про повернення заяви
10 березня 2025 рокусправа № 380/4402/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Чаплик І.Д., перевіривши заяву про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3; ЄДРПОУ: 40108833), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №19/4цт від 05.04.2022 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції;
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України у Львівській області №19/15 о/с цт в частині звільнення зі служби ОСОБА_1 ;
поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу ГУНП у Львівській області з 06.04.2022;
стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2024 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області - відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року - скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №19/4цт від 05.04.2022 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції України у Львівській області №19/15 о/с цт в частині звільнення зі служби ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу ГУНП у Львівській області з 06.04.2022. Стягнуто з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.04.2022 по 10.02.2025 року у розмірі 543715 грн. (п'ятсот сорок три тисячі сімсот п'ятнадцять гривень) 60 коп.
06.03.2025 представник позивача подав до суду заяву, у якій просив стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 , (з урахуванням грошового забезпечення заявника, відповідно до Довідки, (що міститься при справі) - середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на посаді (службі) в поліції, шляхом стягнення на його користь грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період 12.02.2025 - по день фактичного виконання судового рішення, (в тій частині що стосується стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 543517 грн. 60 коп.) у розрахунку 1 день затримки виконання судового рішення Х (шляхом множення) на 521,80 грн. (середньоденний заробіток) на кількість днів, до моменту фактичного виконання судового рішення.
Заява обґрунтована тим, що на виконання постанови суду апеляційної інстанції від 12.02.2025, наказом начальника ГУНП у Львівській області позивача поновлено на посаді, та цим же наказом прийнято рішення виплатити останньому середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 543715 грн. 60 коп. Станом на 06.03.2025 постанова суду, яка набрала законної сили в частині стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не виконана.
07.03.2025 представник позивача подав клопотання, у якому просив залишити вказану заяву без розгляду, мотивуючи це тим, що належною формою захисту прав буде звернення з позовною заявою, в той час як позивач звернувся до суду в порядку статті 236 КЗпП України.
При розгляді заяви позивача суд виходить із такого.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначено Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Положеннями ст.ст.160, 161 КАС України визначено форму та зміст позовної заяви, а також документи, що додаються до такої.
Згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суд зазначає, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного, на думку позивача, права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології, а також узгоджуватися з компетенцією суб'єкта владних повноважень (відповідача), якою він наділений відповідно до Конституції та законів України.
Отже, законодавець закріпив за позивачем право на звернення до суду, право обирати спосіб захисту, визначати підстави позову та одночасно передбачив обов'язок останнього зазначити це в позовній заяві, а також доводити правомірність вимог.
Під змістом позовних вимог розуміється, зокрема, визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення (дії чи бездіяльність) суб'єкта владних повноважень, що порушили її право та вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Водночас, відповідно до частин 1-3 статті 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначено у статті 167 КАС України.
Суд зазначає, що позивач, звертаючись до суду із заявою, яка є предметом розгляду, зазначив її як заяву у порядку статті 236 КЗпП України, якою передбачено, що у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки. Крім того, представник позивача вказав, що дана заява не має на меті встановити протиправність дій/ бездіяльності суб'єкта владних повноважень, оскільки усі позовні вимоги є вже вирішені судом, з постановленням судового рішення, що набрало законної сили. Така заява за її змістом подана в порядку виконання судового рішення, проте при ї реєстрації в Автоматизованій системі документообігу суду зареєстрована як адміністративний позов.
Згідно з ч. 1-3 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Право подання заяви в змістовному значенні включає в себе правомочності щодо: ініціювання розгляду заяви; розгляд та вирішення заяви (в тому числі зміни, доповнення, уточнення тощо); відкликання заяви, якщо до її вирішення та прийняття ухвали судом її розгляд втратив для заявника інтерес, або з інших причин.
При цьому, суд розцінює подану позивачем заяву в порядку статті 236 КЗпП України як таку, що за своєю правовою природою є письмовою заявою з процесуальних питань, вимоги до форми та змісту якої передбачені статтею 167 КАС України.
Однак, враховуючи, що ст. 167 КАС України не врегульовано дії судді у випадку звернення заявника до суду із заявою про залишення поданих нею заяв без розгляду, то суд за аналогією закону (ч. 6 ст. 7 КАС України), застосовує у даному випадку приписи ст. 169 КАС щодо повернення позовної заяви.
Пунктом 2 ч. 4 ст. 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач до відкриття провадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання.
Згідно з ч. 4-5 ст. 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
З урахуванням вищезазначеного, з метою дотримання прав та інтересів учасників справи та забезпечення дотримання норм процесуального права суд вважає за можливе задовольнити заяву представника позивача та повернути заяву представника позивача без розгляду.
Керуючись ст.ст.9, 44, 160, 166, 167, 169, 248, 256 КАС України, суд -
заяву представника позивача - задовольнити.
Заяву ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду - повернути позивачу без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна