Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
12 листопада 2010 р. № 2-а- 7622/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Панченко О.В.
при секретарі судового засідання Венглюк Т.В.
за участю сторін:
представника позивача - ОСОБА_2
представників відповідачів - Леонової Т.О., Васильєвої Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова, Державної податкової адміністрації в Харківській області
про скасування рішення про застосування штрафних санкцій ,-
Фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова (надалі відповідач 1), Державної податкової адміністрації в Харківській області (надалі відповідач 2), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії працівників ДПА в Харківській області по проведенню перевірки 14 травня 2010 року у магазині ФОП ОСОБА_1 розташованому у ТЦ «Барабашово», торгівельний майданчик № 7, місце 2107С1;
- визнати незаконним акт перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 14.05.2010 року на бланку № 019492, складений працівниками Державної податкової адміністрації у Харківській області - головними держподатковими ревізорами-інспекторами Гранкіною Л.П. та Архіпенко Г.М.;
- Рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.06.2010 року № 0001692303 згідно ст. ст. 23, 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР із змінами та доповненнями у розмірі 18030,00 грн. до ФО-П ОСОБА_1 - визнати протиправним та скасувати.
В обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_1. зазначив, що він є фізичною особою -суб'єктом підприємницької діяльності, має свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 05.12.2001 року НОМЕР_1, видане виконавчим комітетом Харківської міської Ради № 2 480 001 0002 011462; перебуває на обліку як платник єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом НОМЕР_2 від 12.03.2007. 14 травня 2010 року працівниками ДПА у Харківській області - головними держподатковими ревізорами-інспекторами Гранкіною Л.П. та Архіпенко Г.М. на підставі направлення від 13.05.2010 року № 5200 у магазині, розташованому у ТЦ «Барабашово», торгівельний майданчик № 7, місце 2107С1, було здійснено перевірку дотримання позивачем вимог Законів України від 06.07.1995 р. № 265/95- ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 19.12.1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Постанови Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», в ході якої було складено Акт перевірки від 14.05.2010 року на бланку №019492. По результатам перевірки працівниками ДПА у Харківській області були встановлені порушення: відсутність цінників на товарі, що продається, у кількості 40 штук, та ведення з порушення встановленого законом порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання на суму 8675,00 грн., а саме: на товар зазначений у додатку до акту «відомість» відсутні накладні, що підтверджують оприбуткування товару.
На підставі вищезазначеного акту ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.06.2010 року № 0001692303 згідно ст. 23, 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР із змінами та доповненнями у розмірі 18030,00 грн., з яким позивач не згоден.
Так, перед проведенням перевірки позивач отримав товар, а на момент здійснення перевірки отриманий товар ним розміщувався на вітрині магазину, і тому він не встиг встановити на тільки розміщений товар цінників. У протоколі про адміністративне правопорушення від 14.05.2010 року, позивач зазначив цю причину відсутності цінників, але працівники податкової адміністрації до уваги її не взяли.
Оскільки на теперішній момент на законодавчому рівні не розроблено і не затверджено форму та порядок ведення книги обліку товарних запасів, на думку позивача, суб'єкт правовідносин не може бути притягнутим до відповідальності за існуючу прогалину у законодавстві і до нього не можуть бути застосовані будь-які штрафні (фінансові) санкції з цього приводу. Крім того, застосування штрафних (фінансових санкцій) за відсутність накладних, що підтверджують оприбуткування товару також не передбачено Законом України № 265/95-ВР.
Крім того, працівниками податкового органу порушено процедуру проведення перевірки.
За таких підстав, позивач вважає, що оскаржене ним рішення винесено на підставі незаконного акту про незаконно проведену перевірку.
У судовому засіданні представник позивача підтримала уточнений адміністративний позов, просила його задовольнити у повному обсязі.
Відповідач 1, Державна податкова інспекція у Фрунзенському районі м. Харкова, та відповідач 2, Державна податкова адміністрація в Харківській області, позов не визнали. У письмових запереченнях на позов вказали, що позовні вимоги ФО-П ОСОБА_1 необґрунтовані як нормативно, так і документально.
У судовому засіданні представник відповідача 1 та представник відповідача 2 підтримали письмові заперечення на позов, просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, опитавши свідка, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов до наступних висновків:
Приписами ст. ст. 8. 9, 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” № 509 визначені функції органів державної податкової служби, до яких належить, зокрема здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку, організацією виконання актів законодавства у межах своїх повноважень, здійсненням систематичного контролю за їх реалізацією, застосуванням у випадках, передбачених законодавством фінансової санкції до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства, у тому числі за порушення Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, тощо.
Відповідно до п.2 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу” (далі - Закон № 509), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Статтею 11-1 Закону № 509 передбачено, що перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", вважаються позаплановими перевірками.
Разом з тим, здійснення контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків врегульовано розділом IV (ст. 15, 16) Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі - Закон № 1776). Зокрема, ст. 15 визначено, що такий контроль здійснюється податковими органами шляхом проведення планових або позапланових перевірок.
Оскільки Закон № 1776 є спеціальним у питаннях застосування РРО, то інші нормативні акти, у тому числі Закон № 509, застосовуються тільки в частині, не врегульованій Законом про РРО.
Слід зазначити, що ст. 11-1 Закону № 509 визначені саме підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Також суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що перевірки суб'єктів підприємницької діяльності щодо контролю за здійсненням розрахунковими операціями у сфері готівкового та безготівкового обігу регламентовані Порядком оформлення і реалізації матеріалів перевірок, затвердженим Наказом ДПА України від 04.04.02 р., № 155/ДСК, в якому зазначено, що перевірки проводяться особами органів державної податкової служби групою у складі не менше двох посадових осіб та за наявності у них службових посвідчень, особистих знаків і посвідчення на право проведення перевірки суб'єктів підприємницької діяльності.
При проведені перевірки посадові особи податкових органів у своїй діяльності керуються:
- Методичними рекомендаціями щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб, які затверджені Наказом ДПА України від 11.10.05 р. за № 441.
- Наказом ДПА у Харківської області від 29.12.05 р. за № 409 “Про організацію роботи підрозділів оперативного контролю”.
Так, п. 2.6 Методичних рекомендацій передбачено, що перевірки контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться за окремими планами органів державної податкової служби. З метою підвищення контролю за здійсненням розрахункових операцій та запобігання дублюванню перевірок у ДПІ в містах і районах формується та затверджується щомісячний план проведення зазначених перевірок.
Пунктом 1 Наказу ДПА у Харківської області від 29.12.05 р. за № 409 “Про організацію роботи підрозділів оперативного контролю” затверджено створення групи при ДПА у Харківської області з числа фахівців підрозділів оперативного контролю державних податкових інспекцій в районах м. Харкова, Харківської області.
На підставі цього слід зазначити, що перевірка ФО- П ОСОБА_1 проводилась на підставі направлення на перевірку № 5200 від 13.05.2010 року та Плану проведення перевірок, затвердженого ДПА у Харківської області (а.с. 56 та 59).
Таким чином, перевіряючи діяли в межах прав, наданих направленнями на перевірку, в межах компетенції органів державної податкової служби, передбаченої Конституцією та законами України та керувались чинними Наказами ДПА, а тому підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій працівників ДПА в Харківській області по проведенню перевірки 14 травня 2010 року у магазині ФОП ОСОБА_1 розташованому у ТЦ «Барабашово», торгівельний майданчик № 7, місце 2107С1, не вбачається.
Стосовно позовних вимог ФО-П ОСОБА_1 в частині визнання незаконним акт перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 14.05.2010 року на бланку № 019492, складений працівниками Державної податкової адміністрації у Харківській області - головними держподатковими ревізорами-інспекторами Гранкіною Л.П. та Архіпенко Г.М., суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності.
Нормативно - правовий акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.
Акти індивідуальної дії (акти ненормативного характеру) - це ті акти, які породжують права і обов'язки тільки у такого суб'єкта, якому вони адресовані.
Враховуючи, що акт перевірки є документом, що фіксує результати проведеної перевірки, сам по собі не породжує для позивача жодних негативних наслідків, вимога позивача про визнання незаконним акту перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 14.05.2010 року на бланку № 019492, складений працівниками Державної податкової адміністрації у Харківській області - головними держподатковими ревізорами-інспекторами Гранкіною Л.П. та Архіпенко Г.М. - не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.
Щодо встановлених під час перевірки порушень, суд зазначає наступне:
Судом встановлено, що ОСОБА_1 пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу фізичної особи - підприємця, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 05.12.2001 року НОМЕР_1, виданим виконавчим комітетом Харківської міської Ради.
Позивач перебуває на обліку як платник єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом НОМЕР_2 від 12.03.2007 року. Зареєстрований в ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова.
Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.
На підставі направлення № 5200 від 13.05.2010 року, виданого Державною податковою адміністрацією у Харківській області, фахівцями ДПА у Харківській області на підставі п. 2 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу" № 509-ХІІ та відповідно до плану - графіка 14.05.2010 року була проведена планова перевірка магазину позивача, розташованого за адресою: м. Харків, ТЦ "Барабашово" ТП № 7 (1065) торгове місце 2107С1 з питань дотримання вимог Законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", Постанови правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні".
Результати перевірки оформлені Актом перевірки від 14.05.2010 року № 3993/20/40/23/НОМЕР_3 (а.с. 57-58).
01 червня 2010 року з посиланням на вищевказаний Акт перевірки Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкова було винесено рішення № 0001692303 про застосування до ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 18030 грн. (а.с. 61).
Перевіряючи вказані висновки відповідача і винесені на їх підставі спірні правові акти індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного:
Перевіркою були встановлені наступні порушення:
- в реалізації знаходиться товар без наявності цінника на товар, а саме: не виставлені цінники на товар, що продається у кількості 40 штук, чим порушено п.8 ст. З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (із змінами та доповненнями);
- ведення з порушенням встановленого законом порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання на загальну суму 8675,00 грн., а саме: на товар, зазначений у додатку до акта "відомість" відсутні накладні, що підтверджують оприбуткування товару, чим порушено п.12 ст. З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями).
ФО-П ОСОБА_1. з актом перевірки був ознайомлений 14.05.2010, надав пояснення, в яких, зокрема, зазначив, що документів на товар не має.
Відповідно до вимог п.8 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР із змінами та доповненнями (далі - Закон № 265), суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України.
Згідно ст. 23 Закону № 265, до суб'єктів підприємницької діяльності, які не виставили цінники на товар, що продається (меню, прейскуранти або тарифи на послуги, що надаються), використовують цінники та прейскуранти, що містять ціни і тарифи в іноземній валюті або в інших одиницях, які не є гривнею, застосовується фінансова санкція у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний не виставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) або виставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) в іноземній валюті чи в інших одиницях.
Отже, товар повинен реалізовуватись лише при наявності цінника на товар.
Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про те, що висновки податкового органу щодо порушення позивачем п.8 ст. З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (із змінами та доповненнями) знайшли обґрунтоване підтвердження у судовому засіданні.
Щодо порушення ФО-П ОСОБА_1 п.12 ст. З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР суд зазначає наступне:
Судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що ФО-П ОСОБА_1., код НОМЕР_3, здійснює діяльність на спрощеній системі оподаткування згідно поданої ним заяви від 23.11.2009 на 2010 рік на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2 без використання праці найманих працівників.
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону № 265, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Статтею 6 Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Згідно п.6 ст.9 Закону №265, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Кабінетом Міністрів України на виконання статті 9 Закону №265 прийнято Постанову від 26.09.01 №1269 „Про затвердження Порядку ведення книги обліку доходів і витрат" (далі -Порядок).
Відповідно до пунктів 1 та 5 зазначеного Порядку, книга обліку доходів і витрат ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку). При цьому, до книги вносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведенням витрат і/або отриманим доходом; суми витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.
Пунктом 3 Порядку визначено, що форма книги обліку доходів і витрат затверджується Державною податковою адміністрацією України.
Форму книги обліку доходів і витрат визначено Інструкцією „Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю" (додаток № 10), що затверджена наказом ДПА України від 21.04.93 №12 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 09.06.93 за № 64.
Відповідно до пункту 4 Указу № 727, форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.
На виконання Указу № 727 ДПА України видано наказ від 29.10.99 року № 599 „Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 02.11.99 за № 752/4045 (далі - Наказ № 599). Згідно з пунктом 8 Наказу № 599, для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком № 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 № 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.93 за № 64. При цьому, обов'язковому заповненню підлягають лише графи „період обліку", „витрати на виробництво продукції", „сума виручки (доходу)", „чистий доход".
Відповідно до пункту 2 листа ДПА України від 05.11.97 № 17-0117/10-8886 у Книзі обліку доходів і витрат графи 4, 5 та 6, заповнюються підприємцем безпосередньо на місці реалізації після кожного факту продажу. Наприкінці робочого дня підбиваються підсумки всіх сум, отриманих за реалізований товар, і виводиться денна сума валового доходу.
Уся отримана суб'єктом господарювання готівкова виручка протягом дня має бути в повній сумі оприбуткована у Книзі обліку доходів і витрат.
Відповідно до пункту 17 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення затверджених постановою КМУ від 15.06.06 № 833 забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема що засвідчують їх якість та безпеку.
До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушення установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.
Окрім того, відсутність первинних документів, що підтверджують факт отримання та перевезення вантажів, а саме: товарно-транспортні накладні, дорожні листи тощо та документи на зберігання товару, є порушенням Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за № 128/2568.
Здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік. Відсутність таких документів може свідчити про нездійснення самих господарських операцій.
Облік - це належним чином організована система збору, нагромадження, обробки, групування, узагальнення і реєстрації (фіксації) необхідної інформації або її сукупних даних, що відображають кількісну чи якісну характеристику подій, явищ, фактів, процесів, об'єктів тощо. Серед видів обліку, що розрізняють і бухгалтерський облік.
Відповідно до Закону № 996 бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Відтак, з урахуванням вищевказаного, суб'єкти господарювання зобов'язані вести зазначений облік.
Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, наявність у спірних правовідносинах правової підстави, з посиланням на яку суб'єктом владних повноважень було прийнято рішення чи вчинено діяння, а також обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.
Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд відмічає, що заперечуючи проти позову, відповідач за правилами ч.2 ст.71 КАС України в повному обсязі довів юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів винесення спірного рішення, яким до ФО-П ОСОБА_1 застосовані штрафні фінансові санкції, а тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Розподіл судових витрат по даній адміністративній справі належить здійснити відповідно до ч. 2 ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова, Державної податкової адміністрації в Харківській області в частині визнання протиправними дій працівників ДПА в Харківській області по проведенню перевірки 14 травня 2010 року у магазині ФОП ОСОБА_1 розташованому у ТЦ «Барабашово», торгівельний майданчик № 7, місце 2107С1, визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій від 01.06.2010 року № 0001692303 у розмірі 18030,00 грн. - відмовити.
В частині визнання незаконним акту перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 14.05.2010 року на бланку № 019492, складений працівниками Державної податкової адміністрації у Харківській області - головними держподатковими ревізорами-інспекторами Гранкіною Л.П. та Архіпенко Г.М. - закрити провадження у справі.
Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. З , ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 17листопада 2010 року.
< Текст > < Сума задоволення > < Текст >
Суддя Панченко О.В.