10 березня 2025 рокуСправа №160/31967/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП» до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП» до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить:
-визнати протиправним та скасувати прийняте Тернопільською митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UА403000/2024/000057/2 від 15.11.2024;
- визнати протиправною та скасувати складену Тернопільською митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2024/000456 від 15.11.2024.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ «АВ МЕТАЛ ГРУП» на підтвердження заявленої митної вартості товарів за ціною договору (контракту) надано до митного оформлення митну декларацію з усіма необхідними документами, які не містили розбіжностей і ознак підробки та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Однак, відповідач, не зважаючи на наведене, посилаючись на формальні підстави, витребував у позивача додаткові документи. Представник позивача надав митному органу повідомлення, в якому зазначив, що всі документи на підтвердження заявленої митної вартості надані, додаткові подаватись не будуть. Проте, на переконання позивача, відповідач, не здійснивши повну перевірку відомостей, що містяться в наданих документах, що підтверджують заявлену митну вартість та правильність розрахунку, здійсненого декларантом, не упевнившись в достовірності та точності заяв, документів та розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UА403000/2024/000057/2 від 15.11.2024, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, а також відмовив у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2024/000456 від 15.11.2024. Позивач не погоджується з вказаними рішеннями відповідача, вважає, що заявлена в митній декларації митна вартість товарів у повній мірі відображена у документах, поданих відповідно до статті 53 Митного кодексу України. Зазначені митним органом зауваження носять формальний характер та не свідчать про дійсну наявність розбіжностей. Підстав для витребування додаткових документів та для коригування заявленої митної вартості у відповідача не було. За вказаних обставин, рішення про коригування митної вартості та картка відмови є протиправними та підлягають скасуванню, що зумовило звернення до суду.
Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №160/31967/24; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що під час здійснення Тернопільською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості, однак, такі документи декларантом надані не були, у зв'язку із чим відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Разом з відзивом відповідачем подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою суду у задоволенні клопотання Тернопільської митниці про розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін адміністративної справи відмовлено.
Позивачем подана відповідь на відзив, в якій зазначає не погодження з доводами відповідача, вважає, що відзив не спростовує обґрунтування позовних вимог. Зауваження відповідача є безпідставними та надуманими. На переконання позивача, відповідач взагалі не звертає уваги на доводи позивача, як під час проведення консультацій при митному оформлені, так при аналізі правової позиції позивача в позовній заяві. За таких обставин, позивач просить позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач своїм правом на подання заперечень на відповідь на відзив не скористався.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП» зареєстроване 14.04.2009, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію юридичної особи за ідентифікаційним кодом 36441934; основний вид діяльності за КВЕД: 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами.
25.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП» (далі - покупець) та компанією Jiaxing Wufong Fastener Co., Ltd, Китай (далі - постачальник) укладено Контракт №JWF-25/10 на поставку товару (далі - Контракт), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується в строки та на умовах, встановлених даним Контрактом, передати у власність покупця металеві вироби (далі за текстом - товар) та документи, що відносяться до нього, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити його вартість у відповідності до положень даного Контракту.
Відповідно до п.1.2 Контракту найменування товару, асортимент, технічні характеристики, ціна та одиниця виміру товару зазначаються в проформах-інвойсах, що виставляються постачальником покупцю на кожну партію товару, та направляються останньому електронною поштою. Крім того, в проформах-інвойсах постачальник зобов'язаний зазначити наступні відомості: номер та дату Контракту; умови поставки товару; строк поставки товару; умови оплати товару; ціну за одиницю товару та загальну вартість партії товару, зазначеної у відповідному проформі-інвойсі; марку сталі, розмір, поверхню товару, інші технічні характеристики товару; стандарт, згідно з яким виготовляється товар; вимоги щодо маркування та пакування товару; припустимі відхилення кінцевої ваги та кількості товару; інші обов'язкові та додаткові відомості.
