10 березня 2025 року Справа № 160/29743/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рищенка А.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Дидочкіної О.А.,
представника позивача Коваленко С.Г.,
представника відповідача Сірий С.Ф.,
представника відповідача Якименко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛАН-ПАК" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішень
07.11.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛАН-ПАК" до Дніпровської митниці, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 25.06.2024 № UA110130/2024/000243/1;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 25.06.2024 № UA110130/2024/000244/1;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 25.06.2024 № UA110130/2024/000245/1;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 25.06.2024 № UA110130/2024/000246/1;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 25.06.2024 № UA110130/2024/000247/1;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 25.06.2024 № UA110130/2024/000248/1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення усі документи оформленні відповідно до вимог МК України, які підтверджують заявлену митну вартість товарів, містять належні та повні відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Незважаючи на надані позивачем відомості, відповідачем були прийняті протиправні рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди), та керуючись ч. 6 ст. 54, статтями 57-64 МК України Дніпровською митницею були прийняті рішення про коригування митної вартості оцінюваних товарів від 25.06.2024 № UA110130/2024/000243/1; від 25.06.2024 № UA110130/2024/000244/1; від 25.06.2024 № UA110130/2024/000245/1; від 25.06.2024 № UA110130/2024/000246/1; від 25.06.2024 № UA110130/2024/000247/1; від 25.06.2024 № UA110130/2024/000248/1 за резервним методом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 позовну заяву ТОВ "АЛЛАН-ПАК" було залишено без руху, у зв'язку з невідповідністю останньої вимогам ст.ст 160, 161 КАС України.
На виконання вимог ухвали суду, 18.11.2024 позивачем були усунуті недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 відкрито провадження у справі № 160/29743/24 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
16.12.2024 на адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що під час митного оформлення в інспектора виник сумнів в заявлених декларантом відомостях, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не було подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. У цьому випадку наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Також, враховуючи відмову декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно до п. 2 ст. 58 МК України, п. 6 ст. 54 МК України. Графа 33 Рішення містить причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відмітку про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом. У графі 33 Рішення також відображено розгляд послідовного застосування методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-63, а також джерела використані при коригуванні митної вартості оцінюваного товару. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
18.12.2024 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводів, викладених в позовній заяві, як підстави для задоволення позову.
Ухвалою суду від 27.01.2025 постановлено подальший розгляд справи №160/29743/24 здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 24.02.2025 року о 11:00 год.
24.02.2025 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 03.03.25 на 11:00.
03.03.2025 у судовому засіданні у справі №160/29743/24 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували та просили у задоволенні позову відмовити.
Протокольною ухвалою суду від 03.03.2025 оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та призначення його проголошення на 10.03.2025 об 11:00 год.
У судове засідання призначене на 10.03.2025 представники позивача та відповідача не прибули.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 14.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЛАН-ПАК» та «ULTRA FAST DEVELOPMENT LIMITED», укладено контракт №U001 на закупівлю поліпропіленової плівки.
З метою митного оформлення товару, ТОВ «АЛЛАН-ПАК» було подано до Дніпровської митниці електронні митні декларації від 24.06.2024 №24UA110130014556U9, від 24.06.2024 №24UA110130014561U8, від 24.06.2024 №24UA110130014559U6, від 24.06.2024 №24UA110130014560U9, від 24.06.2024 №24UA110130014558U7, від 25.06.2024 №24UA110130014609U0.
Митна вартість товару підприємством визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.
Разом із митними деклараціями позивачем надані митному органу наступні документи: позивачем надані митному органу наступні документи: Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 14.01.2023 №U001, Доповнення до зовнішньоекономічного договору(контракту), специфікація від 19.02.2024 № 15, Проформа-інвойс від 19.02.2024 № U2240192, Інвойс від 18.03.2024 № 240192, Платіжна інструкція в іноземній валюті від 21.02.2024 № 233, Платіжна інструкція в іноземній валюті від 19.03.2024 № 235, Платіжна інструкція в іноземній валюті від 17.04.2024 № 238, Інвойс від 31.03.2024 № KL240192A-1, Договір про морське перевезення №010422 від 01.04.2022, Заявка про надання транспортно-експедиторських послуг від 01.04.2024 №22 (морське перевезення), Коносамент від 07.04.2024 № SZ2024030262, Рахунок на сплату послуг морського перевезення за маршрутом Нінбо (Китай) - Константа (Румунія) від 14 червня 2024 р № 122, Рахунок на оплату вантажно-розвантажувальних робот в порту Константа (Румунія) від 21 червня 2024 р № 138, Акт надання послуг морського перевезення за маршрутом Нінбо (Китай) - Константа (Румунія) від 21.06.2024 р № 158, Акт надання послуг вантажно-розвантажувальних робот в порту Константа (Румунія) від 21.06.2024 №160, ПЛАТІЖНА ІНСТРУКЦІЯ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ВАЛЮТІ від 17.06.2024 №10185, ПЛАТІЖНА ІНСТРУКЦІЯ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ВАЛЮТІ від 17.06.2024 №10191, ПЛАТІЖНА ІНСТРУКЦІЯ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ВАЛЮТІ від 21.06.2024 №10225, ПЛАТІЖНА ІНСТРУКЦІЯ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ВАЛЮТІ від 21.06.2024 №10226, Договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 24.07.2023 № 24/07, Договір пpo організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом від 11.06.2024 №11062024-6, Договір про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом від 11.10.2022 №11/10, Заява на автоперевезення від 11.06.2024 №6, Автотранспортна накладна від 19.06.2024 №170624-2, Довідка з транспортно-експедиційних витрат від 21.06.2024 №21/06-2, Рахунок на транспортно-експедиційні послуги від 20.06.2024 №11062024-3, Інвойс від 31.03.2024 № KL240192A-2, Договір пpo організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом від 11.06.2024 №11062024-3, Заява на автоперевезення від 11.06.2024 №3, Довідка з транспортно-експедиційних витрат від 20.06.2024 №20/06-1, Рахунок на транспортно-експедиційні послуги від 21.06.2024 №11062024-6, Інвойс від 31.03.2024 № KL240192A-3, Договір про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом від 11.06.2024 №11062024-1, Заява на автоперевезення від 11.06.2024 №1, Довідка з транспортно-експедиційних витрат від 19.06.2024 №19/06-1 Рахунок на транспортно-експедиційні послуги від 19.06.2024 №11062024-1, Інвойс від 31.03.2024 № KL240192A-4, Договір про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом від 11.06.2024 №11062024-4, Заява на автоперевезення від 11.06.2024 №4, Довідка з транспортно-експедиційних витрат від 21.06.2024 №21/06-1, Рахунок на транспортно-експедиційні послуги від 21.06.2024 №11062024-4, Інвойс від 31.03.2024 № KL240192A-5, Договір про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом від 11.06.2024 №11062024-5, Заява на автоперевезення від 11.06.2024 №5, Довідка з транспортно-експедиційних витрат від 20.06.2024 №20/06-2, Рахунок на транспортно-експедиційні послуги від 20.06.2024 №11062024-5, Інвойс від 31.03.2024 № KL240192A-6, Договір про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом від 20.03.2024 №11062024-1, Заява на автоперевезення від 11.06.2024 №2, Довідка з транспортно-експедиційних витрат від 19.06.2024 №20/06-2, Рахунок на транспортно-експедиційні послуги від 19.06.2024 №11062024-2.
За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 МКУ), а саме:
1. ТОВ "АЛЛАН-ПАК" до митного контролю та оформлення заявлено партію товару «Біаксеальна орієнтована поліпропіленова плівка» імпортовану за Контрактом від 14.01.2022 №U001 та специфікацією №15 від 19.02.2024 до нього з компанією «ULTRA FAST DEVELOPMENT LIMITED.», Китай. В графі 44 ЕМД №24UA110130014556U9 Контракт заявлено під кодом 4100. У відповідності до Наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» код документа 4100 - це зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104). Код документа 4104 - це зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів. Вищезазначене ставить під сумнів, що поставка задекларованих товарів здійснюється із залученням третіх осіб (посередників), та, відповідно, у митного органу наявні сумніви, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ. Митниця вважає за необхідне звернути увагу суду на те, що пряма поставка товару від його виробника або поставка від посередника, впливає на митну вартість цього товару, оскільки зовнішньоекономічна операція із залученням посередника тягне додаткові витрати (як мінімум, посередницька винагорода). Відповідно до графи 31 та електронного інвойсу, виробником товару є компанія «ZhejiangKinleadInnovativeMaterialsCo., Ltd..», торгова марка - «Kinlead». Відповідно до пункту 5.2 зовнішньоекономічного контракту від 14.01.2022 №U001, якість товару підтверджується сертифікатами якості виробника. Декларантом до митного оформлення надано сертифікати якості компанії «ZhejiangKinleadInnovativeMaterialsCo., Ltd.» від 25.02.2024 б/н, 29.02.2024 б/н, 01.03.2024 б/н. Проте, у вказаних документах відсутні посилання на компанію «ZhejiangKinleadInnovativeMaterialsCo., Ltd.» як на виробника товару. Крім того, у вказаних документах відсутні відомості, що дозволяють ідентифікувати сертифікати якості з оцінюваною партією товару. Також, у сертифікатах якості наведене посилання на замовлення (order) №U224019202 (batch2402111278), U224019202 (batch2402111308), U224019202 (batch2402111358), проте в матеріалах митного оформлення посилання на вказані реквізити відсутні.
2. Згідно пункту 2.1 зовнішньоекономічного контракту, ціна товару включає вартість тари, упаковки, страхування, маркування. Відповідно до частини 2 статті 53 МКУ, якщо здійснювалось страхування, документами, що підтверджують заявлений рівень митної вартості є страхові документи та документи, що містять відомості про вартість страхування. Декларантом до митного контролю та оформлення вищевказані документи не надавались.
3. Поставка товару заявлена до митного оформлення на комерційних умовах поставки FOB-NINGBO. Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс), на умовах поставки FOB продавець поставляє товар на борт судна, номінованого покупцем в поіменованому порту відвантаження, чи забезпечує надання поставленого таким чином товару, покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов'язані з доставкою товару до місця призначення. Згідно частини 10 статті 58 МКУ, при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Згідно частини 2 статті 53 МКУ, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є, в тому числі, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до наданих до митного оформлення документів, для організації міжнародного перевезення оцінюваної партії товару також укладено договори про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом: - між ТОВ «АЛЛАН-ПАК» та ТОВ «Єврофорвард Сервіс» від 01.04.2022 №010422; - між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «АЛЛАН-ПАК» від 11.10.2023 №11/10; - між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 від 11.06.2024 №11062024-6; - між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «АЛЛАН-ПАК» від 24.07.2024 №24/07. Відповідно до CMR від 19.06.2024 № 170624-2/2 перевезення виконано підприємством ФОП ОСОБА_4 . До митного оформлення декларантом не надані підтверджуючи данні про вартість перевезення, а саме: бухгалтерські документи, що підтверджують вартість наданих послуг: між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «АЛЛАН-ПАК», між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 . Згідно наданих рахунків на оплату за перевезення вантажу №122 від 14.06.2024, №138 від 21.06.2024, Акту надання послуг №158 від 21.06.2024, №160 від 21.06.2024 виставленого від ТОВ «Єврофорвард Сервіс» на адресу підприємства ТОВ «АЛЛАНПАК», виконавцем вказані виконані роботи, в які входить: - за рахунком №122 від 14.06.2024 - компенсація вартості перевезень виконаних нерезидентом за межами України (Нінгбо, Китай - Константа, Румуні), компенсація експедиторської нагороди за межами України (Нінгбо, Китай - Константа, Румуні); - в Акті №158 від 21.06.2024 - перевезення виконані нерезидентом за межами України (Нінгбо, Китай - Константа, Румуні), експедиторська винагорода за межами України (Нінгбо, Китай - Константа, Румуні); - за рахунком №138 від 21.06.2024 - компенсація вартості перевезень виконаних нерезидентом за межами України (вантажно-розвантажувальні роботи в Константа, Румунія), компенсація за оформлення транзитної декларації Т1, Компенсація експедиторської винагороди за межами України (вантажно-розвантажувальні роботи в Константа, Румунія); - в Акті №160 від 21.06.2024 - перевезення виконані нерезидентом за межами України (вантажно-розвантажувальні роботи в Константі, Румунія), оформлення транзитної декларації Т1, експедиторська винагорода за межами України (вантажнорозвантажувальні роботи в Константа, Румунія). Відповідно до п.11 наданої Заявки про надання транспортно-експедиторських послуг №22 від 01.06.2024 передбачена послуга з доставлення контейнера на склад в Константі, перевантаження в фуру, оформлення Т1. Декларантом не надані документи підтверджуючи вартість зберігання вантажу на складі в Константі. У наданих рахунках до розрахунку вартості не входить вартість зберігання, демередж, форми контролю, що призначаються митницею, вартість повернення порожнього контейнера, вартість страхування вантажу. Крім того, надані документи не містять відомості щодо опису товару та його ваги. У наданих документах відсутні відомості щодо складових митної вартості. Податковим кодексом України (далі - ПКУ) із змінами та доповненнями чітко встановлено перелік документів, необхідний для ведення в цілях оподаткування. Згідно з п.44.1 ст.44 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені цим пунктом. У відповідності до закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Надані декларантом рахунки щодо транспортних витрат мають інформаційний характер, не дає розуміння формування всіх складових (зокрема послуги з навантаження) та принципу розділення вартості наданих послуг.
Аналогічні розбіжності встановлені митним органом за всіма митними деклараціями, поданими позивачем.
Таким чином, Дніпровською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
У зв'язку із виявленими розбіжностями Дніпровська митниця зобов'язала позивача у 10-денний термін надати (за наявності) такі додаткові документи: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - транспортні перевізні документи; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; - копію митної декларації країни відправлення.
Листами ТОВ «АЛЛАН-ПАК» надано пояснення щодо виявлених невідповідностей, зазначених в повідомленнях митного органу, та зазначено про неможливість надати інші додаткові документи.
За результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару, відповідачем були прийняті рішення про коригування митної вартості товару: від 25.06.2024 № UA110130/2024/000243/1, від 25.06.2024 № UA110130/2024/000244/1, від 25.06.2024 № UA110130/2024/000245/1; від 25.06.2024 № UA110130/2024/000246/1; від 25.06.2024 № UA110130/2024/000247/1; від 25.06.2024 № UA110130/2024/000248/1.
Вважаючи рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МКУ) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 52 МКУ заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.
Згідно з вимогами частин 1 та 5 ст. 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч. 2. ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.
Частиною 3 статті 53 МК України встановлений обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари
Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені виключно розбіжностями в документах що подаються для підтвердження митної вартість товарів, чи наявності в них ознак підробки або якщо вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як встановлювалося судом, рішення про коригування митної вартості товарів, яке прийняте митницею фактично обґрунтовано тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 МКУ встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Таким чином суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 МКУ, прийняті митним органом письмові рішення про коригування заявленої митної вартості товарів мають містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно ч. 3 ст. 57 МКУ, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Втім, як видно зі змісту спірного рішення, митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених п. 2 ч. 1 ст.57 МКУ у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 року у справі № 809/278/17, у постанові від 27.07.2018 року у справі № 809/1174/17, у постанові від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14, у постанові від 01.04.2021 року у справі №260/695/19.
Як визначено у ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).
У свою чергу, декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту.
При цьому суд також звертає увагу на таке.
Як вже встановлювалося судом, поставка товару задекларованого у митній декларації, здійснювалась на підставі зовнішньо - економічного контракту №U001 від 14.01.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЛАН-ПАК» та «ULTRA FAST DEVELOPMENT LIMITED».
Щодо тверджень відповідача відносно того, що декларантом до митного оформлення надані сертифікати якості товару мають недоліки у оформлені, суд зазначає про таке.
Як встановлено ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Так, твердження відповідача щодо змісту сертифікатів якості товару є необґрунтованими та безпідставними, оскільки відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України такі відомості не відноситься до документів, що підтверджують числові значення митної вартості, а лише може вимагатись та досліджуватись (за наявності) митним органом у разі, якщо документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України мають розбіжності, ознаки підробки або всієї інформації.
Зазначаючи про недоліки змісту сертифікатів якості товару, відповідач не наводить розбіжностей у документах та складових митної вартості, поданих позивачем у відповідності до ч.2 ст.53 Митного кодексу України.
Отже, сумніви митного органу щодо змісту сертифікатів якості товару не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки надання таких відомостей не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.
Враховуючі надані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість товару, яка підлягає сплаті, в зауваженні митницею не зазначено у зв'язку з якими розбіжностями в документах, що впливають на правильність визначення митної вартості, висувається вимога про надання відомостей щодо виробника товару.
Щодо тверджень відповідача відносно того, що заявлені декларантом відомості щодо виробника товару не підтверджено документально, що впливає на вартість оцінюваного товару, суд зазначає про таке.
Суд вказує, що посилання відповідача на ненадання до митного органу відомостей щодо виробника товару є необґрунтованими та безпідставними, оскільки відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України такі відомості не відноситься до документів, що підтверджують числові значення митної вартості, а лише може вимагатись та досліджуватись (за наявності) митним органом у разі, якщо документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України мають розбіжності, ознаки підробки або всієї інформації.
Посилаючись на відсутність відомостей щодо виробника товару відповідач не наводить розбіжностей у документах та складових митної вартості, поданих позивачем у відповідності до ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що в свою чергу могли бути усунені після дослідження декларації країни відправлення.
Отже, ненадання позивачем відомостей щодо виробника товару не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки надання таких відомостей не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.
Враховуючі надані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість товару, яка підлягає сплаті, в зауваженні митницею не зазначено у зв'язку з якими розбіжностями в документах, що впливають на правильність визначення митної вартості, висувається вимога про надання відомостей щодо виробника товару.
Щодо доводів митниці про неможливість підтвердження заявленої митної вартості товару на підстави документів на перевезення вантажу, суд зазначає про таке.
Відповідно до умов Контракту, поставка товару здійснювалась на умовах FOB (Інкотермс 2010).
Суд вказує, що у разі використання правил Інкотермс FОВ (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов'язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FОВ (FОВ price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) у порт призначення.
Згідно пунктів 5, 6 частини десятої статті 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Матеріалами справи підтверджується, що на підтвердження транспортування задекларованих відповідно до митних декларацій товарів позивачем надано: Договір про морське перевезення №010422 від 01.04.2022, Заявка про надання транспортно-експедиторських послуг від 01.04.2024 №22 (морське перевезення), Рахунок на сплату послуг морського перевезення за маршрутом Нінбо (Китай) - Константа (Румунія) від 14 червня 2024 р № 122, Рахунок на оплату вантажно-розвантажувальних робот в порту Константа (Румунія) від 21 червня 2024 р № 138, Акт надання послуг морського перевезення за маршрутом Нінбо (Китай) - Константа (Румунія) від 21.06.2024 р № 158, Акт надання послуг вантажно-розвантажувальних робот в порту Константа (Румунія) від 21.06.2024 №160, Договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 24.07.2023 № 24/07, Договір пpo організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом від 11.06.2024 №11062024-6, Договір про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом від 11.10.2022 №11/10, Заява на автоперевезення від 11.06.2024 №6, Автотранспортна накладна від 19.06.2024 №170624-2, Довідка з транспортно-експедиційних витрат від 21.06.2024 №21/06-2, Рахунок на транспортно-експедиційні послуги від 20.06.2024 №11062024-3, Договір пpo організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом від 11.06.2024 №11062024-3, Заява на автоперевезення від 11.06.2024 №3, Довідка з транспортно-експедиційних витрат від 20.06.2024 №20/06-1, Рахунок на транспортно-експедиційні послуги від 21.06.2024 №11062024-6, Договір про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом від 11.06.2024 №11062024-1, Заява на автоперевезення від 11.06.2024 №1, Довідка з транспортно-експедиційних витрат від 19.06.2024 №19/06-1 Рахунок на транспортно-експедиційні послуги від 19.06.2024 №11062024-1, Договір про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом від 11.06.2024 №11062024-4, Заява на автоперевезення від 11.06.2024 №4, Довідка з транспортно-експедиційних витрат від 21.06.2024 №21/06-1, Рахунок на транспортно-експедиційні послуги від 21.06.2024 №11062024-4, Договір про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом від 11.06.2024 №11062024-5, Заява на автоперевезення від 11.06.2024 №5, Довідка з транспортно-експедиційних витрат від 20.06.2024 №20/06-2, Рахунок на транспортно-експедиційні послуги від 20.06.2024 №11062024-5, Договір про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом від 20.03.2024 №11062024-1, Заява на автоперевезення від 11.06.2024 №2, Довідка з транспортно-експедиційних витрат від 19.06.2024 №20/06-2, Рахунок на транспортно-експедиційні послуги від 19.06.2024 №11062024-2.
Митним органом також не заперечується надання відповідних документів.
Враховуючи доводи та твердження сторін, саме щодо достатності документів для підтвердження заявленої митної вартості товару на підстави документів на перевезення вантажу, суд звертає увагу на таке.
У пункті 14 висновків Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, в редакції від 13.03.2012 року, яка затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року № 2, вказано, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Тому надані позивачем документи до митного оформлення про транспортні витрати та калькуляції транспортних витрат є належними та допустимими доказами понесених позивачем витрат на перевезення товару.
Таким чином, суд, зважаючи на надані позивачем документи до митного оформлення щодо транспортування товару, вказує на необґрунтованість висновків митного органу, оскільки позивачем надано документи, які дають змогу перевірити суму сплачену за транспортування товару.
Крім того, положення п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані перевізником довідки про транспортно - експедиторські витрати є допустимими доказами розміру таких витрат.
Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи).
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 року у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 року у справі №810/2784/18 та від 11.04.2022 року у справі №1.380.2019.006980, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.
Щодо інших зауважень митного органу щодо неточностей у документах, які були надані до контролюючого органу задля митного оформлення, суд зазначає про таке.
Надаючи оцінку таким доводам митного органу, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Так, Верховний суд у постанові від 23.07.2019 року по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.
Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити і про таке.
Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 року по справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17.
Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Зважаючи на викладене, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача стосовно неможливості перевірки митної вартості товару за відсутності відомостей про вартість страхування.
Інші підстави, зазначені у спірних рішеннях про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4 статті 53 МКУ.
Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.
Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів орган доходів і зборів повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
Приймаючи до уваги, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв'язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об'єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оспорювані рішення прийняті без урахуванням усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
В свою чергу, позивачем при зверненні до суду з даною позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, а отже позивачем переплачено судовий збір на 605,60 грн.
З урахуванням зазначеного, враховуючи той факт, що вимоги позивача, які підлягають задоволенню є похідними, суд дійшов висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митнці на користь позивача судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
З огляду не те, що позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем за подачу адміністративного позову до суду, в розмірі 2422,40 грн підлягає стягненню з Дніпровської митниці за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛАН-ПАК" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 25.06.2024 № UA110130/2024/000243/1.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 25.06.2024 № UA110130/2024/000244/1.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 25.06.2024 № UA110130/2024/000245/1.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 25.06.2024 № UA110130/2024/000246/1.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 25.06.2024 № UA110130/2024/000247/1.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 25.06.2024 № UA110130/2024/000248/1.
Стягнути з Дніпровської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛАН-ПАК" сплачені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А. Ю. Рищенко