про залишення позовної заяви без руху
10 березня 2025 рокусправа № 380/4063/25
м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Андрусів У. Б., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕКО-ТОРГ» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕКО-ТОРГ» (місцезнаходження: вул. Джорджа Вашингтона, буд. 4В, кв. 46, Львівська обл., 79032; ЄДРПОУ 43613919) пред'явило позов до Львівської митниці (місцезнаходження: вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000; ЄДРПОУ 43971343), у якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 01.11.2024 № UA209000/2024/000648/2 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.11.2024 №UA209190/2024/000573, прийняті Львівською митницею.
Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Перевіривши позовну заяву, суддя дійшла висновку, що вона не відповідає вимогам, установленим ст. 160, 161 КАС України, з огляду на таке.
На виконання вимог ч. 3 ст. 161, ч. 8 ст. 160 КАС України до позовної заяви необхідно додавати документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Всупереч зазначеним нормативним приписам, за пред'явлення цього позову позивач сплатив судовий збір не у повному розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регламентовані Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Частиною 1 ст. 4 Закону №3674-VI унормовано, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України від 19.11.2024 № 4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 становить 3028,00 грн.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду юридичною особою адміністративного позову майнового характеру -1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За правилами ч. 3 ст. 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 01.11.2024 №UA209000/2024/000648/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 01.11.2024 №UA209190/2024/000573.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що безпосереднім наслідком винесення рішення про коригування митної вартості є зміна складу майна позивача, а тому вимоги про скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень є майновими. Така правова позиція, зокрема, сформована Верховним Судом у постанові від 02.02.2022 у справі №160/9236/20.
Вказане свідчить, що заявлена позовна вимога є майновою.
Для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду з вимогами майнового характеру, важливе значення має встановлення розміру ціни позову.
Нормами Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товару для декларанта є базою оподаткування податком на додану вартість та митними платежами. При цьому на митні органи, з метою виконання та досягнення митних цілей, покладено функціональні обов'язки з контролю за правильністю визначення платником митної вартості товарів. Якщо за наслідками такого контролю встановлено, що митна вартість визначена не правильно, орган доходів і зборів приймає рішення про коригування митної вартості, внаслідок прийняття якого пропорційно змінюється і розмір належних до сплати митних платежів та податку на додану вартість.
Тому розрахунок належного до сплати судового збору при оскарженні рішень про коригування митної вартості товарів має здійснюватися, виходячи з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями.
Зважаючи на визначену позивачем суму в митній декларації 64384,29 грн, що є ціною позову судовий збір за майнову вимогу з урахуванням понижуючого коефіцієнта становить 2422,40 грн (3028*0,8).
Відтак, за пред'явлення цього позову позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн за такими платіжними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38008294; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Суддя звертає увагу, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду розміщені на офіційному сайті суду (https://adm.lv.court.gov.ua) в розділі «Судовий збір», де також можна автоматично розрахувати судовий збір та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.
Крім того, за правилами ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
Частиною 4 ст. 161 КАС України унормовано, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Згідно з приписами ч. 1, 3 ст. 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
Абзацом 4 п. 8 Розділу І Інструкції з діловодства в місцевих та адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20.08.2019 №814, регламентовано, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені офіційним перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно зі ст. 79 Закону України «Про нотаріат» нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Зважаючи на викладене вище, у разі долучення до позовної заяви документів, викладених іноземною мовою, необхідно подати належним чином (нотаріально) засвідчені їх переклади на державну мову.
Суддею встановлено, що до позовної заяви позивач додав копії документів на іноземній мові, які не перекладені українською.
Отже, з метою повного та всебічного встановлення усіх обставин у справі позивачу необхідно надати суду належним чином засвідчений переклад документів, доданих до позовної заяви, які викладені іноземною мовою.
За правилами ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених процесуальним законом, її необхідно залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 241, 243, 248, 256 КАС України, суддя
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕКО-ТОРГ» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху.
2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у строк, що не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду:
- оригіналу документа про сплату судового збору в сумі 2422,40 грн;
- належним чином засвідченого перекладу складених іноземною мовою документів, доданих до позовної заяви.
3. Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
4. Копію цієї ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяАндрусів Уляна Богданівна