Згідно п.1.3 Контракту після узгодження кінцевої вартості товару, а також асортименту і кількості товару, що поставляється, постачальник направляє покупцеві комерційний інвойс на відповідну партію товару. В комерційний інвойс мають бути включені відомості, що містять найменування та опис товару, кількісні та якісні характеристики товару, умови та строки поставки, ціну товару, загальну вартість партії товару, країну походження товару, а також умови розрахунків між сторонами та інші обов'язкові і додаткові відомості.
У п. 2.1 Контракту узгоджено, що ціна на товар фіксується за одиницю ваги нетто товару, включає в себе вартість тари, упаковки та маркування товару.
Пунктом 3.2 Контракту визначено порядок оплати: покупець здійснює оплату у строки та на умовах, зазначених в проформі-інвойсі та комерційному інвойсі. При цьому попередня оплата здійснюється покупцем на підставі проформи-інвойса; залишок вартості партії товару сплачується покупцем на підставі комерційного інвойса (з урахуванням всіх можливих коливань у вазі, кількості та кінцевій вартості товару при його відвантаженні). Кінцева оплата партії товару може здійснюватися покупцем на підставі проформи-інвойса (у разі, якщо комерційний інвойс постачальником не виставляється).
Пунктом 3.5 Контракту передбачено, що банківські комісії та інші витрати, пов'язані із платежами, в тому числі комісії банків-кореспондентів, покладаються на покупця.
Відповідно до п. 5.2 Контракту поставка товару здійснюється на умовах FOB - Китай (порт завантаження зазначається в проформі-інвойсі) у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс-2010».
Згідно п. 5.3 Контракту строк поставки товару зазначається у проформах-інвойсах та комерційних інвойсах.
12.04.2024 постачальником складено проформ-інвойс №AVMG-24009 від 12.04.2024 на поставку товарів на виконання умов контракту №JWF-25/10 від 25.10.2022 на загальну суму 17831,80дол.США, в якій також погоджено асортимент товарів, що буде постачатися на адресу покупця, його основні характеристики (розмір, кількість, вагу та вартість); умови оплати: 100% протягом 90 днів відвантаження товару, на умовах поставки FOB Ксінганг, Китай.
В подальшому, постачальником виставлено комерційний інвойс JXWF2456580 від 02.09.2024 на поставку товарів згідно з контракту №JWF-25/10 від 25.10.2022 на загальну суму 17831,80дол.США на умовах поставки FOB Ксінганг, Китай.
12.11.2024 з метою митного оформлення товару Товариством з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП» до Тернопільської митниці подано митну декларацію № №24UA403070008959U1.
Так, згідно із МД ІМ 40 ДЕ №24UA403070008959U1 її подано для здійснення митного оформлення наступного товару:
товар 1: «Вироби з чорних металів з різьбою - гайки з внутрішнім діаметром понад 12 мм: гайка шестигранна, DIN 934, кл.міцн.8, цинк, внутрішній діаметр 42 мм - 3600 кг; гайка шестигранна, DIN 934, кл.міцн.8, без покриття, внутрішній діаметр 42 мм - 4500 кг; гайка шестигранна, DIN 934, кл.міцн.8, без покриття, внутрішній діаметр 56 мм - 1800 кг; гайка шестигранна, DIN 934, кл.міцн.6, цинк, внутрішній діаметр 42 мм - 3600 кг. Торговельна марка - нема даних. Виробник - JIAXING WUFONG FASTENER CO., LTD.Країна виробництва - Китай (CN).»;
товар 2: «Вироби з чорних металів з різьбою: гайка самостопорна, DIN6923, цинк, внутрішній діаметр 8 мм - 249,984 тис. шт; гайка самостопорна, DIN6923, цинк, внутрішній діаметр 10 мм - 600 тис. шт. Торговельна марка - нема даних. Виробник - JIAXING WUFONG FASTENER CO., LTD. Країна виробництва - Китай (CN).Місць - 15. PX/15/1. CT/540.1/PONU2028548/211/2».
У графах 22 МД №24UA403070008959U1 заявлена митна вартість товару в сумі 17831,72дол.США, умови поставки FOB СN Xingang (гр.20).
За митною декларацією ІМ 40 ДЕ №24UA403070008959U1 від 12.11.2024 товар імпортований Товариству з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП» від відправника/експортера компанії Jiaxing Wufong Fastener Co., Ltd, Китай на підставі наступних товаросупровідних документів: пакувальний лист б/н від 02.09.2024; рахунок- проформа №AVMG-24009 від 12.04.2024; рахунок- фактура (інвойс) №JXWF2456580 від 02.09.2024; коносамент №243864991 від 06.09.2024; автотранспортна накладна №0611/1 від 06.11.2024; сертифікат про походження товару №24C3304A0581/50024 від 04.09.2024; банківські платіжні документи, що стосуються товару №091040063582893 від 09.10.2024 та №G2439 від 15.04.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5653410140 від 10.10.2024; рахунок на оплату №1343 від 06.11.2024, договір перевезення вантажів у контейнерах №31082022 від 05.09.2022; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №0711/3 від 07.11.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 30.12.2022 та №2 від 16.04.2024; зовнішньоекономічний договір №JWF-25/10 від 25.10.2022; копія митної декларації країни відправлення №021720240000220135 від 02.09.2024.
За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, митним органом направлено позивачу електронне повідомлення, в якому вказано, що за результатом аналізу поданих документів встановлено наступні розбіжності та невідповідності:
1.За результатами опрацювання поданих документів, виникають сумніви щодо включення ТОВ «АВ метал груп» (36441934) до митної вартості всіх визначених частиною 10 ст.58 Кодексу її складових, зокрема, вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваного товару, пов'язаних з його транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, оскільки, в рахунку MAERSK A/S від 10.10.2024 № 5653410140 зазначено інформацію про основне морське перевезення, комісія за документацію, збір за екологічне паливо та додатковий збір низький вміст сірки, послуги терміналу; в рахунку на оплату від 06.11.2024 №1343 та в довідці про транспортні витрати від 07.11.2024 № 0711/3 міститься інформація щодо включення плати: документальний збір, Т1 з порту Гданськ до кордону з Україною. Тобто вартість навантажувальних робіт у вартість товару не підтверджується документами, поданими до митного оформлення.
2.Для підтвердження заявленої митної вартості товару подано документи на перевезення вантажу MAERSK A/S: рахунок від 10.10.2024 № 5653410140, в якому зазначено - вантаж прибув на судні: MERETE MAERSK/433W. Однак, в коносаменті від 06.09.2024 № 243864991 зазначено назва судна - MAERSK HONG KONG/436W;
3.Відповідно до міжнародної автомобільної накладної (CMR) від 06.11.2024 № 0611/1 до виконання перевезення вантажу автомобільним транспортом залучались треті особи ТОВ «ВІКТОРІЯ-ТРАНС СЕРВІС» (38552248), проте декларантом не надано транспортно-експедиційного договору, документів, що містять відомості про вартість перевезення та рахунків про оплату за надані послуги від даного перевізника.
У зв'язку із викладеним, декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; також у разі відсутності зазначених вище документів, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.
Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці додатково було надано: виписку з бухгалтерської документації №б/н від 28.10.2024; комерційна пропозиція №б/н від 12.04.2024; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг №241015СКРЕ0098 від 15.10.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1343 від 06.11.2024; технічка №б/н від 12.11.2024; договір (контракт) про перевезення №31082022 від 05.09.2022; оборотно-сальдові відомості №б/н від 13.11.2024; Акт звірки №б/н від 13.11.2024; видаткові накладні №б/н від 13.11.2024
Листом від 14.11.2024 декларантом було повідомлено митний орган, що усі додаткові документи, які підтверджують числові значення складових заявленої митної вартості подані до митного оформлення, інші додаткові документи подаватися не будуть.
