07 березня 2025 року м. Львівсправа № 380/22672/24
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у непроведенні мені, ОСОБА_1 , перерахунку пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати мені, ОСОБА_1 , призначену пенсію за віком;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на мою користь судові витрати в розмірі 1211,21 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058). Зазначає, що після призначення пенсії за віком він набув страховий стаж за час роботи у дочірньому підприємстві з іноземною інвестицією «Сантрейд» у період з 05 січня 2015 року по 23 лютого 2015 року. Крім того, за січень та лютий 2015 року позивач сплатив єдиний соціальний внесок, що підтверджується довідкою форми ОК-5, яку він надавав відповідачу. Після 2015 року позивачу неодноразово проводився перерахунок пенсії за віком, під час якого набутий стаж був зарахований до загального страхового стажу, проте під час обчислення саме розміру пенсійної виплати середньомісячний заробіток за набутий страховий стаж після призначення пенсії за віком не враховувався. 13 вересня 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою та необхідними документами про здійснення перерахунку пенсії. Проте у відповідь на вказану заяву відповідач надав позивачу листа від 04 жовтня 2024 року № 23019-25377/Д-52/8-1300/24, в якому зазначив, що розмір пенсії за віком є належним та обчислений відповідно до законодавства, з чим позивач не погоджується.
Крім цього, позивач відзначає, що з порушенням вимог чинного законодавства України відповідач не ухвалив жодного рішення за результатами розгляду його заяви від 13 вересня 2024 року про перерахунок пенсії за віком, а лише надіслав листа від 04 жовтня 2024 року за № 23019-25377/Д-52/8-1300/24. Отже, відповідач діяв протиправно, надаючи відповідь на заяву позивача листом, без ухвалення рішення за результатами розгляду порушеного питання.
У зв'язку з наведеним адміністративний позов просить задовольнити повністю.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що для обчислення розміру пенсії позивача враховано заробітну плату за весь період страхового стажу з 01 липня 2000 року по 30 листопада 2013 року за даними персоніфікованого обліку. Обчислювати пенсію з врахуванням довідки про заробітну плату від 19 грудня 2013 року № 1247 недоцільно, оскільки в такому разі розмір пенсії буде меншим. Розмір пенсійної виплати позивача обчислено відповідно до норм чинного законодавства та з урахуванням усіх наявних в електронній пенсійній справі документів. Про розгляд заяви від 13 вересня 2024 року відповідно до Закону України «Про звернення громадян» Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивача листом від 04 жовтня 2024 року № 23019-25377/Д-52/8-1300/24. Відповідач уважає, що в межах спірних правовідносин він діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
У зв'язку з наведеним у задоволенні позову просить відмовити повністю.
На спростування доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, позивач подав відповідь на відзив, у якій вказує, що у разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про призначення (перерахунок/переведення) пенсії останній зобов'язаний розглянути подану заяву та ухвалити відповідне рішення. Утім рішення за результатами розгляду заяви позивача від 13 вересня 2024 року про перерахунок пенсії за віком відповідач не ухвалював. Відзначає, що не може бути позбавлений права на перерахунок пенсії, коли її розмір цілком не відповідає інтересам позивача, порушуються його права на отримання пенсії в повному обсязі, оскільки під час проведення пенсійних виплат не враховуються та не беруться до уваги фактичні дані матеріалів пенсійної справи.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 11 листопада 2024 року відкрито спрощене позовне провадження в лютого адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.
Суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 14 січня 2014 року отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону № 1058.
Відповідно до відомостей трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 16 серпня 1974 року позивач після призначення пенсії за віком пропрацював у дочірньому підприємстві з іноземною інвестицією «Сантрейд» у період з 05 січня 2015 року по 23 лютого 2015 року.
13 вересня 2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про здійснення перерахунку пенсії з урахуванням матеріалів пенсійної справи, а також даних доданого перерахунку пенсії.
До заяви позивач долучив такі документи (згідно з Додатками до цієї заяви): 1. Заяву на бланку; 2. Розрахунок пенсії; 3. Копію паспорта та РНОКПП ОСОБА_1 ; 4. Копію довідки ВПО № 1333000284 від 14 листопада 2014 року; 5. Копію пенсійного посвідчення; 6. Копію трудової книжки; 7. Копію відомостей про заробіток для обчислення пенсії ОК-5; 8. Копію довідки № 1247 від 19 грудня 2013 року; 9. Копію довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за період 2013-2014 років; 10. Копію довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за період 2010-2013 років; 11. Копію довідки № 05-365 за 2015 рік; 12. Копію диплому НОМЕР_2 від 22 червня 1976 року; 13. Скріншот з особистого кабінету на веб-порталі Пенсійного фонду України.
Листом від 04 жовтня 2024 року за № 23019-25377/Д-52/8-1300/24, наданим у порядку Закону України «Про звернення громадян», Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивача у відповідь на його заяву від 13 вересня 2024 року про те, що пенсійна виплата призначена та обчислена на підставі документів, що є у пенсійній справі, відповідно до норм чинного законодавства; обчислювати пенсію з урахуванням доданих до заяви довідок про заробітну плату недоцільно.
Позивач, уважаючи протиправною поведінку відповідача щодо непроведення перерахунку пенсії за віком згідно з поданою ним заявою від 13 вересня 2024 року, звернувся з цим позовом до суду.
Предметом розгляду у цій справі є оцінка відповідності поведінки відповідача щодо розгляду заяви позивача від 13 вересня 2024 року про перерахунок пенсії вимогам чинного законодавства.
Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
За змістом частин першої, другої статті 5 Закону № 1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 42 Закону № 1058 у разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії визначений статтею 44 Закону № 1058.
Згідно із частиною першою цієї статті призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відповідно до абзацу першого частини п'ятої статті 45 Закону № 1058 документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Додатком 1 до Порядку № 22-1 затверджений зразок заяви про призначення/перерахунок пенсії.
Днем звернення за перерахунком пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів) (абзац сьомий пункту 1.8 розділу І Порядку № 22-1).
Перелік документів, необхідних для призначення (перерахунку), переведення з одного виду пенсії на інший, визначений розділом ІІ Порядку № 22-1.
За змістом положень пункту 2.9 розділу ІІ Порядку № 22-1 під час подання заяв, передбачених пунктом 1.1 розділу І, пунктом 3.1 розділу III та пунктом 5.1 розділу V цього Порядку, особою пред'являється паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідчення біженця або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України), свідоцтво про народження дитини (за відсутності у дитини паспорта громадянина України).
В заявах зазначається інформація про місце проживання, для підтвердження якої особа може надати відомості про місце проживання, що були внесені до документів, визначених Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні.
Документи мають бути чинними (дійсними) на дату їх подання.
Заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів (пункт 4.1 розділу IV Порядку № 22-1).
Відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно з абзацами другим - четвертим пункту 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
За змістом пункту 4.7 розділу IV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що своє право на призначення (перерахунок), переведення з одного виду пенсії на інший особа реалізує у спосіб звернення до пенсійного органу з відповідною заявою, зразок якої наведений у додатку 1 до Порядку № 22-1. До такої заяви особа подає документи, передбачені Порядком № 22-1. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. За результатами розгляду заяви та поданих документів орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після надходження заяви, ухвалює відповідне рішення про призначення (перерахунок) чи переведення з одного виду пенсії на інший або ж про відмову у такому призначенні (перерахунку) чи переведенні із зазначенням мотивів, що слугували підставою для його ухвалення.
Суд підкреслює, що доступ до соціальних прав, зокрема права на перерахунок пенсії є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян. У цьому контексті можливість подання заяви у довільній формі є ключовим елементом, що спрощує процес отримання пенсійного забезпечення та сприяє реалізації такого конституційного права.
Суд також зауважує, що Конституція України містить кілька статей, які прямо або опосередковано тлумачать поняття гідності людини та її важливість для українського суспільства. Зокрема стаття 3 Основного Закону передбачає, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Вказані положення, на думку суду чітко проголошують, що гідність людини є фундаментальною цінністю, захист якої є одним з основних завдань держави. Згідно зі статтею 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Зазначене підкреслює рівність усіх людей у їхній гідності, незалежно від будь-яких інших ознак. Крім того, статтею 28 Основного Закону прямо заборонено будь-які дії, які можуть принизити людську гідність і встановлено, що кожен має право на повагу до його гідності.
Повертаючись до спірних правовідносин, суд зазначає, що Порядком № 22-1 визначено процедуру, яке є способом дій пенсійного органу у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого питання у сфері соціального захисту.
Згідно з вимогами пунктів 4.3 та 4.7 Порядку № 22-1 результат розгляду заяви про перерахунок пенсії повинен бути оформлений розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення (розпорядження) органу, що призначає пенсію, про перерахунок або відмову в перерахунку із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Суд встановив, що 13 вересня 2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про здійснення перерахунку пенсії з урахуванням матеріалів пенсійної справи, а також даних доданого перерахунку пенсії.
До заяви позивач долучив такі документи (згідно з Додатками до цієї заяви): 1. Заяву на бланку; 2. Розрахунок пенсії; 3. Копію паспорта та РНОКПП ОСОБА_1 ; 4. Копію довідки ВПО № 1333000284 від 14 листопада 2014 року; 5. Копію пенсійного посвідчення; 6. Копію трудової книжки; 7. Копію відомостей про заробіток для обчислення пенсії ОК-5; 8. Копію довідки № 1247 від 19 грудня 2013 року; 9. Копію довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за період 2013-2014 років; 10. Копію довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за період 2010-2013 років; 11. Копію довідки № 05-365 за 2015 рік; 12. Копію диплому НОМЕР_2 від 22 червня 1976 року; 13. Скріншот з особистого кабінету на веб-порталі Пенсійного фонду України.
