14 лютого 2025 рокуСправа №160/32145/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
04 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить суд:
- визнати протиправними та скасувати Рішення про відмову у призначенні пенсії від 21.11.2024 р. №047150029444, винесене Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області;
- зобов'язати відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи позивача в АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» з 08.07.2010 р. по 18.07.2023 р., тривалістю 11 років 8 місяців, відповідно до відомостей трудової книжки та Довідки АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» №492 від 13.11.2024 р. про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудового книжки або відповідних записів ній;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.11.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 14.11.2024 року.
В обґрунтування заявлених вимог вказує, що 14.11.2024 року року вона звернулась до Відділу обслуговування громадян № 19 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою та відповідними документами на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки досягла віку 50 років та на момент звернення за призначенням пенсії мала загальний страховий стаж 30 років 5 місяців 27 днів, у тому числі стаж роботи на роботах із шкідливими і особливо важкими умовами праці - за Списком № 2, виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, - 11 років 8 місяців. Рішенням про відмову у призначенні пенсії від 21.11.2024 р. № 047150029444, винесеним Головним управління Пенсійного фонду України в Сумській області, позивачу було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах. Обґрунтовуючи свою відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, відповідач у своєму рішенні, зокрема, послався на те, що до пільгового стажу роботи позивача не зараховані періоди згідно довідки № 492 від 13.11.2024, оскільки посада зазначена у витязі з наказів про атестацію робочих місць за умовами праці, якими підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 робітників АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" "ізолювальник" не відповідає посаді зазначеній у довідці та посаді "ізолювальник, зайнятий на роботах із сирою мікастрічкою, скломікастрічкою, скловолокном, синтетичною стрічкою та епоксидними смолами", а також вказує, що позивач не досягла необхідного пенсійного віку - 55 років. Вважаючи рішення суб'єкта владних повноважень №047150029444 від 21.11.2024 р. протиправним та таким, що порушує її право на пенсійне забезпечення, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
23.12.2024 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо заявленого позову та зазначає, що згідно з пунктом 5 статті 114 Закону у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Вік заявниці - 50 років 1 місяць 12 днів. Страховий стаж особи - 30 років 5 місяців 27 днів, стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць - 0 років 0 місяців 0 днів.
За доданими документами до страхового стажу зараховані всі періоди.
До пільгового стажу роботи не зараховані періоди згідно довідки №492 від 13.11.2024, оскільки посада зазначена у витязі з наказів про атестацію робочих місць за умовами праці, якими підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 робітників АТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат» “ізолювальник» не відповідає посаді зазначеній у довідці та посаді “ізолювальник, зайнятий на роботах із сирою мікастрічкою, скломікастрічкою, скловолокном, синтетичною стрічкою та епоксидними смолами».
Враховуючи викладене вище, підстав для призначення пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 розділу XIV “Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не має, у зв'язку з недосягненням пенсійного віку та відсутнім пільговим стажем.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
року народження, є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .
Як вбачається з трудової книжки позивача та довідки про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудового книжки або відповідних записів у ній АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» № 492 від 14.11.2024р. позивач працювала повний робочий день:
- з 08.07.2010 р. по 18.07.2023 р. в АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» - за професією ізолювальник у виробництві та ремонту електричних машин і апаратури, робота за якою, згідно результатів атестації робочих місць за умовами праці відносилась до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Згідно відомостей трудової книжки позивача, вказаної довідки АТ «Південний гірничо- збагачувальний комбінат» № 492 від 13.11.2024 р., ОСОБА_1 працювала на роботах та за професією, які відносяться до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 36 (Список № 2, розділ XV, позиція 15а) та Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. № 461 (Список № 2, розділ XV) - 11 років 8 місяців, що надає їй право на пенсію за віком на пільгових умовах.
14.11.2024 року року ОСОБА_1 звернулась до Відділу обслуговування громадян № 19 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою та відповідними документами на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки досягла віку 50 років та на момент звернення за призначенням пенсії мала загальний страховий стаж 30 років 5 місяців 27 днів, у тому числі стаж роботи на роботах із шкідливими і особливо важкими умовами праці - за Списком № 2, виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, - 11 років 8 місяців.
Рішенням про відмову у призначенні пенсії від 21.11.2024 р. № 04715002944, винесеним Головним управління Пенсійного фонду України в Сумській області, позивачу було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах.
