10 березня 2025 року Справа № 160/6965/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова Олена Василівна, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
05.03.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 28.02.2022 року по 20.05.2023 року грошового забезпечення (щомісячного грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення за 2022-2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 роки), виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року в розмірі 1762 грн. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно із додатками 1 та 14 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 28.02.2022 року по 31.12.2022 року грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, усі щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення, грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань), виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2023 року по 20.05.2023 року грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, усі щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення, грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань), виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 - 2023 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 - 2023 роки, грошову допомогу на оздоровлення за 2022-2023 роки та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 роки виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з розміру грошового забезпечення за період з 28.02.2022 року до 19.12.2024 року з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу при звільненні, виходячи з розміру грошового забезпечення за період з 28.02.2022 року до 19.12.2024 року з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування у грошовому атестаті та довідці про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії, складених щодо ОСОБА_1 , розміру грошового забезпечення за період з 01.12.2022 року по 20.05.2023 року, враховуючи розміри посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704;
- зобов'язати військову частину Військову частину НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) виготовити та видати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) та довідку про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії грошовий атестат з урахуванням розміру грошового забезпечення за період з 01.12.2022 року по 20.05.2023 року, враховуючи розміри посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704.
Також до позовної заяви додано клопотання, в якому позивач просить витребувати у Військової частини НОМЕР_2 документи та відомості:
- інформацію щодо тарифного розряду і коефіцієнту посадового окладу ОСОБА_1 у період з 28.02.2022 по 19.12.2024;
- інформацію щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з якого Військовою частиною НОМЕР_2 визначались розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями ОСОБА_1 у період з 28.02.2022 по 19.12.2024;
- належним чином засвідчену довідку про всі виплачені Військовою частиною НОМЕР_2 ОСОБА_1 основні та додаткові (щомісячні і одноразові) види грошового забезпечення у період з 28.02.2022 по 19.12.2024 з деталізацією складових;
- належним чином засвідчену довідку про всі виплачені Військовою частиною НОМЕР_2 ОСОБА_1 суми при звільненні з військової служби з деталізацією складових.
Крім того, до позовної заяви додано клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтовано тим, що приписами частини 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 КАС України).
Відповідно до частини шостої статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Верховний Суд України у постанові від 17.02.2015 (справа № 21-8а15), з-поміж іншого, зазначив, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Так, спеціальним законодавством, не врегульовано питання строків звернення до суду у зв'язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак такі питання регулює Кодекс законів про працю України.
Згідно статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній з 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Згідно з частиною 1 статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що тримісячний строк звернення до суду у справах про виплату всіх сум при звільненні обраховується з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Також зауважено, що працівник при звільненні може очікувати на остаточний розрахунок, а саме: виплату роботодавцем всіх невиплачених сум протягом періоду трудових відносин.
Позивач вказує, що згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 28.02.2022 №44 майора ОСОБА_1 зараховано до списків військової частини, на всі види забезпечення та призначено на посаду штурмана відділу напрямків на авіацію (копія наказу надається до позовної заяви).
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 19.12.2024 №357 майора ОСОБА_1 , звільненого наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 15.12.2024 №1012 у запас підпунктом «б» за станом здоров'я (за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжити військову службу)), з 19 грудня 2024 року виключено зі списків відповідної військової частини.
Позивач з адміністративним позовом щодо оскарження виплати всіх сум, що належать працівникові при звільненні, звертається 03 березня 2025 року, Тобто, у межах тримісячного строку з дня звільнення з військової служби.
Позивач також наголошує, що письмового повідомлення про нараховані та виплачені при звільненні суми, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на законодавства, у тому числі при звільненні) Військовою частиною НОМЕР_2 ОСОБА_1 не надавалось.
З метою з'ясування розміру прожиткового-мінімуму для працездатних осіб який використовувався військовою частиною НОМЕР_2 для обчислення грошового забезпечення ОСОБА_1 адвокатом Коробейніковою Є.Ю. засобами поштового зв'язку направлено адвокатський запит на адресу останньої з проханням надати: 1. Надати інформацію щодо тарифного розряду і коефіцієнту посадового окладу ОСОБА_1 у період з 28.02.2022 по 19.12.2024. 2. Надати інформацію щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з якого Військовою частиною НОМЕР_2 визначались розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями ОСОБА_1 у період з 28.02.2022 по 19.12.2024. 3. Надати належним чином засвідчену довідку про всі виплачені Військовою частиною НОМЕР_2 ОСОБА_1 основні та додаткові (щомісячні і одноразові) види грошового забезпечення у період з 28.02.2022 по 19.12.2024 з деталізацією складових. 4. Надати належним чином засвідчену довідку про всі виплачені Військовою частиною НОМЕР_2 ОСОБА_1 суми при звільненні з військової служби з деталізацією складових. 5. Надати належним чином засвідчену копію грошового атестата ОСОБА_1 .
Вказаний адвокатський запит 19.02.2025 вручений Військовій частині НОМЕР_2 . Тобто, строк на надання відповіді до 26.02.2025, проте у встановлений статтею 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» строк відповіді на означений адвокатський запит від військової частини НОМЕР_2 не надійшло, повідомлення про продовження строку розгляду означеного адвокатського запиту з обґрунтуванням причин такого продовження на виконання ч.2 ст.24 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» також не надходило, у зв'язку з чим до адміністративного позову додається відповідне клопотання про витребування вищевказаної інформації.
Крім того, з метою отримання копії грошового атестату було направлено адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_1 , який листом від 27.02.2025 №10/2324 повідомив представнику позивача - адвокату Коробейніковій Є.Ю. про відсутність грошового атестату в матеріалах особової справи ОСОБА_1 .. Копію грошового атестату позивачу самостійно вдалось отримати шляхом взаємодії з ІНФОРМАЦІЯ_2 та ГУ ПФУ в Херсонській області (копія адвокатського запиту з доказами направлення та грошового атестату додається до позовної заяви).
Окрім цього зазначено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 , виданого 30.10.2015 Управлінням особового складу штабу Командування Сухопутних військ.
Водночас, як вже зазначено вище, з початку повномасштабного вторгнення рф на територію України та оголошення воєнного стану, а саме: з 28.02.2022 по 19.12.2024 позивач боронив суверенітет та територіальну цілісність України у складі Збройних Сил України, зокрема, ОСОБА_1 брав учать у звільненні Херсонської області.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Проте, процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Відповідно до статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини другої якої, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Аналогічна позиція застосована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06 лютого 2018 року у справі №607/6231/17, від 17 квітня 2018 року у справі №438/769/13-а (2а/438/29/13), від 24 квітня 2018 року у справі №357/18214/14, від 26 червня 2018 року у справі №663/1012/16-а, від 10 липня 2018 року у справі №820/4856/17, від 28 серпня 2018 року у справі №826/11545/17, від 09 листопада 2018 року у справі №334/3536/17(2-а/334/402/17), від 27 листопада 2018 року у справі №537/2348/16-а, від 27 листопада 2018 року у справі №305/2056/15-а, від 20 грудня 2018 року у справі №756/513/17, від 20 грудня 2018 року у справі №712/7831/16-а, від 22 січня 2019 року у справі №201/9987/17(2-а/201/304/2017), від 07 лютого 2019 року у справі №802/497/16-а, від 14 травня 2019 року у справі №826/26174/15, від 21 грудня 2019 року у справі №826/12776/15 та від 05 травня 2022 року у справі № 240/10663/20.
Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Позивач звертає увагу суду, що Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.11.2024 у справі № 120/359/24 зазначила, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них, визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-XII.
У зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який, в подальшому, Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року №341/2022, від 12 серпня 2022 року №573/2022, від 07 листопада 2022 року №757/2022, від 06 лютого 2023 року №58/2023, від 01 травня 2023 року №254/2023, від 26 липня 2023 року №451/2023, від 06 листопада 2023 року №734/2023, від 05 лютого 2024 року №49/2024, від 06 травня 2024 року №271/2024, від 23 липня 2024 року №469/2024 та від 28 жовтня 2024 року №740/2024 неодноразово продовжувався.
Позивач звертає увагу суду, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення та відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» мобілізований у першу хвилю (оперативні резервісти, колишні військовослужбовці та ветерани АТО та ООС) з 28 лютого 2022 року та до 19 грудня 2024 року перебував у складі Збройних Сил України. Крім того, представник позивача наголошує, що згідно з пенсійним посвідченням від 06.10.2021 № НОМЕР_1 . Позивач є особою з інвалідністю 3 групи, пов'язаної з проходженням військової служби.
Аналогічний підхід було застосовано Верховним Судом під час вирішення питання про поновлення процесуальних строків в ухвалах від 02 червня 2022 року у справі №757/30991/18-а, від 14 липня 2022 року у справі №380/10696/21, від 27 липня 2022 року у справі №380/13558/21, від 27 липня 2022 року у справі №380/12913/21, від 04 серпня 2022 року у справі №420/2429/20, від 12 серпня 2022 року у справі №400/3957/21 та від 21 вересня 2022 у справі №360/4969/21.
Також позивач просить суд взяти до увагу правові висновки Верховного Суду, згідно з якими при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 11 липня 2019 року у справі №182/634/17(6-а/0182/32/2018), від 07 лютого 2023 року у справі №340/56/22, від 19 жовтня 2023 року у справі №420/1011/20, від 15 листопада 2023 року у справі №380/6752/21, від 20 грудня 2023 року у справі №460/44271/22, від 21 грудня 2023 року у справі №520/1189/23, від 12 лютого 2024 року у справі №140/10393/23, від 12 лютого 2024 року у справі №140/23249/23, від 12 лютого 2024 року у справі №140/21477/23 та від 02 липня 2024 року у справі №440/2984/21.
Позивач також зазначає, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією рф, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, у постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22.
Позивач наголошує, що Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.11.2024 у справі № 120/359/24 (№ в ЄДРСР 123410430) сформував правовий висновок щодо застосування положень статей 122 та 123 КАС України у правовідносинах, пропуск процесуального строку у яких пов'язаний саме з призовом по мобілізації до Збройних Сил України для виконання конституційного обов'язку із захисту суверенітету і незалежності Держави Україна, згідно з яким:
Проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
1. Обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.
2. Виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори.
3. Фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду.
4. Повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку.
5. Обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.
Наведений висновок неодноразово підтриманий Верховним Судом, зокрема, у постанові Касаційного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі № 580/4384/22 (№ в ЄДРСР 124717689).
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Враховуючи наведене, представник позивача просив суд поновити позивачу строк для подання адміністративного позову.
Розглянувши подану заяву, суд констатує обґрунтованість поважності причин пропуску строку звернення до суду, в зв'язку з чим, пропущений строк звернення до суду підлягає поновленню.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вивчивши подані позовні матеріали, суд дійшов висновку, що адміністративний позов відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 КАС України, підсудний Дніпропетровському окружному адміністративному суду та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 КАС України.
З матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 КАС України, не вбачається.
Керуючись статтями 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовною заявою.
Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №160/6965/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Царіковою О.В.
Витребувати у Військової частини НОМЕР_2 :
інформацію щодо тарифного розряду і коефіцієнту посадового окладу ОСОБА_1 у період з 28.02.2022 по 19.12.2024;
- інформацію щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з якого Військовою частиною НОМЕР_2 визначались розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями ОСОБА_1 у період з 28.02.2022 по 19.12.2024;
- належним чином засвідчену довідку про всі виплачені Військовою частиною НОМЕР_2 ОСОБА_1 основні та додаткові (щомісячні і одноразові) види грошового забезпечення у період з 28.02.2022 по 19.12.2024 з деталізацією складових;
- належним чином засвідчену довідку про всі виплачені Військовою частиною НОМЕР_2 ОСОБА_1 суми при звільненні з військової служби з деталізацією складових.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також зобов'язати відповідача надати до суду разом із відзивом на позов документи, що підтверджують надання відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи, а також для подання суду витребуваних судом доказів.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов, а також зобов'язати позивача надати до суду разом із відповіддю на відзив документи, що підтверджують надання відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив, а також зобов'язати відповідача надати до суду разом із запереченням на відповідь на відзив документи, що підтверджують надання заперечень на відповідь на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/.
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи, відповідачу разом з ухвалою надіслати копію позовної заяви з додатками.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Царікова