11 березня 2025 року № 320/44427/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» (02141, м. Київ, вул. Мишуги Олександра, б.10, прим. 309, код ЄДРПОУ 34067398) звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 28.03.2023 №0001528-1302-2615 про сплату суми податкового боргу в розмірі 264151,75 грн;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві №0001528-1302-2615 про опис майна у податкову заставу від 28.03.2023;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві ввести необхідну інформацію про суми податків, штрафів, які є неузгодженими за 2018 рік в ІКП ТОВ «Фінансова компанія «Надія України» чи їх виключення до прийняття судом рішення, згідно Порядку введення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків та зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422.
В обґрунтуванням заявлених позовних вимог позивач зазначив, що з 2018 року відповідачем протиправно не вносилася інформація в інтегровану картку платника податків про судове оскарження податкової вимоги № 1271797-17 від 05.07.2018 року та рішення ГУ ДФС у м. Києві № 127197-177 про опис майна у податкову заставу від 05 липня 2018 року, у зв'язку з чим продовжувалось нарахування пені на вже скасований податковий борг. Вказане слугувало неправильному відображенню інформації в інтегрованій картці платника податків щодо наявності заборгованості, враховуючи, зокрема, той факт, що податкову вимогу ГУ ДФС у м. Києві № 127197-17 від 05.07.2018 року про сплату суми податкового боргу в розмірі 258053,63 грн., з яких 253968,17 грн. з податку на прибуток та 4085,46 грн. з податку на прибуток іноземних юридичних осіб було скасовано судовими рішеннями, прийнятими у межах справи № 640/18325/18.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Запропоновано відповідачу надати відзив на позову заяву протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання даної ухвали.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, відзив до суду не надав, відтак суд вирішує спір на підставі наявних доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
06 квітня 2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» було отримано від Головного управління Державної податкової служби у м. Києві податкову вимогу № 0001528-1302-2615 від 28 березня 2023 року та рішення № 0001528-1302-2615 про опис майна у податкову заставу від 28 березня 2023 року.
Податковою вимогою зазначено, що станом на 27.03.2023 р. сума податкового боргу ТОВ "ФК "Надія України" становить 264151,75 грн., у тому числі: податок на прибуток - 256008,60 грн. (246134,07 грн - податок, 9874,53 грн. - пеня); податок на прибуток іноземних юридичних осіб - 8143,15 грн.
Позивач оскаржив вищезазначені рішення в адміністративному порядку.
Рішенням Державної податкової служби України від 23.05.2023 року № 12716/6/99-00-06-01-03-06 про результати розгляду скарги, податкову вимогу та Рішення про опис майна були залишені без змін, а скаргу ТОВ «ФК «Надія України» без задоволення.
Незгода позивача із прийнятими рішеннями зумовила його звернення до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Підпунктом 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПК України передбачено, що платниками податку на прибуток підприємств є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.
Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1. статті 20 ПК України закріплено право контролюючих органів проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 46.1 ст.46 ПК України визначено що, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до абзацу 1 пункту 46.2 статті 46 ПК України платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.
За змістом абзацу 1 пункту 137.4 статті 137 ПК України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.
Згідно з пунктом 137.1 статті 137 ПК України податок на прибуток нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.
Абзацом 1 пункту 46.5 статті 46 ПК України передбачено, що форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно з пунктом 49.1 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до пункту 49.3 статті 49 ПК країни податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв'язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.
Пунктами 49.8., 49.9 статті 49 ПК України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.
Згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з абзацом 1 пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Під час розгляду справи судом встановлено, що починаючи з 2018 року податковий борг у інформаційно-комунікаційній системі податкових органів зі сплати податку на прибуток у сумі 253968,17 грн. утворився у зв'язку з тим, що ГУ ДПС у м. Києві 11 березня 2018 року було помилково здійснено повторне нарахування грошового зобов'язання ТОВ "ФК "Надія України" зі сплати податку на прибуток у сумі 277004,00 грн., що підтверджується рядками № 4 та № 5 інтегрованої картки платника податків електронного кабінету платника податків ТОВ «ФК "Надія України" за 2018 рік.
02.03.2018 року, у зв'язку з виявленою помилкою у поданій звітній річній податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік, ТОВ «ФК «Надія України» було подано до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва уточнюючу річну податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2017 рік в електронній формі, якою було задекларовано суму з податку на прибуток у розмірі 296822,00 грн, а також визначено суму штрафу у розмірі 595,00 грн. Зазначену уточнюючу податкову декларацію було прийнято податковим органом 02.03.2018 р. о 21 год. 47 хв. 00 сек., що підтверджується квитанцією № 2 від 02.03.2018 р. з реєстраційним № 9299585190.
Відповідно до п.54.1. ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Отже, позивачем, 02.03.2018 р., після виявлення помилки у поданій звітній податковій декларації з податку на прибуток за 2017 рік, було самостійно сформовано та подано до податкового органу уточнюючу податкову декларацію, якою обчислено остаточну суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 296822,00 грн., а також обчислено суму штрафу у розмірі 595,00 грн. Вказані суми грошового зобов'язання вважаються узгодженими.
Отже, судом встановлено, що позивачем було належним чином сплачено податок на прибуток, що підтверджується рядком № 15 інтегрованої картки платника податків електронного кабінету платника податків ТОВ "ФК "Надія України" за 2018 рік.
Незважаючи на це, ГУ ДПС у м. Києві надіслало ТОВ «ФК «Надія України» податкову вимогу ГУ ДФС у м. Києві № 127197-17 від 05.07.2018 року про сплату суми податкового боргу в розмірі 258053,63 грн., з яких 253968,17 грн. з податку на прибуток та 4085,46 грн з податку на прибуток іноземних юридичних осіб.
ТОВ «ФК «Надія України» були оскаржені вищезазначені рішення в адміністративному, а потім і в судовому порядку.
Так, Окружним адміністративним судом міста Києва розглянуто справу №640/18325/18 за позовом ТОВ «ФК «Надія України» до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 1271797-17 від 05.07.2018 року та рішення ГУ ДФС у м. Києві № 127197-177 про опис майна у податкову заставу від 05 липня 2018 року.
Відповідно до вищезазначеного рішення, 13 травня 2021 року Окружним адміністративним судом міста Києва по справі № 640/18325/18 було:
1) визнано протиправним та скасовано податкову вимогу ГУ ДФС у м. Києві № 27197-17 від 05.07.2018 року про сплату суми податкового боргу в розмірі 258053,63 грн., з яких 253968,17 грн. з податку на прибуток та 4085,46 грн. з податку на прибуток іноземних юридичних осіб;
2) визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДФС у м. Києві № 127197-177 про опис майна у податкову заставу від 05.07.2018 року.
28 вересня 2021 року Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №640/18325/18 було залишено без змін.
16 листопада 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду було відмовлено у відкритті касаційного провадження зa касаційною скаргою ГУ ДПС у місті Києві як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2021 року та постанову Шостого апеляційного суду від 28 вересня 2021 року по справі № 640/18325/18.
Тобто, на підставі рішення від 13 травня 2021 року Окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 640/18325/18, працівники ГУ ДПС у м. Києві повинні були видалити інформацію про наявність податкового боргу в інформаційно-комунікаційній системі податкових органах за 2018 рік.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 червня 2020 року у справі № 640/15299/19 податкові повідмолення-рішення № 0355111212 від 26 квітня 2019 року та № 0355101212 від 26 квітня 2019 року визнано протиправним та скасовано. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року по справі № 640/15299/19 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року - без змін.
Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 червня 2022 року по справі № 640/3508/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» було задовольнити повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві №0829450410 від 23 вересня 2020 року про сплату штрафу в розмірі 4022,80 грн; Зобов'язано ГУ ДПС у м. Києві ввести необхідну інформацію про суми податків, штрафів, які є неузгодженими за 2018 рік в ІКП ТОВ «ФК «Надія України» (код ЄДРПОУ 34067398) чи їх виключення до прийняття судом рішення, згідно Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків та зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2022 року залишити без змін.
До того ж, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року у справі № 320/12610/23 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 23.12.2021 № 950670417 та № 950640417. Зобов'язано ГУ ДПС у м. Києві ввести необхідну інформацію про суми податків, штрафів, які є неузгодженими за 2018 рік в ІКП ТОВ «ФК «Надія України» (код ЄДРПОУ 34067398) чи їх виключення до прийняття судом рішення, згідно Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків та зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422.
Таким чином, податкові повідомлення-рішення, якими було встановлено заборгованість позивача зі сплати податків, були неодноразово скасовані в судовому порядку, в зв'язку із чим, у відповідача були відсутні підстави для винесення оскаржуваної вимоги про сплату неіснуючого боргу та опису майна у податкову заставу.
28 грудня 2021 року ТОВ «ФК «Надія України» зверталося до ГУ ДПС у м. Києві із заявою про виконання рішення суду, а саме:
1)Видалити з інтегрованої картки платника податків платника податків ТОВ «Фінансова компанія «Надія України» (код ЄДРПОУ 34067398) суми боргу, які визнані судом незаконно нарахованими, а саме 253968,17 грн. з податку на прибуток та 4085,46 грн. з податку на прибуток іноземних юридичних осіб;
2) Видалити з усіх наявних Реєстрів обтяжень рухомого та нерухомого майна інформацію про наявність податкового обтяження, які були винесені на підставі рішення ГУ ДФС у м. Києві № 127197-177 про опис майна у податкову заставу від 05.07.2018 року, а саме №17122167 від 18.12.2018 року та №26675540 від 03.06.2019 року).
15.02.2022 року позивачу надійшла відповідь від ГУ ДПС у м.Києві № 10404/6/26-15-13-03-12 від 02.02.2022 року про скасування податкової вимоги від 05.07.2021 року, про яку Товариству нічого не було відомо.
Відповідачем інформацію про податковий борг в сумі 253968, 17 грн. за 2018 рік, який скасовано судом, не убуло виправлено в інформаційно-комунікаційній системі податкових органів, що підтверджується рядком № 1 інтегрованої картки платника податків електронного кабінету платника податків ТОВ "ФК "Надія України" за 2018 рік.
Надалі, дії працівників ГУ ДПС у м. Києві, щодо невнесення інформації до інформаційно-комунікаційної системи податкових органів щодо адміністративного та судового оскарження податкової вимоги та опису майна у 2018 році та уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік, а з 2021 року і скасування судом цих документів та боргу, слугували подальшим нарахуванням боргу та штрафних санкцій, які ТОВ «ФК «Надія України» оскаржує в судовому порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.
Враховуючи викладене, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2021 року, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021 року у справі № 640/18325/18 має преюдиційне значення для вирішення даної справи, а тому обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не підлягають доказуванню при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд зауважує, що відповідачем з 2018 року не вживаються заходи з приведенням інформації в ІКП ТОВ «Фінансова компанія «Надія України» у відповідність, а саме не відображають інформацію про судове оскарження податкової вимоги №127197-17 від 05 липня 2018 року та рішення ГУ ДФС у м. Києві №127197-177 про опис майна у податкову заставу від 05 липня 2018 року на суми 253968,17 грн. та 4085,46 грн.
Таким чином, суд вважає, що в зв'язку із відсутністю податкового боргу позивача зі сплати податку на прибуток та податку на прибуток іноземних юридичних осіб, який був скасований судовими інстанціями, у відповідача були відсутні підстави для винесення податкової вимоги від 28.03.2023 №0001528-1302-2615 про сплату суми податкового боргу в розмірі 264151,75 грн та рішення №0001528-1302-2615 про опис майна у податкову заставу від 28.03.2023, в зв'язку із чим, вказані рішення підлягають скасуванню.
Стосовно позовної вимоги щодо зобов'язання ГУ ДПС у м. Києві ввести необхідну інформацію про суми податків, штрафів, які є неузгодженими за 2018 рік в ІКП ТОВ «ФК «Надія України» чи їх виключення до прийняття судом рішення, згідно Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків та зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, суд зазначає наступне.
Відповідно до Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків та зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (надалі - Порядок), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 р. №422, а саме пункту 9.
Відображення в ІКП нарахованих сум податків за податковими повідомленнями-рішеннями Розділу IV Порядку: інформація щодо початку/продовження та результатів адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення-рішення вноситься до підсистеми, що забезпечує облік платежів, працівником структурного підрозділу органу ДФС, яким податкове повідомлення- рішення було сформовано, на підставі документів, зазначених у розділі VII цього Порядку (заяви - оскарження податкового повідомлення-рішення, ухвали суду про відкриття провадження, рішення про результати розгляду скарги (заяви), рішення суду, прийнятого по суті), протягом 3-ох днів з дати отримання такого документа.
На підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення.
Тобто, з моменту адміністративного та судового оскарження вищезазначених рішень за 2018 рік, відповідач повинен був внести відповідну інформацію до ІКП, а вказані суми повинні були видалені з позначкою про їх адміністративне чи судове оскарження, що відповідачем зроблено не було.
В зв'язку із чим в ІКП ТОВ «ФК «Надія України» інформаційного ресурсу ГУ ДПС у м. Києві відображається недостовірна інформація, яка стала підставою для неодноразового складання актів, податкових повідомлень-рішень про сплату штрафу за грошовими зобов'язаннями, податкові вимоги та опис майна у податкову заставу, які не є узгодженими.
Таким чином, з метою унеможливлення в подальшому протиправних дій зі сторони відповідача, приведення інформації, яка міститься в ІКП позивача до такої, що відповідає дійсності, суд вважає за потрібне задовольнити позовну вимогу та зобов'язати ГУ ДПС у м. Києві ввести необхідну інформацію про суми податків, штрафів, які є неузгодженими за 2018 рік в ІКП ТОВ «ФК «Надія України» (код ЄДРПОУ 34067398) чи їх виключення до прийняття судом рішення, згідно Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків та зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3962,28 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №199 від 28.06.2023 року.
В зв'язку із задоволенням позовних вимог, на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 3962,28 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 241-246, 250, 251, 255, 295, КАС України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» (02141, м. Київ, вул. Мишуги Олександра, б.10, прим. 309, код ЄДРПОУ 34067398) задовольнити повністю;
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 28.03.2023 №0001528-1302-2615 про сплату суми податкового боргу в розмірі 264151,75 грн;
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві №0001528-1302-2615 про опис майна у податкову заставу від 28.03.2023;
Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві ввести необхідну інформацію про суми податків, штрафів, які є неузгодженими за 2018 рік в ІКП ТОВ «Фінансова компанія «Надія України» чи їх виключення до прийняття судом рішення, згідно Порядку введення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків та зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422;
Сягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» (02141, м. Київ, вул. Мишуги Олександра, б.10, прим. 309, код ЄДРПОУ 34067398) сплачений судовий збір у розмірі 3962,28 (три тисячі дев'ятсот шістдесят дві грн 28 коп ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Білоноженко М.А.