Утім подану позивачем заяву від 13 вересня 2024 року про перерахунок пенсії та додані до неї документи відповідач розглянув у порядку Закону України «Про звернення громадян», повідомивши позивача своїм листом від 04 жовтня 2024 року за № 23019-25377/Д-52/8-1300/24 про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії.
Отже, з порушенням вимог абзацу першого частини п'ятої статті 45 Закону № 1058 та пункту 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 відповідач за результатами розгляду заяви позивача від 13 вересня 2024 року про перерахунок пенсії не ухвалив жодного рішення з числа тих, що передбачені зазначеними нормами (про перерахунок або ж про мотивовану відмову в перерахунку пенсії).
Тобто відповідач всупереч вимогам абзацу першого частини п'ятої статті 45 Закону № 1058 та пункту 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 не розглянув по суті заяву позивача про перерахунок пенсії, а протиправно розглянув її у порядку Закону України «Про звернення громадян», не ухваливши жодного рішення, за наявності імперативного обов'язку таке рішення ухвалити.
Водночас суд зауважує, що лист Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 04 жовтня 2024 року за № 23019-25377/Д-52/8-1300/24 не є рішенням у розумінні абзацу першого частини п'ятої статті 45 Закону № 1058 та пункту 4.3 розділу IV Порядку № 22-1, а формулювання причин відмови у листах не може розцінюватись як належний спосіб ухвалення та обґрунтування рішень суб'єктом владних повноважень.
За цих обставин суд доходить висновку, що у спірній ситуації Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області ухилилося від ухвалення рішення, що віднесене до його компетенції, оскільки не ухвалило жодного з рішень, які відповідно до вимог абзацу першого частини п'ятої статті 45 Закону № 1058 та пункту 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 повинні бути ухвалені за результатами розгляду заяви особи про перерахунок пенсії, а саме про перерахунок або ж про мотивовану відмову в перерахунку пенсії.
Отже, у спірних правовідносинах наявна бездіяльність відповідача щодо належного розгляду заяви позивача від 13 вересня 2024 року про перерахунок пенсії, яка з урахуванням наведених вище норм законодавства є протиправною, оскільки не відповідає критеріям правомірної бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які визначені частиною другою статті 2 КАС України.
З урахуванням викладеного заявлену позивачем позовну вимогу про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії за віком належить задовольнити частково у такий належний спосіб: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо належного розгляду заяви ОСОБА_1 від 13 вересня 2024 року про перерахунок пенсії.
Згідно із частиною першою статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд ураховує принцип верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, а також принцип ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Суд відзначає, що відповідне рішення про перерахунок/відмову в перерахунку пенсії за результатами розгляду заяви позивача від 13 вересня 2024 року відповідачем не ухвалене. Тож у суду наразі відсутні підстави для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача згідно з поданою ним заявою від 13 вересня 2024 року, оскільки жодних рішень щодо цієї заяви відповідач не ухвалив.
За цих обставин з метою ефективного захисту порушеного права позивача заявлену позовну вимогу про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати ОСОБА_1 призначену пенсію за віком належить задовольнити частково у такий належний спосіб: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 вересня 2024 року про перерахунок пенсії, ухваливши рішення за результатами її розгляду із врахуванням висновків суду.
Крім того, враховуючи покладення судом за результатами розгляду цієї справи обов'язку на відповідача повторно розглянути заяву позивача від 13 вересня 2024 року про перерахунок пенсії, ухваливши рішення за результатами її розгляду із врахуванням висновків суду, суд також звертає увагу відповідача, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, означає те, що рішення повинно бути ухвалене з урахуванням усіх обставин, що мають значення для ухвалення рішення (вчинення дії).
Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні у справі «Suominen v. Finland» (№ 37801/97, пункт 36) вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належно зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: взяти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли ухвалюється несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
Водночас суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Позиція суду із розглядуваного питання узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 22 листопада 2023 року у справі № 300/3457/20, від 23 вересня 2024 року у справі № 620/2027/23.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частинами першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом правил статті 139 КАС України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Суд встановив, що за подання цього позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Оскільки позов містить позовні вимоги немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає з урахуванням кількості, а не розміру задоволених/незадоволених позовних вимог.
Отже, поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягає сума судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Докази понесення сторонами витрат, пов'язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні, тому їх розподіл не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо належного розгляду заяви ОСОБА_1 від 13 вересня 2024 року про перерахунок пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 вересня 2024 року про перерахунок пенсії, ухваливши рішення за результатами її розгляду із врахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 1211,20 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 07 березня 2025 року.
СуддяКлименко Оксана Миколаївна