10 березня 2025 року Справа №215/7596/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Коренева А.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Бондар М.В. по справі за позовом ОСОБА_1 до голови Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдова Андрія Вікторовича про встановлення наявності компетенції (повноважень),
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу з позовом про:
встановити наявність компетенції (повноважень) голови Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдова Андрія Вікторовича при отриманні заяви від 16.10.2024 вх. 18178 створювати штучні перешкоди для вирішення питання не підкорення судді Камбул М.О. вимогам ст. 248 КАСУ та визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю та зобов'язати прийняти ненормативний правовий акт і звернутися до колегіального органу суддівського врядування.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 05.12.2024 року позов ОСОБА_1 передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 07.01.2025р. позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 КАС України зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.
23.01.2025 адміністративна справа № 215/7596/24 направлена до Третього апеляційного адміністративного суду.
04.02.2025 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Бондар М.В., на обґрунтування якої позивач зазначає, що суддя помилково вважає, що позивач не є членом малозабезпеченої сім'ї. У судді завжди не гаразд з доброзичливістю, увагою, штучно створює перешкоди для захисту гарантій статті 46 Конституції України, які ганебно не вважає соціальними, а тому відмовляється витребувати по своїй ініціативі необхідні докази для повного, всебічного розгляду справи для того щоб відмовитися навести лад у судовій системі для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, та саме це доводить про його зацікавленість у кінцевому результаті. Суддя відмовила розглянути клопотання позивача щодо наявності у ОСОБА_1 відповідних пільг та належного майнового положення. Суддя створює штучні перешкоди для виконання своїх обов'язків, перевищує владу та службові повноваження, навмисно затягує строки розгляду позову, не надала ухвали про відкриття провадження, використовує диктатуру судової влади, абстрактність, ілюзійність своєї діяльності для домінування з метою використання своїх можливостей для задоволення своїх власних потреб, що призведе до результату розгляду позову в якому прямо заінтересована суддя. Позивач вказує на перевищення влади, службових повноважень, затягування строку розгляду, особистий інтерес судді, оскільки, на думку позивача, суддя використовує хибні мотиви для залишення позову без руху, порушуючи вимоги статті 248 та підстави статей 6, 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Довіра до судді відсутня і саме відвід судді сприяв би уникненню сумнівів щодо неупередженості суду.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі №215/7596/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 грудня 2024 у справі № 215/7596/24 - повернуто скаржнику.
06.03.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з Третього апеляційного адміністративного суду повернулась адміністративна справа №215/7596/24.
07.03.2025 матеріали адміністративної справи №215/7596/24 передані судді Бондар М.В. для подальшого розгляду.
Ухвалою суду від 07 березня 2025 року визнано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В. по справі за позовом ОСОБА_1 до голови Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдова Андрія Вікторовича про встановлення наявності компетенції (повноважень) - необґрунтованою; передано матеріали адміністративної справи № 215/7596/24 для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу, для вирішення питання про відвід судді.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2025 р. заява про відвід головуючого у справі передана на розгляд судді Кореневу А.О.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, у якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Заяву про відвід судді Бондар М.В. фактично обґрунтована тим, що суддя помилково вважає, що позивач не є членом малозабезпеченої сім'ї. У судді завжди не гаразд з доброзичливістю, увагою, штучно створює перешкоди для захисту гарантій статті 46 Конституції України, які ганебно не вважає соціальними, а тому відмовляється витребувати по своїй ініціативі необхідні докази для повного, всебічного розгляду справи для того щоб відмовитися навести лад у судовій системі для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, та саме це доводить про його зацікавленість у кінцевому результаті. Суддя відмовила розглянути клопотання позивача щодо наявності у ОСОБА_1 відповідних пільг та належного майнового положення. Суддя створює штучні перешкоди для виконання своїх обов'язків, перевищує владу та службові повноваження, навмисно затягує строки розгляду позову, не надала ухвали про відкриття провадження, використовує диктатуру судової влади, абстрактність, ілюзійність своєї діяльності для домінування з метою використання своїх можливостей для задоволення своїх власних потреб, що призведе до результату розгляду позову в якому прямо заінтересована суддя. Позивач вказує на перевищення влади, службових повноважень, затягування строку розгляду, особистий інтерес судді, оскільки, на думку позивача, суддя використовує хибні мотиви для залишення позову без руху, порушуючи вимоги статті 248 та підстави статей 6, 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Довіра до судді відсутня і саме відвід судді сприяв би уникненню сумнівів щодо неупередженості суду.
.
Суд, дослідивши подану ОСОБА_1 заяву про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., зазначає таке.
За змістом приписів Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право відводу (самовідводу). Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.36 КАС України, судця не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст.36 КАС України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Частиною 4 ст.36 КАС України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, судця, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що КАС України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).
Надаючи оцінку обґрунтованості доводів про наявність правових підстав для відводу головуючого судді Бондар М.В., суд зазначає, що заявлений відвід, обґрунтований тим, що на думку позивача, суддя використовує хибні мотиви залишення позову без руху, порушуючи вимоги ст.248 КАС України та підстави ст.6,7 КАСУ, заявник просить зважати на її сумніви про неупередженість, необ'єктивність судді, що не гарантує законність здійснення правосуддя.
Однак вказані обставини не можуть бути підставою для відводу судді по цій справі.
З огляду на викладене, враховуючи, що позивач лише висловлює незгоду із процесуальним рішенням судді, суд уважає заяву ОСОБА_1 , про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.12 ст.40 КАС України, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Бондар М.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до голови Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдова Андрія Вікторовича про встановлення наявності компетенції (повноважень).
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується. Заперечення на ухвалу може включаться до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А.О. Коренев