Іменем України
11 березня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/15188/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
До Луганського окружного адміністративного з Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач) з такими вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення згідно довідки Фінансового управлінням Генерального штабу Збройних Сил України № 305/35 з 01 січня 2019 року від суми грошового забезпечення 44 340,00 грн у сумі 39 906,00 грн; довідки Фінансового управлінням Генерального штабу Збройних Сил України №305/36 з 01 січня 2020 року від суми грошового забезпечення 49 373,00 грн у сумі 44 435,70 грн; довідки Фінансового управлінням Генерального штабу Збройних Сил України № 305/37 з 01 січня 2021 року від суми грошового забезпечення 51 162,90 грн у сумі 46 046,61 грн, без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії та урахуванням раніше проведених виплат та відмови проводити виплату пенсії з 01.01.2018 у розмірі 90% без обмеження максимального розміру пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії з 01.01.2018 без обмеження максимального розміру пенсії, а з 05.03.2019 року з перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90% з урахуванням всіх складових грошового забезпечення згідно довідки Фінансового управлінням Генерального штабу Збройних Сил України № 305/35 з 01 січня 2019 року від суми грошового забезпечення 44 340,00 грн у сумі 39 906,00 грн; довідки Фінансового управлінням Генерального штабу Збройних Сил України № 305/36 з 01 січня 2020 року від суми грошового забезпечення 49 373,00 грн у сумі 44 435,70 грн 70 коп; довідки Фінансового управлінням Генерального штабу Збройних Сил України № 305/37 з 01 січня 2021 року від суми грошового забезпечення 51 162,90 (п'ятдесят одна тисяча сто шістдесят дві) грн 90 коп. у сумі 46 046,61 грн, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії та урахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку у Головному управління Пенсійного фонду України у м. Києві як отримувач пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Пенсію позивачу призначено у 2010 році у розмірі 90 % у сумі грошового забезпечення без обмеження її розміру. При подальшому перерахунку пенсії на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 розмір пенсії позивачу було обчислено лише з посадового окладу, окладу за військовим званням та відсоткової надбавки за вислугу років, та крім цього, протиправно знижено 70% грошового забезпечення. На виконання рішення суду, з 06.10.2020 відповідачем проведено перерахунок пенсії та в подальшому пенсія виплачувалась з урахуванням 90% грошового забезпечення.
Позивач зазначає, що він отримав у фінансовому управління Генерального штабу Збройних Сил України довідки про розмір грошового забезпечення за його посадою на день звільнення з військової служби - начальника Головного управління Генерального штабу Збройних Сил України від 18.01.2022 за вихідними № 305/35 станом на 01 січня 2019 року, № 305/36 станом па 01 січня 2020 року, № 305/37 станом на 01 січня 2021 року, №305/38 станом па 01 січня 2022 року.
На звернення позивача до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії на підставі наданих довідок, Головне управління Пенсійного фонду України відмовило в перерахунку.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, тому звернувся до суду.
До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не погоджується із наведеними позивачем обставинами та правовими підставами позову, з огляду на таке.
Нормативно - правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України №2262, після дати набрання рішення Окружного адміністративного суду України від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 законної сили не приймалося. У зв'язку з цим, а також з урахуванням пункту 4 постанови № 103, виплата пенсій продовжується у встановлених на цей час розмірах. У зв'язку із скасуванням пунктів 1, 2 постанови № 103 неможливо здійснити жодні перерахунки.
Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2022 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року справу прийнято до провадження, продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) є особою з інвалідністю 3 групи, перебуває на обліку відповідача, як отримувач пенсії за вислугу років з 02.04.2010.
Відповідно до протоколу від 12.04.2010 за пенсійною справою 2601010221, пенсія ОСОБА_1 складала 90 % грошового забезпечення.
Відповідно до протоколу розрахунку станом на 26.02.2019 за пенсійною справою за вислугу років № 2601010221 сума грошового забезпечення для обчислення пенсії позивача складає: посадовий оклад 9870, 00 грн, оклад за військове звання 1620,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 50% 5745,00 грн, всього 17235,00 грн з якої основний розмір пенсії позивача (70 % грошового забезпечення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі 640/9925/19 від 31.03.2019, яке набрало законної сили 31.03.2020, позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо заниження розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.01.2018 при здійсненні перерахунку пенсії з 90% грошового забезпечення на 70% грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 у розмірі 90%.
Відповідно до протоколу розрахунку станом на 06.10.2020 за пенсійною справою за вислугу років № 2601010221, на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі 640/9925/19 від 31.03.2019 відповідач здійснив перерахунок пенсії з 01.01.2018, внаслідок чого сума грошового забезпечення для обчислення пенсії позивача складає: посадовий оклад 9870, 00 грн, оклад за військове звання 1620,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 50% 5745,00 грн, всього 17235,00 грн з якої основний розмір пенсії позивача (90 % грошового забезпечення).
Згідно з довідкою фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України від 18.01.2022 № 305/35 про грошове забезпечення видана генерал-лейтенанту ОСОБА_1 за посадою начальника Головного управління Генерального штабу Збройних Сил України станом на 01.01.2019 становить: посадовий оклад 9870,00 грн, оклад за військовим званням (генерал-лейтенант ) 1620,00 грн, надбавка за вислугу років (50 %) 5745,00 грн, надбавка за особливості проходження військової служби (100 %)17235,00 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень (20%) 1974,00 грн, надбавка як державному експерту з питань таємниць (20%) 1974,00 грн, надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (20%) 1974 грн, премія (40%) 3948,00 грн, всього 44340,00 грн.
Згідно з довідкою фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України від 18.01.2022 № 305/36 про грошове забезпечення видана генерал-лейтенанту ОСОБА_1 за посадою начальника Головного управління Генерального штабу Збройних Сил України станом на 01.01.2020 становить: посадовий оклад 9870,00 грн, оклад за військовим званням (генерал-лейтенант ) 1620,00 грн, надбавка за вислугу років (50 %) 5745,00 грн, надбавка за особливості проходження військової служби (100 %)17235,00 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень (20%) 1974,00 грн, надбавка як державному експерту з питань таємниць (20%) 1974,00 грн, надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (20%) 1974 грн, премія (91%) 8981,70 грн, всього 49373 ,70 грн.
Згідно з довідкою фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України від 18.01.2022 № 305/37 про грошове забезпечення видана генерал - лейтенанту ОСОБА_1 за посадою начальника Головного управління Генерального штабу Збройних Сил України станом на 01.01.2021 становить: посадовий оклад 9870,00 грн, оклад за військовим званням (генерал-лейтенант ) 1620,00 грн, надбавка за вислугу років (50 %) 5745,00 грн, надбавка за особливості проходження військової служби (100 %)17235,00 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень (20%) 1974,00 грн, надбавка як державному експерту з питань таємниць (20%) 1974,00 грн, надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (20%) 1974 грн, премія (107%) 10560,90 грн, всього 51162,90 грн.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 23.06.2022, в якій просив здійснити перерахунок пенсії у розмірі 90% з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з 05.03.2019 на підставі довідки за №305/35 від 18.01.2022, з 01.01.2020 на підставі довідки № 305/36 від 18.01.2022, з 01.01.2021 на підставі довідки № 305/37 від 18.01.2022 та виплатити її у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії без обмеження максимального розміру пенсії.
Листом за вих. № 2600-0310-8/78534 від 07.07.2022 відповідач повідомив позивача, що нормативно - правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України № 2262, після дати набрання рішення Окружного адміністративного суду України від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 законної сили не приймалося, а тому підстави для перерахунку пенсії відсутні.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Абзацом першим преамбули Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»(далі- Закон № 2262-XII) визначено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист (абзац третій преамбули Закону № 2262-XII).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2262-XII особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Згідно з частиною четвертою статті 63Закону № 2262-ХІІусі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Статтею 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»(далі- Закон № 2011-ХІІ) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІдо складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Так, статтею 43 Закону № 2262-ХІІпередбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процитована норма статті 43 Закону № 2262-ХІІ знаходиться у Розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Зазначений правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 № 45«Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р.№ 393» затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 2, 3 Порядку № 45 визначено, що Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Абзацом першим пункту 5 Порядку № 45 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
В свою чергу, пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 за № 103постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон) до 1 березня 2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 за № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
При цьому у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Суд зазначає, що до компетенції Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку № 45.
Проте зміни, внесені постановою № 103, зокрема, до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Пунктом 6 постанови № 103 серед іншого внесені зміни до Порядку № 45.
Проте постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови№ 103.
Отже, з 29.01.2020 Порядок № 45 діє в редакції без змін, внесених пунктом 6 постанови № 103.
Суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України15.02.2007 за № 135/13402 (далі Порядок № 3-1).
Так, пунктом 1 Порядку № 3-1 встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Абзацом першим пункту 4 Порядку № 3-1 визначено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.
Днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення (абзац перший пункту 6 Порядку № 3-1).
Пунктом 14 Порядку № 3-1 визначено:
Орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою;
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший і поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсії, при поданні заявником всіх необхідних документів;
Заяви осіб про призначення, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі обліку заяв про призначення пенсії згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»(додаток 3);
Заявнику або посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу органом, що призначає пенсії, видається розписка - повідомлення із зазначенням дати приймання заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати в тримісячний термін з дня прийняття заяви (додаток 4).
Згідно з пунктом 16 Порядку № 3-1 при прийманні документів для призначення пенсії орган, що призначає пенсії: перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження. Орган, що призначає пенсії, має право вимагати від міністерств та інших органів, заявників дооформлення поданих документів, а також подання додаткових документів та перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії (пункт 17 Порядку № 3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути, як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 направив на адресу відповідача довідки № 305/35 від 18.01.2022, № 305/36 від 18.01.2022, № 305/37 від 18. 01.2022 про розмір грошового забезпечення, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
У зв'язку з тим, що перерахунок пенсії у межах спірних правовідносин проводиться на підставі довідки про розмір грошового забезпечення і така довідка надана як позивачем, так уповноваженим органом, відповідач у якого позивач перебуває на обліку повинен був здійснити відповідний перерахунок.
Проте відповідачем відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на те, що після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яким визначено протиправними та нечинними, зокрема, пункти 1, 2 постанови № 103, інших нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії Кабінетом Міністрів України не приймалось.
Однак, суд вважає такі твердження безпідставними, оскільки вони спростовуються висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.06.2020 у справі № 160/8324/19.
Суд зауважує, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Натомість, відповідач у даному випадку, по-перше, намагається піддати сумніву рішення суду, яке набрало законної сили, у невизначений процесуальним законодавством спосіб.
По-друге, положення КАС України не надають, як суду першої інстанції, так і відповідачу повноважень відступати від правових висновків Верховного Суду, Великої Палати Верховного Суду.
Крім того, оскільки зазначений підзаконний нормативно-правовий акт не регулює порядок перерахунку та виплати пенсії позивачу, який у межах спірних правовідносин визначається Порядком № 45, та не змінює алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач.
У зв'язку з викладеним суд не надає правової оцінки таким твердженням відповідача та відхиляє їх як безпідставні.
Щодо інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вищевикладені факти та обставини є безумовною підставою для висновків суду про протиправність бездіяльності відповідача, а інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Що стосується вимоги позивача виплати його пенсії з 05.03.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, перерахованої 01.01.2018.
Позивач отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону № 2262-XII. Відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII, у порядку та розмірах, визначених Постановою №103, що не заперечується сторонами. Виплату підвищення до пенсії орган ПФУ здійснював відповідно до пункту 2 Постанови №103, який визначив виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій, що здійснювались з 1 січня 2018 року, у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Отже, з урахуванням вимог статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, а також того, що Верховний Суд постановою від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.
Така правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 (провадження 11-325апп21).
Отже, з 05.03.2019 пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
При цьому суд враховує, що Кабінет Міністрів України 14.08.2019 прийняв постанову № 804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності 04.09.2019.
Зазначеною постановою установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.
Отже, після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, у відповідача, починаючи з 05.03.2019 виник обов'язок здійснювати виплату позивачу пенсії щомісячно з урахуванням 100% суми підвищення.
Проте, оскільки з 04.09.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 14 серпня 2019, якою встановлено здійснення виплати пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 та яка була чинною на момент існування спірних правовідносин, така постанова підлягала обов'язковому застосуванню відповідачем у справі.
Як зазначено вище, суд відповідно до норм частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у цій справі враховує викладений у рішенні у зразковій справі №160/3586/19 правовий висновок Верховного Суду. Так, у пункті 39 зазначеного рішення Верховний Суд вказав на обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі. Згідно наведеного пункту зміна правового регулювання спірних правовідносин або визначення Кабінетом Міністрів України нових умов та порядку перерахунку пенсії або розмірів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, є обставинами, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.
Отже, внаслідок зміни правового регулювання спірних правовідносин, а саме, з часу набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 804 від 14.08.2019 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», виплата пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» здійснюється у 2019 році у розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.
Необхідно зауважити, що зазначена постанова була чинною на момент існування спірних правовідносин, а отже, за таких обставин, відповідач не мав правових підстав для її незастосування чи неврахування.
Вказана постанова набрала законної сили 04.09.2019.
Проте, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва № 640/19133/19 від 23.01.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2020, визнано постанову Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян"протиправною та нечинною повністю. Суд наголошує, що при вирішенні спірних правовідносин у цій справі слід керуватися принципом незворотності діїзаконуу часі, закріпленим у нормах Конституції України та деталізованим у рішеннях Конституційного Суду України.
Зокрема, у Рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012 Конституцій Суд України висловив правову позицію щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, вказавши, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія законута іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Єдиний виняток з цього правила, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У рішенні від 13.05.1997 № 1-зп у справі № 03/29-97 «Про офіційне тлумачення статей 58, 78, 79, 81 Конституції України та статей 243-21, 243-22, 243-25 Цивільного процесуального кодексу України (у справі щодо несумісності депутатського мандата)» Конституційний Суд України висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Таким чином, застосування принципу незворотності дії нормативно - правового акта у часі дає підстави для висновку, що скасування з 05.03.2019 в судовому порядку пункту 2 Постанови № 103 та з 30.03.2020 Постанови № 804 не впливає на результат розгляду цієї справи по суті, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин з 01.01.2018 відповідні норми зазначених постанов були діючими, а тому підлягали застосуванню відповідачем.
Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.03.2021 у справі № 560/3762/18.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 за період з 04.09.2019 по 31.12.2019.
Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.10.2024 у справі № 380/7198/22.
Тому в цій частині позовних вимог належить відмовити.
З 01.01.2020 відсутні такі обмеження щодо поетапності виплати підвищення перерахованих пенсій, особам яким пенсія призначена згідно із Законом № 2262-ХІІ.
Тому, суд вважає за необхідне для захисту прав позивача зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 05.03.2019 до 03.09.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, то суд зауважує, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не здійснив перерахунок пенсії позивачу на підставі оновлених довідок від 18.04.2024 №№ 21/3-9/878-176, 21/3-9/878-177, чим допустив бездіяльність, яка порушила права позивача, за захистом яких він звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно, суд вважає за необхідне визнати таку бездіяльність протиправною, оскільки саме такий спосіб захисту відповідатиме об'єкту порушених прав позивача.
Таким чином, належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача буде прийняття рішення про:
- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з 05 березня 2019 року у розмірі 90% з урахуванням всіх складових грошового забезпечення відповідно довідки Фінансового управлінням Генерального штабу Збройних Сил України № 305/35 від 18.01.2022 станом на 01 січня 2019, довідки Фінансового управлінням Генерального штабу Збройних Сил України № 305/36 від 18.01.2022 станом на 01 січня 2020, довідки Фінансового управлінням Генерального штабу Збройних Сил України № 305/37 від 18.01.2022 станом на 01 січня 2021;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з 05 березня 2019 у розмірі 90% з урахуванням всіх складових грошового забезпечення відповідно довідки Фінансового управлінням Генерального штабу Збройних Сил України № 305/35 від 18.01.2022 станом на 01 січня 2019, довідки Фінансового управлінням Генерального штабу Збройних Сил України № 305/36 від 18.01.2022 станом на 01 січня 2020, довідки Фінансового управлінням Генерального штабу Збройних Сил України № 305/37 від 18.01.2022 станом на 01 січня 2021 та з 05.03.2019 по 03.09.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії визначеного станом на 01.03.2018 та урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо вимоги позивача зобов'язати відповідача здійснювати позивачу виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, то суд зазначає, що на час розгляду даної справи виплата пенсії позивача здійснюється без такого обмеження.
Тобто між сторонами в цій частині спір відсутній. До обмеження відповідачем пенсії позивача її максимальним розміром, у суду відсутні підстави вважати, що права позивача будуть порушені.
При прийнятті рішення суд відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України враховує висновки Верховного Суду викладені в постанові від 13.07.2023 у справі №560/5483/21.
Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення.
Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
Рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).
Також при вирішенні цієї справи судом береться до уваги висновок ЄСПЛ, викладений у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01.07.2003, у якому вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є частково обґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», питання щодо розподілу цих судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 226, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з 05 березня 2019 року у розмірі 90% з урахуванням всіх складових грошового забезпечення відповідно довідки Фінансового управлінням Генерального штабу Збройних Сил України № 305/35 від 18.01.2022 станом на 01 січня 2019, довідки Фінансового управлінням Генерального штабу Збройних Сил України № 305/36 від 18.01.2022 станом на 01 січня 2020, довідки Фінансового управлінням Генерального штабу Збройних Сил України №305/37 від 18.01.2022 станом на 01 січня 2021;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з 05 березня 2019 у розмірі 90% з урахуванням всіх складових грошового забезпечення відповідно довідки Фінансового управлінням Генерального штабу Збройних Сил України № 305/35 від 18.01.2022 станом на 01 січня 2019, довідки Фінансового управлінням Генерального штабу Збройних Сил України № 305/36 від 18.01.2022 станом на 01 січня 2020, довідки Фінансового управлінням Генерального штабу Збройних Сил України № 305/37 від 18.01.2022 станом на 01 січня 2021 та з 05.03.2019 по 03.09.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, та урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Захарова