Враховуючи виявлені в ході перевірки невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, не надання документів на спростування виявлених невідповідностей, митним органом зроблено висновок, що метод визначення митної вартості, застосований декларантом, неможливо застосувати, тому застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України.
Проведено консультацію з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості.
15.11.2024 Тернопільською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА403000/2024/000057/2 та визначено ціну товарів із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2-г (резервний метод).
За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості щодо товару №1 згідно з ЕМД №24UA100380327278U7 від 11.07.2024 на рівні 1,92 дол. США/кг «товар - гайки з чорних металів.з різьбою, з внутрішнім діаметром понад як 12 мм:Гайка, DIN 934, 6, цинк білий, M16, SW24.арт.№ FP05031600019-1000 тис.кг.; Гайка, DIN 934, 6, цинк білий, M20, SW30,арт.№ FP05032000019-500 тис.кг.; Торговельна марка - Ваufіх. Виробник - HISENER INDUSTRIAL CO.,LTD. Країна виробництва - CN., умови поставки - FOB»; щодо товару №2 згідно з ЕМД № 24UA902020206823U1 від 29.08.2024 на рівні 1,9220 дол. США/кг. «товар - 1. Вироби з чорних металів з різьбою, із нержавіючої сталі само стопорні гайки: гайка з нейлоновою вставкою DIN985 8 M10 ОЦИНКОВАНА - 50600 шт., гайка з нейлоновою вставкою DIN985 8 M12 ОЦИНКОВАНА - 78000 шт., гайка з нейлоновою вставкою DIN985 8 M14 ОЦИНКОВАНА - 20000 шт., гайка з нейлоновою вставкою DIN985 8 M16 ОЦИНКОВАНА - 20250 шт., гайка з нейлоновою вставкою DIN985 8 M22 ОЦИНКОВАНА - 900 шт. Призначення : Запасні частини до с/г машин для підготовки або оброблення грунту .Виробник: «TIAXING QIMU TRADING CO..LTD»: ТОРГОВЕЛЬНА МАРКА: «SMART PART»; Країна Виробництва: CN., умови поставки - FOB».
У зв'язку із коригуванням митної вартості товару за МД №24UA403070008959U1 від 12.11.2024 митним органом оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2024/000456.
Товар випущений у вільний обіг за МД №24UA403070009142U9 від 15.11.2024.
Не погодившись із вказаними рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів та картою відмови, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.
Правовідносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина друга статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року).
Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.
Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 Митного кодексу України).
Згідно з частинами першою, другою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частиною першою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
За змістом частини четвертої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 Митного кодексу України).
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 Митного кодексу України).
Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до положень частини другої, третьої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Приписами частини першої статті 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Згідно пунктом 1 частини четвертої статті 54 цього Кодексу митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з частиною другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до положень частин другої - восьмої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.03.2024 у справі №826/5959/17, від 21.11.2023 у справі №826/13190/17, від 09.11.2022 у справі №815/4395/16, від 27.06.2019 у справі №803/667/17.
Наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15, яке враховується судом відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
У ході судового розгляду справи встановлено, що відповідачем 15.11.2024 прийнято рішення №UA403000/2024/000057/2 про коригування митної вартості товарів за МД №24UA403070008959U1 від 12.11.2024, заявлених позивачем за ціною контракту.
Підставою для здійснення коригування митної вартості в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу (резервного) визначення митної вартості стали висновки митного органу про те, що у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах виявлені невідповідності та розбіжності, а також не надано документів на вимогу митного органу та на їх спростування.
Однак, викладені у відповідачем в електронному повідомленні та в оскаржуваному рішенні зауваження є безпідставними та їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для витребування додаткових документів.
Суд звертає увагу, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Разом з цим, відповідачем не доведено ані у рішенні, що оскаржується, ані у відзиві, що подані позивачем до митного оформлення документи на підтвердження вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Щодо зауважень відповідача до транспортної складової митної вартості товару, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 5 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, як витрати на транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Отже, документами на підтвердження витрат на транспортування можуть бути не лише транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Відповідно до пункту 5.1 Контракту №JWF-25/10 від 25.10.2022 товар поставляється партіями. Партією товару є асортимент та кількість товару, зазначені у проформі-інвойсі/комерційному інвойсі до даного Контракту.
Відповідно до п. 5.2 Контракту поставка товару здійснюється на умовах FOB - Китай (порт завантаження зазначається в проформі-інвойсі) у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс-2010».
Згідно з проформ-інвойсом №AVMG-24009 від 12.04.2024 та комерційного інвойса №JXWF2456580 від 02.09.2024 поставка товарів здійснюється на умовах FOB Xingang, China.
Згідно з Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів Інкотермс 2010 року термін FOB розшифровується як «Free Оп Board (...namedport ofshipment)», що в перекладі дослівно означає «Франко-борт (назва порту відвантаження)». Термін «Франко борт» означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміну FOB на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.
У разі поставки товарів на умовах FОВ у порту відвантаження продавець зобов'язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна.
Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також суму вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) у порт призначення.
Таким чином, ціна FOB складається із закупівельної ціни товару, упаковки, маркування, отримання ліцензій та дозволів, держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні), витрат на транспортування в порт відправлення; завантаження та розміщення товару на судні.
За таких обставин, доводи митного органу про те, що до митного оформлення не надано всіх відомостей щодо транспортної складової, а саме щодо вартості навантажувальних робіт безпідставні, оскільки навантаження товару здійснювалось силами та за рахунок постачальника, та витрати на навантаження товару включено до ціни товару.
На підтвердження транспортних витрат ТОВ «АВ МЕТАЛ ГРУП» до митного органу було надано, зокрема: коносамент №243864991 від 06.09.2024; автотранспортна накладна №0611/1 від 06.11.2024; рахунок MAERSK A/S від 10.10.2024 №5653410140, довідка про транспортні витрати №0711/3 від 07.11.2024, рахунок на оплату від 06.11.2024 №1343, договір перевезення вантажів у контейнерах №31082022 від 05.09.2022, договір транспортного експедирування №UM12/16-12.
Статтею 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.
Експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.
Стаття 8 вказаного Закону містить перелік видів транспортно-експедиторських послуг, що надаються експедиторами за дорученням клієнтів, серед яких: надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.
При цьому, у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.
Організацією перевезення товару для Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП» здійснювало Товариство з обмеженою відповідальністю «Украмарин» на підставі Договору транспортного експедирування №UM12/16-12 від 16.12.2022 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору № UM12/16-12 від 16.12.2022 позивач є Клієнтом, а ТОВ «Украмарин» - Експедитором.
Відповідно до п. 1.1 Договору експедитор зобов'язується за плату і за рахунок клієнта надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією та забезпеченням експедирування та/або перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу.
Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Договору передбачено право експедитора укладати від свого імені договори та угоди з перевізниками, портами, складами, судноплавними компаніями/їх агентами. Експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України, а підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 - залучати до виконання своїх обов'язків за Договором інші організації та осіб на свій розсуд.
Згідно п. 3.1 Договору тарифи на надання послуг підлягають попередньому узгодженню між сторонами у кожному конкретному випадку і відображаються в рахунках, що виставляються експедитором клієнту, які є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п. 3.5 Договору клієнт оплачує рахунки експедитора протягом трьох банківських днів з дати їх оформлення з переводом зазначених у рахунку сум на розрахунковий рахунок експедитора.
У свою чергу, між ТОВ «Украмарин» (замовник) та ТОВ «Вікторія-Транс-Сервіс» (перевізник) було укладено Договір №31082022 перевезення вантажів у контейнерах від 05.09.2022, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає перевізникові виконати перевезення вантажів у контейнерах у межах України та в міжнародному сполученні, а перевізник зобов'язується доставити власним або залученим автомобільним транспортом надані замовником вантажі до пункту призначення в обумовлені сторонами терміни та видати 'їх уповноваженій на одержання вантажу особі - вантажоодержувачу, а замовник зобов'язується своєчасно оплатити послуги перевезення.
Згідно п. 2.1 Договору окрім безпосереднього здійснення перевезення, перевізник може взяти на себе зобов'язання - за плату надати замовникові транспортно-експедиційні послуги з організації перевезення вантажів в контейнерах.
Відповідно до абзаців 1, 2 частини 1 статті 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.
Таким чином, для виконання взятих на себе експедиторських зобов'язань за договором № UM12/16-12 від 16.12.2022 ТОВ «Украмарин» мав право укладати від свого імені договори з іншими особами для забезпечення організації перевезення товару позивача.
Залучення експедитором третьої особи перевізника відповідає змісту транспортно-експедиторської діяльності, договірним відносинам позивача з експедитором та положенням Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 13.09.2019 по справі № 826/66/14.
За таких обставин, відносини, що мали місце між експедитором ТОВ «Украмарин» та залученим ним для виконання замовлення позивача перевізником - ТОВ «Вікторія-Транс-Сервіс», не мають відношення до витрат позивача, оскільки залучення субпідрядників не заборонено ані законодавством України, ані умовами контракту на транспортно-експедиційне обслуговування. Витрати експедитора за договорами із залученими ним перевізниками не є складниками митної вартості товарів позивача та є складовою вартістю договору з ТОВ «Украмарин».
Тож, позивач не повинен мати в наявності усі документи, що підтверджують ці витрати, та не повинен надавати ці документи митному органу для підтвердження транспортної складової митної вартості імпортованих товарів.
При цьому, у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.
У рахунку на оплату від 06.11.2024 №1343, виставленого ТОВ «Украмарин» до виконання ТОВ «АВ метал груп», зазначено наступні витрати на транспортування контейнеру PONU2028548: локальні витрати в Польщі (документаційний збір, Т1 з порту Гданськ до кордону з Україною), контейнер: PONU2028548 - 14047,31 грн.; міжнародне автоперевезення вантажу за маршрутом м. Гданськ (Польща) - м/п «Ягодин»-«Дорогуськ», авто: НОМЕР_1 /АА7708XF - 39780,00 грн.; міжнародне автоперевезення вантажу за маршрутом м/п «Ягодин»-«Дорогуськ»-м.Дніпро (Україна), авто: НОМЕР_1 /АА7708XF - 59670,00 грн.; транспортно-експедиційне обслуговування по Україні - 2500,00 грн. (ПДВ 416,67грн.). Усього до сплати 115997,31грн., т.ч. ПДВ - 416,67грн.
Відповідно до довідки про транспортні витрати №0711/3 від 07.11.2024, складеної ТОВ «Украмарин», транспортно-експедиторське обслуговування по перевезенню вантажу - контейнеру PONU2028548 автомобілем НОМЕР_2 /АА7708XF за межами державного кордону України за маршрутом м. Гданськ (Польща) - м/п «Ягодин»-«Дорогуськ» становить 53827,31грн. Вантаж не страхувався. Транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України, а саме: документаційний збір, Т1 з порту Гданськ до кордону з Україною, входять до першого пункту рахунку №1343 від 06.11.2024.
Вказані документи надають можливість встановити розмір транспортних витрат, у тому числі витрат транспортування оцінюваного товару до кордону України, які є складовою митної вартості, узгоджуються між собою та розбіжностей не містять.
Суд також зазначає, що Митним кодексом України не визначено вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Відповідні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 02.07.2020 у справі № 803/916/17, від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, від 07.05.2020 у справі №400/2922/18.
З огляду на викладене, посилання відповідача на ту обставину, що подані декларантом до митного оформлення документи, не підтверджують витрати на транспортування, як на підставу проведення коригування митної вартості товару, є абсолютно безпідставними та відхиляється судом.
