10 березня 2025 рокуСправа №160/26443/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправним наказ від 04.06.2024 №271 начальника Центрально- Чечелівського об?єднаного ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про зарахування до військового резерву (на службу у військовому оперативному резерві) осіб, звільнених зі строкової військової служби та призначення до складу команди НОМЕР_1 » в частині зарахування ОСОБА_1 до оперативного резерву команди НОМЕР_1 ;
- скасувати наказ від 04.06.2024 №271 начальника Центрально-Чечелівського об?єднаного ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про зарахування до військового резерву (на службу у військовому оперативному резерві) осіб, звільнених зі строкової військової служби та призначення до складу команди НОМЕР_1 » в частині зарахування ОСОБА_1 до оперативного резерву команди НОМЕР_1 .
В обґрунтування позову зазначено, що згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 28.05.2024 №151 солдата строкової військової служби ОСОБА_1 , стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони та оборони військової частини НОМЕР_3 з квітня 2021, який вислужив строки військової служби, встановлені Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, та звільнено з військової служби з 29.05.2024; направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно з приписом командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 28.05.2024 №146 ОСОБА_1 запропоновано вибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 для постановки на військовий облік, строк прибуття 30.05.2024 на підставі Указу Президента України від 07.03.2024 №149/2024, наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 28.05.2024 №151. Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про взяття на військовий облік. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про зарахування до військового резерву (на службу у військовому оперативному резерві) осіб, звільнених зі строкової військової служби та призначення до складу команди НОМЕР_4 » від 04.06.2024 №271 ОСОБА_1 зараховано до оперативного резерву команди НОМЕР_4 . Позивач вважає протиправним оскаржуваний наказ та зазначає, що за приписами пункту 8 Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 29.10.2012 №618/2012 (далі - Положення №618/2012) початком проходження резервістом служби у військовому резерві вважається день видання наказу керівника органу військового управління, командира (начальника) військової частини (установи) (далі - командир (начальник) військової частини (установи)) про прийняття (зарахування) громадянина на службу у військовому резерві і призначення на посаду, яка комплектується резервістами. Таким чином, на переконання позивача, звільнений військовослужбовець стає резервістом лише тоді, коли виданий наказ, яким його не лише зараховано на службу у резерві, але й призначено на певну посаду. Крім того, позивач зазначає, що повноваженнями щодо зарахування в резерв військовослужбовців, які звільняються в запас, наділені лише військові частини, а не ТЦК та СП. Крім того, позивач вказує, що він не проходив перевірку рівня фізичної підготовки та професійно-психологічний відбір. Так, позивач посилається на підпункти 2, 3 пункту 4 Інструкції з організації професійно-психологічного відбору у Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, яка затверджена наказом Міністерства оборони України від 12.09.2022 №272 (далі - Інструкція №272), якою визначено, що завданнями професійно-психологічного відбору є: у районних (об'єднаних районних), міських (районних у містах, об'єднаних міських) ТЦК та СП, ТЦК та СП міст Києва та Севастополя, зокрема, вивчення, відбір кандидатів під час приписки до призовної дільниці, призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, кандидатів на військову службу за контрактом, на службу у військовому резерві; у військових частинах, зокрема, професійно-психологічний відбір серед кандидатів з числа військовослужбовців строкової військової служби для проходження військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу та відбір кандидатів на службу у військовому резерві. Всупереч вказаних норм, ІНФОРМАЦІЯ_2 не проводив та визначив професійно-психологічної придатності позивача до проходження служби у військовому резерві. Позивач зазначає, що у наказі від 28.05.2024 №151 ВЧ НОМЕР_2 , яким позивача звільнено з військової служби, не зазначено про включення його до оперативного резерву першої черги та не зазначено військову частину, в якій позивач зарахований в оперативний резерв першої черги. Позивач також звертає увагу, що його не ознайомлено з наказом від 04.06.2024 №271, яким ОСОБА_1 зараховано до оперативного резерву ВЧ НОМЕР_1 . Вважаючи оскаржуваний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 14.10.2024 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
30.10.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ІНФОРМАЦІЯ_2 проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до пункту 10 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ), на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період у визначеному цим Законом порядку для оперативного доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань призиваються громадяни України, які уклали контракти про проходження служби у військовому резерві та/або зараховані до військового оперативного резерву. Пунктом 1 статті 26-2 Закону №2232-ХІІ визначено, що в особливий період на службу у військовому оперативному резерві в обов'язковому порядку зараховуються особи, звільнені з військової служби, які за своїми професійно-психологічними характеристиками і станом здоров'я придатні до служби у військовому резерві та відповідають встановленим вимогам проходження служби у військовому резерві. Згідно з пунктом 3 Положення №618/2012 громадяни проходять службу у військовому резерві в добровільному порядку, а в особливий період особи, звільнені з військової служби, які за своїми професійно-психологічними характеристиками і станом здоров'я придатні до служби у військовому резерві та відповідають встановленим вимогам проходження служби у військовому резерві, - в обов'язковому порядку. Під час особливого періоду військовослужбовці, які були звільнені із строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, в обов'язковому порядку зараховуються до військового оперативного резерву першої черги. Під час особливого періоду особи, звільнені з військової служби, зараховуються до військового оперативного резерву наказами командирів (начальників) військових частин (установ). Командир військової частини НОМЕР_2 наказом від 28.05.2024 №151 про звільнення в запас ОСОБА_1 не зарахував останнього до оперативного резерву першої черги військової частини та направив позивача для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . В свою чергу, відповідач, за розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02.04.2024 №М/87дск, наказом начальника від 04.06.2024 №271 «Про зарахування до військового оперативного резерву (на службу у військовому оперативному резерві) осіб, звільнених зі строкової військової служби та призначення до складу команди НОМЕР_1 », зарахував позивача до оперативного резерву команди НОМЕР_1 з врученням мобілізаційного розпорядження. Позивач відмовився від особистого підпису в журналі «Обліку вручених мобілізаційних розпоряджень», про що в зазначеному журналі начальником мобілізаційного відділення було зроблено запис. Отже, враховуючи те, що зарахування до оперативного резерву осіб, звільнених з військової служби під час особливого періоду, які за своїми професійно-психологічними характеристиками і станом здоров'я придатні до служби у військовому резерві та відповідають встановленим вимогам проходження служби у військовому резерві, є обов'язком, а не правом (бажанням) відповідача, дії відповідача щодо зарахування позивача до оперативного резерву команди НОМЕР_1 є правомірними і такими, що відповідають вимогам діючих нормативно-правових актів України.
Ухвалою суду від 13.12.2024 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 надати до суду протягом десяти календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали належним чином засвідчені копії документів на підтвердження проходження позивачем перевірки професійно-психологічного відбору, перевірки рівня фізичної підготовки та визнання придатним до служби у військовому резерві за станом здоров'я перед його зарахуванням до складу Військової частини НОМЕР_1 .
На виконання вказаної ухвали, ІНФОРМАЦІЯ_2 надані пояснення, з яких вбачається, що у відповідача відсутні документи на підтвердження проходження позивачем перевірки професійно-психологічного відбору, перевірки рівня фізичної підготовки позивача. Відсутність вищезазначених документів у відповідача зумовлена тим, що норми Закону №2232-ХІІ не містять вимоги щодо обов'язковості їх складання та зберігання. Відповідач звертає увагу, що обов'язок щодо зарахування до оперативного резерву осіб, звільнених з військової служби під час особливого періоду (в т.ч. і позивача), визначений Указом Президента України від 07.03.2024 № 149/2024 «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби», Законом №2232-ХІІ, розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02.04.2024 № М/87дск, про що відповідачем зазначено у відзиві на позов. До вказаних пояснень відповідачем долучено копію довідки військово-лікарської комісії про проведення медичного огляду ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 27.02.2025 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 надати до суду протягом десяти календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали належним чином засвідчену копію розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02.04.2024 №М/87дск.
