11 березня 2025 рокуСправа №160/32619/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: 10.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (надалі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (надалі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
-визнати протиправним дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо незарахування один місяць служби за три період безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією російської федерації проти України з 01.11.2023 по 23.11.2023, з 04.12.2023 по 11.02.2024, з 22.02.2024 по 06.06.2024 р. до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 ;
-зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи по Списку №1 ОСОБА_1 за професією машиніста гірничих виїмкових машин з повним робочим днем під землею, що дає право на пенсію відповідно до ч.3 ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією російської федерації проти України з 01.11.2023 по 23.11.2023, з 04.12.2023 по 11.02.2024, з 22.02.2024 по 06.06.2024 в розрахунку один місяць служби за три;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії з 23.07.2024.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 23.07.2024 він звернувся через веб-портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії на підставі ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV. Рішенням відповідача-2 від 30.07.2024 №046350014424 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Недостатність пільгового стажу позивач пояснює протиправним незарахуванням відповідачем (у трикратному обчисленні) часу проходження позивачем військової служби, протягом якої він брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України. Вважаючи рішення про відмову в призначенні пенсії протиправним, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
30.12.2024 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти заявлених позовних вимог.
В обґрунтування відзиву відповідач-1 зазначив, що період проходження військової служби, в тому числі участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з агресією російської федерації проти України, зараховано до пільгового та страхового стажу позивача. Вказав, що до пільгового стажу роботи на підземних роботах за Списком №1 (ст.14, П/П, підземні) зараховано, зокрема, період проходження військової служби під час мобілізації в особливий період з 18.03.2022 до 05.04.2022, з 12.05.2023 до 14.09.2023, з 25.09.2023 до 23.11.2023, з 04.12.2023 до 11.02.2024, з 22.02.2024 до 22.07.2024. Віповідач також наголосив, що ним розраховано пільговий стаж позивача на підземних роботах з урахуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8. Так, пільговий стаж складає 24 роки 04 місяці 22 дні, що є недостатнім для призначення пільгової пенсії за віком. З цих підстав відповідач-1 просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідач 2 правом на надання відзиву не скористався. В межах визначеного судом строку відзив на позовну заяву не надав, клопотання про продовження відповідного строку не заявив.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ОСОБА_1 , громадянин України, проходить військову службу за мобілізацією під час воєнного стану та брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій, Харківській та Луганській областях з 18.03.2022 до 05.04.2022, з 12.05.2023 до 14.09.2023, з 25.09.2023 до 23.11.2023, з 04.12.2023 до 11.02.2024, з 22.02.2024 до 06.06.2024 (тобто, по дату видачі довідки).
На підтвердження обставин проходження військової служби позивачем надано копію військового квитка від 28.10.2003.
З наданих позивачем доказів вбачається, що він є учасником бойових дій, що підтверджується наданою копією посвідчення серія № НОМЕР_1 , виданого 22.03.2023.
Згідно з наданою позивачем довідкою військової частини НОМЕР_2 від 06.06.2024 №4853, ОСОБА_1 , водій-електрик медичного пункту парашутно-десантного батальйону, в період з 18.03.2022 до 05.04.2022, з 12.05.2023 до 14.09.2023, з 25.09.2023 до 23.11.2023, з 04.12.2023 до 11.02.2024, з 22.02.2024 до 06.06.2024 (тобто, по дату видачі довідки) брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій, Харківській та Луганській областях.
З матеріалів справи вбачається, що на момент призову на військову службу позивач перебував на посаді машиніста гірничих виїмкових машин з повним робочим днем у ВСП «Шахтоуправління імені Героїв Космосу» ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля».
Також, судом встановлено, що рішенням Дніпропетовського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі №160/30973/23 (рішення набрало законної сили 23.05.2024) зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи по Списку №1 ОСОБА_1 за професією машиніста гірничих виїмкових машин з повним робочим днем під землею, що дає право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням роз'яснень Міністерства Соцзахисту населення України від 20.01.1992 №8, період проходження військової служби за призовом із числа резервістів в особливий період з 15.03.2022 до 30.10.2023 в одинарному розмірі, а періоди, протягом яких ОСОБА_1 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією російської федерації проти України з 18.03.2022 до 05.04.2022 року, з 12.05.2023 до 30.10.2023 зарахувати з розрахунку один місяць за три місяці.
23.07.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
За принципом екстериторіальності було визначено структурний підрозділ органу, що здійснює призначення пенсії - Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області від 30.07.2024 №19425/03-16 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.
Відповідачем проведений розрахунок стажу роботи позивача та загальний стаж позивача складає 38 років 09 місяців 08 днів.
Пільговий стаж роботи становить 20 років 00 місяців 18 днів, з яких:
-пільговий підземний стаж роботи на провідних професіях (20) для призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», складає 17 років 05 місяців 02 дні;
-пільговий підземний стаж роботи відповідно до постанови КМУ від 31.03.1994 №202 (25) складає 21 рік 09 місяців 12 днів;
- навчання за фахом 02 місяці 28 дні.
Пільговий стаж на підземних роботах для визначення права на пенсію незалежно від віку з урахуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 складає 24 роки 04 місяці 22 днів.
З форми РС-право вбачається, що період участі позивача в бойових діях з 01.11.2023 до 23.11.2023, з 04.12.2023 до 11.02.2024, з 22.02.2024 до 06.06.2024 зараховано позивачу без урахування пільгового обчислення даного стажу один місяць служби за три.
Отже, спір між сторонами виник з приводу незарахування періоду військової служби в кратному розмірі до пільгового стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як зазначає відповідач 1 у відзиві, час проходження позивачем військової служби з в тому числі участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з агресією російської федерації проти України з 01.11.2023 по 23.11.2023, з 04.12.2023 по 11.02.2024, з 22.02.2024 по 06.06.2024, зараховано Позивачу до загального та пільгового стажу роботи згідно статті 114 Закону №1058 в одинарному розмірі.
Не погоджуючись із означеними рішеннями відповідачів, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Вирішуючи правомірність відмови відповідача в частині зарахування позивачу до пільгового стажу відповідно до ч.3 ст. ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоду проходження військової служби, під час якого позивач приймав участь в бойових діях з 01.11.2023 по 23.11.2023, з 04.12.2023 по 11.02.2024, з 22.02.2024 по 06.06.2024, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною шостою ст. 2 Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Відповідно до п. 2 Порядку №413, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року, статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Пунктом 4 Порядку №413 визначено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Перелік цих документів міститься також в пункті 4.
Згідно статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII, до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії у період бойових дій, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Відповідно до абзацу 7 підпункту 1 пункту 2.3 розділу II «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2014 року № 530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Отже, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в антитерористичній операції в особливий період, зараховується до страхового стажу на пільгових умовах одного місяця служби за три.
Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом в постанові від 05.06.2018 року у справі № 348/347/17, від 30.07.2019 року у справі № 346/1454/17, від 02.04.2020 року у справі № 185/4140/17, 16.06.2020 року у справі № 185/7049/16-а.
Також, статтею 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Звертаючись із позовною заявою, позивач просить зарахувати період проходження військової служби, протягом якого брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях один місяць служби за три, в тому числі період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією російської федерації проти України з 18.03.2022 до 05.04.2022, з 12.05.2023 до 14.09.2023, з 25.09.2023 до 23.11.2023, з 04.12.2023 до 11.02.2024, з 22.02.2024 до 06.06.2024 (тобто, по дату видачі довідки).
З матеріалів справи вбачається, що на момент призову на військову службу позивач перебував на посаді машиніста гірничих виїмкових машин з повним робочим днем у ВСП «Шахтоуправління імені Героїв Космосу» ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля».
З наданих позивачем доказів вбачається, що він є учасником бойових дій, що підтверджується наданою копією посвідчення серія № НОМЕР_1 , виданого 22.03.2023.
Згідно з наданою позивачем довідкою військової частини НОМЕР_2 від 06.06.2024 №4853, ОСОБА_1 , водій-електрик медичного пункту парашутно-десантного батальйону, в період з 18.03.2022 до 05.04.2022, з 12.05.2023 до 14.09.2023, з 25.09.2023 до 23.11.2023, з 04.12.2023 до 11.02.2024, з 22.02.2024 до 06.06.2024 (тобто, по дату видачі довідки) брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій, Харківській та Луганській областях.
Як зазначає відповідач 1 у відзиві та відповідач 2 в оскаржуваному рішенні час проходження позивачем військової служби, в тому числі участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з агресією російської федерації проти України з 01.11.2023 до 23.11.2023, з 04.12.2023 до 11.02.2024, з 22.02.2024 до 06.06.2024, зараховано позивачу до загального та пільгового стажу роботи згідно статті 114 Закону №1058 в одинарному розмірі.
Разом з тим, суд вважає необґрунтованим такий висновок Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
З наданої позивачем до позовної заяви та з наявної у відповідача 2 довідки військової частини НОМЕР_2 від 06.06.2024 №4853 вбачається, що ОСОБА_1 , водій-електрик медичного пункту парашутно-десантного батальйону, який в період з 18.03.2022 до 05.04.2022, з 12.05.2023 до 14.09.2023, з 25.09.2023 до 23.11.2023, з 04.12.2023 до 11.02.2024, з 22.02.2024 до 06.06.2024 (тобто, по дату видачі довідки) брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій, Харківській та Луганській областях.
Що стосується незарахування позивачу у кратному розмірі часу проходження військової служби та безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в період з 18.03.2022 до 05.04.2022, з 12.05.2023 до 14.09.2023, з 25.09.2023 до 23.11.2023, з 04.12.2023 до 11.02.2024, з 22.02.2024 до 06.06.2024 (тобто, по дату видачі довідки) з розрахунку один місяць за три, суд вважає за необхідне зазначити таке.
З аналізу вищевказаних положень чинного законодавства та практики Верхового Суду вбачається, що лише час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в антитерористичній операції в особливий період, зараховується до страхового стажу на пільгових умовах одного місяця служби за три. Інший період зараховується до загального та пільгового стажу в одинарному розмірі.
З поданої позивачем довідки від 06.06.2024 №4853 вбачається, що в період з 18.03.2022 до 05.04.2022, з 12.05.2023 до 14.09.2023, з 25.09.2023 до 23.11.2023, з 04.12.2023 до 11.02.2024, з 22.02.2024 до 06.06.2024 (тобто, по дату видачі довідки) позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій, Харківській та Луганській областях.
Судом встановлено, що період з 18.03.2022 до 05.04.2022 року, з 12.05.2023 до 30.10.2023 зарахувано до пільгового стажу позивача з розрахунку один місць за три місці на підставі рішення Дніпропетовського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі №160/30973/23.
Відтак, в цій справі має бути зарахований позивачу у кратному розмірі з розрахунку один місць за три місяці період з 01.11.2023 до 23.11.2023, з 04.12.2023 до 11.02.2024, з 22.02.2024 до 06.06.2024.
В контексті зарахування до пільгового стажу спірних періодів з розрахунку один місяць служби за три суд вважає також звернути увагу на таке.
У відзиві відповідач 1 зазначив, що військова служба зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Умови призначення пенсій за вислугу років передбачені статтею 12 Закону №2262-ХІІ.
На виконання вимог Закону №2262-ХІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 17.07.1992 №393, якою затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (Порядок №393).
До 16.02.2022 перший абзац пункту 3 Порядку №393 звучав наступним чином:
«До вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах…».
Пунктом 3 Порядку №393 було передбачено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах участь у бойових діях у воєнний час - один місяць служби за три місяці.
Отже, з часу затвердження у 1992 році та до 16.02.2022 пунктом 3 Порядку №393 було передбачено умови пільгового зарахування вислуги років в цілях обчислення вислуги років для призначення пенсії за вислугу років військовослужбовців.
Такий зміст цієї норми до 16.02.2022 вказував на те, що пільгове обчислення вислуги років передбачене в цілях саме призначення пенсії, що відповідало вимогам статті 17-1 Закону №2262-ХІІ, на виконання якої і було затверджено Порядок №393.
Водночас, постановою від 16.02.2022 №119 Кабінетом Міністрів України до Порядку №393 внесено зміни.
Цими змінами, серед іншого, перший абзац пункту 3 Порядку №393 викладено у наступній редакції:
«До вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах…».
Такими змінами запроваджено пільгове зарахування вислуги років уже в цілях визначення розміру пенсії.
Водночас, умови призначення пенсії та визначення її розміру за своїм змістом є різними процедурами, які відбуваються в певній послідовності.
Так, спочатку встановлюється право військовослужбовця на пенсію та його відповідність визначеним законом умовам її призначення і лише після цього, в разі якщо військовослужбовець має право на пенсію за вислугу років, визначається її розмір.
В разі, якщо військовослужбовець не відповідає таким умовам, то питання визначення розміру пенсії взагалі не стоятиме.
Виключний перелік умов призначення пенсії за вислугу років передбачено статтею 12 Закону №2262-ХІІ і такі умови полягають власне у встановленні наявності необхідної вислуги років.
Визначення розміру пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону №2262-ХІІ не належить до умов призначення пенсії за вислугу років.
Своєю чергою, визначення розміру пенсії унормовано статтею 13 Закону №2262-ХІІ, якою не передбачено такого поняття як «пільгове визначення розміру пенсії за вислугу років».
Також цією статтею, як і в цілому Законом №2262-ХІІ Кабінет Міністрів України не уповноважувався на визначення пільгових умов визначення розміру пенсії за вислугу років.
Натомість, статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ Кабінет Міністрів України був уповноважений встановити порядок визначення пільгових умов саме призначення пенсій за вислугу років.
Такий порядок був встановлений Кабінетом Міністрів України у Порядку №393 і діяв до 16.02.2022.
Однак, запровадивши постановою від 16.02.2022 №119 зміни до Порядку №393 Кабінет Міністрів України скасував порядок визначення пільгових умов призначення пенсій, тим самим позбавивши військовослужбовців та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, права на пільгове обчислення вислуги років, а відтак і права на призначення пенсій на пільгових умовах.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таке правове регулювання спірних правовідносин вказує на те, що встановлюючи постановою від 16.02.2022 №119 пільгові умови визначення розміру пенсії за вислугу років особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, Кабінет Міністрів України діяв не в межах повноважень визначених Законом №2262-ХІІ.
За таких обставин в силу приписів статті 9 КАС України постанова від 16.02.2022 №119 не підлягає застосуванню під час розгляду цієї справи як така, що не відповідає закону.
Крім того, Конституційний Суд України також неодноразово у своїх рішеннях висловлювався щодо недопустимості звуження чи скасування заходів соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях.
Так, у рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 у справі № 1-38/2016 Конституційний Суд України дійшов висновку, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
У рішенні від 06.04.2022 № 1-р(II)/2022 у справі № 3-192/2020(465/20) (справа про посилений соціальний захист військовослужбовців) Конституційний Суд України також дійшов наступних висновків:
«Підтримання високого рівня обороноздатності є найвищим державним інтересом і однією з найбільш захищених конституційних цінностей України. Захист суверенітету та територіальної цілісності України є «найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу" (частина перша статті 17 Основного Закону України).
В умовах воєнного стану держава зобов'язана мобілізувати всі доступні їй ресурси для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України. Відтак усебічна підтримка військовослужбовців Збройних Сил України є одним із засобів розширення оборонних можливостей держави.».
Розвиваючи зазначені юридичні позиції, Конституційний Суд України у рішенні від 12.10.2022 № 7-р(II)/2022 у справі № 3-102/2021 (231/21, 415/21) (щодо соціальних гарантій для захисників і захисниць України) виснував наступне:
«…зі змісту частин першої, другої, п'ятої статті 17 Конституції України у їх взаємозв'язку з частиною першою статті 46, частиною першою статті 65 Основного Закону України випливає конституційний обов'язок держави надати спеціальний юридичний статус громадянам України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, членам їхніх сімей, а також особам, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у лютому 2014 року, із забезпеченням відповідно до цього статусу соціальних гарантій високого рівня».
Зважаючи на наведені вище законодавчі приписи, висновки та Конституційного Суду України, можна зробити висновок, що внесення Кабінетом Міністрів України постановою від 16.02.2022 №119 змін до Порядку №393 призвело до звуження соціальних гарантій військовослужбовців в частині права на пенсійне забезпечення.
Крім того, внаслідок скасування порядку визначення пільгових умов призначення пенсій залишились невиконаними вимоги статті 17-1 Закону №2262-ХІІ, якими Кабінет Міністрів України зобов'язаний встановити такий порядок.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що внаслідок внесених до Порядку №393 змін поняття пільгового обчислення вислуги років військової служби зазнало викривлення, а його значення для військовослужбовців нівелювалось, оскільки зміст оновленої «пільги» полягає в розмірі пенсії, до якої військовослужбовцю ще потрібно дослужити.
В той час як до внесених постановою від 16.02.2022 №119 змін до Порядку №393 пільгове обчислення вислуги років дозволяло військовослужбовцю вийти на пенсію «достроково», що за своїм змістом, зважаючи на ризики і небезпеку, з якими пов'язана військова служба, до того ж в умовах воєнного стану, і було реальною пільгою, яка вирізняла військову службу з поміж інших видів служби.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне застосувати в цілях обчислення строків військової служби при призначенні пенсії позивачу норми Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 (надалі - Положення №530).
Відповідно до п.2.3 Розділу ІІ Положення №530, при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу): один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час.
Отже, період проходження позивачем військової служби, під час якого позивач приймав участь в бойових діях з 01.11.2023 до 23.11.2023, з 04.12.2023 до 11.02.2024, з 22.02.2024 до 06.06.2024, підлягає врахуванню позивачу до пільгового стажу відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням кратності один місяць служби за три місяці.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що під час ухвалення рішення від 30.07.2024 про відмову в призначенні позивачу пільгової пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідачем не здійснена належна оцінка наданих позивачем документів та в оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування в частині відмови в зарахуванні в кратному розмірі з розрахунку один місяць за три місяці періоду участі позивача в бойових діях з 01.11.2023 до 23.11.2023, з 04.12.2023 до 11.02.2024, з 22.02.2024 до 06.06.2024, а тому вказане рішення від 30.07.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.
З метою захисту прав позивача суд доходить висновку про необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати позивачу до пільгового стажу відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період проходження військової служби з 01.11.2023 до 23.11.2023, з 04.12.2023 до 11.02.2024, з 22.02.2024 до 06.06.2024 в кратному розмірі - один місяць служби за три місяці.
З оскаржуваного рішення відповідача 2 вбачається, що пільговий стаж на підземних роботах для визначення права на пенсію, з урахуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8, складає 24 роки 04 місяці 22 дні.
З урахуванням незарахованих відповідачем періодів проходження військової служби з 01.11.2023 до 23.11.2023, з 04.12.2023 до 11.02.2024, з 22.02.2024 до 06.06.2024 в кратному розмірі (один місяць служби за три місяці), пільговий стаж позивача буде становити понад 25 років, які необхідні для призначення пільгової пенсії за віком.
Відтак, позивач на момент звернення до територіального органу пенсійного фонду України за призначенням пенсії в липні 2024 року набув права на призначення пільгової пенсії за віком.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах за частиною 3 статті 114 ЗУ №1058.
До компетенції суду не належить здійснення призначення пенсії та первісного визначення права особи на призначення пенсії, а здійснюється лише контроль правомірності рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень (відповідача) щодо вказаних питань, та суд не обраховує дійсний стаж позивача. Суд як орган, уповноважений виключно на перевірку законності та обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, позбавлений можливості приймати таке рішення, оскільки це буде свідчити про перебирання на себе судом повноважень, наданих виключно органам Пенсійного фонду.
Разом з тим, з метою ефективного захисту прав позивача, враховуючи те, що судом встановлена протиправність рішення про відмову в призначенні пенсії та наявність підстав для призначення позивачу пільгової пенсії, права позивача підлягають захисту шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах з дати звернення за призначенням пенсії, що не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Так, згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Водночас, згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
З урахуванням тієї обставини, що дії відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб'єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку задоволення позову в частині дій зобов'язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Відтак, позовні вимоги підлягають в цій частині задоволенню.
Суд також звертає увагу, що належним відповідачем у справі є Головне управління Пенсійного фонду в Рівненській області, а не Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області, з огляду на таке.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - постанова № 25-1).
Аналіз положень Порядку № 22-1 свідчить про наступне:
- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Враховуючи вимоги Порядку №22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Отже, з огляду на пункти 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 належним відповідачем у правовідносинах щодо призначення позивачу пенсії є Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у її призначенні.
Саме Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області має здійснити зарахування спірних періодів до пільгового стажу позивача в кратному розмірі та здійснити призначення пільгової пенсії за віком.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішень, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов'язку щодо прийняття рішення про призначення позивачу пенсії.
З цих підстав, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.
Розподіл судового збору у даній справі не здійснюється, оскільки позивач звільнений від його сплати на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як учасник бойових дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код: 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26), Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області (ідентифікаційний код: 21084076, місцезнаходження: 33028, м. Рівне, вул. Борисенка Олександра, буд. 7) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо незарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 в кратному розмірі (один місяць служби за три) періодів безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією російської федерації проти України з 01.11.2023 до 23.11.2023, з 04.12.2023 до 11.02.2024, з 22.02.2024 до 06.06.2024.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до пільгового стажу роботи по Списку №1 ОСОБА_1 за професією машиніста гірничих виїмкових машин з повним робочим днем під землею, що дає право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням роз'яснень Міністерства соцзахисту населення України від 20.01.1992 №8, періоди військової служби, протягом яких ОСОБА_1 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією російської федерації проти України з 01.11.2023 до 23.11.2023, з 04.12.2023 до 11.02.2024, з 22.02.2024 до 06.06.2024 - з розрахунку один місяць за три місяці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити з 23.07.2024 ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до положень ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя А.О. Сластьон