Справа №2а- 5629/10/1570
23 листопада 2010 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Потоцької Н.В.
при секретарі - Дубовик Г.В.
за участю сторін:
представника позивача - Кварцхелія М.Г.
представника відповідача - Николина О.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський зв'язок»до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси, третьої особи на стороні відповідача Державної податкової адміністрації в Одеській області про визнання протиправним та недійсним податкового повідомлення -рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси № 000012350/0 від 15.01.2010 р.,-
Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси, третьої особи на стороні відповідача Державної податкової адміністрації в Одеській області із зазначеним позовом мотивуючи тим, що відповідно до приписів п.п.7.7.1. п.п.7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
На думку позивача, застосовуючи вимоги п.п.7.7.7 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якими податковий орган обґрунтував прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 000012350/0 від 15.01.2010 р., було б можливе за умови, якщо б платник податків не прийняв рішення про напрямок використання належної йому суми бюджетного відшкодування.
Оскаржуване рішення податковий орган прийняв вже після здійснення ТОВ «Одеський зв'язок»наданого йому законом права вибору та строк, який встановлений законом.
В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених у позові та доводів наведених у поясненнях.
Представник відповідача заперечував проти позову, просив суд відмовити у його задоволенні повністю з підстав, викладених у запереченнях та доводів наведених у поясненнях (а.с.81-82).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог повністю з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що у період з 27.07.2010 р. по 31.07.2010 р. відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Одеський зв'язок»та складено Акт про результати позапланової виїзної перевірки № 85/23-210/25430256 від 03.08.2009 року (а/с.10-33).
За наслідками перевірки 20.08.2009р. ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000452350/0, згідно якого було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 122 476 гривень.
04.11.2009 року ТОВ «Одеський зв'язок»подало скаргу до ДПА в Одеській області про перегляд податкового повідомлення-рішення.
30.12.2009 року ДПА в Одеській області за наслідками розгляду скарги частково скасувала оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.08.2009р. на суму 52 218 гривень, у іншій частині - залишила податкове повідомлення рішення без змін.
Також у рішенні було зобов'язано - ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийняти податкове повідомлення рішення «В-2»про заниження бюджетного відшкодування за грудень 2008 р. на суму 47 568,99грн. та за липень 2008 року на суму 12 678, 49 грн.
ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийняло відповідне податкове повідомлення-рішення №000012350/0 від 15.01.2010 року згідно якого було збільшено суму бюджетного відшкодування за грудень 2008 року на суму 47568,99 грн. та за липень 2008 року на суму 12 678,49 грн., а також зазначено, що у зв'язку з цим вважається, що ТОВ «Одеський зв'язок»добровільно відмовляється від отримання суми заниження в розмірі 60 247,41 грн. як бюджетного відшкодування, зазначена сума підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.
Після чого ТОВ «Одеський зв'язок» звернулося із скаргами про перегляд податкового повідомлення-рішення від 15.01.2010р., 29.01.2010 року до ДПА в Одеській області та 02.03.2010 року до ДПА України.
За наслідками розгляду скарг податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення. На підставі цього ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийняла податкове повідомлення-рішення №000012350/1 від 25.02.2010 року.
Рішення ДПА України від 07.05.2010 року за наслідками розгляду скарги ТОВ «Одеський зв'язок», отримано поштою 11.05.2010року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним у матеріалах справи.
Відповідно до статті 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах і в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами.
Спірні правовідносини врегульовано Законами України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 року № 509-ХІІ, «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР та Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ.
Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України «Про податок на додану вартість».
До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).
Відповідно до статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції є органами виконавчої влади.
Виходячи із аналізу статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі -Закон) органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету.
Отже, органи державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у правовідносинах, пов'язаних із відшкодуванням з бюджету податку на додану вартість, реалізує надані йому владні управлінські функції, а тому спори за участі цих органів є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.
Виходячи із припису пункту 1.8 статті 1 Закону, бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджету відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платі цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.
Згідно із п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 вказаного Закону бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, розрахованого згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), з урахуванням вимог щодо формування сум бюджетного відшкодування, встановлених п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону.
При цьому під податковими періодами розуміються податкові періоди з урахуванням обмежень щодо строків давності, встановлених ст.15 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Перевірці та відображенню в акті (довідці) перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування за звітний період підлягають періоди починаючи з періоду, в якому виникло від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту, що декларується платником до відшкодування.
Також суд звертає увагу сторін, що законодавцем не встановлено обов'язку, платника податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування, на подання заяви у місяці, в якому у платника податку виникло право на одержання бюджетного відшкодування, п.п. 15.3.1. п. 15.3. ст.15 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлений граничний строк для подання заяви на одержання бюджетного відшкодування (не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування).
ТОВ «Одеський зв'язок»здійснило надане йому право та 20.02.2009 року подало заяву про повернення повної суми бюджетного відшкодування разом з податковою декларацією за січень 2009 року -на суму 58 141 грн. У цю суму згідно даних позапланової виїзної перевірки увійшли 47 568, 99 грн. які були включені у податковий кредит за листопад 2008 року.
19.05.2009 року ТОВ «Одеський зв'язок»надало до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси заяву разом з податковою декларацією за квітень 2009 року на суму 45 424 грн., у яку згідно даних позапланової виїзної перевірки увійшли 12 678,49 грн., які були включені у податковий кредит за червень 2008 року.
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем по справі а відтак згідно ст. 72 КАС України, не потребує доведення в судовому засіданні, суми, які заявлені позивачем до бюджетного відшкодування у січні 2009 року та квітні 2009 року.
Суд приходить до висновку, що ТОВ «Одеський зв'язок» здійснило надане йому законом право та обрало з можливих напрямів бюджетного відшкодування, повернення повної суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 25.1) та у відповідності до Закону виконало певні дії до спливу встановленого граничного строку.
При цьому від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту попередніх звітних періодів повинно бути досліджене на предмет заниження суми бюджетного відшкодування таких періодів (абзац «а»підпункт 7.7.7 пункт 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ») та наявності (або відсутності) права платника ПДВ на отримання бюджетного відшкодування (підпункт 7.7.11 пункт 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»).
Отже, сутність механізму відшкодування податку на додану вартість полягає у тому, що за підсумками періоду (першого), в якому виникло від'ємне значення, платник податку бюджетного відшкодування не одержує. Сума такого від'ємного значення у цьому періоді враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного (другого) податкового періоду (підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону).
Платник податку набуває права на бюджетне відшкодування лише у випадку, визначеному підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону, коли за підсумками наступного (другого) звітного періоду від'ємне значення податку на додану вартість залишається. Однак, відшкодуванню підлягає лише та частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому (першому) податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Інша частина від'ємного значення, що не потрапила під бюджетне відшкодування, включається до податкового кредиту наступного (третього) податкового періоду.
Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення цієї суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Відповідно до підпунктів 7.7.5 та 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Таким чином, законодавством чітко визначені засоби доказування, якими за законом підтверджується право на отримання бюджетного відшкодування і це право не може підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
В зв'язку з чим суд приходить до висновку, що у відповідності до Закону відповідач не скористався наданими повноваженнями та не надав у встановлений законом строк обґрунтований висновок щодо наданих ТОВ «Одеський зв'язок»заяви та декларації з приводу бюджетного відшкодування ПДВ .
Підпункт 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону встановлює, що у випадках коли сума бюджетних надходжень від податку на додану вартість відповідного періоду не покриває суму податків, що має бути відшкодована з бюджету, для такого бюджетного відшкодування використовуються доходи з інших джерел.
Таким чином, законодавством передбачається можливість відшкодування сум податку на додану вартість з бюджету в разі коли суми бюджетних надходжень з податку на додану вартість менші за суми відшкодування податку на додану вартість.
Пунктом 7.5 статті 7 Закону, який визначає дату виникнення прав платника податку на податковий кредит не встановлює кореляції між моментом виникнення права на податковий кредит та моментом оплати в бюджет податку на додану вартість.
Згідно з підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.
Тобто, законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є фактичне надходження цих сум до Державного бюджету України.
Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, випливає із самої суті поняття податку, його основної функції -формування доходів Державного бюджету України (пункт 19 статті 1, стаття 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку як особи, яка згідно з пунктом 1.3 статті 3 Закону зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.
Суд вважає за необхідне наголосити, що Законом встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді цього податку.
За змістом Закону, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару. Отже підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.
Суперечності щодо строків подання ТОВ «Одеський зв'язок»заяви на відшкодування ПДВ та декларації суд, у відповідності до приписів п.п. 4.4.1. п. 4.4. ст.4 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»яким визначено що, у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Отже виходячи з вищенаведеного, суд вважає податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси № 000012350/0 від 15.01.2010 року, прийняте з порушенням норм Закону України «Про податок на додану вартість».
Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167 КАС України суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський зв'язок»до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси, третьої особи на стороні відповідача Державної податкової адміністрації в Одеській області про визнання протиправним та недійсним податкового повідомлення -рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси № 000012350/0 від 15.01.2010 р. -задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси № 000012350/0 від 15.01.2010 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, або в порядку ч.2 ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею на протязі п'яти діб.
Суддя /підпис/ Потоцька Н.В.
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський зв'язок» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси, третьої особи на стороні відповідача Державної податкової адміністрації в Одеській області про визнання протиправним та недійсним податкового повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси № 000012350/0 від 15.01.2010 р. - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси № 000012350/0 від 15.01.2010 року.
26 листопада 2010 року