Іменем України
11 березня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/122/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
20.01.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області (далі - відповідач № 1), Державної судової адміністрації України (далі - відповідач № 2) в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області в повному обсязі грошовими коштами для виплати судді Рубіжанського міського суду Луганської області ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 18 календарних днів щорічної відпустки за період роботи з 05 жовтня 2023 року по 04 жовтня 2024 року та невикористаної додаткової оплачуваної відпустки (суддям, які мають стаж роботи більше 10 років) за 2024 рік 15 календарних днів відповідно до наказу в.о. голови Рубіжанського міського суду Луганської області 18 грудня 2024 року № 22-ПД (зі змінами відповідно до наказу в.о. голови Рубіжанського міського суду Луганської області від 01 січня 2025 року № 1-ПД);
- зобов'язати Державну судову адміністрацію України виділити Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Луганській області грошові кошти для виплати судді Рубіжанського міського суду Луганської області ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 18 календарних днів щорічної відпустки за період роботи з 05 жовтня 2023 року по 04 жовтня 2024 року та невикористаної додаткової оплачуваної відпустки (суддям, які мають стаж роботи більше 10 років) за 2024 рік 15 календарних днів відповідно до наказу в.о. голови Рубіжанського міського суду Луганської області 18 грудня 2024 року № 22-ПД (зі змінами відповідно до наказу в.о. голови Рубіжанського міського суду Луганської області від 01 січня 2025 року № 1-ПД;
- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганської області щодо не нарахування та виплатити судді Рубіжанського міського суду Луганської області ОСОБА_1 компенсації за невикористані 18 календарних днів щорічної відпустки за період роботи з 05 жовтня 2023 року по 04 жовтня 2024 року та невикористаної додаткової оплачуваної відпустки (суддям, які мають стаж роботи більше 10 років) за 2024 рік 15 календарних днів відповідно до наказу в.о. голови Рубіжанського міського суду Луганської області 18 грудня 2024 року № 22-ПД (зі змінами відповідно до наказу в.о. голови Рубіжанського міського суду Луганської області від 01 січня 2025 року № 1-ПД);
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганської області нарахувати та виплатити судді Рубіжанського міського суду Луганської області ОСОБА_1 компенсацію за невикористані 18 календарних днів щорічної відпустки за період роботи з 05 жовтня 2023 року по 04 жовтня 2024 року та невикористаної додаткової оплачуваної відпустки (суддям, які мають стаж роботи більше 10 років) за 2024 рік 15 календарних днів відповідно до наказу в.о. голови Рубіжанського міського суду Луганської області 18 грудня 2024 року № 22-ПД (зі змінами відповідно до наказу в.о. голови Рубіжанського міського суду Луганської області від 01 січня 2025 року № 1- ПД;
- зобов'язати Державну судову адміністрацію України та Територіальне управління Державної судової адміністрації України подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду в порядку частини п'ятої статті 382 КАС України;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць та в цій частині зобов'язати Державну судову адміністрацію України та Територіальне управління Державної судової адміністрації України подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду в порядку частини шостої статті 382 КАС України.
В обґрунтування позову зазначено, що Указом Президента України № 410/2016 від 24 вересня 2016 року позивача призначено на посаду судді Рубіжанського міського суду Луганської області строком на п'ять років.
Наказом в.о. голови Рубіжанського міського суду Луганської області № 87-ОС від 04 жовтня 2016 року позивача зараховано до штату Рубіжанського міського суду Луганської області на посаду судді з окладом згідно штатного розпису з 05 жовтня 2016 року (копія наказу додається).
Наказом в.о. голови Рубіжанського міського суду Луганської області № 13-ПД від 04 жовтня 2023 року позивачу встановлено доплату за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу як такому, стаж роботи якого на посаді судді становить 10 років, з 24 вересня 2023 року.
Наказами в.о. голови Рубіжанського міського суду Луганської області від 07 січня 2024 року № 3-ПД, від 01 жовтня 2024 року № 15-ПД, від 31 жовтня 2024 року № 19- ПД та від 18 грудня 2024 року № 21-ПД позивач відбував у частину щорічної основної відпустки за період роботи з 05 жовтня 2023 року по 04 жовтня 2024 року загальною тривалістю 24 календарних дні.
18 грудня 2024 року в.о. голови Рубіжанського міського суду Луганської області видано наказ № 22-ПД про виплату компенсації за невикористані 18 календарних днів щорічної відпустки за період роботи з 05 жовтня 2023 року по 04 жовтня 2024 року та невикористаної додаткової оплачуваної відпустки (суддям, які мають стаж роботи більше 10 років) за 2024 рік 15 календарних днів.
Листом від 24.12.2024 № 922/24-Вих. Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області повідомило позивача про неможливість виконання наказів Рубіжанського міського суду Луганської області від 18 грудня 2024 року № 21-ПД та № 22-ПД через відсутність правових підстав та фінансування.
Листом Державної судової адміністрації України від 20.12.2024 № 11-24437/24 голові Ради суддів України повідомлено, що на виконання рішення Ради суддів України від 09.12.2024 № 47 у грудні здійснено перерозподіл видатків державного бюджету за погодженням з Вищою радою правосуддя для забезпечення, зокрема і виплати грошової компенсації за невикористані дні відпустки суддям відповідно до статті 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
01 січня 2025 року з метою виправлення технічної помилки, як вважає відповідач-1, в.о. голови Рубіжанського міського суду Луганської області 01 січня 2025 року видано наказ № 1-ПД, яким вважати датою видачі в наказів № 21-ПД «Про надання частини щорічної основної відпустки судді Романовському Є.О.» та 22-ПД «Про виплату грошової компенсації за невикористані дні відпустки ОСОБА_1 » 17.12.2024.
Однак позивач отримав суддівську винагороду як в грудні 2024 року, так і частину суддівської винагороди у січні 2025 року без компенсації за невикористані 18 календарних днів щорічної відпустки за період роботи з 05 жовтня 2023 року по 04 жовтня 2024 року та невикористаної додаткової оплачуваної відпустки (суддям, які мають стаж роботи більше 10 років) за 2024 рік 15 календарних днів.
Позивач вважає, що відсутність фінансування, як зазначає Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, жодним чином не впливає на його право отримати компенсацію за невикористані дні відпустки.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою суду від 24.02.2025 відкрито провадження у справі, визначено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.
Ухвалою суду від 18.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
У судове засідання сторони не прибули, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач просив розглядати справу без його участі. Представники відповідачів про причини неприбуття суду не повідомили, правом подати відзив на позовну заяву не скористалися.
Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-76 КАС України, суд дійшов до такого.
Судом установлено, що позивача ОСОБА_1 було призначено посаду судді Рубіжанського міського суду Луганської області.
Наказами в.о. голови Рубіжанського міського суду Луганської області від 07 січня 2024 року № 3-ПД, від 01 жовтня 2024 року № 15-ПД, від 31 жовтня 2024 року № 19- ПД та від 18 грудня 2024 року № 21-ПД позивач відбував у частину щорічної основної відпустки за період роботи з 05 жовтня 2023 року по 04 жовтня 2024 року загальною тривалістю 24 календарних дні.
18 грудня 2024 року в.о. голови Рубіжанського міського суду Луганської області видано наказ № 22-ПД про виплату компенсації за невикористані 18 календарних днів щорічної відпустки за період роботи з 05 жовтня 2023 року по 04 жовтня 2024 року та невикористаної додаткової оплачуваної відпустки (суддям, які мають стаж роботи більше 10 років) за 2024 рік 15 календарних днів.
Листом від 24.12.2024 № 922/24-Вих. Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області повідомило позивача про неможливість виконання наказів Рубіжанського міського суду Луганської області від 18 грудня 2024 року № 21-ПД та № 22-ПД через відсутність правових підстав та фінансування.
Листом Державної судової адміністрації України від 20.12.2024 № 11-24437/24 голові Ради суддів України повідомлено, що на виконання рішення Ради суддів України від 09.12.2024 № 47 у грудні здійснено перерозподіл видатків державного бюджету за погодженням з Вищою радою правосуддя для забезпечення, зокрема, і виплати грошової компенсації за невикористані дні відпустки суддям відповідно до статті 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
01 січня 2025 року в.о. голови Рубіжанського міського суду Луганської області з метою виправлення технічної помилки видано наказ № 1-ПД, яким вважати датою видачі наказів № 21-ПД «Про надання частини щорічної основної відпустки судді Романовському Є.О.» та 22-ПД «Про виплату грошової компенсації за невикористані дні відпустки ОСОБА_1 » 17.12.2024.
Відповідачами не заперечується та обставина, що на час розгляду справи позивачеві не виплачено компенсацію за невикористані 18 календарних днів щорічної відпустки за період роботи з 05 жовтня 2023 року по 04 жовтня 2024 року та невикористаної додаткової оплачуваної відпустки (суддям, які мають стаж роботи більше 10 років) за 2024 рік 15 календарних днів.
Вирішуючи спір по суті, суд керується таким.
Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Статтею 130 Конституції України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Частиною першою статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Частинами другою-восьмою статті 135 Закону № 1402-VIII встановлено, що суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п'ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб. У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.
Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря, голови судової палати, секретаря Пленуму Верховного Суду, секретаря Великої Палати Верховного Суду, виплачується щомісячна доплата в розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.
Суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності в розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.
Суддям виплачується щомісячна доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Цілком таємно", - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Таємно", - 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.
Згідно зі статтею 136 Закону № 1402-VIII суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.
Як було встановлено судом, позивач використав протягом 2024 року частину основної щорічної оплачуваної відпустки загальною тривалістю 24 календарних дні. При цьому позивачем не було використано 18 календарних днів щорічної відпустки за період роботи з 05 жовтня 2023 року по 04 жовтня 2024 року та додаткової оплачуваної відпустки (суддям, які мають стаж роботи більше 10 років) за 2024 рік 15 календарних днів.
Правила виплати грошової компенсації за невикористану відпустку регламентовані приписами статті 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі - Закон № 504/96-ВР) та приписами статті 83 Кодексу законів про працю України.
Так, згідно з частиною четвертою статті 24 Закону № 504/96-ВР за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
Аналогічні за змістом положення включені законодавцем і до тексту статті 83 Кодексу законів про працю України.
Статтею 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX установлено, що у 2024 році відпустки, визначені пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України «Про відпустки», на які працівник державного органу набув право за останній відпрацьований робочий рік, мають бути використані таким працівником до кінця 2024 року. У разі невикористання працівником державного органу відпусток, визначених частиною першою цієї статті, йому в межах затверджених видатків на оплату праці відповідного державного органу має бути виплачено грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки, на які він набув право за останній відпрацьований робочий рік.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 504/96-ВР установлюються такі види відпусток:
1) щорічні відпустки:
основна відпустка (стаття 6 цього Закону);
додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону);
додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону);
інші додаткові відпустки, передбачені законодавством
Позивачем дотримано вимоги щодо тривалості відпустки не менше ніж 24 календарних дні у 2024 році. Отже, позивач має право на отримання компенсації за всі дні невикористаної відпустки, на які він набув право за останній відпрацьований робочий рік.
Посилання відповідача ТУ ДСА в Луганській області у листі від 24.12.2024 на відсутність фінансування на виплату компенсації за дні невикористаної відпустки не може бути визнана поважною причиною нездійснення такої виплати.
Щодо посилання ТУ ДСА в Луганській області у листі від 24.12.2024 на те, що накази № 21-ПД «Про надання частини щорічної основної відпустки судді Романовському Є.О.» та 22-ПД «Про виплату грошової компенсації за невикористані дні відпустки ОСОБА_1 » були видані в.о. голови Рубіжанського міського суду Луганської області Романовським Є.О. в період перебування його у відпустці, а саме 18.12.2024, то 01.01.2025 з метою виправлення технічної помилки в.о. голови Рубіжанського міського суду Луганської області видано наказ № 1-ПД, яким вважати датою видачі вищевказаних наказів 17.12.2024.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачами не доведено під час розгляду справи правомірність своїх дій, натомість доводи позивача знайшли в суді своє підтвердження та обґрунтування.
За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Стосовно вимоги позивача щодо звернення рішення суду до негайного виконання у межах одного місяця суд зазначає наступне.
Так, у відповідності до пункту 2 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення, у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.
З аналізу вищевикладеного слідує, що негайно виконуються рішення про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць. Тобто умовою для негайного виконання судового рішення є задоволення вимог позивача про стягнення певної суми заробітної плати, з якої можна виокремити її місячний розмір.
В цьому рішенні суд дійшов висновку про задоволення позову у спосіб, обраний самим позивачем, а саме зобов'язання відповідачів учинити певні дії, а не шляхом стягнення сум.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що слід відмовити позивачу у зверненні рішення суду до негайного виконання.
Що стосується зави про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Положення статті 382 КАС України не є імперативними, тобто, передбачають право суду діяти на власний розсуд в залежності від обставин справи. Суд вважає, що за своїм змістом такі заходи контролю за виконанням судового рішення є додатковим засобом для спонукання суб'єкта владних повноважень до вчинення дій з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що відповідачі будуть ухилятися від виконання рішення суду у визначений чинним законодавством спосіб.
За таких обставин відсутня необхідність застосування положень статті 382 КАС України.
Питання про розподіл судових витрат суд не вирішує, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області (місцезнаходження: 52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт Слобожанське, вул. Слобожанська, буд. 23-а, код за ЄДРПОУ 26297948), Державної судової адміністрації України (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5, код за ЄДРПОУ 26255795) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області в повному обсязі грошовими коштами для виплати судді Рубіжанського міського суду Луганської області ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 18 календарних днів щорічної відпустки за період роботи з 05 жовтня 2023 року по 04 жовтня 2024 року та невикористаної додаткової оплачуваної відпустки (суддям, які мають стаж роботи більше 10 років) за 2024 рік 15 календарних днів відповідно до наказу в.о. голови Рубіжанського міського суду Луганської області 18 грудня 2024 року № 22-ПД (зі змінами відповідно до наказу в.о. голови Рубіжанського міського суду Луганської області від 01 січня 2025 року № 1-ПД).
Зобов'язати Державну судову адміністрацію України виділити Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Луганській області грошові кошти для виплати судді Рубіжанського міського суду Луганської області ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 18 календарних днів щорічної відпустки за період роботи з 05 жовтня 2023 року по 04 жовтня 2024 року та невикористаної додаткової оплачуваної відпустки (суддям, які мають стаж роботи більше 10 років) за 2024 рік 15 календарних днів відповідно до наказу в.о. голови Рубіжанського міського суду Луганської області 18 грудня 2024 року № 22-ПД (зі змінами відповідно до наказу в.о. голови Рубіжанського міського суду Луганської області від 01 січня 2025 року № 1-ПД).
Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганської області щодо ненарахування та невиплатити судді Рубіжанського міського суду Луганської області ОСОБА_1 компенсації за невикористані 18 календарних днів щорічної відпустки за період роботи з 05 жовтня 2023 року по 04 жовтня 2024 року та невикористаної додаткової оплачуваної відпустки (суддям, які мають стаж роботи більше 10 років) за 2024 рік 15 календарних днів відповідно до наказу в.о. голови Рубіжанського міського суду Луганської області 18 грудня 2024 року № 22-ПД (зі змінами відповідно до наказу в.о. голови Рубіжанського міського суду Луганської області від 01 січня 2025 року № 1-ПД).
Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганської області нарахувати та виплатити судді Рубіжанського міського суду Луганської області ОСОБА_1 компенсацію за невикористані 18 календарних днів щорічної відпустки за період роботи з 05 жовтня 2023 року по 04 жовтня 2024 року та невикористаної додаткової оплачуваної відпустки (суддям, які мають стаж роботи більше 10 років) за 2024 рік 15 календарних днів відповідно до наказу в.о. голови Рубіжанського міського суду Луганської області 18 грудня 2024 року № 22-ПД (зі змінами відповідно до наказу в.о. голови Рубіжанського міського суду Луганської області від 01 січня 2025 року № 1- ПД).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя І.О. Свергун