11 березня 2025 року Справа № 280/11977/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Запорізької обласної прокуратури (вул. Дмитра Апухтіна, буд. 29-А, м. Запоріжжя, 69005) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Запорізької обласної прокуратури (далі - відповідач), в якій позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Запорізької обласної прокуратури щодо не виконання рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 та рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13.09.2023 № 8-р(ІІ)/2023 в частині не нарахування та не виплати ОСОБА_1 заробітної плати з 10.05.2024 по дату прийняття рішення судом, що складається з щомісячної надбавки за вислугу років;
зобов'язати Запорізьку обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 10.05.2024 по дату прийняття рішення судом, неотриману частину заробітної плати, у виді надбавки за вислугу років в розмірі 14400 грн. щомісячно до раніше нарахованого та виплаченого посадового окладу, який складає 48000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що працює в органах прокуратури тривалий час, за неуспішне проходження атестації була звільнена та пізніше поновлена на посаді за рішенням суду. Зокрема зазначає, що згідно вимог статті 81 Закону України “Про прокуратуру» заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно- правовими актами. Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за вислугу років; виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. Враховуючи те, що позивачу неправомірно, без врахування рішень Конституційного Суд України, не нараховують надбавки та інші виплати, звернулася до суду. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 26 грудня 2024 року відкрито провадження у справі, а також призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач заперечив проти позовних вимог, зокрема зазначив, що на теперішній час ОСОБА_1 поновлена за рішенням суду та не вважається такою, що успішно пройшла атестацію, що передбачена Законом № 113-ІХ та не є прокурором призначеним у нову структуру органів прокуратури Запорізької області. Посилається на лист Офісу Генерального прокурора від 12 жовтня 2023 року № 21-2139вих-503окв-23 яким надано роз'яснення щодо оплати праці прокурорів та слідчих, поновлених за рішеннями судів на посадах у регіональних, місцевих і військових прокуратурах. Згідно з вказаним листом, з 13 вересня 2023 року оплата праці прокурорів та слідчих, поновлених за рішеннями судів на посадах у регіональних, місцевих і військових прокуратурах, до проходження ними атестації здійснюється на підставі статті 81 Закону України “Про прокуратуру», розрахованої на основі посадового окладу прокурора органів прокуратури відповідного рівня без установлення будь-яких надбавок, у тому числі за вислугу років. Таким чином, Запорізька обласна прокуратура, нараховуючи та виплачуючи заробітну плату позивачу, керується приписами статті 81 Закону України “Про прокуратуру» № 1697-VII та роз'ясненнями Офісу Генерального прокурора щодо оплати праці прокурорів та слідчих, поновлених за рішеннями судів (які не пройшли атестацію) наданих листом від 12 жовтня 2023 року №21-2139вих-503окв-23. Вважає свої дії правомірним та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою суду від 06 січня 2025 року в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.
15 січня 2025 року позивачем до суду подано відповідь на відзив, у якій остання не погоджується із доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов. Акцентує увагу суду на тому, оплата судді та прокурорів регулюються різними нормативно-правовими актами та включають в себе різні складові, у зв'язку із чим відповідач помилково ототожнює їх порядок нарахування та виплати. Позов просить задовольнити.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 тривалий час працювала в органах прокуратури Запорізької області на різних посадах.
Наказом прокурора Запорізької області від 3.05.2023 №180к позивачку звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України “Про прокуратуру».
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року у справі № 280/3748/23 позов ОСОБА_1 задоволено.
Вказаним судовим рішенням: визнано протиправним та скасовано рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 28.03.2023 № 2 “Про неуспішне проходження прокурором атестації»; визнано протиправним та скасовано наказ керівника Запорізької обласної прокуратури від 03.05.2023 № 180к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області та з органів Запорізької обласної прокуратури; поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області з 04 травня 2023 року; стягнуто з Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 04 травня 2023 року по дату винесення судового рішення, 27 жовтня 2023 року, у розмірі 44 069,00 грн.
Рішення набрало законної сили 02.05.2024.
Наказом керівника Запорізької обласної прокуратури № 367-к від 10 травня 2024 року наказ про звільнення позивача скасований та на виконання рішення суду позивачку поновлено на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області з 04 травня 2024 року.
Наказом керівника Запорізької обласної прокуратури № 368-к від 10 травня 2024 прокурору відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 тимчасово визначено робоче місце у відділі нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Запорізької обласної прокуратури.
Вище наведені обставини не є спірними та не заперечуються сторонами.
Представник відповідача наголошує, що на теперішній час ОСОБА_1 поновлена за рішенням суду та не вважається такою, що успішно пройшла атестацію, що передбачено Законом № 113-ІХ та не є прокурором призначеним у нову структуру органів прокуратури Запорізької області.
Тому відповідачем оплата праці прокурорів та слідчих, поновлених за рішеннями судів на посадах у регіональних, місцевих і військових прокуратурах, до проходження ними атестації здійснюється на підставі статті 81 Закону України “Про прокуратуру», розрахованої на основі посадового окладу прокурора органів прокуратури відповідного рівня без установлення будь-яких надбавок, у тому числі за вислугу років.
Позивач вважає, що в порушення частини 2 статті 81 Закону України “Про прокуратуру» Запорізька обласна прокуратура виплачує їй заробітну плату у розмірі посадового окладу прокурора обласної прокуратури без надбавок за вислугу років, за виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат передбачених Розділом IX Закону України “Про прокуратуру» (оплата відпусток, допомоги для оздоровлення), у зв'язку з чим звернуся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року № 6-р/2020 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, окремого положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону 1697-VП зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнано такими, що не відповідають Конституції України (і неконституційними).
Разом з цим, відповідно до другого речення абзацу третього пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» № 113-ІХ передбачалося, що “за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих та військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.
Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 13 вересня 2023 року № 8-р(ІІ)/2023 у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 . ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу третього пункту 3 розділу ІІ “Прикінцеві і перехідні положення» Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ (щодо винагороди прокурора як гарантії його незалежності) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II “Прикінцеві і перехідні положення» Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 201 9 року № 113-ІХ.
У цьому Рішенні Конституційний Суд України, відповідаючи на порушені заявниками питання, з покликанням, з-поміж іншого, на свої рішення від 26 березня 2020 року № 6-р/2020, від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019, від 1 березня 2023 року № 1-р(II)/2023 виснував, що врегулювання законом, а не підзаконним актом питань матеріального, соціального, пенсійного забезпечення прокурорів становить гарантію забезпечення їх незалежності, унеможливлює втручання органів виконавчої влади в діяльність прокуратури, що інакше призведе до недодержання принципу поділу влади.
Конституційний Суд України зазначив також, що наділення Кабінету Міністрів України повноваженням урегульовувати питання винагороди прокурорів не можна визнати таким, що відповідає конституційній вимозі щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.
З огляду на ці міркування Конституційний Суд України дійшов висновку, що друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II “Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX є таким, що суперечить статті 6 Конституції України в поєднанні з частиною другою статті 131-1 Конституції України.
Частиною 2 статті 152 Конституції України установлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України, визначаються Законом України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон № 1697-VII, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).
Згідно з частиною 2 статті 81 Закону № 1697-VII заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.
Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.
Розмір щорічної премії прокурора не може становити більше 30 відсотків розміру суми його посадового окладу, отриманої ним за відповідний календарний рік.
Згідно з частиною 3 статті 81 Закону № 1697-VII посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Згідно з частиною 4 статті 81 Закону № 1697-VII посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом:
1) прокурора обласної прокуратури - 1,2;
2) прокурора Офісу Генерального прокурора - 1,3.
Частина 5 статті 81 Закону № 1697-VII регулює розмір посадових окладів прокурорів, які перебувають на адміністративних посадах.
Частиною 7 статті 81 Закону № 1697-VII визначено, що прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу.
Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України.
Механізм встановлення прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури розміру щомісячної надбавки за вислугу років та обчислення періоду проходження служби (стажу роботи), що дає право на одержання такої надбавки визначає Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, затверджений Постановою КМУ від 09 грудня 2015 року № 1090 (далі - Порядок № 1090, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).
Згідно з пунктом 3 Порядку № 1090 надбавка за вислугу років прокурорам виплачується щомісяця залежно від періоду проходження служби в розмірах, зазначених у частиною 7 статті 81 Закону України "Про прокуратуру".
Періоди проходження служби на посадах, якими передбачено обчислення вислуги років для виплати щомісячної надбавки на пільгових умовах, зараховуються згідно з довідкою з попереднього місця служби (пункт 9).
Згідно з пунктами 13- 16 Порядку № 1090 установлена надбавка за вислугу років виплачується щомісяця пропорційно відпрацьованому часу або часу служби.
Період проходження служби (стаж роботи), що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, обчислюється комісіями з установлення періоду проходження служби (стажу роботи), що утворюються в Офісі Генерального прокурора, регіональних прокуратурах, військових прокуратурах регіонів.
Склад таких комісій затверджується Генеральним прокурором, керівником регіональної прокуратури, військовим прокурором регіону.
Період проходження служби (стаж роботи), що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, обчислюється на підставі трудової книжки (особової справи) (у разі наявності) або відомостей про проходження служби (трудову діяльність) з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та інших документів, які відповідно до законодавства підтверджують періоди проходження служби (стаж роботи).
Рішення комісії про обчислення періоду проходження служби (стажу роботи), який дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, оформляється протоколом. Витяги з протоколів засідання комісії друкуються у двох примірниках, які подаються до бухгалтерського та кадрового підрозділів.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури - 1600 гривень.
Таким чином згідно Закону України “Про Державний бюджет України па 2024 рік» та відповідно до частини четвертої статті 81 Закону України “Про прокуратуру» посадовий оклад прокурора в Запорізькій обласній прокуратурі складає 48000 грн.
Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюється Офісом Генерального прокурора (стаття 90 Закону України “Про прокуратуру»).
Листом Офісу Генерального прокурора від 12 жовтня 2023 року № 21-2139вих-503окв-23 керівникам прокуратур надано роз'яснення щодо оплати праці прокурорів та слідчих, поновлених за рішеннями судів на посадах у регіональних, місцевих і військових прокуратурах. Згідно з вказаним листом, з 13 вересня 2023 року оплата праці прокурорів та слідчих, поновлених за рішеннями судів на посадах у регіональних, місцевих і військових прокуратурах, до проходження ними атестації здійснюється на підставі статті 81 Закону України “Про прокуратуру», розрахованої на основі посадового окладу прокурора органів прокуратури відповідного рівня без установлення будь-яких надбавок, у тому числі за вислугу років.
Відповідно до розрахунку заробітної плати починаючи з травня 2024 року посадовий оклад позивача складає 48 000 грн, на час розгляду справи розмір його не змінився, сторони даний факт не заперечували, відповідач у відзиві також зазначив, що згідно з приписами статті 81 Закону № 1697-VII посадовий оклад прокурора обласної прокуратури наразі складає - 48000,00 грн. Тобто відповідач нараховує та виплачує посадовий оклад позивачу відповідно до статті 81 Закону № 1697-VII без урахування надбавок встановлених даною статтею та інших виплат.
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що надбавка за виконання обов'язків на адміністративній посаді, яка передбачена частиною 2 статті 81 Закону України “Про прокуратуру» позивачу не нараховується та не виплачується.
Відповідно до Протоколу засідання комісії Запорізької обласної прокуратури по встановленню трудового стажу, що дає право па одержання процентної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури Запорізької області від 10 травня 2024 року визначено, що “трудовий стаж ОСОБА_1 - прокурора відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років на 10 травня 2024 року становить 23 роки 08 місяців 08 днів.
З аналізу наведених вище норм законодавства та рішень Конституційного Суду України, судом встановлено, що норми законодавства не містять обмежень щодо нарахування та виплати прокурорам, поновленим за рішеннями судів на посадах у регіональних, місцевих і військових прокуратурах, будь-яких надбавок, у тому числі за вислугу років, за виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених Розділом IX Закону України “Про прокуратуру». Тобто правила нарахування та виплата заробітної плати працівникам прокуратури є загальними для всіх і будь-яких виключень чи обмежень щодо тих прокурорів, які є поновленими за рішеннями судів, не містять.
Тому суд вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не виконання рішень Конституційного Суду України яка виразилася у не нарахуванні та не виплаті в повному обсязі ОСОБА_1 заробітної плати розрахованої відповідно до положень статті 81 Закону України “Про прокуратуру», а саме без урахування (окладу на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду у кримінальному провадженні щомісячної надбавки за вислугу років) та інших виплат передбачених Розділом IX Закону України “Про прокуратуру» за період з 10 травня 2024 по день прийняття рішення.
Так як суд не наділений повноваженнями приймати рішення “виплачувати», тобто наперед, заробітну плату, не має повноважень розрахунку заробітної плати працівникам прокуратури, в тому числі визначати період проходження служби (стаж роботи), що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, який обчислюється комісіями з установлення періоду проходження служби (стажу роботи), що утворюються в Офісі Генерального прокурора, регіональних прокуратурах, військових прокуратурах регіонів, тому суд вважає вимогу позивача щодо встановлення сум та виплати наперед заробітної плати такою, що не підлягає задоволенню.
Суд не вважає доречним посилання відповідача на Закон України “Про судоустрій і статус суддів», так як цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні і ніяким чином не стосується та не регулює питання виплати або обмежень щодо розрахунку заробітної плати працівникам прокуратури, в том числі і тих які є поновленими за рішеннями судів.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Запорізької обласної прокуратури (вул. Дмитра Апухтіна, буд. 29-А, м. Запоріжжя, 69005) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Запорізької обласної прокуратури щодо не виконання рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року № 6-р/2020 та рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13 вересня 2023 року № 8-р(ІІ)/2023 в частині не нарахування та не виплати в повному обсязі ОСОБА_1 заробітної плати розрахованої відповідно до положень статті 81 Закону України “Про прокуратуру» без урахування (окладу на посаді прокурора відділу прокуратури Запорізької області та щомісячної надбавки за вислугу років) та інших виплат передбачених Розділом IX Закону України “Про прокуратуру» за період з 10 травня 2024 року по 11 березня 2025 року.
Зобов'язати Запорізьку обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному обсязі заробітну плату розраховану відповідно до положень статті 81 Закону України “Про прокуратуру» з урахуванням окладу на посаді прокурора відділу прокуратури Запорізької області та щомісячної надбавки за вислугу років та інших виплат передбачених Розділом IX Закону України “Про прокуратуру» за період з 10 травня 2024 року по 11 березня 2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 11.03.2025.
Суддя А.В. Сіпака