07 березня 2025 рокуСправа №160/34036/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
24 грудня 2024 року представник ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 28.10.2024 № 045550022330.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , період фактичного навчання з 01.09.1983 по 02.01.1990 згідно диплому НОМЕР_2 від 02.01.1990, період роботи з 01.02.1990 по 30.04.1993 в колгоспі імені Леніна Старобельського району Донецькій згідно трудової книжки колгоспників НОМЕР_3 від 01.02.1990 та здійснити перерахунок пенсії з моменту звернення із заявою від 21.10.2024.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 11 вересня 2023 року отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи від загального захворювання відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
21 жовтня 2024 року представник ОСОБА_1 звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просив здійснити перерахунок пенсії із урахуванням до страхового стажу періодів з 01.09.1983 року по 02.01.1990 року згідно диплому НОМЕР_2 від 02.01.1990 року, з 01.02.1990 року по 30.04.1993 року в колгоспі імені Леніна Старобельського району Донецькій згідно трудової книжки колгоспників НОМЕР_3 від 01.02.1990 року.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №045550022330 від 28 жовтня 2024 року позивачеві відмовлено в перерахунку пенсії - зміні страхового стажу набутого до 01.01.2004 року, з огляду на відсутність підстав для перерахунку. Додатково повідомлено про періоди не зарахованого страхового стажу.
ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №045550022330 від 28 жовтня 2024 року щодо відмови йому в зарахуванні до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1983 по 02.01.1990 та періоду роботи в колгоспі з 01.02.1990 року по 30.04.1993 року; щодо нездійснення перерахунку пенсії з урахуванням спірних періодів, у зв'язку з чим представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 грудня 2024 року для розгляду адміністративної справи №160/34036/24 визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
30 грудня 2024 року на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками.
31 грудня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
20 січня 2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву вх.№2745/25, в якому представник відповідача-1 з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
Відповідно до статті 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та з 11.09.2023 року отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням даних про стаж і заробітну плату.
За матеріалами пенсійної справи страховий стаж ОСОБА_1 становить 27 років 03 місяці 27 дні.
21 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії, а саме зміна страхового стажу набутого до 01.01.2004.
За принципом екстериторіальності вказана заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області та прийнято рішення №045550022330 від 28.10.2024 року, яким позивачеві відмовлено в перерахунку пенсії - зміна страхового стажу набутого до 01.01.2004 року, з огляду на відсутність підстав для перерахунку.
До страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди:
- періоду навчання з 01.09.1983 р. по 02.01.1990 р. згідно диплому НОМЕР_2 від 02.01.1990 року, оскільки даний період потребує уточнення, так як в страховий стаж зараховано період військової служби з 25.06.1985 року по 14.05.1987 року;
- робота в колгоспі за період з 01.02.1990 року по 30.04.1993 року, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_4 від 01.02.1990 року, оскільки запис про встановлений та вироблений мінімум в сільському господарстві не містить номеру та дати наказу.
Пунктом 8 Порядку №637 передбачено, що період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах будь - яких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Страховий стаж, набутий до 01.01.2004 року зараховується по трудовій книжці, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, а також архівними установами, також у разі необхідності, здійснюється перевірка первинних документів для підтвердження періоду роботи.
Згідно вимог частин 1, 2 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
З урахуванням викладеного, представник відповідача-1 просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
10 лютого 2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив на позовну заяву вх.№6485/25, в якому представник позивача з доводами відповідача-1 не погоджується, вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
Щодо періоду навчання, представник зазначив наступне.
Пунктом 2.16 Інструкції №58 встановлено, що для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів, та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів.
Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів.
Тобто внесення запису про навчання, здійснюється навчальним закладом та при наявності відкритої трудової книжки.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Згідно пункту 23 Порядку №637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Позивачем на підтвердження періоду навчання у вищому навчальному закладі до заяви про перерахунок пенсії, додано копію диплому серії НОМЕР_2 від 02.01.1990 виданого на ім'я ОСОБА_1 .
Диплом серії НОМЕР_2 від 02.01.1990 року містить підписи посадових відповідних осіб, як то Голови Державної екзаменаційної комісії, ректора, секретаря та печатку навчального закладу.
У рішенні про відмову в перерахунку пенсії від 28.10.2024 року №045550022330 та листі від 16.12.2024 №0400-010307-8/247518 відповідачами зазначено, що до страхового стажу неможливо зарахувати періоди навчання з 01.09.1983 по 02.01.1990 в Донському ордена Трудового червоного прапора сільськогосподарському інституті згідно диплому НОМЕР_2 від 02.01.1990, оскільки періоди навчання перетинаються з періодами проходження строкової військової служби.
Представник позивача зазначив, що не весь період навчання ОСОБА_1 , навіть з урахуванням періоду проходження військової служби, зараховано до страхового стажу позивача.
Однак, трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 на сторінці 2-3 містить запис (мовою оригіналу): “До поступления в колхоз им.Ленина окончил Донской ордена Трудового Красного Знамени с/х институт - Диплом НОМЕР_2 ».
Тобто, на думку представника позивача, період фактичного навчання з 01.09.1983 року по 02.01.1990 згідно диплому серії НОМЕР_2 від 02.01.1990, який не співпадає з військовою службою, має бути зарахований до страхового стажу.
Щодо періоду роботи ОСОБА_1 з 01.02.1990 по 30.04.1993 в колгоспі, представник зазначив наступне.
Відповідно до пунктів «а» статті 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №788-ХІІ від 05.11.1991 року, право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема, особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів.
Статтею 62 Закону №1788-ХІІ встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
У відповідності до статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону №1788-ХІІ, пунктами 1, 2 Порядку № 637 основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є саме трудова книжка.
Так, трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 01.02.1990 містить записи про працевлаштування його в колгосп імені Леніна Старобешевського району Донецької області.
Згідно запису №1 від 01.02.1990 року - прийнятий в члени колгоспу імені Леніна Старобешевського району Донецької області, призначений бригадиром тракторної бригади №1, сторінка 6-7 (наказ №2 від 26.02.1990);
Згідно запису №2 від 30.04.1993 року - дозволено вихід з членів колгоспу відповідно до поданої заяви, звільнений із займаної посади наказом №4 від 29.04.1993 року.
Сторінка 18-19 трудової книжки серії НОМЕР_3 містить записи про встановлений мінімум в сільському господарстві та відпрацьований мінімум трудової участі. Записи містять печатки колгоспу.
Тобто, на думку представника позивача, період роботи ОСОБА_1 з 01.02.1990 по 30.04.1993 в колгоспі імені Леніна Страбешевського району Донецької області має бути зарахований до страхового стажу останнього.
З урахуванням викладеного, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .
Протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття провадження, відповідач-2 відзиву на позовну заяву не надав, із заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався.
Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вищезазначене, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_5 від 01 лютого 1990 року:
До запису №1 наявний запис - до вступу в колгосп імені Леніна закінчив Донской ордена Трудового Красного Знамени с/х институт - Диплом серії НОМЕР_2 від 02 січня 1990 року. Період навчання згідно диплому з 01.09.1983 року по 02.01.1990 року.
Згідно запису №1 від 01.02.1990 року - прийнятий в члени колгоспу імені Леніна Старобельського району Донецької області, призначений бригадиром тракторної бригади №1, сторінка 6-7 (наказ №2 від 26.02.1990);
Згідно запису №2 від 30.04.1993 року - дозволено вихід з членів колгоспу відповідно до поданої заяви, звільнений із займаної посади наказом №4 від 29.04.1993 року.
Сторінка 18-19 трудової книжки серії НОМЕР_3 містить записи про встановлений мінімум в сільському господарстві та відпрацьований мінімум трудової участі з печаткою колгоспу.
За матеріалами пенсійної справи страховий стаж ОСОБА_1 становить 27 років 03 місяці 27 дні.
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії, з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020 - 2022 роки складав 29591,30 грн (12236,71 грн х 2,41824).
Розмір пенсійної виплати з 11.09.2023 складав 4031,82 грн.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", встановлено надбавку до пенсії в розмірі 100,00 грн; розмір пенсійної виплати з 01.03.2024 становить 4131,82 грн.
Відповідно до заяви від 08.03.2024 ОСОБА_1 призначена пенсія за особливі заслуги перед Україною на підставі орденської книжки про нагородження орденом "Данила Галицького", розмір пенсійної виплати з 08.03.2024 становить 4674,85 грн.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та з 11.09.2023 року отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням даних про стаж і заробітну плату.
21 жовтня 2024 року представник ОСОБА_1 звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просив здійснити перерахунок пенсії із урахуванням до страхового стажу періодів з 01.09.1983 року по 02.01.1990 року згідно диплому НОМЕР_2 від 02.01.1990 року, з 01.02.1990 року по 30.04.1993 року в колгоспі імені Леніна Старобельського району Донецькій згідно трудової книжки колгоспників НОМЕР_3 від 01.02.1990 року.
За принципом екстериторіальності вказана заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області та прийнято рішення №045550022330 від 28.10.2024 року, яким позивачеві відмовлено в перерахунку пенсії - зміна страхового стажу набутого до 01.01.2004 року, з огляду на відсутність підстав для перерахунку, та зазначено:
Дата призначення пенсії 11.09.2023 року.
Вік заявника 57 років.
Не працює.
До страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди:
- періоду навчання з 01.09.1983 р. по 02.01.1990 р. згідно диплому НОМЕР_2 від 02.01.1990 року, оскільки даний період потребує уточнення, так як в страховий стаж зараховано період військової служби з 25.06.1985 року по 14.05.1987 року;
- робота в колгоспі за період з 01.02.1990 року по 30.04.1993 року, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_4 від 01.02.1990 року, оскільки запис про встановлений та вироблений мінімум в сільському господарстві не містить номеру та дати наказу.
Заробітна плата для обчислення пенсії розрахована за даними, які містяться в системі персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000 по 31.12.2015, де індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації - 2,41824.
Для обчислення пенсії враховувався показник середньої заробітної плати в Україні у розмірі 12236,71 грн.
ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №045550022330 від 28 жовтня 2024 року щодо відмови йому в зарахуванні до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1983 по 02.01.1990 та періоду роботи в колгоспі з 01.02.1990 року по 30.04.1993 року; щодо нездійснення перерахунку пенсії з урахуванням спірних періодів, у зв'язку з чим представник позивача звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до пункту "а" частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується, будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню або за умови сплати страхових внесків.
Отже, з урахуванням вимог статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при зарахуванні до трудового стажу періоду роботи в колгоспі враховується: чи перебувала особа членом колгоспу та чи виконувала встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві. У разі наявності документів (трудової книжки колгоспника, довідки господарства (підприємства) чи архівної установи, тощо), які підтверджуються членство в колгоспі, стаж роботи в цьому господарстві до 01.01.1966 року зараховується як повний рік незалежно від кількості нарахованих трудоднів за рік або відпрацьованих людино-днів на рік.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Суд зазначає, що у зв'язку з тим, що відповідальність за ведення трудової книжки покладається на підприємство, суд приходить до висновку, що неточності у заповненні трудової книжки не можуть бути підставою для виключення певних періодів роботи зі страхового стажу позивача, тому спірні періоди роботи позивача зараховуються до стажу роботи.
Щодо спірного періоду навчання позивача, суд виходить з наступного.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналогічне положення міститься також і в статті 48 Кодексу законів про працю України, згідно з якою трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (стаття 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року, передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
Суд зазначає, що норми пункту 3 Порядку передбачають обов'язковість витребування уточнюючих довідок для підтвердження трудового стажу лише у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 року затверджено Інструкцію "Про порядок ведення трудових книжок працівників".
Згідно пункту 1.1 Інструкції, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди (пункт 2.2 Інструкції).
Згідно пункту 2.3 Інструкції, записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Згідно пункту 2.4 Інструкції, всі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Аналогічні вимоги містила Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162.2.10. Окрім того, відповідно до вимог пункту 2.10 цієї Інструкції зазначено, що у розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за № таким-то недійсний".
Відповідності до пункту 2.4 Інструкції "Про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 року, у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Таким чином, здійснення записів у трудовій книжці власником або уповноваженим ним органом покладено на останніх, а не на працівника, а отже, відповідальність за неправильність вчиненого запису чи інших відомостей не може бути перекладена на працівника та позбавляти його права на врахування трудового стажу, який враховується для призначення пенсії.
Отже, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
При цьому суд зазначає, що у відповідності до розділів ІІІ, ІV Порядку №22-1, відповідач наділений повноваженнями самостійно отримати необхідні документи, що відповідає принципу належного урядування і націлено на забезпечення органами Пенсійного фонду України реалізації громадянами їх конституційного права на пенсійне забезпечення.
Згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини 1 статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право особи на призначення пенсії за віком має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера.
Суд зазначає, що витребування та перевірка первинних документів є також правом пенсійного органу.
Тобто перекладання обов'язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним.
Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.
Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Пунктом 2.16 Інструкції №58 встановлено, що для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів, та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів.
Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів.
Тобто внесення запису про навчання, здійснюється навчальним закладом та при наявності відкритої трудової книжки.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Позивачем на підтвердження періоду навчання у вищому навчальному закладі до заяви про перерахунок пенсії, додано копію диплому серії НОМЕР_2 від 02.01.1990 виданого на ім'я ОСОБА_1 .
Диплом серії НОМЕР_2 від 02.01.1990 року містить підписи посадових відповідних осіб, як то Голови Державної екзаменаційної комісії, ректора, секретаря та печатку навчального закладу.
Трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 на сторінці 2-3 містить запис (мовою оригіналу): “До поступления в колхоз им.Ленина окончил Донской ордена Трудового Красного Знамени с/х институт - Диплом НОМЕР_2 ».
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що представником відповідача-1 протиправно не зараховано період навчання з 01.09.1983 року по 02.01.1990 року згідно диплому серії НОМЕР_2 від 02.01.1990 року.
Щодо періоду роботи ОСОБА_1 з 01.02.1990 по 30.04.1993 в колгоспі.
Відповідно до пунктів «а» статті 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №788-ХІІ від 05.11.1991 року, право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема, особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів.
Статтею 62 Закону №1788-ХІІ встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
У відповідності до статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону №1788-ХІІ, пунктами 1, 2 Порядку № 637 основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є саме трудова книжка.
Так, трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 01.02.1990 містить записи про працевлаштування його в колгосп імені Леніна Старобешевського району Донецької області.
Згідно запису №1 від 01.02.1990 року - прийнятий в члени колгоспу імені Леніна Страбешевського району Донецької області, призначений бригадиром тракторної бригади №1, сторінка 6-7 (наказ №2 від 26.02.1990);
Згідно запису №2 від 30.04.1993 року - дозволено вихід з членів колгоспу відповідно до поданої заяви, звільнений із займаної посади наказом №4 від 29.04.1993 року.
Крім того, сторінка 18-19 трудової книжки серії НОМЕР_3 містить записи про встановлений мінімум в сільському господарстві та відпрацьований мінімум трудової участі. Записи містять печатки колгоспу.
А отже, період роботи ОСОБА_1 з 01.02.1990 по 30.04.1993 в колгоспі імені Леніна Страбешевського району Донецької області має бути зарахований до страхового стажу позивача.
Відповідно до статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що наявність заборгованості перед органами Пенсійного фонду зі сплати страхових внесків не може бути підставою для відмови в зарахуванні періоду роботи до страхового стажу, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків покладено на підприємство - страхувальника, в якому працює застрахована особа.
Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №045550022330 від 28 жовтня 2024 року про відмову ОСОБА_1 в здійсненні перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", і, як наслідок, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового стажу відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" період навчання 01.09.1983 року по 02.01.1990 року та період роботи з 01.02.1990 року по 30.04.1993 року.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Враховуючи, що позивачеві під час призначення пенсії по інвалідності не зараховано всіх періодів страхового стажу, в тому числі з урахуванням зарахованих періодів страхового стажу, на думку суду, виникає необхідність зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) з 21 жовтня 2024 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням зарахованих періодів страхового стажу з 01.09.1983 року по 02.01.1990 року, з 01.02.1990 року по 30.04.1993 року.
Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок доказування покладено на позивача - довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивачем за подання позову було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., що підтверджується платіжною інструкцією АТ "Ощадбанк" №237 від 23 грудня 2024 року.
Враховуючи задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №045550022330 від 28 жовтня 2024 року про відмову ОСОБА_1 в здійсненні перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового стажу відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" період навчання з 01.09.1983 року по 02.01.1990 року та період роботи з 01.02.1990 року по 30.04.1993 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) здійснити з 21 жовтня 2024 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням зарахованих періодів страхового стажу з 01.09.1983 року по 02.01.1990 року, з 01.02.1990 року по 30.04.1993 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник