Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/6417/24
Провадження № 1-кп/490/539/2025
«21» січня 2025 року
Центральний районний суд міста Миколаєва
У складі : головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участі прокурорів - ОСОБА_3
- ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
його захисників - ОСОБА_6
- ОСОБА_7
потерпілої - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження № 12024152020000570 про обвинувачення
ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Миколаєві, є українцем, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115, частиною 1 статті 121 Кримінального Кодексу України
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
І……Захисник ОСОБА_10 заявив клопотання, у яких просив визнати низьку доказів у кримінальному провадженні недопустимими та ініціювати кримінальне провадження відносно слідчого ОСОБА_11 .
1. Зокрема, просив визнати недопустимими доказами результати проведеного під час здійснення цього кримінального провадження 04 травня 2024 року у період часу з 00:15 годин до 03:05 години огляду місця події - території, прилеглої до магазину «Міда», розташованого у будинку 6 по вулиці Архітектора Старова у місті Миколаєві.
В обґрунтування головним чином послався про те, що вказаний огляд проводився некомпетентною особою - слідчим Слідчого Управління Головного Управління Національної Поліції ОСОБА_12 , хоча мав здійснюватись слідчо-оперативною групою слідчого відділення відділення поліції № 1 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївські області. Що ж стосується слідчого ОСОБА_11 , від імені якої складений вказаний протокол, то, за твердженнями захисту, вона по суті лише «оформлювала» результати проведеного огляду, але дії щодо його /огляду/ проведення, виявлення слідів, речових доказів, вимірювання тощо не проводила.
Також захисник звернув увагу на те, що складений протокол є викладений у спосіб, що не дозволяє усвідомити його зміст.
До того ж, послався про те, що огляд, за наслідками якого був складений зазначений протокол, був розпочатий за відсутності в органу досудового розслідування відомостей про вчинення злочину /адже - рапорт про подію надійшов до правоохоронних органів пізніше, ніж був розпочатий огляд/.
2. До того ж, просив визнати недопустимими доказами результати проведеного під час здійснення цього кримінального провадження 04 травня 2024 року у період часу з 04:00 годин до 04:20 години огляду місця події - території, прилеглої до житлових будинків, розташованих біля магазину «Міда», розташованого у будинку 6 по вулиці Архітектора Старова у місті Миколаєві.
В обґрунтування головним чином послався про те, що вказаний огляд проводився не особою, яка зазначена у протоколі, як слідчий - ОСОБА_11 , але іншим працівником слідчого відділення Відділення поліції № 1 Миколаївського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Миколаївській області - ОСОБА_13 , який не мав повноважень щодо здійснення огляду та у протоколі серед його /огляду/ учасників не вказаний.
3. Спираючись про таке, захисник наполягаючи на задоволенні клопотання, просив також винести ухвали про порушення процедури притягнення слідчої ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності за фактами службового підроблення та за фактами службової недбалості.
ІІ……Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ці клопотання підтримали.
ІІІ……Прокурори у суді проти задоволення заявлених клопотань заперечували.
Вони в цілому не заперечували, що під час проведення оскаржуваного огляду були допущені певні недоліки, проте наполягали на тому, що допущені недоліки не призвели до порушення прав учасників кримінального провадження та не є такими, що можуть слугувати підставами для визнання результатів огляду недопустимими доказами.
Стосовно ж вказівок захисту про участь слідчого ОСОБА_12 зазначили, що Слідче управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області відповідно до його компетенції надає методичну допомогу слідчим нижчестоящих підрозділів та участь цього слідчого в огляді й була проявом надання такої допомоги.
Стосовно вказівок захисту про участь ОСОБА_14 в огляді місця події вказували, що судова практика не вважає порушенням вимог діючого законодавства випадки, коли під диктовку слідчого, який проводе огляд, протокол викладається іншою особою.
IV……Потерпіла у суді проти задоволення клопотань заперечувала та зазначила, що міркування прокурорів підтримує.
Сутність її позиції у суді може бути усвідомленою таким чином, що вона не вважає що посилання захисника стосуються істотних для справи обставин.
Своє ставлення до результатів оскаржуваних оглядів та міркувань захисника висловила фразою: «Була подія - був проведений огляд її /події/ місця»
Встановлені судом обставини із посиланням на докази.
І…… На розгляд суду надійшов складений 24 липня 2024 року старшим слідчим Слідчого Управління Головного Управління Національної Поліції в Миколаївській області ОСОБА_15 та у той же день затверджений прокурором Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 обвинувальний акт, у якому викладена версія обвинувачення щодо вчинення злочину ОСОБА_5 .
1. Як зазначив автор обвинувального акту:
03.05.2024 о 23 годині 11 хвилин ОСОБА_5 , маючи при собі балончик зі слізогінним газом «Терен 4-м» та невстановлений в ході досудового розслідування предмет, схожий на ніж, разом з ОСОБА_16 , прибув до супермаркету «Міда», розташованого за адресою: вул. Архітектора Старова, 6 м. Миколаєва, на лавці біля входу до якого з 22 годин 30 хвилин розпивали спирті напої ОСОБА_17 ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 .
При цьому, цього ж дня о 23 годині 02 хвилині, до вищевказаного супермаркету на належному йому автомобілі VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 . приїхав ОСОБА_22 , який залишив свій автомобіль на стоянці, розташованій перед вказаним супермаркетом, та направився до середини магазину. При проході ОСОБА_22 біля групи вищевказаних осіб, ОСОБА_17 звернувся до ОСОБА_22 на що останній не відреагував та зайшов до приміщення вищевказаного супермаркету.
Підійшовши до входу у супермаркет, ОСОБА_5 здійснив телефонний дзвінок, в цей же час. ОСОБА_22 вийшов із супермаркету "Міда" та приєднався до ОСОБА_5 й ОСОБА_23
ОСОБА_5 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 підійшли до ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_18 , що продовжували сидіти на лавці, при цьому ОСОБА_17 та ОСОБА_21 з метою придбання спиртного перебували в приміщені супермаркету.
ОСОБА_20 , впізнавши ОСОБА_5 який підійшов до них, простяг останньому руку щоб привітатися. У відповідь ОСОБА_5 , бажаючи вчинити бійку з мотиву раптово виниклих неприязних стосунків, діючи умисно наніс ОСОБА_20 удар рукою в область обличчя та намагався спричинити удар кулаком руки ОСОБА_19 але останньому удалось ухилитись від цього удару.
У подальшому через провокативні дії ОСОБА_5 між ним, ОСОБА_22 та ОСОБА_16 з однієї сторони, ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 - з іншої, на ґрунті неприязних стосунків розпочалася обопільна бійка.
Під час бійки у ОСОБА_5 , що виступив її ініціатором, виник умисел, спрямований на умисне заподіяння тілесних ушкоджень вказаним особам, реалізуючи який ОСОБА_5 дістав заздалегідь приготовлений ним балончик з перцевмісним сльозогінним газом «Терен 4-м» та почав розпилювати вміст балончика в обличчя учасниками вказаної групи осіб, у тому числі ОСОБА_18 та ОСОБА_17 , який вийшов з супермаркету та спробував припинити виниклий конфлікт, ставши між ОСОБА_5 та ОСОБА_18 .
Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_5 , маючи можливість безперешкодно покинути місце бійки, почав переслідувати ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , впорскуючи їм в обличчя сльозогінний газ «Терен 4-м», та знову повернувся до ОСОБА_17 , випускаючи цей сльозогінний газ йому в обличчя.
Перебуваючи у вищевказаному місці, приблизно о 23 годині 15 хвилин, ОСОБА_5 почав бігти за ОСОБА_17 з метою спричинення йому тілесних ушкоджень із піднятою вгору рукою, наздогнавши останнього, перебуваючи на смузі розвороту тролейбусу за адресою: м. Миколаїв. вул. Архітектора Старова, 6, розташовану перед входом до вищевказаного супермаркету. ОСОБА_5 здійснив удар лівою рукою в область обличчя ОСОБА_24 , від якого ОСОБА_17 впав на асфальт.
В той же час. ОСОБА_18 , керуючись своїм негативним ставленням до ОСОБА_5 , намагався завдати останньому тілесних ушкоджень шляхом нанесення ударів кулаками рук.
В подальшому, у ОСОБА_5 який ухилився від ударів ОСОБА_18 та розірвав дистанцію між ним та ОСОБА_18 , на ґрунті особистої неприязні до ОСОБА_18 виник злочинний непрямий умисел, направлений на його умисне вбивство, тобто протиправне заподіяння його смерті.
03.05.2024 приблизно о 23 годині 15 хвилин, знаходячись навпроти входу до супермаркету «Міда», розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Архітектора Старова, 6. усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своєї дії, а саме, що внаслідок використання невстановленого в ході досудового розслідування предмету, схожого на ніж, що володіє достатніми властивостями для заподіяння тілесних ушкоджень, несумісних із життям, може настати смерть потерпілого, передбачаючи суспільні наслідки у вигляді заподіяння смерті ОСОБА_18 , хоча і не бажаючи, але свідомо припускаючи їх, маючи об'єктивну можливість уникнути подальшої бійки, ОСОБА_5 тримаючи у правій руці невстановлений в ході досудового розслідування предмет, схожий на ніж, прикладаючи значну фізичну силу, умисно наніс ним один прицільний акцентований удар ОСОБА_18 у життєво-важливий орган - в область грудної клітини зліва, чим спричинив ОСОБА_18 одиночне проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва з пошкодженням серця, яке супроводжувалося кровотечею в ліву плевральну порожнину (гемоторакс) та порожнину серцевої сорочки (гемоперикард), внаслідок якого в короткий проміжок часу на місці події настала смерть ОСОБА_18 .
Вчинивши умисне вбивство ОСОБА_18 , впевнившись, що останній від спричиненого удару впав, розуміючи наслідки вчиненого ним кримінального правопорушення, ОСОБА_5 намагався залишити місце події та побіг в бік свого автомобілю, який він залишив між супермаркетом «Міда» та житловим багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 .
Вказані дії ОСОБА_5 органами досудового розслідування та публічним обвинуваченням кваліфіковані за частиною 1 статті 115 Кримінального Кодексу України - як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
2. Окрім того, органами досудового розслідування та публічним обвинуваченням ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину за таких обставин.
03.05.2024 о 23 годині 16 хвилин ОСОБА_5 перебуваючи навпроти входу до супермаркету «Міда», розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Архітектора Старова, 6. розуміючи наслідки вчиненого ним кримінального правопорушення, а саме умисного вбивства ОСОБА_18 , намагався залишити місце події та побіг в бік свого автомобілю, який він залишив між супермаркетом «Міда» та житловим багатоквартирним будинком №6-а по вул. Архітектора Старова м. Миколаєва.
ОСОБА_17 та ОСОБА_19 з метою затримання ОСОБА_5 , почали бігти за ним, при цьому виражались на адресу останнього нецензурною лайкою.
Зупинившись біля свого автомобіля, маючи реальну можливість безперешкодно залишити місце вчинення злочину, ОСОБА_5 з мотиву неприязних стосунків на фоні раніше спровокованої ним бійки та образливої нецензурної лайки ОСОБА_17 на його адресу, вирішив спричинити останньому тілесні ушкодження.
Реалізуючи умисел на спричинення шкоди здоров'ю потерпілого, ОСОБА_5 ,. усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, 03.05.2024 приблизно о 23 годині 16 хвилин, знаходячись у внутриквартальному проїзді між супермаркетом «Міда» розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Архітектора Старова, 6 та багатоквартирним житловим будинком по вул. Архітектора Старова, ба, зупинився на незначній відстані від свого автомобіля, дочекався приближення до нього ОСОБА_17 на відстань, достатню для нанесення удару, та, утримуючи в правій руці заздалегідь приготовлений ним як знаряддя завдання тілесного ушкодження невстановлений в ході досудового розслідування предмет, схожий на ніж, умисно наніс ним ОСОБА_17 один акцентований удар в область черевної порожнини, спричинивши сліпе проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини зліва з пошкодженням брижі низхідної ободової кишки. пересічення лівого поперекового м'язу, які ускладнились внутрішньочеревною кровотечею, заочеревиної гематоми, по ступеню тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних пошкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Від отриманого тілесного ушкодження ОСОБА_17 впав на асфальтове покриття, а ОСОБА_5 сів до свого автомобілю та зник з місця вчинення кримінального правопорушення, залишивши ОСОБА_17 у безпомічному стані на проїзній частині.
Вказані дії ОСОБА_5 органами досудового розслідування та публічним обвинуваченням кваліфіковані за частиною 1 статті 121 Кримінального Кодексу України - як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
ІІ……Відомості про кримінальне правопорушення, що є предметом розгляду в межах цього кримінального провадження, були внесеними до Єдиного Реєстру Досудових Розслідувань 04 травня 2024 року о 02:50:10 за номером 12024152020000570.
У наданому суду витягу з цього Реєстру, окрім іншого, зазначається таке.
1. Підставою для початку досудового розслідування є «усна заява(повідомлення) про кримінальне правопорушення»
2. Обставинами, що підлягали розслідуванню в межах цього кримінального провадження, визначались такі:
«03.05.2024 у період часу з 23:00 по 23:30 годин, невстановлена особа перебуваючи поблизу супермаркету «Міда» за адресою:м. Миколаїв, вул.. Архітектора Старова 6, скоїла умисне вбивство ОСОБА_18 та намагалася вчинити умисне вбивство ОСОБА_17 , але не довела свій злочинний намір до кінця, з причин, що не залежали від її волі.»
3. Попередня правова кваліфікація події, що є предметом розгляду в межах цього кримінального провадження, була визначена - «ст. 115 ч. 2 п. 1».
4. Органом досудового розслідування для здійснення кримінального провадження з розслідування обставин події було визначене Відділення поліції № 1 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.
ІІІ……До матеріалів кримінального провадження долучений рапорт старшого інспектора чергового відділення поліції № 1 Миколаївського районного управління поліції Головного Управління Національної Поліції в Миколаївській області ОСОБА_25 на ім'я начальника відділення поліції № 1 Миколаївського районного управління поліції Головного Управління Національної Поліції в Миколаївській області.
З відомостей цього рапорту вбачається, зокрема, таке.
1. «03.05.2024 року отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 7394 від 03.05.2024 року»
2. Під час опрацювання заяви встановлено таке.
«03.05.2024 о 23:26 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 03.05.2024 о 23:26 за адресою: Центральний район м. Миколаїв, вулиця Архітектора Старова, 10 хв. Тому біля магазину «Міда» невідомий чоловік наніс іншому чоловіку ножове поранення в область груд. Клітини. Чоловіку ( якого нібито вбили ) приблизно 30 років. У чоловіка відсутній пульс. Заявник більше інформації надати не зміг, бо прийшов після того як це трапилося. Сказав що є свідки на місці, всю нададуть інформацію. На магазині с відеокамери. 103 передано Малишева Прибувши за вказаною адресою з'ясовано, що інформація щодо вбивства підтвердилась, попередньо встановлено, що під час бійки з невстановленими особами чоловічої статі біля магазину «Miда» , ст.. ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав ножове поранення в область грудної клітки зліва та від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці події. Другий потерпілий ст.. ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_3 мешкає за адресою АДРЕСА_3 , отримав тілесні ушкодження у вигляді ножового поранення в область живота , ст.. Богомятко з пораненням в живіт доставлено до ЛШMД, перебуває в хірургічному відділенні, реанімація, діагноз: ножеве поранення в лівій частині живота, алкогольне сп'яніння. Було встановлено свідків події, які повідомили що особи які приймали участь у конфлікті та підозрюються у вчиненні злочину, втекли а місця вчинення злочину за допомогою ТЗ Volkswagen СС сріблястого кольору, д.н.з. невідомий, інший втік у двори по ст.. Архітектора Старова в районі буд. № 6, здійснено охорону місця події . На місці події працює СОГ, СМЕ, Корвет-45l, КОРВЕТ-402, для встановлення всіх обставин події. Вживаються заходи щодо встановлення осіб, які причетні до вчинення вказаного злочину. Внесено до ЄРДР № 12024152020000570. Попередня кваліфікація ст.. 115 Ч.2 П.1 KK»
3. Хід опрацювання заяви може бути охарактеризованим таким чином
3.1. 03.05.2024 року о 23:25:45 на телефонну лінію «102» /пульт 10/ надійшов дзвінок про вбивство особи чоловічої статті в бійці.
3.2. За наслідками опрацювання дзвінка 03.05.2024 року о 23:27:33 на місце події було направлено патруль «Корвет-451», який прибув на місце події у той же день о 23:32:27.
3.3. За наслідками опрацювання направлення заступником командира взводу № 2 Управління патрульної поліції в Миколаївській області /патруль «Корвет - 451/ 04 травня 2024 року о 00:31 склав рапорт склав рапорт такого змісту:
«Прибувши за вказаною адресою з'ясовано,що інформація підтвердилась,один чоловік років 30 мав ножове поранення в області груді,та вже не мав ознак життя, іншого потерпілого ОСОБА_26 ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешкає архітектора старова 6 кв 12,мав пошкодження у вигляді ножової иани в живіт,бригада 21 забрала громадянина Богомктко ю.с. до лшмд, установлено свідків події, які повідомили,що особо які приймали участь в конфлікті та підозрюютьсяься у вчиненні злочину втекли з місця події, один за допомогою тз фольцваген пасат сірого кольору номерний знак невідомий,інший втік в двори по архітектора старова в районі буд. 6, здійснено охорону місця події на місце викликано сог вп1 мруп гунп»
3.4. За наслідками опрацювання виклику слідчим слідчого відділення Відділення поліції № 1 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_11 /слідчо-оперативна група/ 04 травня 2024 року о 04:02 складений рапорт такого змісту:
«За вказаною адресою здійснено виїзд, проведено огляд виявлено ознаки насильницької смерті. Труп оглянуто та направлено до моб сме»
ІV……В оскаржуваному протоколі огляду місця події - території, прилеглої до магазину «Міда», розташованого у будинку 6 по вулиці Архітектора Старова у місті Миколаєві /надалі - першому протоколі/ зазначається таке.
1. Огляд місця події проводився 04 травня 2023 року в період часу з 00:15 до 03:05 години.
2. Огляд проводився слідчим слідчого відділення Відділення поліції № 1 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_11 .
3. Підставою для проведення огляду в протоколі визначений рапорт.
4. Огляд проводився в присутності двох понятих - ОСОБА_27 та ОСОБА_28 , яким перед початком огляду були роз'яснені їхні права і обов'язки.
5. Огляд проводився за участі «спеціалістів»: інспектора ВКЗ ОСОБА_29 , спеціалістів - криміналістів ОСОБА_30 та ОСОБА_31 та судово-медичного експерта ОСОБА_32 .
Цим особам перед початком огляду також були роз'яснені їх процесуальні права та обов'язки.
6. «Перед початком огляду зазначеним вище особам роз'яснено їхнє право бути присутніми при всіх діях, які проводяться в процесі огляду, робити зауваження, що підлягають занесенню до протоколу. Особам, які беруть участь у проведенні огляду, також роз'яснено вимоги ч. 3 ст. 66 КПК України про їх обов'язок не розголошувати відомості щодо проведеної процесуальної дії, а також про застосування технічних засобів фіксації, умови та порядок їх використання».
7. Під час проведення огляду використовувався фотоапарат «Nikon»
8. Об'єктом огляду була «ділянка місцевості з вільним доступом, що розташована за адресою: м. Миколаїв, вул.. Архітектора Старова, 6».
9. Далі у протоколі описані хід та результати візуального огляду ділянки місцевості, виявленого на ній трупа та виявлених на ній слідів.
При цьому слід відзначити, що ця частина протоколу викладена спрощеним (тобто - таким, якому притаманні суттєві відхилення від офіційних прописів в бік спрощення написання букв, їх сполучень, слів та їх сполучень) почерком, до того ж - з значною кількістю лексичних та орфографічних помилок, що суттєво ускладнює сприйняття викладеного в цій частині тексту. При цьому показовим є те, що в деяких місцях сприйняття цього тексту є неможливим навіть для особи, що його /текст/ створила.
10. У протоколі також зазначається, що він був: «прочитаний, записано, зачитано, без доповнень».
11. Протокол підписаний:
-ОСОБА_12 ;
-ОСОБА_33
-ОСОБА_34
-понятими Волошиним та Кравцем
12. Наприкінці в протоколі мається позначка: «Огляд провів Слідчий СВ ВП № 1 МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_35 » та її / ОСОБА_11 / підпис.
13. До протоколу додана «Ілюстрована таблиця 04.05.2024 виявлення трупа ОСОБА_18 , 10.08.1995 р. по вул.. Арх.Старова 6 (біля супермаркету МІДА в м. Миколаєві), складена спеціалістом-криміналістом ОСОБА_36 .
Ця ілюстрована таблиця являє собою результат фіксації 58 зорових образів, що спостерігались на вказаній ділянці місцевості в процесі її огляду слідчо-оперативною групою.
14. До протоколу також доданий акт використання службової собаки.
V……В оскаржуваному протоколі огляду місця події - території, прилеглої до житлових будинків, розташованих біля магазину «Міда», розташованого у будинку 6 по вулиці Архітектора Старова у місті Миколаєві /надалі - другому протоколі/ зазначається таке.
1. Огляд місця події проводився 04 травня 2023 року в період часу з 04:00 до 04:20 години.
2. Огляд проводився слідчим слідчого відділення Відділення поліції № 1 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_11 .
3. Підставою для проведення огляду в протоколі визначені матеріали ЄО № 7397.
4. Огляд проводився в присутності двох понятих - ОСОБА_27 та ОСОБА_28 , яким перед початком огляду були роз'яснені їхні права і обов'язки.
5. Огляд проводився за участі «спеціаліста»: ОСОБА_37 , якому перед початком огляду були роз'яснені його процесуальні права та обов'язки.
6. «Перед початком огляду зазначеним вище особам роз'яснено їхнє право бути присутніми при всіх діях, які проводяться в процесі огляду, робити зауваження, що підлягають занесенню до протоколу. Особам, які беруть участь у проведенні огляду, також роз'яснено вимоги ч. 3 ст. 66 КПК України про їх обов'язок не розголошувати відомості щодо проведеної процесуальної дії, а також про застосування технічних засобів фіксації, умови та порядок їх використання».
7. Під час проведення огляду використовувався фотоапарат «Ricoh WG-6»
8. Об'єктом огляду була «відкрита ділянка місцевості, яка являє собою між квартальний проїзд між будівлею магазину «Міда» ТОВ «Свановіт», що розташована за адресою: м. Миколаїв, вул.. Архітектора Старова 6 та багатоквартирним житловим будинком, розташованим за адресою: м. Миколаїв, вул.. Архітектора Старова, 6-А».
9. Далі у протоколі описані хід та результати візуального огляду ділянки місцевості та виявлених на ній слідів.
10. Протокол підписаний ОСОБА_33 та понятими ОСОБА_27 та ОСОБА_28 .
11. Наприкінці в протоколі мається позначка: «Огляд провів Слідчий СВ ВП № 1 МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_35 » та її / ОСОБА_11 / підпис.
12. До протоколу додана «Таблиця зображень», складена спеціалістом ОСОБА_38 .
Ця ілюстрована таблиця являє собою результат фіксації 9 зорових образів, що спостерігались на вказаній ділянці місцевості в процесі її огляду слідчо-оперативною групою.
VІ……Будучи допитаною під час судового засідання 12 грудня 2024 року, як свідок, ОСОБА_39 стосовно обставин огляду місця події, за наслідками якого був складений вказаний протокол, зазначила таке.
1. 04 травня 2024 року вона перебувала у складі слідчо-оперативної групи Відділення поліції № 1 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, як слідчий.
Зокрема, їй було доручено провести огляд місця події - вбивства та заподіяння тілесних ушкоджень біля магазину «Міда», що розташований у будинку 6 по вулиці Архітектора Старова у місті Миколаєві.
При цьому на момент проведення цього огляду вона не мала достатньо досвіду, в зв'язку із чим у проведенні огляду їй допомагали інші особи.
2. Стосовно обставин складання першого протоколу пояснила, що:
-вказаний протокол викладений нею;
-разом із нею в огляді місця події, за наслідками якого був складений цей протокол, брав участь слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_12 , який їй допомагав, оскільки їй «було важко», бо вона вперше брала участь в огляді місця події по особливо тяжкому злочину;
-ступінь участі ОСОБА_12 в огляді була такою, що при ньому вона лише писала протокол, приблизно як секретар / https://vkz.court.gov.ua/conference/get-record?f=63bdb580542d8cbe31eb
260a11b8e56f_48f7dc35-6deb-4011-9eaa-88b311e67a11.mp4&a=view; часова позначка 50:20/. Фактично ж огляд здійснював слідчий ОСОБА_12 .
ОСОБА_40 також пояснила, що дійсно не може ані - прочитати певні фрагменти протоколу огляду місця події, ані - пригадати події, про які йдеться у таких фрагментах, ані - пояснити певні події, що відображені у протоколі.
3. Стосовно обставин складання другого протоколу пояснила загалом таке.
На огляд місцевості, хід та результати якого відображені у першому протоколі, було витрачено забагато часу; окрім того - було холодно та вона втомилась, до того ж - вже надходили нові виклики. Але наприкінці цього огляду з'ясувалось, що необхідно оглянути ще одну ділянку.
І тоді один з співробітників - ОСОБА_41 - вирішив їй допомогти.
За такого він взяв в неї бланк протоколу огляду, оглянув додаткову ділянку та за наслідками проведеного огляду власноручно склав другий протокол.
Після цього складений ним другий протокол він віддав їй /Ользі/, та вона, поклавши їх разом з іншими зібраними матеріалами, поїхала на наступний виклик, а після повернення у відділення поліції - здала матеріали у встановленому порядку.
При цьому вона не звернула уваги на ту обставину, що ОСОБА_13 у протоколі огляду не вказаний; відсутність такої вказівки є нічим іншим, як опискою.
Положення закону, якими керувався суд під час постановлення ухвали.
І……Під час вирішення заявленого клопотання суд, перш за все, враховує такі засадничі принципи.
1. Відповідно до статті 9 Кримінального Процесуального Кодексу України
Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства /частина 1/.
…
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини /частина 5/
У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу /частина 6/.
При цьому відповідно до частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
При цьому Велика Палата Верховного Суду сформулювала правову позицію щодо визначення подібності правовідносин, визначивши, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). /пункт 32 постанови від 27.03.2018 року у справі № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 року у справі № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 року у справі № 910/24257/16.
2. Відповідно до статті 2 Конвенції право кожного на життя охороняється законом та нікого не може бути умисно позбавлено життя.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Андронікоу та Константіноу проти Кіпру", передбачене статтею 2 Конвенції право на життя «... є одним з найбільш фундаментальних положень Конвенції і охороняє одну з основних цінностей демократичного суспільства».
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини перше речення статті 2 Конвенції зобов'язує державу не тільки утримуватись від умисного або незаконного позбавлення життя, але також вживати відповідних заходів для захисту життя тих, хто знаходиться під її юрисдикцією. Обов'язок захищати право на життя за статтею 2 Конвенції визначається у поєднанні з загальним обов'язком держави за статтею 1 Конвенції, яка зобов'язує «гарантування кожному, хто перебуває під [її] юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування, коли особу вбито в результаті використання сили (див. mutatis mutandis рішення від 19 лютого 1998 року у справі «Kaya v. Turkey», 1998-I, п. 105). Головна мета такого розслідування полягає у забезпеченні ефективного виконання національних законів, які захищають право на життя.
Для того, щоб розслідування стверджуваного незаконного вбивства було ефективним воно має бути здатне привести до встановлення обставин смерті людини та встановлення і покарання відповідальних осіб
Прогалини ж у розслідуванні, які підривають його здатність встановити причину смерті або відповідальних осіб, чи то прямих виконавців створюють ризик недодержання такого стандарту.
/див. рішення Європейського суду з прав людини у справах
«Муравська проти України» «Гонгадзе проти України», «Шевченко проти України», "Меркулова проти України" та інші/
ІІ……Питання допустимості доказів вирішується у таких приписах діючого законодавства та настановах судової практики про порядок їх використання.
1. Відповідно до статті 86 Кримінального Процесуального Кодексу України
Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
/частина 1/
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
/частина 2/
2. Відповідно до частини 1 статті 87 Кримінального Процесуального Кодексу України
Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
3. Верховний Суд у своїй практиці обговорював питання допустимості доказів неодноразово.
3.1. Зокрема, у згаданій захистом постанові від 07 серпня 2019 року у справі № 607/14707/17 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду зазначив, що
Докази визнаються такими, що одержані незаконним шляхом, коли їх збирання й закріплення відбулося з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінальним процесуальним законодавством порядку або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.
Отже, умовами допустимості доказів є: одержання фактичних даних із належного процесуального джерела, одержання фактичних даних належним суб'єктом; одержання фактичних даних у належному процесуальному порядку; належне оформлення джерела фактичних даних.
3.2. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31 серпня 2022 року у справі № 756/10060/17 зробила, окрім іншого, такі висновки про застосування норм права
Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Послідовність викладення в диспозиції правової норми наведених вище завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів кримінального судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, - захисту особи, суспільства та держави від злочинних посягань, охорони прав і свобод людини, забезпечення оперативного й ефективного розкриття кримінальних правопорушень і справедливого судового розгляду.
Невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Адже для прийняття законного й обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію.
В основі встановлених кримінальним процесуальним законом правил допустимості доказів лежить концепція, відповідно до якої в центрі уваги суду повинні знаходитися права людини і виправданість втручання в них держави незалежно від того, яка саме посадова особа обмежує права.
З огляду на таке, у цій же постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала, що
У випадку призначення експертизи слідчим, який не входить до складу визначеної у кримінальному провадженні слідчої групи суд, вирішуючи питання про допустимість даних висновку експерта як доказів, повинен у межах доводів сторін перевірити, чи призвів спосіб призначення експертизи до порушення тих чи інших прав і свобод людини, передбачених Конвенцією та/або Конституцією України. У разі визнання доказів недопустимими суд має вмотивувати свої висновки про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши, які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося.
Оцінюючи докази на предмет допустимості відповідно до критеріїв, встановлених кримінальним процесуальним законом, суд виходить з обставин конкретної справи і також повинен вмотивувати своє рішення.
3.3. У Постанові від 01 листопада 2022 року у справі № 344/2995/15-к виснував таке
не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання його недопустимим. Натомість закон зобов'язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.
якщо доказ визнається недопустимим з посиланням на частину 1 статті 87 КПК, суд має зазначити, наслідком порушення якого саме фундаментального права або свободи стало отримання цього доказу та хто саме зазнав такого порушення. Обґрунтовуючи наявність такого порушення, суд має послатися на конкретні норми Конституції та/або міжнародних договорів, якими гарантуються ці права і свободи, і за потреби на практику відповідних органів, уповноважених тлумачити ці норми, і має обґрунтувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб зумовити визнання доказу недопустимим.
За наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли вони: прямо та істотно порушують права і свободи людини; та/або надають підстави для сумнівів у достовірності отриманих фактичних даних, які не видалося за можливе усунути в ході судового розгляду.
3.4. У Постанові від 17 січня 2023 року у справі № 753/13113/18 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду зауважив про таке
Суд … вважає, що правило «належного суб'єкта» не можна застосовувати без оцінки впливу «неналежності» на права і свободи сторін кримінального процесу і на справедливість провадження в цілому. Такий підхід перетворив б це правило на грубий і невибірковий інструмент, який суперечив би забезпеченню справедливості судового розгляду, що передбачає зважування конкуруючих інтересів захисту, потерпілого і свідків, а також зацікавленість суспільства в ефективному відправленні правосуддя.
/пункт 55/
ІІІ……Порядок огляду місця події визначається такими приписами діючого законодавства та настановами судової практики про їх застосування.
1. Відповідно до статті 237 Кримінального Процесуального Кодексу України
З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості….
/частина 1/
…
Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.
/частина 3/
…
При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.
/частина 5/
…
При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
/частина 7/
Відповідно до статті 238 Кримінального Процесуального Кодексу України
Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов'язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.
/частина 1/
Огляд трупа може здійснюватися одночасно з оглядом місця події …
/частина 2/
2. Відповідно до статті 223 Кримінального Процесуального Кодексу України
…
Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз'яснюються їх права і обов'язки, передбачені цим Кодексом, а також відповідальність, встановлена законом.
/частина 3/
…
Слідчий, прокурор зобов'язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для … огляду трупа …. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне.
…
Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.
Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.
/частина 7/
3. Відповідно до статті 214 Кримінального Процесуального Кодексу України
Здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду або отримання довідки, висновку спеціаліста).
/частина 3/
4. Верховний Суд у своїй практиці розтлумачував зміст правових норм, що регулюють проведення огляду місця події, неодноразово.
4.1. Так, у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 518/203/17 Верховний суд колегією суддів Другої судової палати зазначив таке:
огляд місця події - це слідча дія, яка має на меті безпосереднє сприйняття, дослідження обстановки на місці події, виявлення, фіксацію та вилучення різних речових доказів, з'ясування характеру події, що відбулася, встановлення особи злочинця та мотивів скоєння злочину.
4.2. У постанові від 07 червня 2018 року у справі № 740/5066/15-к Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати, окрім іншого, зазначив таке
Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі. Без наявності такої інформації проведення огляду місця події не допускається.
IV……Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного Кримінального суду у постанові від 19 березня 2020 року у справі № 448/1461/14-к зауважив, зокрема, таке
Огляду як слідчій дії також властиві певні ознаки, притаманні обшуку, зокрема, він спрямований на виявлення та фіксацію певних відомостей про кримінальне правопорушення. Однак огляд не завжди пов'язаний із проникненням до житла чи іншого володіння особи, а тому не завжди спричиняє втручання у право на недоторканість житла чи іншого володіння.
З огляду на це суд під час ухвалення рішення за результатами розгляду клопотань захисту враховує також такі приписи діючого законодавства та настанови судової практики.
1. Відповідно до частини 1 статті 236 Кримінального Процесуального Кодексу України
Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів.
2. Верховний суд у своїй практиці розтлумачував порядок залучення до проведення обшуку працівників правоохоронних органів.
2.1. Так, Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у Постанові від 31 березня 2021 року у справі № 727/8945/17, окрім іншого, зазначив таке
Сторона захисту, вказувала на те, що обшуки транспортного засобу «Nissan X-Trail» …, квартири … проведені не слідчим, а оперативним співробітником … .
Верховний Суд не погоджується з такими твердженнями захисту, оскільки з матеріалів кримінального провадження видно, що протоколи за результатами вказаних слідчих дій складено слідчим … , який здійснював досудове розслідування, а оперуповноважений … був їх учасником, про що відповідно міститься відмітка у згаданих протоколах та підпис учасників слідчих дій.
При цьому апеляційний суд, дослідивши відеозаписи проведення обшуків, дійшов обґрунтованого висновку про те, що обшуки проведені саме слідчим і під його керівництвом, а оперативні співробітники виконували вказівки слідчого.
Участь оперативного співробітника під час проведення слідчим слідчої дії та виконання таким співробітником доручень слідчого не вказує на те, що ця дія проведена неуповноваженою особою, оскільки організація проведення слідчої дії, залучення її учасників, які необхідні слідчому для проведення такої дії і які, зокрема, допомагають слідчому провести слідчу дію, покладається на розсуд останнього, в межах його компетенції з урахуванням складності і обсягу слідчої дії.
2.2. У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 758/5719/16-к Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду зазначив, окрім іншого, таке
Колегія суддів не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про недопустимість результатів обшуку у зв'язку з тим, що, як зазначено в ухвалі цього суду, «згідно до відеозапису, вказаний обшук фактично проводили оперативні співробітники, саме вони знайшли грошові кошти, що інкримінуються [обвинуваченому]. При цьому, ухвалою слідчого судді дозвіл на такі дії розповсюджувався лише на слідчих в кримінальному провадженні… Будь-якого доручення на проведення обшуку оперативним співробітникам надано не було».
Верховний Суд неодноразово зазначав, що виконання ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи покладається особисто на слідчого чи прокурора і не може бути доручене відповідним оперативним підрозділам (справа № 663/820/15-к, провадження № 51-2075 кмо 20).
Проте, у цьому кримінальному провадженні, згідно з протоколом обшуку, слідча (розшукова) дія проводилась старшим слідчим Дніпровського УП ГУНП в м. Києві … за участю …, в.о. начальника Держспоживінспекціїм. Києві …, прокурора … , спеціаліста … , працівників УЗЕ в м. Києві … , понятих … .