Посилання відповідача на те, що «у рахунку MAERSK A/S від 10.10.2024 №5653410140 зазначено, що вантаж прибув на судні MERETE MAERSK/436W, у коносаменті від 06.09.2024 №243864991 зазначено назву судна - MAERSK HONG KONG/436W», суд відхиляє, оскільки зауваження митного органу не можуть ґрунтуватись на припущеннях. Відповідачем ані в оспорюваному рішенні про коригування митної вартості, ані у відзиві не наведено, яким чином інформація щодо назви та номеру судна, вказана у документах на перевезення вантажу, могла вплинути на правильність визначення митної вартості товарів.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що коносамент є документом, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов'язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу, та не визначений у розумінні частини другої статті 53 Митного кодексу України документом, що підтверджує числові значення складових митної вартості товарів.
Суд повторно зазначає, надані декларантом до митного оформлення документи надають можливість встановити розмір транспортних витрат, у тому числі витрат транспортування оцінюваного товару до кордону України, які узгоджуються між собою та розбіжностей не містять.
За таких обставин, у відповідача не було обґрунтованих підстав для витребування у позивача додаткових документів відповідно до положень частини третьої статті 53 Митного кодексу України, по суті вказані митним органом зауваження в оскаржуваному рішенні носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не свідчать про наявність розбіжностей, ознак підробки або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, а відтак не можуть бути визнані об'єктивними та обґрунтованими.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд вважає, що надані позивачем до митного оформлення документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч, невідповідностей або розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, подані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість та її складові частини, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, достатність яких не спростована відповідачем, тому підстав для коригування заявленої митної вартості у відповідача не було.
Крім цього, у рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, відсутні пояснення щодо зроблених коригувань.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно із пунктом 2.1. Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Однак, як вбачається з рішення про коригування митної вартості, у ньому містяться лише посилання на раніше оформлені митні декларації та не проведено детальне дослідження кожної митної декларації з доданими до неї документами.
Поряд з цим, обставина наявності в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.
Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominenv. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товару від 15.11.2024 № UА403000/2024/000057/2 прийняте відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, та необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, встановлених частиною другою статті 2 КАС України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку прийняттю відповідачем картки відмови у митному оформленні №UA403070/2024/000456, яка є предметом спору у цій справі, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
У пунктів 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, зазначено, що у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.
Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.
У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.
У картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №№UA403070/2024/000456 зазначено такі причини для відмови у митному оформлені (випуску) товарів: прийняття рішення про коригування митної вартості від 15.11.2024 № UА403000/2024/000057/2.
Оскільки судом скасовано рішення про коригування митної вартості від 15.11.2024 № UА403000/2024/000057/2 через його протиправність, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA403070/2024/000456 також підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
При цьому, відповідачем не доведено належними доказами правомірність своїх рішень у спірних правовідносинах.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою в сумі 8231,38 грн., підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП» (код ЄДРПОУ 36441934, місцезнаходження: вул. Шолом-Алейхема, буд. 5, м. Дніпро, 49000) до Тернопільської митниці (код ЄДРПОУ 43985576, місцезнаходження: вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, 46400) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці (код ЄДРПОУ 43985576, місцезнаходження: вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, 46400) про коригування митної вартості товарів №UА403000/2024/000057/2 від 15.11.2024.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Тернопільської митниці (код ЄДРПОУ 43985576, місцезнаходження: вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, 46400) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2024/000456.
Стягнути з Тернопільської митниці Тернопільської митниці (код ЄДРПОУ 43985576, місцезнаходження: вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, 46400) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП» (код ЄДРПОУ 36441934, місцезнаходження: вул. Шолом-Алейхема, буд. 5, м. Дніпро, 49000) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 8231,38 грн (вісім тисяч двісті тридцять одна гривня 38 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова