11 березня 2025 року Справа № 280/1182/25
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Сацького Р.В., розглянув в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до - Головного управління ДПС у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
18 лютого 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 08.08.2024 № 00144890709 форма «С» що прийняте на підставі Акту (довідки) фактичної перевірки від 18.07.2024 № 2023/04/36/07/08/рр0/33 88911713;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 08.08.2024 № 00144900709 форма «ПС» що прийняте на підставі Акту (довідки) фактичної перевірки від 18.07.2024 № 2023/04/3 6/О7/О8/РРО/З 38891 1713;
- стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору позивачем.
Ухвалою суду від 21.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
До суду від представника ГУ ДПС України у Запорізькій області надійшла заява про залишення позову без розгляду. В обґрунтування заяви відповідач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були належним чином відправлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення ФОП ОСОБА_1 , однак лист був повернений на адресу податкового органу через той факт, що податкова адреса платника податку, наразі, є тимчасово окупованою територією, про зазначене свідчить відповідна відмітка АТ «Укрпошта», які надаються разом із даним клопотанням. Також наголошу, що 08.08.2024 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області з офіційної електронної поштової скриньки податкового органу було направлено оскаржувані податкові повідомлення-рішення на електронну пошту позивача, що міститься в базі даних та яку позивач зазначив при взятті на облік у контролюючий орган.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З наведених норм слідує, що положення КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі Податковий кодекс).
Статтею 56 Податкового кодексу визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Згідно з пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення - підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником датку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу визначені випадки, коли грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.
Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу.
У постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 Верховний Суд зазначив, що відступає від висновку про застосування норми права щодо строку звернення до суду в частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження такий строк становить 1095 днів.
Однак у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 Верховний Суд прийшов до висновку про те, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 Податкового кодексу строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.
Крім того, зміст правовідносин щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу, якими цим органом платнику податків визначаються грошові зобов'язання, свідчить про те, що вони об'єктивно не можуть існувати як спірні протягом 1095 днів (або у відповідних випадках 2555 днів) з дня отримання відповідного податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку з наведеним, право ініціювати в судовому порядку спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання об'єктивно не може існувати протягом 1095 днів, оскільки така тривалість порушує принцип правової визначеності як одного з основних елементів верховенства права, а також не забезпечує досягнення мети й завдань функціонування податкової системи.
Враховуючи викладене, для звернення до адміністративного суду з даним позовом встановлено шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом оскарження є податкових повідомлень - рішень Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Відповідач стверджує, що позивач отримав оскаржувані податкові повідомлення - рішення 08.08.2024, що підтверджується поштовим повідомленням та витягом з електронної пошти. Отже, шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом пропущений.
Позивач заперечує такі доводи відповідача та стверджує, що спірні податкові повідомлення - рішення отримав лише 18.11.2024 після самостійного звернення до відповідача із запитом.
Згідно штемпеля поштового відправлення позивач звернувся до суду з даною позовною заявою 12.02.2025.
Відтак, звернувшись до суду з цим позовом 18.02.2025 позивач не пропустив строк звернення до суду, про який зазначається у заявленому клопотанні.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для залишення позову без розгляду, у зв'язку з чим, у задоволенні клопотання представника відповідача необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст.121,122, 240 ст. 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.
Суддя Сацький Р.В.