Залучення співробітників оперативних підрозділів для проведення процесуальних дій є формою взаємодії слідчих органів та органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, має організаційний характер і не потребує прийняття процесуального документа у виді письмового доручення.
Протокол обшуку, складений у присутності зазначених вище осіб, доповнень та зауважень не містить.
Отже, колегія суддів вважає передчасними висновки про визнання протоколу обшуку від 17 березня 2016 року недопустимим доказом.
V……Під час ухвалення рішення за результатами розгляду клопотань захисту суд враховує також такі приписи діючого законодавства та настанови судової практики.
1. Відповідно до статті 99 Кримінального Процесуального Кодексу України
Документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
/частина 1/
До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати, зокрема:
…
3) складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії;
/частина 2/
2. Відповідно до статті 104 Кримінального Процесуального Кодексу України
У випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі.
/частина 1/
...
Протокол складається з:
-вступної частини ...
-описової частини, яка повинна містити відомості про:
-послідовність дій;
-отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи;
-заключної частини ...
/частина 3/
3. Верховний Суд у своїй практиці сформулював висновок про застосування норм права, відповідно до якого
«Оцінюючи обставини провадження, які можуть мати значення для встановлення процесуальних порушень і їх впливу на допустимість доказів та, відповідно, на справедливість провадження в цілому, Суд має зважати на дійсні обставини, а не лише на формальні ознаки документів, в яких вони зафіксовані. Характеристика тієї чи іншої дії стороною не є обов'язковою для суду, який визначає правову природу процесуальної дії на підставі її суттєвих ознак»«
/див., окрім іншого, пункт 15 Постанови від 15 червня 2021 року у справі № 204/6541/16-к/.
VІ……У наведеній захистом Постанові від 07 серпня 2019 року у справі № 607/14707/17 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду, окрім наведеного вище, зазначив таке.
За матеріалами кримінального провадження відеодиск з записом з камер відеоспостереження був добровільно виданий потерпілим … оперуповноваженому ВІП Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області 1 листопада 2017 року о 21.00 год, а відомості про вчинення крадіжки за заявою [потерпілого] були внесені до ЄРДР 2 листопада 2017 року, згідно витягу з кримінального провадження №12017210010003543.
У даному випадку отримання оперативним працівником відеодиску суперечить вимогам ч. 1, 2 ст. 41 КПК, оскільки оперативний працівник у порушення вимог КПК без доручення слідчого не уповноважений здійснювати процесуальні дії з власної ініціативи, тобто у непередбаченому кримінальним процесуальним законодавством порядку.
Крім того, як вбачається з зазначеного протоколу огляду місця події в ході огляду було встановлено, що у приміщенні магазину ведеться відеоспостереження, однак при цьому будь-яких записів слідчим не вилучалося та йому не надавалися.
Доводи прокурора про те, що в силу ст. 93 КПК сторони наділені правом на збирання та надання доказів, а, отже, потерпілий вправі був добровільно видати диск з відеозаписом з камер спостереження магазину, що відповідно не може бути наслідком визнання такого доказу недопустимим, колегія суддів вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.
Відповідно до ст. 93 КПК збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, шляхом витребування та одержання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, правом витребувати від будь-якої особи необхідні речі, документи, відомості, тощо, наділений слідчий, а не оперативний працівник, і лише в рамках кримінального провадження. В даному кримінальному провадженні судом апеляційної інстанції встановлено, що слідчі дії оперативний працівник поліції проводив до внесення відомостей в ЄРДР.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 КПК потерпілий наділений правом під час досудового розслідування подавати докази на підтвердження своєї заяви.
Виходячи зі змісту даної норми, потерпілий також вправі подавати докази, однак лише в рамках кримінального провадження під час досудового розслідування, що в даному випадку не мало місця.
Не знайшли свого підтвердження й доводи касаційної скарги про те, що добровільна видача відеозапису потерпілим не є слідчою дією, тобто фактично досудове розслідування до внесення відомостей до ЄДРДР не відбувалось. Оперативний працівник поліції, який здійснював виїзд на місце події злочину, діяв у відповідності до вимог Закону України «Про національну поліцію». Так, як вбачається з матеріалів провадження, добровільна видача диску з відеозаписом з камер спостереження магазину була зафіксована оперативним працівником, що суперечить вимогам ст.106 КПК.
Таким чином, здійснення процесуальної дії по збиранню доказів та отримання такого доказу, як відеодиск з записом з камер відеоспостереження магазину, оперативним працівником відбулося поза межами кримінального провадження, тобто до внесення відомостей в ЄРДР, а також до проведення огляду місця події, який проводився слідчим СВ Тернопільського ВП ГУНП у Тернопільській області 1 листопада 2017 року у період часу з 21.40 по 22.20 год., що підтверджується протоколом огляду місця події.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.
З урахуванням наведених приписів діючого законодавства суд, повертаючись до обставин цього кримінального провадження, відзначає таке.
Стосовно обставин проведення оскаржуваних оглядів.
Спираючись на дороговкази, що містяться у щойно процитованих приписах пункту 15 Постанови від 15 червня 2021 року у справі № 204/6541/16-к, суд стосовно обставин проведених оглядів відзначає таке.
1. Наведені матеріали кримінального провадження вказують, що огляди, хід та результати яких викладені у першому протоколі та другому протоколі:
-були проведені на місцевостях, які є дотичними та не мають між собою будь-яких реальних меж;
-були проведені за участі одних й тих самих понятих;
-були проведені за участі одного й того ж спеціаліста;
-були проведеними в межах відпрацювання одного й того ж «завдання»;
-їх проведення було доручене одному й тому ж слідчому;
-вони були проведені без істотного розриву у часі; при цьому показовим є те, що учасники слідчої дії, охарактеризованої як огляд, результати якого відображені у першому протоколі, перед вчиненням дій, результати яких відображені у другому протоколі, місце події не залишали.
Наведене у сукупності доводить, що попри те, що дії, відображені у вказаних протоколах, відповідно до формальних ознак складених за їх наслідками документів охарактеризовані під час досудового розслідування, як окремі, за своєю суттю вони є фрагментами єдиної слідчої дії - єдиного огляду місця події.
2. Далі суд відзначає, що, як доводять щойно наведені відомості рапорту, ця слідча дія мала бути проведеною слідчим слідчого відділення Відділення поліції № 1 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.
3. Стосовно ступеню участі цієї слідчої, а також - інших осіб - у проведенні огляду місця події в обставинах цього кримінального провадження суд відзначає таке.
3.1. Матеріали справи доводять, та сторони не заперечують того, що слідчий ОСОБА_39 прибула на місце події та перебувала там протягом усього часу огляду.
3.2. Перебуваючи на місці події, вона фактично безпосередньо не досліджувала обстановку на місці та не реконструювала (моделювала) розслідувану подію або її окремі фрагменти1; у такому вона покладалась на інших осіб /зокрема - ОСОБА_12 , ОСОБА_42 та інших/.
3.3. При цьому під час вчинення дій, що відображені у першому протоколі, інша особа /прогнозовано - ОСОБА_12 / спостерігала обстановку на місці події, прогнозовано - реконструювала (моделювала) розслідувану подію та викладала отримані відомості, а ОСОБА_11 - лише фіксувала отримані у такий спосіб відомості у протоколі.
Під час же вчинення дій, що відображені у другому протоколі, інша особа спостерігала обстановку на місці події, прогнозовано - реконструювала (моделювала) розслідувану подію та повністю самостійно зафіксувала отримані у такий спосіб відомості.
3.4. Ольга ж, перебуваючи на місці події, фактично лише надала допомогу у фіксації частини відомостей, отриманих під час огляду місця події, шляхом проставляння власного підпису на процесуальних документах «надала легітимності» отриманим в описаний вище спосіб відомостям та в подальшому забезпечила збереження отриманих відомостей для мети досудового розслідування.
Стосовно оцінки результатів єдиного огляду місця події.
З огляду на таке суд в межах доводів клопотань захисту та з огляду на стадію кримінального провадження, відзначає таке.
А……Захист посилається про те, що огляд місця події в обставинах цього кримінального провадження був проведений некомпетентною особо.
Стосовно цих посилань захисту суд зауважує про таке.
І……Посилання захисту стосовно ролі ОСОБА_11 під час огляду місця події, як доведено вище, є слушними.
ІІ……Вирішуючи питання про вплив цієї обставини на допустимість, достовірність та надійність відомостей, отриманих під час огляду місця події, зокрема - тих, що відображені у першому протоколі та у другому протоколі, суд виходе з такого.
1. Відповідно до процитованих вище приписів частини 1 статті 237 Кримінального Процесуального Кодексу України метою огляду місця події є виявлення та фіксація відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
2. Шляхом досягнення мети огляду місця події є дослідження обстановки та проведення необхідних вимірювань та дослідів.
3. Нормативна модель слідчого експерименту передбачає безпосередню участь слідчого, прокурора у проведенні дій, спрямованих на досягнення легітимної мети цієї слідчої дії, а саме - у сприйнятті, дослідженні обстановки певної події, проведення необхідних вимірювань, виявленні та фіксації доказів тощо.
При цьому у теорії визначено, що «слідчий є не реєстратором, а досліджувачем того, що є на місці», у ході огляду він (слідчий) «виявляє (знаходить), досліджує (настільки це можливе на даному етапі) й фіксує відомості про фактичні дані, що мають значення для кримінального провадження»2.
Методом дослідження, що проводиться слідчим під час огляду місця події, законодавець визначив спостереження та вимірювання; у науці до методів такого дослідження відносять також моделювання, індукцію та дедукцію.
4. За встановленим кримінальним процесуальним законом порядком належна правова процедура проведення огляду місця події, окрім згаданих елементів, містить низку процесуальних гарантій, до яких належать, зокрема, участь понятих або здійснення відео фіксації перебігу слідчої дії; роз'яснення особам, які беруть участь у слідчій дії, їх процесуальних прав, обов'язків та відповідальності тощо.
5. Застосування ж належної правової процедури в цілому покликане виключити обґрунтовані сумніви щодо достовірності результатів проведеного огляду.
ІІ……З огляду на таке суд, повертаючись до обставин цього кримінального провадження, відзначає наступне.
1. В обставинах цього кримінального провадження ОСОБА_39 зосередилась здебільшого на забезпеченні зовнішніх ознак правової процедури огляду місця події, частина яких слугує зовнішніми гарантіями достовірності її /слідчої дії/ результатів, а саме - на забезпеченні форми протоколу, роз'ясненні понятим ти спеціалістам їх процесуальних прав та обов'язків тощо.
2. В той же час, дії, безпосередньо спрямовані на досягнення мети огляду місця події, нею особисто не вчинялись; такі дії вчинялись іншими особами /у певних випадках - особами, які не вказані у процесуальних документах, як учасники огляду/ /надалі - «виконавцями»/, та саме дії «виконавців» й були покликаними досягти легітимної мети огляду.
Участь же Ольги у таких діях обмежувалась визначенням «виконавців» або свідомим погодженням із виконанням іншими особами функцій «виконавців».
3. З цього приводу суд відзначає таке.
3.1. Верховний Суд неодноразово зазначав, що огляд та обшук за своїми ознаками мають суттєву схожість, а єдиною відмінністю між ними є примусовий характер втручання у приватність під час проведення обшуку.
Отже, відносини, що складаються:
-під час проведення огляду;
-під час проведення обшуку
в частині, що не стосується втручання у приватність, є подібними.
При цьому суд відзначає, що оскільки проведення обшуку, на відміну від проведення огляду, не передбачає обмеження прав та свобод людини, регулювання обшуку є більш суворим, ніж проведення огляду.
Таке дозволяє використовувати настанови судової практики, що стосуються тлумачення норм, які регулюють проведення обшуку, під час вирішення питань про застосування норм, що регламентують проведення огляду.
3.2. З огляду на таке суд повторює, що Верховний Суд у своїй практиці неодноразово розглядав ситуацію залучення осіб, які не є слідчими у кримінальному провадженні, до вчинення дій, безпосередньо спрямованих на досягнення мети обшуку.
При цьому, як відзначалось вище, у таких випадках Верховний Суд послідовно констатував, що залучення учасників слідчої дії, які необхідні слідчому для її проведення і які, зокрема, допомагають слідчому провести слідчу дію, покладається на розсуд останнього; таке залучення є суто організаційним, не потребує прийняття будь-яких процесуальних рішень. До того ж, ці обставини не свідчать про проведення слідчої дії некомпетентними особами та визнання результатів відповідної слідчої дії недопустимим доказом не тягнуть.
4. З огляду на такі настанови судової практики суд, повертаючись до обставин цього кримінального провадження, констатує, що під час проведення оскаржуваного огляду ОСОБА_11 , якій було доручено проведення огляду місця події, скористалась наявним в неї правом та в організаційному порядку залучила до проведення слідчої дії «виконавців», які надавали їй допомогу у дослідженні обстановки на місці події.
Відповідно до згаданих вище настанов судової практики таке недопустимість доказів, отриманих під час огляду місця події, не тягне.
4. Посилання ж захисту про протилежне, як такі, що не ґрунтуються на сталій судовій практиці, не можуть бути покладеними у підґрунтя судового рішення.
5. Посилання захисту на процитовану вище Постанову Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 607/14707/17 не є релевантними.
Так, у згаданій захистом постанові мова йде про те, що до внесення відомостей до Єдиного Реєстру Досудових Розслідувань та поза межами огляду місця події працівник оперативного підрозділу отримав від потерпілого докази у кримінальному провадженні.
В обставинах же цього кримінального провадження наразі про таке не йдеться взагалі, судом вирішується питання про допустимість відомостей, отриманих під час огляду місця події.
Отже, обставини участі слідчого ОСОБА_11 та «виконавців» в огляді місця події підстав для визнання результатів цього огляду недопустимим доказом не утворюють.
ІІІ……В той же час суд, з огляду на позицію захисту, відзначає, що встановлена вище правова процедура, що була застосована під час огляду місця події в обставинах цього кримінального провадження, вочевидь не може бути визнаною бездоганною.
1. Так, поза розумним сумнівом, шлях досягнення легітимної мети огляду не є, щонайменш, повною мірою таким, що передбачений нормативною моделлю проведення цієї слідчої дії.
Вадою обраного Загоруйко Ольгою шляху є застосування методу дослідження обстановки на місці події, який законодавством не передбачений, а за такого - не є таким, результати якого можна вважати надійними та об'єктивними.
2. В той же час, діюче законодавство не передбачає прийняття процесуального рішення на підставі цієї обставини на цій стадії кримінального провадження; ця обставина підлягає врахуванню лише під час ухвалення вироку по суті кримінального провадження та обов'язково буде врахованою судом під час оцінки цього доказу у сукупності з іншими доказами.
