10 березня 2025 рокуСправа №160/31934/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач), в якій позивач, з урахуванням уточнень позовних вимог, просить:
-визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 29 січня 2020 року по 18 липня 2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
-зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 18 липня 2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України «Про Державний бюджет Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він проходить військову службу в Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України. Починаючи з 29 січня 2020 року, відповідач неправомірно розраховував грошове забезпечення із застосуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року, що призвело до порушення майнових прав позивача та гарантованого статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» отримання грошового забезпечення у законодавчо визначеному розмірі, та до зменшення розміру грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії. Позивач вказує, що його представник адвокат Єрьоміна В.А. звернулась до відповідача із заявою, якою просила нарахувати та виплатити йому, починаючи з 29 січня 2020 року по 20 травня 2023 року грошове забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум та з адвокатським запитом. Однак, відповідач повідомив, що грошове забезпечення нараховано та виплачено відповідно до діючих норм постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 та наказу Міністерства внутрішніх справ від 15.03.2018 №200, заборгованість перед ОСОБА_1 відсутня. Позивач не погоджується з позицією відповідача та вказує, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, тобто скасовано зміни, внесені до пункту 4 Постанови № 704, яким передбачалось застосування при обрахунку грошового забезпечення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018. З огляду на викладене, вважає, що має право на перерахунок та виплату грошового забезпечення з 29.01.2020 по 20.05.2023 із врахуванням встановленого 1 січня відповідного календарного року розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки вказане обчислення приводить до збільшення розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, а у зв'язку із зміною в розмірі посадового окладу та окладу за військовим званням, відповідно, на перерахунок грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44, у зв'язку з чим звернувся до суду.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України.
Ухвалою суду у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку відмовлено, позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову.
Представником позивача адвокатом Єрьоміною В.А. з метою виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху уточнено первинно заявлені позовні вимоги та подано уточнену позовну заяву.
Ухвалою суду прийнято уточнену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/31934/24; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду.
Цією ж ухвалою витребувано у Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_2 ) за період з 29.01.2020 по 18.07.2022.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому не визнає позовних вимог та вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Постанова №704 встановлює тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу, осіб рядового і начальницького складу. Після видання Постанови №103 від 21.02.2018 Постанову №704 було змінено та викладено її п. 4 з урахуванням змін Постанови №103. В подальшому, Шостим апеляційним адміністративним судом було винесено постанову у справі №826/6453/18 від 29.01.2020, після чого Верховним Судом було винесено Постанову у справі №826/6453/18 від 20.10.2022. Проте відповідно даних постанов суду в п. 4 Постанови КМУ 704 жодних змін не вносилось та у новій редакції не видавалось. Наступні зміни до п. 4 постанови КМУ 704 відбулись відповідно постанови КМУ від 12 травня 2023 р. № 481, якою внесено зміни до пункту 4 постанови КМУ 704 та викладено даний пункт в новій редакції, знову ж таки без урахування постанов Шостого апеляційного та Верховного суду у справі №826/6453/18, та більше того, за своїм змістом вже не стосувався вказаних постанов суду та відповідно не можуть стосуватись виплат позивача в період з 12.05.2023. Отже, на даний час, не внесено жодних змін до п. 4 Постанови КМУ 704, з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду №826/6453/18 від 29.01.2020 та постанови Верховного Суду №826/6453/18 від 20.10.2022, що у свою чергу не дає відповідачу можливості застосовувати прожитковий мінімум встановлений на 01 січня календарного року для здійснення нарахування та виплати позивачу, ігноруючи вимоги п. 4 постанови КМУ №704. Таким чином, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, за період з 29.01.2020 по 01.03.2023 року є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018, а з 12.05.2023, виходячи з розміру 1762 гривні. Посилання Позивача в поданій позовній заяві на Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджене наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 щодо обґрунтування розміру грошової допомоги на оздоровлення є необґрунтованим та безпідставним, оскільки позивач проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, отже порядок нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України регулюється Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, яка затверджена наказом МВС України № 200 від 15.03.2018 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 05.04.2018 року за № 405/31857. Вказані нормативні документи встановлюють, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань надається в розмірі, що не перевищує розміру місячного грошового забезпечення. Жодний нормативно-правовий акт не містить положень про те, що вказаний вид матеріальної допомоги має в обов'язковому порядку відповідати розміру грошового забезпечення військовослужбовців. Окрім того, Постановою №704 передбачено, що матеріальна допомога на оздоровлення надається військовослужбовцям один раз на рік, та вказаний нормативний акт не передбачає можливості перерахунку вже виплаченої матеріальної допомоги. У зв'язку з наведеним вважає, що в даному випадку відсутні підстави для визнання дій відповідача протиправними, оскільки відповідач у своїх діях керувався вимогами чинного законодавства та виконав їх в повному обсязі.
На виконання вимог ухвали суду відповідачем долучено картки особового рахунку ОСОБА_1 за 2020-2022 роки.
Позивач не скористався своїм правом на подання відповіді на відзив.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; має статус учасника бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_4 ).
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України №341 від 14.02.2024 майор ОСОБА_1 перебуває на службі та працює у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 з 10.09.2018 по теперішній час.
Представник адвокат Єрьоміна В.А звернулася в інтересах позивача до Військової частини НОМЕР_5 із запитом щодо надання інформації про розмір прожиткового мінімуму, який був застосований при розрахунку грошового забезпечення з 29.01.2020, про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 інформації щодо тарифного розряду з 29.01.2020 по 12.05.2023.
У відповідь на запит листом 6/11/13-2183 від 08.07.2024 Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України повідомлено представнику про відсутність підстав для перерахунку грошового забезпечення позивачу, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, що проходять військову службу, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018. Починаючи з 29.01.2020 по 12.05.2023 ОСОБА_1 був застосований прожитковий мінімум в розмірі 1762,00грн.
На заяву представника позивача адвоката Єрьоміної В.А. про перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 листом від 23.07.2024 №6/11/13-2373 Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України повідомлено, що грошове забезпечення нараховано та виплачено згідно діючих норм постанови Кабінету міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», наказу Міністерства внутрішніх справ від 15 березня 2018 року №200 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2018 року за №405/31857. Заборгованість перед ОСОБА_1 відсутня.
Згідно з карткою особового рахунку військовослужбовця, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України на ім'я ОСОБА_1 , за 2020 рік, позивачу було нараховано грошового забезпечення: січень 2020 року посадовий оклад - 5520,32 грн., оклад за військовим званням - 1130,00 грн., надбавка за вислугу років - 1662,58 грн.; лютий 2020 року посадовий оклад - 5360,00 грн., оклад за військовим званням - 1130,00 грн., надбавка за вислугу років - 1622,50 грн.; березень 2020 року посадовий оклад - 5360,00 грн., оклад за військовим званням - 1130,00 грн., надбавка за вислугу років - 1622,50 грн.; квітень 2020 року посадовий оклад - 5153,87 грн., оклад за військовим званням - 1130,00 грн., надбавка за вислугу років - 1570,97 грн.; травень 2020 року посадовий оклад - 5360,00 грн., оклад за військовим званням - 1130,00 грн., надбавка за вислугу років - 1622,50 грн.; червень 2020 року посадовий оклад - 5147,00 грн., оклад за військовим званням - 1130,00 грн., надбавка за вислугу років - 1569,25 грн.; липень 2020 року посадовий оклад - 4650,00 грн., оклад за військовим званням - 1130,00 грн., надбавка за вислугу років - 1445,00 грн.; серпень 2020 року посадовий оклад - 4650,00 грн., оклад за військовим званням - 1130,00 грн., надбавка за вислугу років - 1445,00 грн.; вересень 2020 року посадовий оклад - 5133,26 грн., оклад за військовим званням - 1130,00 грн., надбавка за вислугу років - 1758,49 грн.; жовтень 2020 року посадовий оклад - 4650,00 грн., оклад за військовим званням - 1130,00 грн., надбавка за вислугу років - 1734,00 грн.; листопад 2020 року посадовий оклад - 5492,07 грн., оклад за військовим званням - 4430,00 грн., надбавка за вислугу років - 1986,62 грн.; грудень 2020 року - посадовий оклад - 5360,00 грн., оклад за військовим званням - 1130,00 грн., надбавка за вислугу років - 1947,00 грн.
Згідно з карткою особового рахунку військовослужбовця, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України на ім'я ОСОБА_1 , за 2021 рік позивачу було нараховано грошового забезпечення: січень 2021 року посадовий оклад - 4581,29 грн., оклад за військовим званням - 1130,00 грн., надбавка за вислугу років - 1713,39 грн.; лютий 2021 року посадовий оклад - 4650,00 грн., оклад за військовим званням - 1130,00 грн., надбавка за вислугу років - 1734,00 грн.; березень 2021 року - посадовий оклад - 4650,00 грн., оклад за військовим званням - 1130,00 грн., надбавка за вислугу років - 1734,00 грн.; квітень 2021 року посадовий оклад - 4650,00 грн., оклад за військовим званням - 1130,00 грн., надбавка за вислугу років - 1734,00 грн.; травень 2021 року посадовий оклад - 4650,00 грн., оклад за військовим званням - 1130,00 грн., надбавка за вислугу років - 1734,00 грн.; червень 2021 року посадовий оклад - 4947,74 грн., оклад за військовим званням - 1130,00 грн., надбавка за вислугу років - 1823,32 грн.; липень 2021 року посадовий оклад - 4650,00 грн., оклад за військовим званням - 1130,00 грн., надбавка за вислугу років - 1734,00 грн.; серпень 2021 року посадовий оклад - 4650,00 грн., оклад за військовим званням - 1130,00 грн., надбавка за вислугу років - 1734,00 грн.; вересень 2021 року посадовий оклад - 5289,00 грн., оклад за військовим званням - 1130,00 грн., надбавка за вислугу років - 1925,70 грн.; жовтень 2021 року посадовий оклад - 5360,00 грн., оклад за військовим званням - 1130,00 грн., надбавка за вислугу років - 1947,00 грн.; листопад 2021 року посадовий оклад -.3869,00 грн., оклад за військовим званням - 1130,00 грн., надбавка за вислугу років - 1499,70 грн,; грудень 2021 року - посадовий оклад - 4650,00 грн., оклад за військовим званням - 1237,33 грн., надбавка за вислугу років - 1766,20 грн.
Відповідно до картки особового рахунку військовослужбовця, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України на ім'я ОСОБА_1 , за 2022 рік позивачу було нараховано грошового забезпечення: січень 2022 року посадовий оклад - 4650,00 грн., оклад за військовим званням - 1200,00 грн., надбавка за вислугу років - 1755,00 грн.; лютий 2022 року посадовий оклад - 4650,00 грн., оклад за військовим званням - 1200,00 грн., надбавка за вислугу років - 1755,00 грн.; березень 2022 року посадовий оклад - 4650,00 грн., оклад за військовим званням - 1200,00 грн., надбавка за вислугу років - 1755,00 грн.; квітень 2022 року посадовий оклад - 5260,00 грн., оклад за військовим званням - 1200,00 грн., надбавка за вислугу років - 1938,00 грн.; травень 2022 року посадовий оклад - 4930,00 грн., оклад за військовим званням - 1200,00 грн., надбавка за вислугу років - 1839,00 грн.; червень 2022 року посадовий оклад - 4930,00 грн., оклад за військовим званням - 1200,00 грн., надбавка за вислугу років - 1839,00 грн.; липень 2022 року посадовий оклад - 4930,00 грн., оклад за військовим званням - 1200,00 грн., надбавка за вислугу років - 1839,00 грн.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо не застосування при обчисленні грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 18.07.2022, а також допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдина система їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній та політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначені та врегульовані Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Відповідно до приписів частини другої статті 21 Закону України «Про Національну гвардію України» від 13.03.2014 №876-VII, військовослужбовці Національної гвардії України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цього Закону, інших актів законодавства.
Відповідно до частини другої - третьої статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
З 01.01.2008 розміри грошового забезпечення військовослужбовців були установлені постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
30.08.2017 з питання визначення розмірів грошового забезпечення військовослужбовців Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Згідно з пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України №704 (у первинній редакції від 30.08.2017), ця постанова набирає чинності 01 січня 2018 року.
Пунктом 4 Постанови №704 було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також, додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема, посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Отже, Урядом України було запроваджено дві розрахункові величини обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
21.02.2018 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), яка набрала чинності 24.02.2018.
Пунктом 6 Постанови №103 були внесені зміни до ряду постанов Кабінету Міністрів України, в тому числі до Постанови №704 були внесені чергові зміни в частині календарної дати набуття чинності і строк початку дії цього нормативного акту було перенесено на 01.03.2018.