В рішенні відповідач, зокрема, зазначає про те, що до пільгового стажу роботи позивача не зараховані періоди згідно довідки № 492 від 13.11.2024, оскільки посада, зазначена у витязі з наказів про атестацію робочих місць за умовами праці, якими підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 робітників АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", "ізолювальник", не відповідає посаді, зазначеній у довідці та посаді "ізолювальник, зайнятий на роботах із сирою мікастрічкою, скломікастрічкою, скловолокном, синтетичною стрічкою та епоксидними смолами", також те, що позивач не досягла необхідного пенсійного віку - 55 років.
Вважаючи рішення суб'єкта владних повноважень №047150029444 від 21.11.2024 р. протиправним та таким, що порушує її право на пенсійне забезпечення, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Положенням статті 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (надалі - Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 2 Закону № 1788-XII визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
Процедура подання документів для оформлення пенсій визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1 (надалі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 1.1 Порядку 22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Згідно з пунктом 2.1 Порядку 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого, такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок №637). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку 22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Згідно до ст. 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника встановлює “Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років», затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України № 18-1 від 10.11.2006, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за № 1231/13105 (надалі Порядок № 18-1).
Згідно з п. 3 Порядку № 18-1, підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
В пунктах 1 та 2 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.3 Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у разі її відсутності, або відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Закон України “Про пенсійне забезпечення» та Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, дає підстави для висновку про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту “б» частини 1 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Відповідно до п. 16 розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - положення Закону України “Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Проте, статтю 13 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020, відповідно дана норма втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно п.3 резолютивної частини Рішення КСУ № 1-р/2020 від 23.01.2020 року, застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти “б»-“г» статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № І788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIIІ для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
“працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам»
Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 21.11.2024 р. №047150029444 загальний страховий стаж роботи позивача становить 30 років 5 місяців 27 днів, з них за Списком №2 - 0 років 0 місяців 0 днів, вік заявниці - 50 років 1 місяць 12 днів.
Судом встановлено, що на момент подання заяви від 14.11.2024 року про призначення пенсії, позивачу виповнилось 50 років, отже позивач досягла пенсійного віку та має право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. “б» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року.
Відтак, висновки Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, викладені у рішенні № 047150029444 від 21.11.2024р., які стали підставою для відмови у призначенні пенсії позивачу, суд визнає необґрунтованими.
Стосовно незарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу періоду роботи з 08.07.2010 р. по 18.07.2023 р, згідно пільгової довідки № 492 від 14.11.2024р, виданої АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», суд зазначає наступне.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженогонаказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 01.12.2005 за №1451/11731, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Таким чином, з викладених законодавчих норм вбачається, що правовою підставою для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є набуття нею відповідного стажу при виконанні робіт, передбачених Списком №1 та/або Списком № 2.
Професія «ізолювальник, зайнятий на роботах із сирою мікастрічкою, скломікастрічкою, скловолокном, синтетичною стрічкою та епоксидними смолами, управління з ремонту технологічного устаткування» віднесена до Списку №2 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці та у гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та пільгових розмірах, затвердженого поставною Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 (Список № 2, розділ XV, позиція 15а) та, в подальшому, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461.
Згідно з довідкою від 13.11.2024 №492 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка видана АТ «Південий гірничо-збагачувальний комбінат», ОСОБА_1 працювала повний робочий день у АТ «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» у виробництві:
- Виробництво та ремонт електричних машин і апаратури, що передбачено Списком №2 розділ. XV позиція 15а, Затверджених Постановою КМУ №36 від 16.01.2003 року з 08.07.2010 року по 02.08.2016 року - ізолювальником, зайнята на роботах із сирою мікастрічкою, скломікастрічкою, скловолокном, синтетичною стрічкою та епоксидними смолами, управління з ремонту технологічного устаткування;
Виробництво та ремонт електричних машин і апаратури, що передбачено Списком № 2 розділ. XV, Затверджених Постановою КМУ №461 від 24.06.2016 року з 03.08.2016 року по 18.07.2023 - ізолювальником, зайнята на роботах із сирою мікастрічкою, скломікастрічкою, скловолокном, синтетичною стрічкою та епоксидними смолами, управління з ремонту технологічного устаткування.
В довідці вказано, що із вище зазначеного періоду роботи за даними обліку робочого часу пільговий стаж за Списком № 2 становить: за 2010 рік - 5 місяців 24 дні, за 2011 рік - 1 рік, за 2012 рік - 1 рік, за 2013 рік - 11 місяців 21 день, за 2014 рік - 11 місяців 29 днів, за 2015 рік - 11 місяців 26 днів, за 2016 рік - 11 місяців 28 днів, за 2017 рік - 1 рік, за 2018рік - 1 рік, за 2019 рік - 11 місяців 28 днів, за 2020 рік - 11 місяців 26 днів, за 2021 рік - 11 місяців 28 днів, за 2022 рік - 2 місяці 29 днів, за 2023 рік -1 день. Всього -11 років 8 місяців.
Підстава: Особова картка форми П-2, технологічний процес, особовий рахунок № НОМЕР_2 .
Довідка містить інформацію про проведення атестації (наказ про результати атестації робочих місць №1062 від 30.11.2009 року; наказ про результати атестації робочих місць №948 від 28.11.2014 року, наказ про результати атестації робочих місць №385 від 27.08.2019 року)
Крім того, довідка містить інформацію про перейменування/реорганізацію підприємства, підписана посадовими особами та скріплена печаткою.
За змістом приписів п.1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року №442(далі Порядок №442), атестація робочих місць за умовами праці (надалі атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Згідно з п.2 Порядку №442 основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Пунктом 4 Порядку №442 визначено, що атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці.
Відповідно до п.10 Порядку №442 результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
При цьому, п.11 Порядку №442 (в редакції, що діяла в спірний період) передбачено, що контроль за якістю проведення атестації, правильністю застосування списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації, покладається на органи Державної експертизи умов праці.
Пунктом 4.2 Порядку №442 визначено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Уразі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Крім того, з аналізу зазначених вище правових норм слідує, що обов'язок проведення атестації робочих місць законодавством покладено, у першу чергу, на керівників підприємств (роботодавців). Порушення цього обов'язку у формі не проведення або неякісного проведення призводить до позбавлення громадян їхнього конституційного права на соціальний захист, і зокрема, на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах, що є недопустимим у правовій державі.
Також, суд зазначає, що особа, яка працює на посаді, віднесеної до Списку № 2, та по якій має бути проведена атестації робочого місця, відповідно до Порядку проведення атестації, не наділена будь-якими правами (повноваженнями, обов'язками) за наявності яких вона б мала можливість впливати на своєчасність проведення атестації робочих місць.
За таких обставин, суд вважає, що як факт проведення, так і своєчасність проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівників і не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Атестація має проводитися у передбачені п.4 Порядку №442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених п.4 Порядку №442 строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 16.09.2014р. у справі №21-307а14, а також Верховним Судом у постанові від 23.01.2018р. у справі №732/2003/14.
Відповідно до п. 4.2 Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад, показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Мінсоцполітики України від 18.11.2005 року №383, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
Пунктом 4.3 Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад, показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Мінсоцполітики України від 18.11.2005 року №383, передбачено, що у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Отже, періоди роботи ОСОБА_1 з 08.07.2010 по 18.07.2023, підлягають зарахуванню до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2.
Оскільки відповідачами під час судового розгляду справи не доведено зарахування до пільгового стажу роботи позивача вищевказаних періодів, а тому порушені позивачем права підлягають відновленню судом.
Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до статті 58 Закону № 1058-IV Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення та розрахунку пенсії.
Виходячи з наведених норм закону, слід зазначити, що суд не є тим органом, якому надані повноваження в сфері призначення пенсій. Суд не може підміняти компетентний орган, не може перебирати на себе функції призначення пенсії та самостійно призначити пенсію позивачу, оскільки такі повноваження не входять до компетенції суду.
Згідно з частинами 3 та 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відтак, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, задовольнити частково позовні вимоги позивача, шляхом:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову у призначенні пенсії від 21.11.2024 р. №047150029444;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи в АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» з 08.07.2010 р. по 18.07.2023 р., тривалістю 11 років 8 місяців, відповідно до відомостей трудової книжки та довідки АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» №492 від 13.11.2024 р. про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудового книжки або відповідних записів ній;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.11.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 14.11.2024 року, з урахуванням висновків суду у даній справі.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Враховуючи викладене та задоволення адміністративного позову в основній частині вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2422,40 грн., підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.
Керуючись статями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії від 21.11.2024 р. №047150029444.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи в АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» з 08.07.2010 р. по 18.07.2023 р., тривалістю 11 років 8 місяців, відповідно до відомостей трудової книжки та довідки АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» №492 від 13.11.2024 р. про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудового книжки або відповідних записів ній.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.11.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 14.11.2024 року, з урахуванням висновків суду у даній справі.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ 21108013) сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник