Справа № 157/2070/24
Провадження №3/157/74/25
06 березня 2025 року місто Камінь-Каширський
Суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області Антонюк О.В., з участю секретаря судового засідання Солошик Д.В., адвоката Колєсніка Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , не працевлаштований,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України),
встановив:
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 186692 від 02 грудня 2024 року зазначається, що ОСОБА_1 02 грудня 2024 року о 02 год 07 хв у м. Камені-Каширському по вул. Воля керував транспортним засобом «Mercedes-Benz Sprinter 313CDI», номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер 68200015», проба позитивна 0,32 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Поліцейський ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомив, заяву про відкладення розгляду справи не подав.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, його представник адвокат Колєснік Б.В. у судовому засіданні просив провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити у зв'язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, та в обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не визнає, заперечуючи факт керування ним автомобілем у вказані в протоколі про адміністративне правопорушення місці, день та час в стані алкогольного сп'яніння, а також факт його згоди з отриманими на місці зупинки автомобіля під його керуванням результатами огляду, проведеного поліцейським Шептуром В.В. ОСОБА_1 вказує, що дійсно 2 грудня 2024 року близько 02 год. 07 хв. працівники поліції зупинили транспортний засіб марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter 313 CDI» з д.н.з. НОМЕР_1 під його керуванням, оскільки він їхав під час дії комендантської години та не був пристебнутий паском безпеки, за що його притягнули до адміністративної відповідальності та що ним наразі не заперечується. Після винесення постанови за ч. 5 ст. 121 КпАП України поліцейський ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, оскільки відчув запах алкоголю з порожнини рота, а ОСОБА_1 при цьому не отримавши роз'яснень його прав, передбачених ст. 63 Конституції України (зокрема права не свідчити проти себе), повідомив, що незадовго до початку руху вживав алкогольний енергетичний напій. На усну пропозицію інспектора пройти відповідний огляд ОСОБА_1 погодився і, самостійно розпакувавши одноразовий мундштук, продув в наданий йому газоаналізатор марки «Drager» моделі «6820», з названим поліцейським номером «0015», за результатом чого був отриманий показник 0,32 %. Одразу після отримання такого показника засобу вимірювальної техніки поліцейський ОСОБА_2 , не складаючи акта огляду та направлення до лікувального закладу та не запитуючи згоди ОСОБА_1 з отриманим результатом, повідомив останньому, що той перебуває у стані алкогольного сп'яніння і що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КпАП України, у зв'язку із чим він ( ОСОБА_1 ) відсторонений від керування. Декілька хвилин інспектор заповнював протокол про адміністративне правопорушення в планшетному пристрої, після чого роздрукував його та оголосив зміст протоколу ОСОБА_1 , а надалі надав його для підпису. ОСОБА_1 проставив у складеному протоколі два підписи (в графі про ознайомлення з датою, часом та місцем розгляду справи, а також в графі про роз'яснення його прав, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КпАП України) та власноручно написав, що перед поїздкою на транспортному засобі випив алкогольний енергетичний напій. Будь-яких інших документів (за виключенням наданої другим поліцейським заявки на отримання судових повісток та попередньо складеної постанови за ч. 5 ст. 121 КпАП України) він не підписував, а поліцейський таких не складав у його присутності. Вищеописаний перебіг подій цілком узгоджується із наявними у матеріалах справи відеозаписами з найменуваннями файлів «NOR_8888888_000000_20241202020715_0012» та «NОR_8888888_000000_20241202023713_0013», котрі містяться на диску для лазерних систем зчитування. У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 186692 від 2 грудня 2024 року наявні підписи в графах під номерами 12, 13, 16, 17 та 18, а в графах під номерами 14 та 18 мітяться рукописні написи. У той же час, як убачається зі згаданих вище відеозаписів, у період часу з 02:36:23 по 02:38:30 ОСОБА_1 дійсно за вказівкою поліцейського ОСОБА_2 ставив власні підписи у графах під номерами 12 та 13, а також власноручно заповнював графу під номером 14, вказавши «перед поїздкою на транспортному засобі випив алкогольний енергетичний напій», після чого інспектор забрав у нього ручку та усно повідомив про відсторонення його від керування та затримання транспортного засобу. Надалі у період часу з 02:38:30 по 02:38:44 поліцейський зазначив про завершення оформлення адміністративних матеріалів та самої відеофіксації подій. Таким чином, ОСОБА_2 не було зафіксовано наявним у нього відеозаписувальним пристроєм обставин заповнення граф протоколу під номерами 16, 17 та 18, у яких наявними є записи та підписи, котрих ОСОБА_1 , як він сам стверджує, не проставляв, а тому їх достовірність поставлена під обґрунтований сумнів, як і сам протокол у цій його частині, оскільки відповідні записи були зроблені вже після підписання протоколу особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, та завершення оформлення адміністративних матеріалів (як вказав сам інспектор) та ще й невстановленим суб'єктом. Роздрукований результат тесту за номером 256 містить два підписи, а перед останнім з них рукописний текст «згідний». Також у цьому документі зафіксовано дату останнього калібрування приладу (4 квітня 2024 року) і температуру, за якої проводився тест (+5,0 С). Однак процесу складення та підписання цього документу, як убачається з наявних у справі відеозаписів з найменуваннями файлів «NOR_8888888_000000_20241202020715_0012» та «NOR_8888888_000000_20241202023713_0013», котрі містяться на диску для лазерних систем зчитування, взагалі не зафіксовано поліцейським ОСОБА_2 . Разом з тим, ОСОБА_1 заперечує факт приналежності наявного в передостанній графі даного документу підпису саме йому, а також написання ним у останній його графі слова «згідний». Даний результат тесту він особисто не підписував, будь-яких записів до нього він не вносив, а жоден з поліцейських навіть не пропонували йому це зробити. За таких обставин, цей друкований результат не може вважатись достовірним та підтверджувати наявність згоди ОСОБА_1 з отриманими внаслідок проведеного його огляду на місці зупинки транспортного засобу результатами з показником 0,32 % при тому, що останній такої не висловлював навіть усно. Зі змісту направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 2 грудня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 поліцейським Шептуром В.В. начебто було запропоновано пройти огляд на виявлення стану сп'яніння та що це направлення нібито було складено 2 грудня 2024 року о 02 год. 14 хв. Втім, такі обставини ОСОБА_1 цілком заперечуються та не визнаються, оскільки вони не відповідають дійсності та суперечать наявному у справі відеозапису з найменуванням файлу «NOR_8888888_000000_20241202020715_0012», яким зафіксовано висловлену лише о 02:15:45 усну пропозицію поліцейського ОСОБА_2 , адресовану ОСОБА_1 , пройти відповідний огляд на місці зупинки автомобіля, до цього взагалі оформлялись адміністративні матеріали за ч. 5 ст. 121 КпАП України. При цьому подальшим відеозаписом не зафіксовано ані усної пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у лікувальному закладі, ані процесу складення та доведення до відома останньому відповідного направлення, котре взагалі складалось у інший день та час, та за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Отже, час оформлення направлення (а.с. 4) та обставина надання ОСОБА_1 можливості пройти відповідний огляд в лікувальному закладі не відповідають дійсності. Відмінність усно озвучених інспектором ОСОБА_2 та зафіксованих вищевказаним відеозаписом начебто виявлених ознак алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 (лише запах алкоголю з порожнини рота) від тих, котрі значаться в самому направленні (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) свідчить про невідповідність змісту направлення у цій частині дійсності, а також про те, що поліцейський вніс до даного документа відомості, котрих насправді не було. У наявному направленні (а.с. 4) вказано серію та номер протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 1), утім поліцейський такими відомостями не володів до його роздрукування, і це цілком підтверджується відеозаписом, на якому видно, що протокол (а.с. 1) складався в електронному вигляді та заповнювався на планшетному пристрої, а відтак очевидною є неможливість заповнення цієї частини направлення за відсутності роздрукованого протоколу про адміністративне правопорушення, що додатково підтверджує твердження захисту про недостовірність часу складення одного з документів. У акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів відсутніми є дата та час оформлення цього документа, графа щодо приладу, за допомогою якого здійснювався огляд, порожня, а показник тесту зазначений без ідентифікації його порядкового номеру, у зв'язку із чим неможливо однозначно стверджувати про належність згаданого акта як доказу до цієї справи, оскільки будь-яких засобів ідентифікації він фактично не містить. Разом із тим, ОСОБА_1 категорично заперечує факт підписання даного акта (а.с. 5), а відтак і сам факт його згоди із отриманими результатами огляду, проведеного на місці зупинки автомобіля. Ця обставина цілком узгоджується із наявними у справі відеозаписами, котрі містяться на диску для лазерних систем зчитування (а.с. 11) та якими не зафіксовано ані процесу складення акту (а.с. 5), ані його оголошення та доведення до відома ОСОБА_1 , ані факту його підписання та внесення рукописного напису «згідний з результатом огляду» і засвідчення такого підписом від імені ОСОБА_1 . З долучених до матеріалів справи відеозаписів (а.с. 11) вбачається, що процес оформлення розписки ОСОБА_3 взагалі є відсутнім, у зв'язку із чим час його створення та підписання невідомий. Більше того, така особа як ОСОБА_3 відсутня на відеозаписах, тому неможливо дізнатися, чи була вона присутня того вечора, коли відбувалися вищевказані події за його участі та чи мали місце вони взагалі. За усіх наведених вище обставин, вищеперелічені джерела фактичних даних не можуть вважатись достовірними та допустимими доказами наявності складу інкримінованого за протоколом (а.с. 1) адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, в діях ОСОБА_1 , а також факту дотримання поліцейськими чітко регламентованої законодавством процедури проведення огляду водіїв на визначення стану сп'яніння та згоди ОСОБА_1 із отриманими на місці результатами його огляду, проведеного поліцейським. В той же час, на думку ОСОБА_1 , отриманий в ході огляду на місці його зупинки показник 0,32 % є хибним, не відповідає дійсності та не підтверджує його перебування у стані алкогольного сп'яніння, оскільки такий був отриманий за допомогою свідомо використаного поліцейським Шептуром В.В. засобу вимірювальної техніки поза строком його обов'язкового калібрування, який згідно із інструкцією з експлуатації газоаналізатора марки «Drager» моделі «6820» становить 1 раз на 6 місяців. З роздрукованого результату тесту (а.с. 3) вбачається, що останнє калібрування використаного поліцейським приладу мало місце 4 квітня 2024 року. Відтак, чергове калібрування мало бути проведеним не пізніше 4 жовтня 2024 року, утім цього не зроблено, а інспектор застосував прилад майже з двомісячним порушенням строку обов'язкового його калібрування, що могло призвести до отримання некоректних результатів огляду на визначення стану сп'яніння при тому, що відповідний показник не є значним та не набагато перевищує передбачену норму, як про це вказав сам поліцейський. Поліцейські порядок проведення огляду водіїв на стан сп'яніння ОСОБА_1 не роз'яснили, фактично в такий спосіб використавши його необізнаність з відповідною процедурою. Після проходження огляду на місці зупинки, поліцейський не запитував ОСОБА_1 , чи він згідний з результатами тесту та взагалі не запропонував ОСОБА_1 проїхати до найближчого лікувального закладу для проходження відповідного огляду там, а також не роз'яснив йому право оспорити відповідні результати, чим порушив передбачену cт. 266 КпАП України процедуру проведення огляду водіїв на визначення стану сп'яніння. ОСОБА_1 вказує, що якби він знав, що у нього є право оспорити отримані поліцейським результати огляду на місці зупинки, то він би обов'язково таким правом скористався, оскільки з тестом він згідний не був, вважаючи дії поліцейського цілком правомірними та не ставлячи під сумнів його правоту. Натомість поліцейський помилково розцінив нездійснення будь-яких активних заперечень з боку ОСОБА_1 , як його згоду з отриманими результатами, утім такої останній не висловлював впродовж усього спілкування з поліцейськими того вечора і дана обставина повністю узгоджується з наявними у справі відеозаписами у той час, як інші документи в цій їх частині не відповідають дійсності. Працівником поліції не було дотримано вимоги ст. 266 КпАП України, п. 6 Розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі за текстом - Інструкція № 1452/735), та п. 4 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі за текстом - Порядок №1103). Поліцейським було грубо порушено процедуру огляду на стан сп'яніння, чітко регламентовану вищевказаними положеннями законодавства України, оскільки не було встановлено та належним чином задокументовано згоду ОСОБА_1 з результатом огляду, проведеного на місці зупинки, а також взагалі не запропоновано останньому пройти відповідний огляд на стан сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я після отримання результатів газоаналізатора поліцейським. Пунктом 4 Розділу 2 Інструкції № 1452/735 закріплено, що огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Зі змісту інструкції з експлуатації газоаналізатору марки «Drager» моделі «Alcotest 6820» вбачається, що нею передбачено інтервали технічного обслуговування приладу - перевірка калібрування, яка має проводитися кожні шість місяців. Технічне обслуговування (перевірка калібрування) газоаналізатору марки «Drager» моделі «Alcotest 6820» має проводитись кожні шість місяців, згідно вимог інструкції з експлуатації даного технічного засобу, оскільки відповідне передбачено Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який регулює відносини, що виникають в процесі провадження метрологічної діяльності. Втім, із роздруківки тесту вбачається, що останнє калібрування використаного 2 грудня 2024 року поліцейським під час огляду на визначення стану сп'яніння ОСОБА_1 приладу марки «Drager» моделі «Alcotest 6820» мало місце поза строком обов'язкового калібрування, який розпочав відлік з 4 квітня 2024 року, а завершився 4 жовтня 2024 року. Відтак, результат проведеного огляду ОСОБА_1 з використанням такого спеціального технічного засобу викликає обґрунтований сумнів та не може вважатись належним й допустимим доказом перебування останнього у стані алкогольного сп'яніння. Тобто, він є недійсним при тому, що згоди із таким результатом інспектор фактично не отримав. З огляду на всі перелічені вище обставини та доводи, та зважаючи на суттєві порушення, допущені при складенні адміністративних матеріалів, внаслідок яких не було належним чином зафіксовано обставини, які підлягають з'ясуванню в ході судового розгляду цієї справи, та не надано до суду жодного допустимого доказу вчинення незаконного діяння, з огляду на порушення встановленої законодавством процедури проведення огляду особи на стан сп'яніння, неможливим є притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, якого він не вчиняв, у зв'язку із відсутністю в його діях ознак складу такого правопорушення, що за приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України виключає провадження в даній справі та зумовлює його закриття.
