на банківський картковий рахунок, наданий клієнтом.
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Авентус Україна» заборгованість за кредитним договором 829633 від 26.04.2019 станом на 21.08.2019 становить 24724,00 грн, в тому числі: 7000,00 грн - тіло кредиту, 3780,00 грн - проценти, 10584,00 грн - прострочені проценти, 3360,00 грн - штрафи.
За договором факторингу № 1 від 12.04.2018, укладеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» та ТОВ «АВЕНТУС Україна», ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» отримало право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором № 829633 від 26.04.2019, боржником за яким є ОСОБА_1 .
5. Мотиви суду
За змістом статтей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або ж таку кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронн комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ст.12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
В силу положень статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обґрунтовуючи позов, ТОВ «ВІН ФІНАНС» зазначило, що ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 7000 грн, однак доказів надання відповідачу кредитних коштів, їх розміру суду не надав.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 25.05.2021 року у справі № 554/4300/16, належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Згідно з частиною другою статті 9 вказаного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Вказана позиція неодноразово підтверджена судовою практикою Верховного Суду: у постанові від 25.05.2021 року у справі № 554/4300/16, від 14.06.2018 у справі № 364/737/17, від 30.01.2018 по справі №161/16891/15-ц.
Надана позивачем копія довідки ТОВ «Авентус Україна» про перерахунок відповідачу коштів в сумі 7000 грн 26.04.2019 не є належним та допустимим доказом отримання відповідачем кредитних коштів, оскільки не є первинним документом, складена стороною кредитного договору, а відтак не є достовірною та достатньою для встановлення факту надання кредиту відповідачу.
За відсутності доказів надання відповідачу кредитних коштів, позовні вимоги про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст.139, 141, 270, 280-282 ЦПК України, суд
В задоволенні позову відмовити.
Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 11 березня 2025 року.
Суддя Н. Л. Стаднічук