12 лютого 2025 рокуСправа №160/31830/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
02 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить суд:
- визнати протиправними дії та скасувати п. 8 рішення Міністерства оборони України №30/д від 11.10.2024 року прийняте у формі Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, в частині не призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 - цивільній дружині загиблого ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок військових дій, що підтверджується довідкою про причину смерті №3694 від 13.05.2023 року та повернення її документів на доопрацювання;
- зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в сумі 15 000 000 грн., передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у зв'язку із загибеллю цивільного чоловіка, з яким вона проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу - військовослужбовця ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 08.04.2024 року ОСОБА_1 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги. До заяви позивачем було додано всі необхідні документи, а на підтвердження факту проживання однією сім'єю із військовослужбовцем як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу - рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 15.02.2024р. у справі №191/2821/23, яке набрало законної сили.
Однак, відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 30/д від 11.10.2024 р., одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 призначено не було, натомість документи повернуто на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджують, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні загиблого.
Вказане рішення Міністерства оборони України позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасування, у зв'язку з чим звернулась до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
17.12.2024 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову. Вказав, що предметом спору у даній справі є законність п. 8 протоколу Комісії Міністерства оборони України від 11.10.2024 № 30/д, яким позивачу повернуто на доопрацювання документів щодо призначення одноразової грошової допомоги.
Відповідно до наданого заявницею рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2024 по справі № 191/2821/23, яке набрало законної сили 17.03.2024, встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 з ОСОБА_3 як дружини та чоловіка без реєстрації шлюбу з лютого місяця 2016 року до моменту смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", встановлено, що одноразова грошова допомога виплачується сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
У редакції статті 16-1 згаданого Закону, чинній на дату смерті військовослужбовця, зазначено, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до наданих документів заявниця не відноситься до одного з подружжя.
Згаданим судовим рішенням встановлено факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу як члена сім'ї загиблого відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України), а не факт перебування на утриманні загиблого військовослужбовця відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Також зазначив, що порядок і умови, які визначають завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - ОГД), алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів, затверджено наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45 (надалі Порядок № 45).
Згідно з п. 4.5 Розділі IV Порядку № 45 розпорядник бюджетних коштів щодо отриманих документів на призначення ОГД може приймати наступні рішення: про призначення одноразової грошової допомоги; відмову в її призначенні; повернення документів на доопрацювання - у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю.
Таким чином, визначення судом конкретного рішення, яке має бути прийнято суб'єктом владних повноважень, не буде відповідати засадам і завданню адміністративного судочинства, яке полягає у здійснені судового контролю правомірності тих рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які ним прийняті, вчинені чи допущені.
19.12.2024 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказав, що рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2024 року у справі № 191/2821/23, яке набрало законної сили, встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з ОСОБА_3 як дружини та чоловіка без реєстрації шлюбу з лютого місяця 2016 року до моменту смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Отже, вищезазначеним рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт проживання, побуту, спільних прав та обов'язків позивачки і загиблого військовослужбовця, а отже, ОСОБА_1 є членом сім'ї загиблого та має право на отримання грошової допомоги після загибелі чоловіка.
Зазначив, що вказане рішення направлялось відповідачу разом із заявою про призначення позивачці одноразової допомоги, проте відповідач не врахував його під час прийняття оскаржуваного рішення.
Крім того зауважив, що позивачка мала статус безробітної, була на утриманні ОСОБА_3 , що підтверджується копією трудової книжки останньої та випискою з АТ КБ «Приватбанку», наявних в матеріалах справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 року клопотання Міністерства оборони України про залучення третьої особи задоволено та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
03.01.2025 року до суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено коло осіб, які відносяться до членів сім'ї загиблого для отримання одноразової грошової допомоги, а саме на день загибелі військовослужбовця ОСОБА_3 , це - батьки, один із подружжя, який не оженився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Дана категорія осіб, які відносяться до членів сім'ї загиблого для отримання одноразової грошової допомоги, вказані в редакції ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2489 від 29.07.2022 року, і застосовується, якщо військовослужбовець загинув в період з 24.02.2022 року по 28.03.2024 року, тобто до внесення змін у вказану статтю іншим законом.
Позивачка ОСОБА_1 не відноситься до кола осіб, вказаних ст. 16-1, а саме членів сім'ї загиблого для набуття права на отримання одноразової грошової допомоги, саме на день загибелі військовослужбовця ОСОБА_3 .
Зазначено, що відповідно до п.2 ст. 21 Сімейного кодексу України, проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя. Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану (п.1 ст.21 СК України).
Отже, за таких обставин не вбачається підстав до задоволення позову ОСОБА_1
13.01.2025 року до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що статтею 16-1 Закону № 2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону зі змінами 5040-УІ в редакції від 24.10.2020 року, що діяла на момент призову ОСОБА_3 на військову службу - 26.02.2022 року визначено, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).
Тобто ОСОБА_3 йдучи 26.02.2022 року на війну, беззаперечно розумів той факт, що він може загинути, а тому у своїй особистій справі зазначив як члена своєї сім'ї - цивільну дружину ОСОБА_1 , як особ, яку буде повідомлено вразі його загибелі і вона буде мати право на певні соціальні виплати як член родини, зокрема й ОДГ.
29.07.2022 року ст. 16-1 Закону № 2011-XII зазнала змін, якими до кола осіб , що мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги увійшли виключно батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці заги блого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення), тобто на момент смерті ОСОБА_3 - 10.05.2023 року законодавцем було істотно звужено коло осіб, які мають беззаперечне право на ОДГ.
Зазначено, що 09.12.2023 року ст. 16-1 Закону № 2011-XII зазнала справедливих в частині розширення кола членів сімей загиблих (померлих) осіб , які мають право на ОДГ і до цього кола віднесено жінку (чоловіка), з якою (яким) загибла (померла) особа про однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили і ця редакція Закону №2011-ХІІ вже почала діяти як на момент подачі 08.04.2024 року ОСОБА_1 заяви про отримання ОДГ, так і на час її розгляду МОУ 11.10.2024 року .
При цьому редакція Порядку № 957, що діяла на момент смерті ОСОБА_3 10.05.2023 року і подачі 08.04.2024 року ОСОБА_1 заяви про отримання ОДГ визначала коло членів сім'ї та батьків загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманців - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а на момент прийняття рішення 11.10.2024 року Міністерством оборони України - до членів сімей загиблих (померлих) осіб серед інших також було віднесено й жінку (чоловіка), з якою (яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.
На підставі вищевикладеного, позивач просить задовольнити позов в повному обсязі.
Станом на дату прийняття рішення у даній справі ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 не скористались правом щодо подання пояснень на позов.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , копія якого міститься в матеріалах справи.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 15.02.2024р. у справі №191/2821/23, яким уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Верховецька Валерія Едуардівна, про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на автомобіль було задоволено.
Встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з ОСОБА_3 як дружини та чоловіка без реєстрації шлюбу з лютого місяця 2016 року до моменту смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Визнано автомобіль марки Citroen модель Berlingo, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_3 , він номер - НОМЕР_4 , належний на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 померлому ОСОБА_3 , спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , право власності на автомобіль марки Citroen модель Berlingo, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_3 , він номер - НОМЕР_4 .
Рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 15.02.2024 року у справі №191/2821/23 набрало законної сили 17.03.2024 року.
08.04.2024 року ОСОБА_1 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю цивільного чоловіка ОСОБА_3 . До заяви було додано всі необхідні документи, а на підтвердження факту проживання однією сім'єю із військовослужбовцем як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу - рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 15.02.2024р. у справі №191/2821/23, яке набрало законної сили.
Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 30/д від 11.10.2024 р., одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 призначено не було, натомість документи повернуто на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджують, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні загиблого.
Вказане рішення Міністерства оборони України позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасування, у зв'язку з чим звернулась до суду з даною позовною заявою.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно із статтею 41 Закону №2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) (в редакції на дату загибелі військовослужбовця) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Статтею 1 Закону № 2011-XII передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Частиною першою статті 16 Закону № 2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Відповідно до частин першої, другої статті 16-1 Закону № 2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Частиною 3 статті 16-2 Закону №2011-XII передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України (статтю 16-2 доповнено пунктом 3 згідно із Законом №2489-IX від 29.07.2022 - застосовується з 24.02.2022).
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України протягом періоду з 24.02.2022 по даний час продовжувався строк дії воєнного стану в Україні.
Згідно з частинами шостою, восьмою, дев'ятою статті 16-3 Закону № 2011-XIІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст) визначається Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок №975).
За приписами пункту 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста.
Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.
Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Як передбачено пунктом 10 Порядку № 975 члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім'ї, з даними про прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні); постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому-шістнадцятому згаданого пункту, та копію відповідного рішення суду.
Процедури та механізми призначення, обчислення, нарахування та виплати в системі Міністерства оборони України платежів соціального характеру деталізовані нормами Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (затверджено наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014р. №530, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.10.2014р. за №1294/26071; далі за текстом - Положення №530).
Відповідно до п.4.6 Положення №530 документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) військовослужбовця Збройних Сил України оформлюються та подаються в Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України обласними ТЦКСП.
Відтак, суб'єктом права, який наділений повноваженнями на вчинення управлінського волевиявлення з приводу призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) військовослужбовця Збройних Сил України є Міністерство оборони України в особі Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України.
Водночас із цим, за змістом п.4.6 Положення №530 обласні ТЦКСП для призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) наділені повноваженнями на складання висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги членам сім'ї, батькам або утриманцям особи, зазначеної в пунктах 1-3 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" за формою додатку №9 (далі за текстом - Висновок).
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 за №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" 28.02.2022 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 168, згідно з пунктом 2 якої сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 згаданої Постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях таких країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Відповідно до абзацу 2 пункту 2 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої згаданою постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 згаданої постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
За приписами абзацу 3 пункту 2 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 у разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої згаданою постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Згідно абзацу 4 пункту 2 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому згаданого пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Пунктом п.21 постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 повноваження на визначення порядку і умови виплати одноразової грошової допомоги були передані у відання у тому числі і Міністерства оборони України.
На подальший розвиток п.21 постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 Міністерством оборони України було видано наказ від 25.01.2023р. №45 про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця Збройних Сил України (затверджено наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023р. №45; далі за текстом - Порядок №45).
Відповідно до п.1.7 Порядку №45 ОГД призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. Заява (додаток 1) подається до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦКСП) незалежно від місця реєстрації заявника.
Відповідно до п.п."1" п.2.1 Порядку №45 орган військового управління, військова частина, установа, військовий навчальний заклад (далі за текстом - військова частина) після видання наказу про виключення військовослужбовця зі списків особового складу у зв'язку з загибеллю (смертю внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, що настала не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва)), надсилає до відповідного районного (міського) ТЦКСП: витяг з цього наказу; витяг з послужного списку особової справи (обліково-послужної картки) про склад сім'ї загиблого (померлого внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва)); грошовий атестат з інформацією про розмір виплаченої на дату загибелі (смерті) військовослужбовця додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», або витяг з наказу про виплату такої винагороди на дату загибелі (поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану) військовослужбовця.
Пунктом 3.1 Порядку №45 визначено, що районний (міський) ТЦКСП є органом, уповноваженим приймати документи (додаток 2) від осіб, які можуть звернутися за ОГД, оформлювати документи для її призначення та виплати. Доповідь про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД (додаток 3), подається за підпорядкованістю у обласний ЦКСП;
Пунктом 3.2 Порядку №45 передбачено, що обласний ЦКСП є органом, уповноваженим подавати висновок щодо можливості призначення ОГД (додаток 4). У разі отримання інформації, яка не відповідає раніше наданому висновку, не пізніше 3 робочих днів подається новий висновок з урахуванням встановлених обставин.
Відповідно до п.4.2 Порядку №45 районний (міський) ТЦКСП приймає від заявника (незалежно від місця його реєстрації) документи, завіряє копії цих документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів (додаток 5) надсилає їх обласному ЦКСП за підпорядкуванням. У разі відсутності документів, які підтверджують загибель військовослужбовця (смерть померлого внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, що настала не пізніше, ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва)), та виплату йому винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», районний (міський) ТЦКСП здійснює розшук відсутніх документів шляхом направлення запитів до військової частини (лікувального закладу), обласного ТЦКСП підрозділу персоналу ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Відповідно до п.4.3 Порядку №45 обласний ТЦКСП перевіряє отримані документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання ОГД а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи (додаток 2). На підставі витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі - ДРАЦСГ) перевіряє документи, що підтверджують родинні зв'язки загиблого (померлого) з заявниками, в тому числі щодо зміни прізвища, імені, по батькові, встановлення батьківства, усиновлення, наявності запису відомостей про батька за вказівкою матері (стаття 135 Сімейного кодексу України). Результати опрацювання документів обласним ЦКСП зазначаються у висновку (додаток 4) та доповіді (додаток 3), які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки).
Здійснивши системний аналіз, як зазначених вище норм чинного законодавства, так і доводів сторін, суд зазначає наступне.
Підставою для повернення документів на доопрацювання стало те, що ОСОБА_1 , відповідно до поданих документів, не відноситься до категорії осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки не є дружиною загиблого.
Суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.
Таким чином, процесуальним законом чітко визначено обставини, які мають для адміністративного суду преюдиційне значення.
Рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 15.02.2024р. у справі №191/2821/23, яке набрало законної сили 17.03.2024 року, є обов'язковим для врахування при вирішенні питання про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», яким, зокрема, встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з ОСОБА_3 як дружини та чоловіка без реєстрації шлюбу з лютого місяця 2016 року до моменту смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_6 .
З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що ОСОБА_1 , відповідно до норм статті 16-1 Закону № 2011-XII має право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, як члени сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення Міністерства оборони України, яке прийняте у формі протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №30/д від 11.10.2024 року в частині не призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та повернення її документів на доопрацювання.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Міністерства оборони України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в сумі 15 000 000 грн., передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у зв'язку із загибеллю цивільного чоловіка, з яким вона проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу - військовослужбовця ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання, суд зазначає наступне.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Тобто, дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.
Суд не наділений відповідними повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у зв'язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця.
Зважаючи на вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Міністерства оборони України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в сумі 15 000 000 грн., передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у зв'язку із загибеллю цивільного чоловіка, з яким вона проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу - військовослужбовця ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання.
Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням вищевикладеного та з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог шляхом зобов'язання Міністерства оборони України повторно розглянути документи ОСОБА_1 про призначення та виплату їй одноразової грошової допомоги в сумі 15 000 000 грн., передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у зв'язку із загибеллю цивільного чоловіка, з яким вона проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу - військовослужбовця ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання, з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні суду.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
При цьому, суд зазначає, що у Висновку №11 від 18.12.2008 року Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про якість судових рішень викладено наступні висновки:
«Усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою й простою мовою - це необхідна передумова розуміння рішення сторонами та громадськістю. Для цього потрібно логічно структурувати рішення й викласти його у зрозумілому стилі, доступному для всіх».
«Кожен суддя може обрати власний стиль та побудову документа або використовувати типові зразки, якщо такі існують».
Водночас, відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду від 16.12.2021 р. у справі №11-164сап21, в тексті якої зазначено, що не повинно викликати сумнівів чи заперечень відносно того, що всі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в наступній редакції:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, яке прийняте у формі протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №30/д від 11.10.2024 року в частині не призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та повернення її документів на доопрацювання;
- зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути документи ОСОБА_1 про призначення та виплату їй одноразової грошової допомоги в сумі 15 000 000 грн., передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у зв'язку із загибеллю цивільного чоловіка, з яким вона проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу - військовослужбовця ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання, з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи викладене та задоволення адміністративного позову в основній частині вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1211,20 грн., підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, яке прийняте у формі протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №30/д від 11.10.2024 року в частині не призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та повернення її документів на доопрацювання.
Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути документи ОСОБА_1 про призначення та виплату їй одноразової грошової допомоги в сумі 15 000 000 грн., передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у зв'язку із загибеллю цивільного чоловіка, з яким вона проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу - військовослужбовця ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання, з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні суду.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник