10 березня 2025 року ЛуцькСправа № 140/13808/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
судді Костюкевича С.Ф., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Ковельська виховна колонія» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду із позовом до Державної установи «Ковельська виховна колонія» (далі - ДУ «Ковельська виховна колонія», відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови у оформленні та направленні органу Пенсійного фонду України документів необхідних для призначення позивачу пенсії за вислугу років згідно пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; зобов'язати оформити та направити до ГУ ПФУ у Волинській області подання та інші документи, необхідні для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виходячи з вислуги 25 років 05 місяців 01 день.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі наказу начальника ДУ «Ковельська виховна колонія» №18/ОС-21 від 27.05.2021 позивач був звільнений зі служби за пунктом 4 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», на момент звільнення вислуга років складала 19 років 05 місяців 11 днів в календарному обчисленні, пільгова вислуга років - 25 років 05 місяців 01 день.
На звернення представника позивача, ДУ «Ковельська виховна колонія» у листі від 14.11.2024 повідомила, що підстав для підготовки документів з метою призначення пенсії немає, оскільки вислуга позивача у календарному обчисленні становить менше 25 років та він не досяг 45 років.
ОСОБА_1 , вважаючи, що така відмова є неправомірною та порушує його законні права та інтереси, за захистом своїх прав звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово .
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні з тих підстав, що відповідно до Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI, який набрав чинності з 01.10.2011, внесено зміни до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», зокрема п. “а» ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» викладено у новій редакції: пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах “б»-“д» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. Наведена вище редакція Закону була чинною на момент звільнення ОСОБА_1 з органів Державної кримінально-виконавчої служби України. Станом на час розгляду даної справи вказані вище положення Закону України №2262-ХІІ неконституційними не визнавались.
Звертає увагу суду на те, що вимога пункту “а» частини першої статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» про необхідність мати особам, зазначеним у пунктах “б», “д», “ж» статті 1 - 2 Закону вислугу 25 календарних роки і більше на момент звільнення, є імперативною та не передбачає винятків.
Інших заяв по суті справи чи клопотань на адресу суду від учасників справи не надходило.
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
27.05.2021 наказом ДУ «Ковельська виховна колонія» №18/ОС-21 майора внутрішньої служби ОСОБА_1 було звільнено зі служби з 02.06.2021 за пунктом 4 частини 1 статті 77 закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із скороченням штатів).
Вислуга на день звільнення складає: загальний трудовий стаж складає - 28 років 11 місяців 16 днів, календарна вислуга років - 19 років 05 місяців 11 днів, пільгова вислуга років - 25 років 05 місяців 01 день.
На звернення позивача від 06.11.2024 до ДУ «Ковельська виховна колонія» стосовно підготовки і надіслання до ГУ ПФУ у Волинській області документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років в пільговому обчисленні, відповідач листом від 14.11.2024 №ВК/198 повідомив позивача, що оскільки на день звільнення зі служби ОСОБА_1 вислуга років у календарному обчисленні не досягла 25 років та він не досяг 45 років, тому відсутні правові підстави для оформлення та подання документів для призначення пенсії відповідно до п. «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до пункту «б» статті 1-2 вказаного Закону право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Згідно з пунктом «б» статті 12 зазначеного Закону пенсія за вислугу років призначається: особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «з» статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Частиною другою статті 17 названого Закону передбачено, що до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, особам, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Згідно з частиною четвертою статті 17 вказаного Закону при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Відповідно до статті 17-1 цього Закону порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Кабінетом Міністрів України постановою № 393 від 17.07.1992 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 393), крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб.
Згідно з пунктом 1 цього Порядку для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховується, зокрема, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній кримінально-виконавчій службі, податковій міліції на посадах начальницького і рядового складу, в Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки на посадах начальницького складу з дня призначення на відповідну посаду.
За приписами підпункту «г» пункту 3 вказаного Порядку до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за сорок днів - час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». При звільненні зі служби особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів; особам, які проходять службу у воєнізованих формуваннях і установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, - один місяць служби за півтора місяця, а в установах виконання покарань, призначених для тримання і лікування інфекційних та психічно хворих засуджених, - один місяць служби за два місяці за переліком посад і в порядку, що затверджуються Міністерством юстиції України.