На виконання вимог ухвали суду, відповідачем надано належним чином засвідчену копію розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02.04.2024 №М/87дск.
Виходячи з положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд адміністративної справи здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
З матеріалів справи вбачається, що наказом командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 28.05.2024 №151 солдата строкової служби ОСОБА_1 , номера обслуги відділення охорони та оборони взводу охорони та оборони роти охорони та оборони, який вислужив строки військової служби, встановлені Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», відповідно до Указу Президента України від 07.03.2024 № 149/2024 «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби», звільнено з військової служби з 29.05.2024. З 29.05.2024 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, з продовольчого забезпечення виключений з обіду 29.05.2024; направлений для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з приписом солдату строкової військової служби ОСОБА_1 ВЧ НОМЕР_2 від 28.05.2024 №146, запропоновано ОСОБА_1 29.05.2024 вибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 для постановки на військовий облік. Строк вибуття: 30.05.2024.
30.05.2024 позивач звернувся з письмовою заявою до начальника до ІНФОРМАЦІЯ_2 про взяття його на військовий облік у зв'язку з звільненням зі строкової служби.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.06.2024 №271 «Про зарахування до військового оперативного (на службу у військовому оперативному резерві) осіб, звільнених зі строкової служби та призначення до складу команди НОМЕР_1 » зараховано на службу у військовому оперативному резерві осіб, звільнених зі строкової військової служби відповідно до Указу Президента України від 07.03.2024 № 149/2024 «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби» та призначення до складу команди НОМЕР_1 згідно з додатком 1 (пункт 1.1. наказу); організовано направлення на медичний огляд осіб, зарахованих до військового оперативного резерву (на службу у військовому оперативному резерві Збройних Сил України), з метою визначення ступеня їх придатності до військової служби, про що зроблено відмітки в обліково-послужних картках та занесено відповідну інформацію до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (пункт 1.2. наказу).
В поіменному списку резервістів, зарахованих до військового оперативного резерву (на службу у військовому оперативному резерві Збройних Сил України) ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначених до складу команди НОМЕР_1 , який є додатком №1 до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.06.2024 №271, значиться солдат ОСОБА_1 .
Крім того, з копії журналу обліку видачі мобілізаційних розпоряджень військовозобов'язаним, звільнених зі строкової служби ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від підпису про отримання мобілізаційного розпорядження.
Вважаючи оскаржуваний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цією позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"» від 24.02.2022 року, в Україні діє режим воєнного стану (особливий період).
24.02.2022 року Указом Президента України № 65/2022 оголошена загальна мобілізація по всій території України військовозобов'язаних та резервістів на військову службу, що діє на цей час.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон № 3543-XII), мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно з частиною 3 статті 3 Закону № 3543-XII, зміст мобілізаційної підготовки, окрім іншого, становить: підготовка та накопичення військово-навчених людських ресурсів призовників, військовозобов'язаних та резервістів для комплектування посад, передбачених штатами воєнного часу.
В частині 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), окрім іншого, визначено таке поняття: резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до частини 10 статті 2 Закону № 2232-XII, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період у визначеному цим Законом порядку для оперативного доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань призиваються громадяни України, які уклали контракти про проходження служби у військовому резерві та/або зараховані до військового оперативного резерву.
В частині 1 статті 26-2 Закону № 2232-XII визначено, що в особливий період на службу у військовому оперативному резерві в обов'язковому порядку зараховуються особи, звільнені з військової служби, які за своїми професійно-психологічними характеристиками і станом здоров'я придатні до служби у військовому резерві та відповідають встановленим вимогам проходження служби у військовому резерві.
Частиною 11 статті 39-1 Закону № 2232-XII встановлено, що порядок проведення призову громадян України на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період визначається цим Законом. Особливості призову громадян України на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період встановлює Генеральний штаб Збройних Сил України.
Згідно з пунктом 3 загальної частини Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України №618/2012 від 29.10.2012 року зі змінами (далі - Положення №618/2012), громадяни проходять службу у військовому резерві в добровільному порядку, а в особливий період особи, звільнені з військової служби, які за своїми професійно-психологічними характеристиками і станом здоров'я придатні до служби у військовому резерві та відповідають встановленим вимогам проходження служби у військовому резерві, - в обов'язковому порядку.
Відповідно до пункту 1201 Положення №618/2012 під час особливого періоду військовослужбовці, які були звільнені із строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, в обов'язковому порядку зараховуються до військового оперативного резерву першої черги.
В пункті 1204 Положення №618/2012 встановлено, що під час особливого періоду особи, звільнені з військової служби, зараховуються до військового оперативного резерву наказами командирів (начальників) військових частин (установ). У наказі вказуються посада, на яку призначений резервіст, та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, у якому він буде перебувати на військовому обліку. Зазначений наказ доводиться до резервіста під особистий підпис у день звільнення.
Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154 (далі - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до пункту 7 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
В пункті 8 Положення № 154 визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, окрім іншого, є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Пункт 9 Положення № 154 визначає, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, окрім іншого:
- ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Відповідно до Указу Президента України від 07.03.2024 року № 149/2024 «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби» протягом квітня-травня 2024 року зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, інших утворених відповідно до законів України військових формувань військовослужбовців строкової військової служби та на виконання наказу Генерального штабу Збройних Сил України, з метою ефективного використання військово-навченого людського мобілізаційного ресурсу начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 було видано розпорядження від 02.04.2024 року № М/87дск (для службового користування) щодо зарахування осіб, звільнених зі строкової служби, до складу команди для комплектування військової частини НОМЕР_1 , з врученням мобілізаційного розпорядження під особистий підпис в журналі « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
Командир військової частини НОМЕР_2 наказом від 28.05.2024 року № 151 про звільнення в запас солдата строкової військової служби ОСОБА_1 не зарахував останнього до оперативного резерву першої черги військової частини, з якої його звільнили в запас та направив позивача для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В свою чергу, судом встановлено, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.06.2024 року № 271 «Про зарахування до військового оперативного резерву (на службу у військовому оперативному резерві) осіб, звільнених зі строкової військової служби та призначення до складу команди НОМЕР_1 » за розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02.04.2024 року № М/87дск, зараховано ОСОБА_1 до оперативного резерву команди НОМЕР_1 .
Жодних доказів того, що позивач за своїми професійно-психологічними характеристиками і станом здоров'я не може бути зарахований до оперативного резерву, матеріали справи не містять.
Отже, враховуючи те, що зарахування до оперативного резерву осіб звільнених з військової служби під час особливого періоду, які за своїми професійно-психологічними характеристиками і станом здоров'я придатні до служби у військовому резерві та відповідають встановленим вимогам проходження служби у військовому резерві, є обов'язком, а не правом ІНФОРМАЦІЯ_2 , дії відповідача щодо зарахування позивача до оперативного резерву команди НОМЕР_1 є правомірними і такими, що відповідають вимогам діючих нормативно-правових актів України.
Щодо аргументів позивача про не ознайомлення його з оскаржуваним наказом, суд зазначає, що з долученої до матеріалів справи копії журналу обліку видачі мобілізаційних розпоряджень військовозобов'язаним, звільнених зі строкової служби ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від підпису про отримання мобілізаційного розпорядження.
Тому, суд критично оцінює доводи позивача про не ознайомлення з наказом начальника від 04.06.2024 №271 «Про зарахування до військового оперативного резерву (на службу у військовому оперативному резерві) осіб, звільнених зі строкової військової служби та призначення до складу команди НОМЕР_1 ».
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Враховуючи відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій: НОМЕР_6 ) - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар