30 вересня 2010 р. м. Чернівці Справа №2а-2756/10/2470
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді -Ватаманюка Р.В.; секретаря судового засідання -Закієвої А.В.;
за участю: представника позивача - ОСОБА_1 (довіреність №1063);
представника відповідача - Григоришина О.М. (довіреність від 30.08.210 року);
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області про визнання протиправними та скасування рішень.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30.09.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
В поданому до суду адміністративному позові 11.08.2010 року з врахуванням уточнення позовних вимог від 20.09.2010 року та 23.09.2010 року приватний підприємець ОСОБА_2 просила суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення: № 0000332303 від 22.02.2010 року - в частині застосування санкції за порушення вимог пункту 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№265/95-ВР від 6 липня 1995 року (далі Закон - №265/95-ВР), ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами»№481/95-ВР від 19 грудня 1995 року (далі -Закон №481/95- ВР), Постанови КМ №957 в сумі 31 268, 70 грн.; № 0000342303 від 22.02.2010 року - в частині застосування санкції за порушення вимог пункту 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, ст. 15 Закону 481/95-ВР, Постанови КМ №957 в сумі 33 325 грн.; №0000352303 від 22.02.2010 року - в частині застосування санкції за порушення вимог в частині санкції за п.п. 1, 2, 10, 12 № 265/95-ВР в сумі 6 503, 40 грн.; № 0000362303 від 22.02.2010 року - в частині застосування санкції за порушення вимог пункту 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР в сумі 40 290, 9 грн.; № 0000372303 від 22.02.2010 року - в частині застосування санкції за порушення вимог п.п. 2, 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР в сумі 32 922, 7 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що працівниками державних податкових адміністрації в Чернівецькій області та інспекції у м. Чернівці на підставі направлень від 4.02.2010 року та 8.02.2010 року, було проведено 9 лютого 2010 року планові перевірки п'яти господарських одиниць, що розташовані у смт. Красноїльськ та належать ОСОБА_2 (далі - позивач) та складено акти перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій за № 0103/24/00/23/2563003902, № 0102/24/00/23/2563003902, № 0099/24/00/23/2563003902, № 0101/24/00/23/2563003902, № 0100/24/00/23/2563003902.
Перевірками, згідно даних актів, було встановлено неведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, не забезпечення друку фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій та їх збереження в книзі обліку розрахункових операцій, не забезпечення збереження контрольних стрічок РРО непроведення розрахункових операцій через РРО та незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО чим, як вважають податківці, порушені вимоги визначені пунктами 1, 2, 9, 10, 12 та 13 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
За результатами розгляду актів перевірок державною податковою інспекцією у Сторожинецькому районі були винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.02.2010 року № 0000332303 на суму 31 778,7 грн.; № 0000342303 на суму 45 105,0 грн.; № 0000352303 на суму 13 593,65 грн.; № 0000362303 на суму 42 550,9 грн.; № 0000372303 на суму 34 754,2 грн.; № 0000382303 на суму 80,0 грн.
Позивач вважає, що окремі пункти оскаржуваних рішень є незаконним та необґрунтованим, винесено з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. (а.с. 4-10).
Відповідач не погоджуючись з заявленим позовом 31.08.2010 року подав суду заперечення з таких підстав.
Перевірка здійснена у відповідності до Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№509-ХІІ від 4 грудня 1990 року (далі Закон - №509-ХІІ), Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»№98/96-ВР від 23 березня 1996 року (далі Закон -№98/96-ВР), Закону №265/95-ВР, Закону №481/95-ВР.
09.02.2010 року проведено перевірки п'яти господарських одиниць, що належать позивачу, зокрема магазину, який знаходиться за адресою вул. Штефана чел Маре, 169, смт. Красноїльськ Сторожинецького району; магазину, який знаходиться за адресою вул. Штефана чел Маре, 211-а, смт. Красноїльськ Сторожинецького району магазину, який знаходиться за адресою вул. І.Кузи, 87, смт. Красноїльськ Сторожинецького району; магазину, який знаходиться за адресою вул. Дружби, 26, смт. Красноїльськ Стороожинецького району; магазину, який знаходиться за адресою вул. Штефана чел Маре, 96, смт. Красноїльськ Сторожинецького району.
За результатами вищевказаних перевірок складені відповідно акти №0103/24/00/23/2563003902 від 10.02.2010 року, №0102/24/00/23/2563003902 від 10.02.2010 року, №0099/24/00/23/2563003902 від 10.02.2010 року, №0101/24/00/23/2563003902 від 10.02.2010 року, №0100/24/00/23/2563003902 від 10.02.2010 року та прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій: №0000332303 від 22.02.2010 року, №0000342303 від 22.02.2010 року, №0000352303 від 22.02.2010 року, №0000362303 від 22.02.2010 року, №0000372303, №0000382303 від 22.02.2010 року. (а.с. 55-62).
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позові.
Представник відповідача позов не визнав посилаючись на обставини викладені в запереченні.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази та перевіривши матеріали адміністративної справи суд приходить що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Працівниками державних податкових адміністрації в Чернівецькій області та інспекції у м. Чернівці на підставі направлень від 4.02.2010 року та 8.02.2010 року, було проведено 9 лютого 2010 року планові перевірки п'яти господарських одиниць, що розташовані у смт. Красноїльськ та належать ОСОБА_2 (далі - позивач) та складено акти перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій за № 0103/24/00/23/2563003902, № 0102/24/00/23/2563003902, № 0099/24/00/23/2563003902, № 0101/24/00/23/2563003902, № 0100/24/00/23/2563003902.
Згідно акту №0103/24/00/23/2563003902 від 10.02.2010 року встановлено, що підприємцем порушено порядок, встановлений законодавством, а саме незабезпечення щоденного друкування фіскальних звітних чеків за 6, 10 березня, 15 квітня, 8, 9, 22 червня, 4 липня, 2 серпня, 10 жовтня, 9 листопада 2009 року та 2 лютого 2010 року; незбереження контрольної стрічки за 22 червня 2009 року. Крім того, перевіркою встановлено порушення порядку ведення обліку товарних запасів на місці реалізації на загальну суму 13 934,35 грн. за цінами реалізації. В акті перевірки вчинено запис, що книга обліку доходів та витрат (форма № 10) до перевірки не надавалася.
Згідно №0102/24/00/23/2563003902 від 10.02.2010 року встановлено незабезпечення щоденного друкування фіскальних звітних чеків за 16 вересня та 4 жовтня 2009 року. Невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків (2386 грн.) сумі коштів, зазначених в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (30 грн.), склала 2356 грн. Крім того, перевіркою встановлено порушення порядку ведення обліку товарних запасів на місці реалізації на загальну суму 16322,5 грн. за цінами реалізації. В акті перевірки вчинено запис, що книга обліку доходів та витрат форма № 10) до перевірки не надавалася.
Згідно №0099/24/00/23/2563003902 від 10.02.2010 року встановлено, що при реалізації однієї пляшки горілки «Вдала»за ціною 11 грн. та однієї пачки цигарок «Кепі»вартістю 9,5 грн. на загальну суму 20,5 грн. реєстратор розрахункових операцій не застосовувався та розрахунковий документ не видавався. Невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків (1 280,25 грн. з урахуванням реалізованого товару) сумі коштів, зазначених в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (32,2 грн.), склала 1227,55 грн. Підприємцем не забезпечено щоденне друкування фіскальних звітних чеків за 6, 13, 17, 20 січня 2010 року, зберігання фіскального звітного чека від 8 лютого 2010 року № 1548 та контрольної стрічки до нього. Крім того, перевіркою встановлено порушення порядку ведення обліку товарних запасів на місці реалізації на загальну суму 2741,7 грн. за цінами реалізації. В акті перевірки вчинено запис, що книга обліку доходів та витрат (форма № 10) до перевірки не надавалася.
Згідно акту №0101/24/00/23/2563003902 від 10.02.2010 року встановлено, що при реалізації однієї пляшки горілки «Вдала»за ціною 11 грн. та однієї пачки цигарок «Кепі»вартістю 9,5 грн. на загальну суму 20,5 грн. реєстратор розрахункових операцій не застосовувався та розрахунковий документ не видавався. Невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків (1280,25 грн. з урахуванням реалізованого товару) сумі коштів, зазначених в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (32,2 грн.), склала 1227,55 грн. Підприємцем не забезпечено щоденне друкування фіскальних звітних чеків за 6, 13, 17, 20 січня 2010 року, зберігання фіскального звітного чека від 8 лютого 2010 року № 1548 та контрольної стрічки до нього. Крім того, перевіркою встановлено порушення порядку ведення обліку товарних запасів на місці реалізації на загальну суму 2741,7 грн. за цінами реалізації. В акті перевірки вчинено запис, що книга обліку доходів та витрат (форма № 10) до перевірки не надавалася.
Згідно акту №0101/24/00/23/2563003902 від 10.02.2010 року встановлено, що невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків (529,5 грн.) сумі коштів, зазначених в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (77,5 грн.), склала 452 грн. Крім того, перевіркою встановлено порушення порядку ведення обліку товарних запасів на місці реалізації на загальну суму 20145,45 грн. за цінами реалізації (додаток до акта перевірки). В акт перевірки вчинено запис, що книга обліку доходів та витрат (форма № 10) до перевірки не надавалася.
Згідно акту №0100/24/00/23/2563003902 від 10.02.2010 року встановлено, що в магазині РРО відсутній. При реалізації двох пляшок горілки «Хлібодар»за ціною 19,5 грн. та однієї пачки цигарок «Мальборо»вартістю 8 грн. на загальну суму 47 грн. РРО не застосовувався та розрахунковий документ не видавався. Сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків склала 366,3 грн. Крім того, перевіркою встановлено порушення порядку ведення обліку товарних запасів на місці реалізації на загальну суму 16461,35 грн. за цінами реалізації (додатки 1,2 до акта перевірки). В акті перевірки вчинено запис, що книга обліку доходів та витрат (форма № 10) до перевірки не надавалася. Торговельна діяльність в магазині здійснювалася без придбання торгового патенту. (а.с. 11-14, 16-19, 21-23, 25-29, 31-34).
На підставі актів прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій: №0000332303 від 22.02.2010 року, №0000342303 від 22.02.2010 року, №0000352303 від 22.02.2010 року, №0000362303 від 22.02.2010 року, №0000372303, №0000382303 від 22.02.2010 року. (а.с. 15, 20, 24, 30, 35).
Позивачем 23 березня 2010 року була подана державної податкової адміністрації в Чернівецькій області в адміністративному порядку скарга про скасування всіх вище перелічених рішень. 19 квітня 2010 року ДПА в Чернівецькій області винесено рішення № 2306/10/25-009 про результати розгляду первинної скарги. За результатами розгляду скарги податковим органом було скасоване № 0000372303 в частині 207 гривень та збільшено на 3,6 гривень № 0000362303 у зв'язку із арифметичними помилками у підрахунку вартості необлікованого, на думку податківців, товару. Решта штрафних (фінансових) санкцій залишено без змін. (а.с. 38-40).
Аналогічне рішення було винесене і державною податковою адміністрацією України та надіслане листом від 07.07.2010 року № 4167/1/25-0315.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг регулюються Законом №265/95-ВР.
Згідно п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Відповідно до ст. 21 Закону №265/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 6 Закону №265/95-ВР облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Пункт 1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №1269 від 26.09.2001 року передбачає, що книга обліку доходів і витрат (далі - книга) ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством (далі - суб'єкти підприємницької діяльності).
Згідно п. 5 цього Порядку суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.
Форма Книги обліку доходів і витрат передбачена Інструкцією про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної податкової інспекції України від 21.04.1993р. №12, відповідно до якої вона має наступні розділи: 1 -“період обліку”, 2 -“кількість виготовленої продукції, наданих послуг”, 3 -“витрати на виробництво продукції, надання послуг”, 4 -“кількість проданої продукції, наданих послуг”, 5 -“ціна продажу продукції (послуг)”, 6 -“сума виручки (доходу)”, 7 -“чистий дохід”.
Виходячи з аналізу даних норм, суд приходить до висновку, що облік товарів фізична особа-підприємець не зобов'язаний вести. Книга ф. №10 передбачена виключно для обліку доходів і витрат підприємця, а не для обліку товарів. І як наслідок, в разі її не ведення застосовувати штрафні санкції за ст. 21 Закону №265/95-ВР у відповідача підстав не було.
Відповідачем не доведено факт наявності відповідного нормативно-правового акту, положення яке б передбачало порядок обліку товарів на місці реалізації та зобов'язувало б позивача здійснювати такий облік, а тому, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення про застосування штрафних (фінансової) санкцій за порушення позивачем вимог пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР підлягають скасуванню.
Щодо не роздрукування щоденно фіскальних звітних чеків на РРО та незбереження контрольної стрічки РРО.
Пункт 4 статті 17 Закону № 265/95-ВР не містить вимоги щодо застосування до суб'єкта підприємницької діяльності санкції у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та незберігання контрольної стрічки за кожне таке невиконання чи незберігання. Лише вимоги статті 23 Закону № 265/95-ВР зобов'язують застосування розміру штрафної (фінансової) санкції у залежності від кількості випадків виявленого порушення.
Відповідно до статті 13 Закону № 265/95-ВР, вимоги щодо реалізації фіскальних функцій РРО для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до Вимог щодо реалізації фіскальних функцій, затверджених Постановою КМУ від 18.02.2002 року № 199, якою вводиться поняття «зміна - період роботи реєстратора розрахункових операцій від реєстрації першої розрахункової операції після виконання 2-звіту до наступного 2-звіту», а також встановлено максимальну тривалість зміни та враховуючи податкове роз'яснення державної податкової адміністрації України, надане листом від 07.11.2002 року № 7501/6/23-2119, на РРО повинні друкуватись фіскальні звітні чеки не пізніше, ніж через 24 години після початку роботи.
Виходячи з наведеного суд вважає, що відповідач при прийнятті спірних рішень діяв в супереч вимог ст. 19 Конституції України, та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема спірні рішення прийняті в супереч повноважень та у спосіб, що не передбачений Конституцією та законами України; не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Тому вказані рішення як протиправні підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.
У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятих ним рішень.
Таким чином суд вважає за доведені ті обставини на які посилається позивач, тому адміністративний позов як обґрунтований підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати -судовий збір в сумі 3.40 грн. з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,-
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення: № 0000332303 від 22.02.2010 року - в частині застосування санкції за порушення вимог пункту 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, ст. 15 Закону 481/95-ВР, Постанови КМ №957 в сумі 31 268, 70 грн.; № 0000342303 від 22.02.2010 року - в частині застосування санкції за порушення вимог пункту 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, ст. 15 Закону 481/95-ВР, Постанови КМ №957 в сумі 33 325 грн.; №0000352303 від 22.02.2010 року - в частині застосування санкції за порушення вимог в частині санкції за п.п. 1, 2, 10, 12 № 265/95-ВР в сумі 6 503, 40 грн.; № 0000362303 від 22.02.2010 року - в частині застосування санкції за порушення вимог пункту 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР в сумі 40 290, 90 грн.; № 0000372303 від 22.02.2010 року - в частині застосування санкції за порушення вимог п.п. 2, 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР в сумі 32 922, 7 грн.
3. Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 3.40 грн.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову складено в повному обсязі 1 жовтня 2010 року.
Суддя Р.В. Ватаманюк