Справа №522/2546/25-Е
Провадження №2-о/522/229/25
про залишення заяви без руху
11 березня 2025 року суддя Приморського районного суду міста Одеси Донцов Д.Ю., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: Приморський відділ ДРАЦС у м. Одесі Південного МУМЮ (м. Одеса), про встановлення факту, що має юридичне значення,
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Берзінь С.Л., 11.02.2025 р. за допомогою електронної системи «Електронний суд», звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме просить: встановити факт народження дитини чоловічої статі - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одеса, Україна. Записати батьком - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин США. Записати матір'ю - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка США. Підставою запису відомостей про батька в актовому записі про народження дитини зазначити - свідоцтво про шлюб № DC(W)/ADM/2012/20317 від 02.02.2012, відповідно до якого 11.05.1973 р. у м. Нью-Делі (Індія) гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклали шлюб. Встановити факт зміни імені фізичної особи - прізвище: ОСОБА_6 , власне ім'я: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Одеса, Україна, актовий запис про народження №840 від 09.06.1976 р., складений Приморським відділом ЗАГС м. Одеси, на прізвище: ОСОБА_8 , власне ім'я: ОСОБА_9 . Встановити факт того, що ОСОБА_10 та ОСОБА_1 були однією і тією ж самою особою (тотожність особи).
Представник позивача зазначив місця проживання заявника за адресою: АДРЕСА_1 .
06.03.2025 р. судом отримано відповідь з відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, відповідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 по м. Одесі та Одеський області не значиться.
Ознайомившись з матеріалами справи вважаю, що заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до вимог ч. ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці дійшов висновку, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави (п. 53 рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", заява № 28249/95).
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
При залишенні заяви без руху, суддя керується положеннями статей 175, 177 ЦПК України, тобто застосовує аналогію закону, так як главами 1 та 2 розділу IV ЦПК України прямо не врегульовано дії судді при подачі до суду заяви, яка не відповідає вимогам ЦПК.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Правила щодо підсудності цивільних справ, з розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визначені в Главі 6 Розділу IV ЦПК України.
Частиною 1 ст. 316 ЦПК України встановлено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Представник заявника обґрунтував звернення до Приморського районного суду м. Одеси, тим що заявник проживав разом із своїми батьками за адресою: АДРЕСА_1 , разом з тим будь-яких доказів цьому до заяви не було долучено, а також суд ставиться критично до посилання, що у Державному реєстрі актів цивільного стану про народження в графі батьків зазначається повна адреса проживання, оскільки відповідно профільних законів щодо реєстрації актів цивільного стану не визначено внесення відомостей щодо адреси проживання, а визначено лише зазначення місце народження.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України). Отже, суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.
Відповідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18, провадження № 14-567цс18, сформульовано висновок про те, що при вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
Враховуючи викладене суд вважає необхідним надати час для усунення недоліків для надання підтвердження обставин, які необхідні для відкриття провадження по справі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Інститут залишення заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі.
Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260, 261 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: Приморський відділ ДРАЦС у м. Одесі Південного МУМЮ (м. Одеса), про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху.
Встановити заявнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, для усунення недоліків.
Роз'яснити заявнику, що у разі невиконання вимог суду у встановлений термін, заява буде вважатися неподаною і повернена заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Донцов Д.Ю.