Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/10581/23
Провадження № 1-кп/490/413/2025
27 січня 2025 року
Центральний районний суд міста Миколаєва
У складі : головуючого - судді ОСОБА_1
судді - ОСОБА_2
судді - ОСОБА_3
при секретарі - ОСОБА_4
за участі прокурора - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
його захисника - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження № 22023150000000236 про обвинувачення
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Миколаєві, є українцем, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 111, частиною 1 статті 263 Кримінального Кодексу України, -
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
1. Обвинувачений заявив відвід колегії суддів у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ..
В обґрунтування послався про те, що 05 листопада 2024 року звернувся із клопотанням про надання йому копії журналу судового засідання та копії відеозапису судового процесу, проте у такому йому було відмовлено.
Спираючись про те, що ці обставини свідчать про упередженість суду, наполягав на задоволенні відводу.
2. Під час судового розгляду обвинувачений цю заяву підтримав та зазначив, що інших підстав для відводу колегії суддів не має.
Захисник у суді позицію свого підзахисного підтримав.
Прокурор, вважав заявлений відвід безпідставним.
Встановлені судом обставин із посиланням на докази
1. З 27 жовтня 2023 року в провадженні колегії суддів Центрального районного суду м. Миколаєва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_2 перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочинів передбачених частиною 2 статті 111, частиною 1 статті 263 Кримінального Кодексу України.
2. Під час судового засідання 05 листопада 2024 року обвинувачений просив надати йому копії журналу судового засідання та копії відеозапису судового процесу.
Головуючим обвинуваченому було роз'яснено, що він зможе отримати ці документи коли вони будуть виготовлені, а саме - після закінчення судового розгляду кримінального провадження.
Положення закону, якими керувався суд під час постановлення ухвали.
1. Відповідно до частини 1 статті 75 Кримінального Процесуального Кодексу України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
1)якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2)якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3)якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4)за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5)у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
2. Відповідно до статті 8 Кримінального Процесуального Кодексу України кримінальне провадження у справі, зокрема - вирішення питань про відводи слідчого судді - здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; цей принцип застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до сталої практики Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду повинно встановлюватися згідно з:
1)суб'єктивним критерієм - врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі;
2)об'єктивним критерієм - шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Як зазначає далі Європейський Суд з прав людини, "Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного".
Стосовно об'єктивного Європейський Суд з прав людини наголошує на необхідності: "Визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність [судді]. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими". Іншими словами: "Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів". Далі Суд підкреслює, що: "З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві"
/див., окрім іншого, рішення у справах "Білуха проти України" /пункти 49-53/; "Бочан проти України" /пункт 66/; "Мироненко і Мартенко проти України" /пункт 66/,
а також рішення у справах "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v.
Belgium) /п. 26/; "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain) /пункт 45/, «Fey проти Австрії» /пункти 28 та 30/, "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) /пункт 42/; Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy) та інші/.
3. Відповідно до частини 6 статті 9 Кримінального Процесуального Кодексу України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, суд, керуючись загальними засадами кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, застосовує, зокрема, процесуальний закон, що регулює аналогічні правовідносини.
3.1. Велика Палата Верховного Суду сформулювала правову позицію щодо визначення подібності правовідносин, визначивши, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). /пункт 32 постанови від 27.03.2018 року у справі № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 року у справі № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 року у справі № 910/24257/16.
3.2. Статтею 36 Цивільного Процесуального Кодексу України визначено таке
Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1)він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2)він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3)він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4)було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5)є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
/частина 1/
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
/частина 4/
4. Конституційний Суд України у своєму рішенні № 6-рп/2001 від 23 травня 2001 року у справі щодо конституційності статті 248-3 ЦПК України розтлумачив, що:
Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали і положення закону, яким він керувався.
1. Повертаючись до обставин розгляду цього кримінального провадження, суд перш за все відзначає, що твердження обвинуваченого про те, ніби у ознайомленні з журналами судових засідань та відеозаписами їх перебігу, йому було відмовлено, не є такими, що відповідають дійсності; насправді головуючим обвинуваченому був роз'яснений порядок виготовлення журналу судового засідання та відеозаписів їх перегляду та відповідний такому порядку спосіб ознайомлення з цими документами.
2. При цьому суд підкреслює, що порядок фіксування судових засідань та виготовлення документів за наслідками такого фіксування належать до сфери правосуддя.
За такого незгода з визначеним головуючим порядком такого фіксування може бути висловленою лише в порядку, передбаченому процесуальним законом який, оскарження обраного головуючим порядку в межах процедури відводу не передбачає.
3. До того ж, у разі висловлення незгоди з визначеним головуючим порядком шляхом подання заяви про відвід виникають відносини, які є подібними до тих, що врегульовані у статті 36 Цивільного Процесуального Кодексу України, адже мають тотожні суб'єктний склад учасників відносин, об'єкт та предмет правового регулювання, а також умов застосування правових норм.
Отже, незгода обвинуваченого з визначеним головуючим порядком, як незгода з процесуальними рішеннями судді, за законом не може бути підставою для відводу.
Отже, підстави для відводу суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_9 або ОСОБА_10 є відсутніми, в зв'язку із чим у задоволенні заяви про таке слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 369-372; 376 КПК України, суд, -
1.У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_1 - відмовити.
2.У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_2 - відмовити.
3.У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_3 - відмовити
Ухвала оскарженню окремо від судового рішення не підлягає.
Головуючий суддя = ОСОБА_1 =
Суддя = ОСОБА_2 =
Суддя = ОСОБА_3 =