Крім цього, пунктом 6 Постанови №103 внесено зміни до пункту 4 Постанови №704, який викладено в наступній редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
При цьому, суд звертає увагу на те, що зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 до Постанови № 704 не вносилися.
Отже, згідно із пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції Постанови №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, був розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018 року, тоді як згідно з примітками до вказаних додатків розрахунковою величиною визначено відсотковий показник від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Водночас, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яким, зокрема, в пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» були внесені зміни.
Відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, зміни до пункту 4 Постанови №704, внесені пунктом 6 Постанови №103, з 29.01.2020 не підлягають застосуванню.
За таких обставин, з 29.01.2020 відновлена юридична дія пункту 4 постанови КМУ 704 у первісній редакції, що передбачає визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
Тобто, з 29.01.2020 відновлена дія пункту 4 постанови КМУ №704 у редакції, яка запроваджувала у якості однієї із величин алгоритму розрахунку показника окладу за посадою - мінімальний розмір заробітної плати.
Проте, визнання Шостим апеляційним адміністративним судом протиправним та скасування пункту 6 Постанови №103 не впливає на застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
01.01.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII, пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Пункт 3 розділу ІІ Закону від 06.12.2016 року №1774-VIII є чинним.
Суд звертає увагу, що під час розв'язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ та пунктом 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.
З огляду на викладене, враховуючи що норма пункту 3 розділу ІІ Закону № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 постанови КМ України № 704, суд приходить до висновку, що обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу не проводиться із використанням величини мінімальної заробітної плати.
Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, спірні відносини у якій є тотожними цьому спору, зауважив, що на момент набрання чинності постановою № 704 (01.03.2018) пункт 4 цієї постанови було викладено в редакції змін, передбачених пунктом 6 постанови № 103, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Тобто, станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Водночас, Закон України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (надалі - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
У свою чергу, базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Разом з цим, Верховний Суд наголосив на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу, Закон України від 14.11.2019 № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон № 294-IX), Закон № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі - Закон 1082-IX), Закон України від 02.12.2021 № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (далі - Закон №1928-IX) таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема, грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року, на 2020 - 2022 рр., відповідно, не містять.
Тобто, положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для обчислення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
З огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Законам України № 1082-IX та № 1928-IX із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України з 10.09.2018.
З листа Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 08.07.2024 №6/11/13-2183 та карток особового рахунку військовослужбовця вбачається, що посадовий оклад позивача станом на 01.01.2020, на 01.01.2021 та станом на 01.01.2022 (21 тарифний розряд) становить 4650,00грн., оклад за військовим званням - 1130,00грн.
Відповідно до Наказу Міністерства внутрішніх справ України №172 від 03.03.2018 затверджено схему тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Національної гвардії України, відповідно до якої посаді «Помічник начальника штабу, начальник медичного пункту, старший інженер, старший офіцер, начальник групи (у складі вузла (пункту) зв'язку, центру, відділення), старший лікар-спеціаліст, старший лікар» відповідає тарифний розряд - 21, тарифний коефіцієнт - 2,64.
Додатком 14 до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 визначено схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, відповідно до якої військовому званню «лейтенант» відповідає тарифний коефіцієнт - 0,64, «старший лейтенант» - 0,68.
Отже, починаючи з 29.01.2020 по 18.07.2022, відповідач застосовував при обчисленні посадового окладу (4650,00грн. (2,64х1762,00грн.) та окладу за військовим званням позивача з січня 2020 року по грудень 2021 року (1130,00грн. (0,64х1762,00грн.), з січня 2022 року по липень 2022 року (1200,00грн. (0,68х1762,00грн.) таку розрахункову величину, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а не станом на 01.01.2020, на 01.01.2021 та на 01.01.2022 відповідно.
Суд вважає, що відповідач, застосовуючи при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням позивача з 29.01.2020 по 18.07.2022 такої розрахункової величини як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, діяв протиправно.
Вказана правова позиція суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 та від 12 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21, які в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України враховуються судом при вирішенні спірних правовідносин.
При цьому, відзив відповідача не містить обґрунтувань причин нарахування позивачу грошового забезпечення у спірний період (з 29.01.2020 по 18.07.2022) із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, окрім ствердження заперечення проти задоволення позову.
За викладених обставин, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, суд вважає протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у незастосуванні при обчисленні та виплаті позивачу грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 18.07.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за званням, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Щодо позовних вимог в частині обрахунку грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії протягом спірного періоду.
Відповідно до частини другої - третьої статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 №200, затвердженого в Міністерстві юстиції України 05.04.2018 за № 405/31857, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (зі змінами) та з метою визначення порядку й умов виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам (далі - Інструкція №200).
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції №200 грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Розділом XVII Інструкції № 200 визначено порядок преміювання осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, зокрема, командири (начальники) військових частин Національної гвардії України мають право преміювати осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби. Преміювання здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого, враховуючи специфіку та особливості виконання покладених завдань на військову частину. Розміри премії встановлюються за рішенням командувача Національної гвардії України з урахуванням наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Національної гвардії України, та особливостей проходження служби. Виплата премії військовослужбовцям здійснюється щомісяця за попередній місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира військової частини (командирам військових частин - наказу вищих командирів (начальників)), який видається до 05 числа місяця, що настає за місяцем преміювання. У разі переведення або звільнення військовослужбовців з військової служби - у місяці виключення зі списків особового складу в розмірі, що визначається пропорційно часу їх служби в поточному місяці.
Згідно із пунктами 1, 2, 4 розділу XІX Інструкції №200 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (у тому числі слухачам, ад'юнктам і курсантам вищих військових навчальних закладів Національної гвардії України із числа військовослужбовців, що проходять військову службу за контрактом), які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям за їх рапортом за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командирові (начальнику) - на підставі наказу командира (начальника) вищого рівня із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Розмір допомоги для оздоровлення визначається з урахуванням посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, на які військовослужбовець має право за обійманою ним штатною посадою згідно із чинним законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Пунктом 1 розділу XX Інструкції №200 передбачено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за рішенням командира військової частини надається в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі військової частини, один раз на рік матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, на яке військовослужбовець має право згідно із чинним законодавством України на день звернення.
Отже, виплата допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії безпосередньо залежить грошового забезпечення (в тому числі від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням).
З карток особового рахунку за 2020-2022 рр. вбачається нарахування та виплату позивачу допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань протягом 2020 - 2022 років та премії протягом з січня 2020 року по грудень 2021 року та з лютого 2022 року по липень 2022 року.
З огляду на викладене, а також встановлену судом протиправність застосування відповідачем при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням позивача з 29.01.2020 по 18.07.2022 такої розрахункової величини як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, виплата допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії протягом вказаного періоду була проведена з порушеннями.
За таких обставин, з метою належного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення з 29.01.2020 по 18.07.2022, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 - 2022 роки та премії протягом з 29.01.2020 по 31.12.2021 та з 01.02.2022 по 18.07.2022, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовних вимог в частині одночасної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 за № 44 (далі - Порядок №44), цей порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).
Пунктом 2 Порядку № 44 передбачено, що грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Згідно з пунктом 4 Порядку №44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Аналіз наведених положень Порядку №44 дає підстави для висновку, що виплата грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, здійснюється за умови виплати грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат.
Отже, Порядком № 44 передбачено виплату грошової компенсації лише при виплаті грошового забезпечення, з якого утримуються відповідні податки.
Ураховуючи те, що судом застосовано спосіб захисту порушеного права позивача, який обрано ним самостійно, у вигляді зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення у належному розмірі за певний період, розмір якої відповідач повинен обчислити самостійно, суд доходить висновку про відсутність підстав для нарахування такої компенсації, оскільки виплати спірних сум позивачеві ще не здійснено.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28.11.2023 у справі № 420/18163/21.
Статтею 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірності своїх дій у спірних правовідносинах.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
Порядок і правила розподілу судових витрат визначені статтею 139 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд зазначає, що позивач у справі, що розглядається, звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір останнім сплачено не було, а отже відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), яка полягає у незастосуванні при обчисленні та виплаті ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 18.07.2022, допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 - 2022 роки, а також премії за період з 29.01.2020 по 31.12.2021 та з 01.02.2022 по 18.07.2022, - з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 18.07.2022, допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 - 2022 роки, а також премії за період з 29.01.2020 по 31.12.2021 та з 01.02.2022 по 18.07.2022, - з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, з врахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова