ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
про вжиття заходів забезпечення позову
10 березня 2025 року справа №380/3604/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хоми О.П., розглянувши в письмовому провадженні у м. Львові заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕКСКОРП» до Головного управління ДПС у Львівській області, про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа № 380/3604/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕКСКОРП» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 27.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позивач одночасно з позовною заявою 25.02.2025 (вх. № 15695) подав заяву про забезпечення позову до пред'явлення позову.
Ухвалою від 27.02.2025 заяву позивача про забезпечення позову до подання позову повернуто заявнику без розгляду.
Позивач 07.03.2025 (вх. № 19605) подав повторно заяву про забезпечення позову, в якій просить суд зупинити дію рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість ТзОВ «ЛЕКСКОРП» критеріям ризиковості платника податку № 10620 від 16.01.2025 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 380/3604/25.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що прийняття оскаржуваного рішення створює перешкоди в господарській діяльності контрагентів позивача.
Так, Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Народницьке спеціалізоване лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до ТзОВ «ЛЕКСКОРП» про стягнення збитків в розмірі суми ПДВ 127 000, 00 гр, у зв'язку із зупинкою реєстрації податкової накладної, справа № 914/2970/24. З цим контрагентом заблокована накладна № 200 від 26.10.2024. У квитанції про зупинення реєстрації накладних зазначено підставу: «ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку)».
Зазначає, що з аналогічних підстав зупинено реєстрацію накладних і з іншими контрагентами.
Звертає увагу, що умовами договорів з контрагентами, де заблоковано накладні, передбачено неустойку та відповідальність за несвоєчасну реєстрацію/не реєстрацію податкових накладних. Такі умови договорів поставки продукції є звичними для компаній, а відсутність можливості реєструвати податкові накладні фактично зупиняє виконання ТзОВ «ЛЕКСКОРП» як раніше укладених договорів, так і підписання договорів з новими контрагентами.
Вказує, що деякі компанії повідомляють про припинення оплати відвантаженого товару, інші вимагають компенсувати вартість заблокованого податкового кредиту з ПДВ.
Контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між підприємством та контрагентами і, як наслідок, займатись господарською діяльністю та застосування контрагентами позивача штрафних санкцій відповідно до умов договорів. Через перебування ТзОВ «ЛЕКСКОРП» в переліку ризикових платників податків контрагенти відмовляються від співпраці та укладення договорів.
Вважає, що прийняття такого очевидно безпідставного та протиправного рішення фактично блокує роботу заявника та створює суттєву загрозу нормальної роботи його контрагентів, зумовлює настання для нього негативних наслідків у вигляді зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних усіх без винятку податкових накладних/ розрахунків коригувань, що передбачає покладення додаткового обов'язку щодо надання пояснень та документів по кожній податковій накладній, реєстрацію якої зупинено та призводить до збільшення строку їх реєстрації, ставить під загрозу здійснення господарської діяльності через розірвання ділових відносин з контрагентом. Припинення діяльності підприємства та неотримання прибутку призведе до того, що у позивача будуть відсутні кошти на виплату заробітної плати, сплати митних та податкових платежів.
Також зазначав, що в разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення заподіяна заявнику шкода внаслідок блокування господарської діяльності товариства у зв'язку з неможливістю реєстрації податкових накладних при реалізації товарів та відмовою контрагентів від співпраці буде значно більшою, оскільки відновлення ділових зв'язків та нормалізація ведення господарської діяльності, з урахуванням введення воєнного стану, призведе до значних зусиль та витрат.
На думку позивача, вказані підстави застосування заходів забезпечення позову у своїй сукупності доводять необхідність тимчасового зупинення дії оскаржуваного рішення.
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову та вивчивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи наведене та беручи до уваги те, що матеріалів заяви достатньо для вирішення відповідного процесуального питання, суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Статтею 151 КАС України передбачено вичерпний перелік заходів забезпечення позову, відповідно до якого позов може бути забезпечено шляхом:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
При цьому, заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Саме така правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 06.03.2025 у справі № 420/25688/24 та від 09.01.2025 у справі № 600/1928/24-а.
Предметом оскарження у цій справі є рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість ТзОВ «ЛЕКСКОРП» критеріям ризиковості платника податку № 10620 від 16.01.2025, з підстав його протиправності.
Відповідно до пункту 201.16 статті 216 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
01.02.2020 набрав чинності Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).
Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Крім того, абзацом 11 пункту 6 Порядку № 1165 також передбачено, що комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Додатком 4 до Порядку № 1165 затверджено форму рішення про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, та вказаною формою прямо передбачено, що таке рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку.
Крім того, за приписами абзацу 31 пункту 6 Порядку № 1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Отже, рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку тягне правові наслідки для платника податків та може бути оскаржене у судовому порядку (у випадку прийняття судом відповідного рішення про задоволення позову, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку).
Додатком 1 до Порядку № 1165 затверджені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пунктом 8 яких визначено такий критерій: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно із пунктом 10, підпунктом 2 пункту 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
Таким чином, рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, відповідно до пунктів 6, 10, підпункту 2 пункту 11 Порядку № 1165, є підставою для безумовного зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/ розрахунків коригувань, поданих платником.
При цьому, такі наслідки носять для платника негативний характер, оскільки строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, сам по собі факт прийняття вказаного рішення покладає на платника додатковий обов'язок щодо надання пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
З урахуванням зазначеного, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Суд також враховує і ту обставину, що спірне рішення впливає на права та обов'язки не тільки заявника, а і його контрагентів, оскільки у зв'язку з блокуванням реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, контрагенти заявника позбавлені можливості формувати податковий кредит, що свідчить про те, що у разі задоволення позовних вимог ТзОВ «ЛЕКСКОРП», без вжиття заходів забезпечення позову, поновлення оспорюваних прав заявника, в тому числі і щодо реєстрації податкових накладних, може бути ускладнено.
При вирішенні заяви про забезпечення позову судом враховано правові висновки Верховного Суду, сформовані у постановах № 420/10012/22 від 27.09.2023, № 160/24752/23 від 28.02.2024.
Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13.09.1989 передбачено, що рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Заходи забезпечення позову щодо зупинення дії оскаржуваного рішення, про вжиття яких у заяві просить позивач, відповідають предмету позову, водночас вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, оскільки факт правомірності чи протиправності винесення оскаржуваного рішення відповідача буде встановлено під час повного, всебічного і об'єктивного розгляду справи. Суд наголошує, що у разі відхилення адміністративного позову та скасування забезпечувальних заходів, дія оспорюваного рішення відновить свою дію негайно. Таке правозастосування не підміняє судового розсуду на стадії вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову, а спрямоване виключно на нівелювання негативних наслідків на час судового провадження.
Суд також враховує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Крім того, в даному випадку, з урахуванням обставин справи, такий спосіб забезпечення позову попереджає ризики щодо ускладнення виконання судового рішення. При цьому таким способом забезпечення позову фактично не спричиняється будь-якої шкоди учасникам справи, не завдаються збитки; натомість запобігається завдання суттєвої та невиправданої матеріальної шкоди як стороні позивача, так і його контрагентам, що цілком відповідає завданню адміністративного судочинства та меті забезпечення позову.
Ураховуючи наявність зв'язку між заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог у даній справі, об'єктивно дослідивши надані до заяви докази, з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви і доцільність вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість ТзОВ «ЛЕКСКОРП» критеріям ризиковості платника податку № 10620 від 16.01.2025 до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 153, 154, 156, 243, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕКСКОРП» про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕКСКОРП» до Головного управління ДПС у Львівській області, про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Зупинити дію рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕКСКОРП» критеріям ризиковості платника податку № 10620 від 16.01.2025 до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Заявник (позивач): Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕКСКОРП»; місцезнаходження: вул. О. Стороженка, буд. 12, м. Львів, 79018; код ЄДРПОУ 43639643.
Боржник (відповідач): Головне управління ДПС у Львівській області; місцезнаходження: вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79026; код ЄДРПОУ 43968090.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя О. П. Хома