Відповідно до ст. 245 КпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Порядок проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння визначений ст. 266 КпАП України, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція № 1452).
Згідно із ст. 266 КпАП України особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до Інструкції № 1452, огляд на стан алкогольного сп'яніння водія проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу I цієї Інструкції (запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці) поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Як вбачається з дослідженого у судовому засіданні безперервного відеозапису ОСОБА_1 , який керував автомобілем та був зупинений поліцейським, на пропозицію поліцейського, пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу, результат огляду склав 0,32 проміле, після чого поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що він відсторонюється від керування транспортним засобом і буде складено протокол про адміністративне правопорушення, оскільки показник приладу показав не багато, але перевищення допустимої норми, а також повідомив ОСОБА_1 , що автомобіль буде затримано, і розпочав складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Після складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КпАП України, поліцейський надав його для підпису ОСОБА_1 , зазначаючи про необхідність проставлення підпису у графі номер 12, коментуючи це як проставлення підпису з ознайомленням про те, що розгляд справи відбудеться у Камінь-Каширському районному суді по виклику, у п. 13, коментуючи це як підтвердження ознайомлення ОСОБА_1 з його правами, а також запропонував написати пояснення у п. 14, в якому ОСОБА_1 зазначив, що випив енергетичний напій, та у графі 16, коментуючи це як підтвердження про те, що тимчасовий дозвіл не видавався, оскільки нічого у ОСОБА_1 не вилучалося.
У протоколі про адміністративне правопорушення у п. 18 наявний також запис «згідний з протоколом», однак на відеозаписі відсутні відомості про те, що цей запис вчинено ОСОБА_1 , а захисник останнього у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 такий запис не здійснював та не висловлював згоди з результатом огляду, проведеним за допомогою спецзасобу.
На відеозаписі, як обґрунтовано зазначає захисник, відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 погодився з результатом огляду, проведеним поліцейським на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу.
Відеозапис свідчить, що питання згоди чи не згоди водія з результатом огляду поліцейським не з'ясовувалося, водію право в разі незгоди з результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спецзасобу пройти огляд у найближчому лікувальному закладі не було роз'яснено.
Обґрунтованими є твердження адвоката про те, що на відеозаписі відсутні відомості про усну пропозицію ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у лікувальному закладі, про складення на місці події доданого до протоколу про адміністративне правопорушення направлення на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння у найближчий лікувальний заклад та ознайомлення з цим направлення останнього.
Відсутні на відеозаписі, який є безперервним та містить обставини від початку зупинки ОСОБА_1 до складення протоколу про адміністративне правопорушення, і відомості про складення на місці події акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та висловлення ОСОБА_1 згоди з результатом такого огляду і проставлення у цьому акті відповідного підпису, а сторона захисту вчинення таких дій ОСОБА_1 заперечує.
Наявна у матеріалах справи роздруківка результату тестування на алкоголь до протоколу з показником 0,32 проміле, у якій також є надпис «згідний», з огляду на відсутність на відеозаписі вчинення такого запису ОСОБА_1 та заперечення сторони захисту у судовому засіданні вчинення цього запису останнім, не може бути беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 у скоєнні зазначеного адміністративного правопорушення.
Отже, під час розгляду справи були встановлені такі наведені вище обставини, які свідчать про обмеження поліцейським водія ОСОБА_1 у можливості ефективного використання наданих останньому законом прав, зокрема права не погодитися з результатом огляду, права пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у лікарні. Питання згоди чи незгоди водія з результатом огляду, проведеним поліцейським на місці зупинки автомобіля, не з'ясовувалося, з доданим до протоколу направленням на огляд до Камінь-Каширської ЦРЛ ОСОБА_1 , згідно з відеозаписом, ознайомлено не було.
З огляду на вищенаведені порушення вимог законодавства та з урахуванням принципу змагальності судового процесу, доходжу висновку, що у матеріалах справи відсутні достатні, допустимі, достовірні та належні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, яке за характером санкції згідно з практикою Європейського суду з прав людини прирівнюється до кримінального правопорушення, а тому провадження у справі належить закрити на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Камінь-Каширський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Дата складення повного тексту постанови - 10 березня 2025 року.
Суддя: О.В. Антонюк