3. При цьому суд нагадує, що, як зазначалось вище, правова процедура огляду місця події передбачає не тільки шляхи досягнення мети слідчої дії, але - інші елементи, які у сукупності дозволяють виключити обґрунтовані сумніви у достовірності результатів проведення огляду.
Та з огляду на це суд відзначає, що наразі відомості про те, що інші елементи застосованої під час огляду правової процедури /зокрема - участь понятих; участь спеціалістів та отримані за участі спеціалістів матеріали, зокрема - зафіксовані ними наочні образи елементів обстановки на місці вчинення злочину/ у своїй сукупності не здатні компенсувати вади застосованого слідчим шляху досягнення мети огляду.
4. Суд також погоджується з позицією прокурорів у тому, що наразі результати огляду місця події по суті /тобто - викладені у протоколах відомості про обстановку на місці події та розташування слідів на ній, походження вилучених під час огляду слідів та речових доказів саме від стверджуваного злочину тощо/ жодним учасником кримінального провадження, зокрема - захистом - не оспорюються.
Б……Захист, окрім іншого, стверджує про те, що протоколи, складені за наслідками огляду місця події, особливо - другий протокол - є завідомо недостовірним документом.
Стосовно цих посилань захисту суд відзначає таке.
І……Як перший, так й другий протокол відповідно до процитованого вище пункту 3 частини 2 статті 99 Кримінального Процесуального Кодексу України є документами.
ІІ……Вирішуючи питання про відомості, що містяться у вказаних документах, суд враховує визначені вище ознаки огляду місця події та процитовані вище приписи статті 104 Кримінального Процесуального Кодексу України.
У зв'язку з таким суд відзначає, що з огляду на сутнісні ознаки огляду місця події та його легітимну мету, протокол, складений слідчим за наслідками такого огляду, може бути усвідомлений, як своєрідний «звіт» слідчого про хід та результати проведеного ним дослідження місця події.
ІІІ……З огляду на таке суд відзначає наступне.
1. У першому протоколі ОСОБА_43 вказаний, як учасник огляду, та є наявний його / ОСОБА_44 / підпис.
У цьому документі під час викладення послідовності дій посилання на роль ОСОБА_44 в огляді відсутні, проте ОСОБА_39 під час судового розгляду в цій частині протокол уточнила; її уточнення змісту цього документу не суперечать, але навпаки - узгоджуються із змістом першого протоколу.
2. У другому протоколі «виконавець», як учасник, не вказаний.
В той же час, зміст другого протоколу та спосіб його виготовлення /зокрема - почерк, стиль тощо/ поза розумним сумнівом вказують на наявність «виконавця»; його особа була уточнена ОСОБА_45 під час судового розгляду кримінального провадження.
3. Та обставина, що результати однієї слідчої дії відображені у двох протоколах сама по собі свідчить лише про обрану слідчим форму документів (яка, до речі, наочно відображає шлях та метод дослідження місця події), але - не про недостовірність будь-якого з таких документів.
4. Матеріали єдиного огляду місця події поза розумним сумнівом вказують на застосований слідчим під час огляду метод дослідження місця події, обраний слідчим шлях досягнення мети огляду.
В частині опису обраного слідчим шляху дослідження місця події відомості згаданих протоколів спонукають незацікавлену та розсудливу людину лише вдатись до дій щодо уточнення певних прогалин наданих суду документів, але - недовіру до змісту протоколів не породжують.
Принагідно суд відзначає й ту обставину, що уточнення обраного слідчим методу є можливим шляхом вчинення процесуальних дій, які практично не потребують ані - суттєвих зусиль, ані - істотних витрат у часі.
4. Що ж стосується власне результатів проведеного слідчим «дослідження», то матеріали справи не містять відомостей про те, що за наслідками застосування обраного нею методу ОСОБА_40 встановила інші обставини, ніж ті, що викладені у першому та другому протоколах; захист про такі обставини не посилається.
За такого попри те, що отримані Ольгою результати за своєю суттю, як доведено вище, не є ані - надійними, ані - об'єктивними, надані суду матеріали не здатні породити в незацікавленої та розсудливої людини сумніви у їх адекватному відображені у протоколах
Отже, ознаки недостовірності в наданих суду матеріалах єдиного огляду місця події відсутні.
В……В обґрунтування клопотання захисник посилається про те, ніби на момент початку єдиного огляду органи досудового розслідування не мали відомостей про подію, що є предметом розгляду в межах цього кримінального провадження, що були зафіксовані у передбаченій для цього формі.
Але такі посилання суперечать матеріалам кримінального провадження.
1. Так, наведені вище відомості рапорту поза розумним сумнівом доводять, що відомості про подію, що є предметом розгляду в межах цього кримінального провадження, були отримані правоохоронними органами 03 травня 2024 року о 23:26, тобто - до початку вчинення дій, за наслідками якого був складений перший протокол.
2. Захист звертає увагу на ту обставину, що, отримавши у вказані дату та час сигнал про можливе вчинення злочину, на місце його можливого вчинення виїхали працівники управління патрульної поліції, які склали рапорт про підтвердження сигналу 04 травня 2024 року о 00:31. В зв'язку з таким звертає увагу на ту обставину, що оскаржуваний огляд був розпочатим о 00:15 хвилин.
Проте, таке тлумачення захистом змісту наданих суду документів не відповідає тексту самих цих документів. Так, рапорт, про який йдеться у цій частині доводів захисту, дійсно був складеним 04 травня 2024 року о 00:31, проте у його /рапорту/ тексті, як зазначалось вище, чітко зазначено, що Слідчо-оперативна група була викликаною до моменту його /рапорту/ складення.
Отже, підстави для задоволення клопотання захисту про визнання результатів огляду місця події недопустимими доказами є відсутніми.
Заключні застереження.
У своєму клопотанні захисник, окрім іншого, наполягає на тому, що ОСОБА_11 під час огляду місця події виявила службову недбалість, з огляду на що просить суд ухвалити про внесення відповідних відомостей до Єдиного Реєстру Досудових Розслідувань.
Але ці посилання захисника не можуть бути покладеними у підґрунтя судового рішення з огляду на таке.
1. Відповідно до статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 214 Кримінального Процесуального Кодексу України, вимог розділу VIII Конституції України суд здійснюють правосуддя /розгляд справ/ у встановленому процесуальним законом порядку та не наділені повноваженнями ініціювати кримінальні провадження або вказувати правоохоронним органам про необхідність ініціювання таких проваджень.
2. Суд також наголошує, що на цій стадії кримінального провадження будь-яка позасудова оцінка наданих суду доказів має стійкі ознаки втручання у здійснення правосуддя, що є неприпустимим та має наслідком відповідальність, передбачену законом.
Отже, клопотання захисту задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 369-372; 376 Кримінального Процесуального Кодексу України, суд, -
У задоволенні клопотань захисту про визнання недопустимими доказів, отриманих під час огляду місця події, зокрема - відомостей протоколу огляду території, прилеглої до магазину «Міда», розташованого у будинку 6 по вулиці Архітектора Старова у місті Миколаєві та протоколу огляду території, прилеглої до житлових будинків, розташованих біля магазину «Міда», розташованого у будинку 6 по вулиці Архітектора Старова у місті Миколаєві - відмовити.
У задоволенні клопотання захисту про ініціювання кримінального провадження - відмовити.
Ухвала оскарженню окремо від судового рішення не підлягає.
Головуючий суддя = ОСОБА_46
1 - http://www.lsej.org.ua/9_2021/93.pdf
2 - http://www.lsej.org.ua/9_2021/93.pdf