Як встановлено судом, позивач проходив службу у Державній кримінально-виконавчій службі України.
Згідно з наказом ДУ «Ковельська виховна колонія» №18/ОС-21 від 27.05.2021 про звільнення ОСОБА_1 зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України вислуга років в календарному обчисленні становить 19 років 05 місяців 11 днів, в пільговому обчисленні - 25 років 05 місяців 01 день, які на думку відповідача не відповідають умовам призначення пенсії за вислугу років, встановленої пунктом «а» ст. 12 Закону № 2262.
Однак, суд звертає увагу, що Верховний Суд у постановах від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17, від 10 липня 2019 року у справі № 1840/3347/18, від 22 серпня 2019 року у справі № 295/7220/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі №360/1432/19 та від 27 березня 2020 року у справі № 569/727/17, від 23 червня 2020 року у справі № 750/10827/16-а, від 20 січня 2021 року у справі №620/509/19 викладав правовий висновок про те, що задля отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.
Проте, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03 березня 2021 року у справі №805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону № 2262-XIIу частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Аналогічна правова позиція також була підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18, в якій зазначено, що в цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393.
Як встановлено судом, на час звільнення позивача зі служби, діяла редакція Порядку № 393, яка передбачала пільгове зарахування вислуги років.
На переконання суду, відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугу років на підставі пункту а статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, оскільки пославшись в рішенні про відмову в призначенні пенсії позивачу на те, що звільнений зі служби ОСОБА_1 повинен мати на момент звільнення 25 календарних років і більше, не врахував вимоги п. 1. ч. 1. ст. 12 Закону України №2262- ХІІ які передбачають можливість зарахування необхідної календарної вислуги років на пільгових умовах відповідно до Порядку №393 затвердженого Постановою КМУ від 17.07.1992 з наступними змінами і доповненнями, оскільки на момент звільнення позивача зі служби діяла її редакція, яка зобов'язувала зараховувати певні періоди служби до вислуги років саме для призначення пенсії, а лише в редакції про внесення змін до цієї постанови КМУ № 119 (набрала чинності з 19.02.2022) стала передбачати що, на пільгових умовах зараховується певні періоди служби до вислуги років саме для визначення розміру пенсії, а не для її призначення.
Такої ж позиції дотримався і Восьмий апеляційний адміністративний суд в постанові від 13.06.2023 в справі №140/8352/22 про зобов'язання оформити і та направити документи для призначення пенсії за вислугу років, де даним судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що вислуга років з урахуванням вислуги років на пільгових умовах, становить більше 25 років, що є достатнім для призначення пенсії за вислугу років.
Отже, позивач набув право на отримання пенсії за вислугою років відповідно до пункту «а» ч. 1ст. 12 Закону № 2262-ХІІ, оскільки вислуга років у пільговому обчисленні стажу його роботи на день звільнення становить 25 років 05 місяців 01 день.
Крім того, стаття 22 Конституції України передбачає, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У рішенні Конституційного Суду України від 22 травня 2018 року № 5-р/2018 зазначено, що положення частини першої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності.
Так, позивач набув право на отримання пенсії з 02.06.2021 (з наступного дня після звільнення зі служби), тобто в період дії попередньої редакції Порядку №393, а відтак не може бути позбавлений права на зарахування календарної вислуги на пільгових умовах.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що ДУ «Ковельська виховна колонія» протиправно відмовила позивачу в оформленні документів та підготуванні подання про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб» відповідно до вислуги, яка становить 25 років 05 місяців 01 день.
Аналогічна позиція викладена у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2024 у справі № 440/2256/24.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 968,96 грн, сплачений квитанцією від 27.11.2024.
Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Державної установи «Ковельська виховна колонія» щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та направленні до органу Пенсійного фонду документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зобов'язати Державну установу «Ковельська виховна колонія» оформити документи та підготувати подання про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», направити такі документи та подання до відповідного органу Пенсійного фонду для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Стягнути з Державної установи «Ковельська виховна колонія» за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968 гривень 96 копійок (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Державна установа «Ковельська виховна колонія» (45000; Волинська область, м. Ковель, вул. Шевченка, 20; код ЄДРПОУ 08562677).
Суддя С.Ф. Костюкевич