Справа № 686/26504/23
Провадження № 2/686/362/25
31.01.2025
Хмельницький міськрайонний суд
в складі: головуючої - судді Салоїд Н.М.,
з участю секретаря судового засідання - Лоб І.А.,
представника позивача - Суходольської Д.І.,
представника відповідачів - Каденко О.О.,
представників третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Управління культури і туризму Хмельницької міської ради, третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - Хмельницької міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів - товариства з обмеженою відповідальністю «Октант-Центр» про зобов'язання усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення нежитлового приміщення, -
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
У жовтні 2023 року Управління культури і туризму Хмельницької міської ради звернулось з позовом до відповідачів, який обґрунтовує тим, що у постійному користуванні Управління культури і туризму Хмельницької міської ради знаходиться земельна ділянка площею 0,23 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №000551, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею ХМ №0724.
Зазначений акт був виданий Міському відділу культури, який згідно рішення Хмельницької міської ради від 18.06.2004 року №29 був реорганізований в Управління культури міської ради. В подальшому на підставі рішення Хмельницької міської ради від 30.08.2006 року №15 змінилась назва з Управління культури на управління культури і туризму Хмельницької міської ради.
На вказаній земельній ділянці розміщене приміщення міського будинку культури загальною площею 1586,4 кв.м., яке перебуває в комунальній власності Хмельницької міської територіальної громади.
У зв'язку з необхідністю встановлення чітких координат земельної ділянки для внесення відомостей до Державного земельного кадастру було виявлено, що на земельній ділянці знаходиться самовільно збудована двоповерхова будівля, яка розміщена впритул до Будинку культури.
З отриманої інформації стало відомо про наявність декларації про готовність до експлуатації об'єкта по АДРЕСА_1 , де замовником зазначено ЖБК «Проскурів-Центр».
В рішенні Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/275/23 від 13.06.2023 року вказано, що у справі міститься акт приймання-передачі об'єкту незавершеного будівництва двоповерхового нежитлового будинку по АДРЕСА_1 від 21.12.2012 року, згідно якого ТОВ «Октант-Центр», що є забудовником, передало, а ЖБК «Проскурів-Центр» прийняв на баланс та у власність незавершене будівництво двоповерхового будинку загальною площею 143,61 кв.м. У зв'язку з необхідністю здати будинок в експлуатацію сторони дійшли згоди передати об'єкт на баланс кооперативу «Проскурів-Центр».
На земельній ділянці, що належить позивачу, без його на те згоди самовільно побудовано об'єкт, наявність якого створює перешкоди в користуванні земельною ділянкою позивачу та унеможливлює проведення реставраційних робіт Будинку культури, який є об'єктом історичної спадщини м. Хмельницького, а не проведення таких робіт призведе до руйнації об'єкту історичної спадщини. З врахуванням зміненого предмету позову просить зобов'язати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 площею 0,23 га, яка перебуває в постійному користуванні Управління культури і туризму Хмельницької міської ради на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-ХМ № 000551, шляхом знесення самовільно побудованої двоповерхової будівлі.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, покликається на те, що державна реєстрація права власності за відповідачами на самочинне будівництво в силу положень закону та приписів частини 1 статті 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного. З метою застосування частини 4 статті 376 ЦК України з цих підстав належними відповідачами у справі мають бути чинні власники спірного майна.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 13.06.2023 року у справі № 924/275/23, залишеним без змін постановою Північно-Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2023 року, встановлено, що відповідно до технічного паспорту на офіси та магазини по АДРЕСА_1 (виготовлений станом на 07.11.2016 року) на замовлення ЖБК «Проскурів-Центр», загальна площа двоповерхової будівлі складає 143,6 кв.м. та включає, в тому числі, розташовані на першому поверсі торгові приміщення площею 22,8 кв.м., 12,6 кв.м. та 11,1 кв.м., що разом складає 23,7 кв.м., а також офісні приміщення на другому поверсі площею 22,9 кв.м., 24,1 кв.м., 12,4 кв.м. і балкон площею 5,8 кв.м., що разом складає 42,3 кв.м.
Означений технічний паспорт був виготовлений на спірну будівлю, зважаючи на відповідність загальної площі зазначеній у ньому відомостям щодо площі, які містяться у декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої Управлінням ДАБІ у Хмельницькій області 31.10.2016 року № ХМ № 148163050425. Просять задовольнити позов.
Представник відповідачів - Гаман М.В., Гука В.А., Аніськова С.М. підтримала поданий в інтересах ЖБК «Проскурів-Центр» відзив, проти позову заперечила. Як вбачається з довідки позивача № 01-17-44 від 02.03.2023 року, майном є земельна ділянка, площею 0.23 га, і будівля Хмельницького міського будинку культури площею 1586,4 кв.м. Саме під таку будівлю рішенням виконкому Хмельницької міської ради народних депутатів від 12.02.1998 року № 2146 і було передано земельну ділянку, право на яку захищає позивач.
Будучи обізнаним про суміжну забудову (спірний будинок знаходиться на відстані декількох метрів від будівель позивача), начальник Управління культури і туризму Хмельницької міської ради неодноразово звертався до Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів (уповноваженого на той час органу) з проханням встановити фактичні межі землекористування відповідно до Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ХМ №000551.
Так, листом від 13.07.2009 року № 01-15-409 було ініційовано спільне із ЗАТ «Октант» встановлення меж земельної ділянки позивача з урахуванням забудови, що здійснена по АДРЕСА_1 .
В подальшому, а саме 21.07.2009 року Управління культури і туризму листом № 01-15-423 фактично замовило у Комунального підприємства проектно-розвідувальних робіт по землевпорядкуванню відновлення меж спірної земельної ділянки в натурі, зазначивши, що всі витрати, пов'язані з проведенням необхідних землевпорядних робіт будуть оплачені ЗАТ «Октант».
На підставі вказаних листів були розроблені землевпорядні матеріали на припинення права постійного користування частиною земельної ділянки по АДРЕСА_2 . Лінія розмежування (встановлена фактична межа між землями позивача та забудовою ЗАТ «Октант») проходила між будівлею Будинку культури та двоповерховим будинком комплексу по АДРЕСА_1 , який і був крайнім суміжним об'єктом не в межах ділянки Управління культури і туризму.
В будь-якому випадку, після прийняття в 2016 році спірного будинку в експлуатацію та оформлення права власності на нього (його частин) право позивача на користування земельною ділянкою в цій частині припинилось в силу вимог чинного на той час законодавства.
Після завершення робіт по підготовці об'єкта до експлуатації 30.11.2016 року листом № 30/12-1 ЖБК «Проскурів-Центр» звернувся до власника земельної ділянки - Хмельницької міської ради з проханням укладення договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького.
Управління капітального будівництва виконавчого комітету Хмельницької міської ради, уповноважене на розгляд такого звернення, листом № 01-16-986 від 08.12.2016 року висловило вимогу щодо надання пакету документів для укладення такого договору та підкреслило необхідність його підписання сторонами.
На виконання означеного ЖБК «Проскурів-Центр» подав до Хмельницької міської ради всі наявні у нього документи, вони пройшли відповідну перевірку і були оцінені власником спірної земельної ділянки, як такі, що відповідають вимогам чинного земельного законодавства.
Як наслідок, 14.12.2016 року між Хмельницькою міською радою і ЖБК «Проскурів-Центр» було укладено договір № 325 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького. 22.12.2016 року власником землі прийнято договірний платіж ЖБК «Проскурів-Центр», як повноцінного учасника відповідних земельних і містобудівних відносин.
Так, 30.11.2017 року листом № 20 ЖБК «Проскурів-Центр» звертався до Постійної комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього середовища Хмельницької міської ради з проханням розглянути питання щодо надання земельної ділянки в оренду.
Передумовою такого звернення є виготовлення відповідної землевпорядної документації. 21.03.2018 року між ЖБК «Проскурів-Центр» та ПП «Земельно-юридичний центр» було укладено договір № 18/50 на розроблення матеріалів по наданню дозволу на розробку землеустрою, на виконання якого і були виготовлені відповідні матеріали.
02.05.2018 року листом № 18 ЖБК «Проскурів-Центр» звернувся до Хмельницької міської ради та Управління культури і туризму Хмельницької міської ради з клопотанням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду.
Жодного разу у жодній формі ні позивач, ні власник землі протягом щонайменше 14 років існування даних правовідносин не висловлювали зауважень та претензій з приводу як самої будівлі, так і земельної ділянки, на якій вона розташована.
Представник відповідачів зауважує, що двоповерхова будівля була збудована майже 20 років тому, адже у 2006 році забудовник ЗАТ «Октант» на підставі відповідних актів прийому-передачі вже передавав інвесторам збудовані за їх кошти приміщення, власник земельної ділянки був активним учасником правовідносин щодо створення спірної будівлі, потреба у реставрації будівлі позивача не може зумовлювати потребу у знесенні будівлі, що належить іншим особам.
Спірний будинок самовільним не являється, оскільки двоповерхова будівля по АДРЕСА_1 здана в експлуатацію у встановленому законом порядку, пройшла всі види перевірок уповноважених державою органів, права власності на її відповідні частини зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства.
Спірний двоповерховий будинок взагалі не стоїть на землі і не знаходиться на земельній ділянці позивача, а є елементом надбудови підземних гаражів багатоповерхового будинку по АДРЕСА_1 , які становлять нижню опорну конструкцію спірного двоповерхового будинку (його фундамент та вертикальні несучі конструкції).
Представник Хмельницької міської ради позов підтримала та пояснила суду, що власник землі ніколи дозволу на будівництво спірної будівлі не давав, а тому її будівництво було самочинним. Заперечила доводи представника відповідачів щодо обізнаності Хмельницької міської ради в існуванні самочинної будівлі, наполягала на тому, що в процесі прийняття від власників частин означеної будівлі через створений ними ЖБК «Проскурів-Центр» платежів на розвиток інфраструктури міста, Хмельницька міська рада не оцінювала місця розташування відповідного об'єкту будівництва.
Представник ТОВ «Октант-Центр» проти позову заперечила, підтримала позицію представника відповідачів та звернула увагу на те, що позивач звернувся до суду з очевидним пропущенням строку позовної давності, оскільки був обізнаний із будівництвом та подальшим розташуванням спірного будинку на незначній відстані від Будинку культури протягом багатьох років. Також наголосила на тому, що позивач не вказав яка саме площа земельної ділянки самовільно зайнята і яку саме площу мають звільнити відповідачі.
28.11.2023 року Управління культури і туризму Хмельницької міської ради змінило предмет позову і просило зобов'язати відповідачів фізичних осіб усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самовільно побудованої двоповерхової будівлі.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 01.12.2023 року поданий позов в частині до житлово-будівельного кооперативу «Проскурів-Центр» та товариства з обмеженою відповідальністю «Октант-центр» залишений без розгляду.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 25.01.2024 року до участі у справі залучено в якості третьої особи - товариство з обмеженою відповідальністю «Октант-Центр».
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 13.12.2024 року підготовче провадження закрито та справу призначено до розгляду по суті на 17.01.2025 року.
31.01.2025 року ухвалено рішення у справі.
Мотивована оцінка аргументів сторін, порушення прав, докази відхилені судом та мотиви їх відхилення.
Заслухавши доводи представника позивача, заперечення відповідачів, третіх осіб, перевіривши матеріали справи доказами, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Територіальній громаді міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради належить приміщення Хмельницького Будинку культури загальною площею 1586,4 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно.
Згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 000551 від 11.03.1998 року міському Відділу культури, вул. Проскурівська, 30, надано землю у постійне користування під Будинок культури, АДРЕСА_2 відповідно до рішення виконкому Хмельницької міської ради за № 2146 від 12.02.1998 року загальною площею 0,23 га. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № ХМ 724. Додатком до акту оформлено план зовнішніх меж землекористування.
Згідно з рішенням Хмельницької міської ради від 08.06.2004 року № 29 Відділ культури виконкому Хмельницької міської ради реорганізовано в Управління культури міської ради та затверджено положення, яке є додатком до рішення.
В подальшому рішенням Хмельницької міської ради №15 від 30.08.2006 року було затверджено Положення про Управління культури і туризму Хмельницької міської ради, у п. 3.1 якого передбачено, що у його оперативному управлінні перебувають об'єкти комунальної власності, передані міською радою, виконавчим комітетом у встановленому порядку. Управлінню підпорядковані заклади, установи, організації. Підприємства згідно переліку, зокрема міський Будинок культури. (пункт 3.2.9 Положення).
Відповідно до довідки Управління культури і туризму за № 01-17-44 від 02.03.2023 року на балансі управління перебуває земельна ділянка площею 0,23 га балансовою вартістю 1910402.0 грн. та будівля Хмельницького міського будинку культури площею 1 586,4 кв.м. балансовою вартістю 608096.0 грн.
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.11.2012 року, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 19248988 від 19.03.2014 року власником приміщення міського будинку культури загальною площею 1586,4 кв.м. є територіальна громада міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради (форма власності - комунальна) на підставі рішення № 6 від 22.04.1992 року. На замовлення Управління капітального будівництва департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 , який відповідно до кваліфікаційного сертифікату серія АЕ № 000938 від 10.12.2012 року та свідоцтва № 1431336 від 02.02.2018 року здійснює технічне обстеження будівель і споруд, було виготовлено звіт інструментального обстеження з визначенням технічного стану несучих конструкцій об'єкта будівництва «Реставрація Хмельницького міського будинку по АДРЕСА_1 » від 18.03.2020 року.
Також матеріали справи містять кадастровий план земельної ділянки, що знаходиться по АДРЕСА_1 та перебуває в постійному користуванні Управління культури і туризму Хмельницької міської ради, на якому зображено спірну будівлю, що розміщена впритул до Будинку культури.
Щодо обізнаності позивача про спірну забудову, суд враховує, що вона знаходиться на відстані декількох метрів від Будинку культури. Начальник Управління культури і туризму Хмельницької міської ради неодноразово звертався до Департаменту архітектури містобудування та земельних ресурсів з проханням встановити фактичні межі землекористування відповідно до державного акту на право постійного користування землею ІІ-ХМ № 000551.
Так, листом від 13.07.2009 року № 01-15-409 було ініційоване спільно із ЗАТ «Октант» встановлення меж земельної ділянки позивача з урахуванням забудови, що здійснено по АДРЕСА_1 .
В подальшому, а саме 21.07.2009 року Управління культури і туризму листом №01-15-423 фактично замовило у Комунального підприємства проектно-розвідувальних робіт по землевпорядкуванню відновлення меж спірної земельної ділянки в натурі, зазначивши, що всі витрати, пов'язані з проведенням необхідних землевпорядних робіт, будуть оплачені ЗАТ «Октант».
Згідно розроблених землевпорядних матеріалів на припинення права постійного користування частиною земельної ділянки по АДРЕСА_2 , встановлена фактична межа між землями позивача та забудовою ЗАТ «Октант», що проходила між будівлею Будинку культури та двоповерховим будинком комплексу по АДРЕСА_1 , який і був крайнім суміжним об'єктом не в межах ділянки Управління культури і туризму.
Після прийняття в 2016 році спірного будинку в експлуатацію та оформлення права власності на нього (його частин) право позивача на користування земельною ділянкою в цій частині припинилось в силу вимог чинного на той час законодавства.
Створений відповідачами для реалізації їх прав ЖБК «Проскурів-Центр» здійснював цілу низку дій, як законний користувач спірною земельною ділянкою, укладав необхідні договори, виступав активним учасником земельних та містобудівних відносин і з власником земельної ділянки, і з користувачем суміжної земельної ділянки.
Після завершення робіт по підготовці об'єкта до експлуатації 30.11.2016 року листом № 30/12-1 ЗАТ «Октант» звернувся до власника земельної ділянки - Хмельницької міської ради з проханням укладення договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького.
ЖБК «Проскурів-Центр» подав до Хмельницької міської ради всі наявні у нього документи, вони пройшли відповідну перевірку і були оцінені власником спірної земельної ділянки як такі, що відповідають вимогам чинного законодавства та земельним інтересам територіальної громади.
Суд також враховує, що декларація про готовність спірного об'єкту до експлуатації, а також підстави набуття права власності на його частини відповідачами (їх правопопередниками) Хмельницькою міською радою та його Управлінням культури та туризму не оскаржувались та не оскаржуються на даний час.
Щодо доводів позивача про негативний вплив спірної будівлі на технічний стан належного йому Будинку культури, що вставлений звітом інструментального обстеження з визначенням технічного стану несучих конструкцій об'єкта будівництва «Реставрація Хмельницького міського будинку культури по вул. Проскурівській, 43 у м. Хмельницькому» від 18.03.2020 року, то суд виходить із наступного.
У цьому звіті зазначені основні несприятливі природні та технологічні фактори, що негативно вплинули на технічний стан конструкцій, серед яких спорудження суміжного житлового будинку, будівлі БТІ та спортивного майданчика без врахування існуючої забудови. Це стосується динамічних навантажень під час забивання паль житлового будинку, що призвело до утворення та розвитку тріщин та розкриття швів між стінами основної частини будівлі та прибудов, додаткове навантаження на основи з підриванням фундаментів із сходу при влаштуванні будівлі БТІ.
Разом із тим, представник позивача в ході розгляду справи не заперечувала, що підземний паркінг, що збудований впритул до стін Будинку культури, прийнятий в експлуатацію, а двоповерхова будівля є лише надбудовою підземних гаражів.
Суд також враховує, що позивачем не вказано у позові та не надано доказів для самостійного встановлення судом площі самовільно зайнятої земельної ділянки, яка підлягає звільненню відповідачами, а також не зазначено у який спосіб відповідачі мають звільняти земельну ділянку, яка вже, як ним визнано, зайнята підземним паркінгом, на верхньому перекритті якого і знаходиться будівля, у якій вони мають приміщення.
Крім цього, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є власниками частин у будівлі, що експлуатуються разом із частинами загального користування. Відомостей про те, що ОСОБА_6 є власником частини приміщення суду не надано. Не можуть такими вважатись і документи, складені ЖБК «Поділля-Центр», оскільки в силу ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на об'єкт нерухомого майна виникає з моменту його державної реєстрації. Своє право власності на частину будівлі заперечив і сам ОСОБА_6 .
Водночас, відповідно до рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.06.2023 року у справі №924/275/23, залишеним в силі постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 31.08.2023 року, загальна площа двоповерхової будівлі складає 143, 6 кв.м. та включає, в тому числі, розташовані на першому поверсі торгові приміщення 22,8 кв.м. та площею 12,6 кв.м. і 11,7 кв.м, що разом складає 23,7 кв.м., а також офісні приміщення на другому поверсі площею 22,9 кв.м. та площею 24,1 кв.м., 12,4 кв.м., балкон площею 5,8 кв.м., що разом складає 42,3 кв.м.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 03.04.2023 року ОСОБА_4 належить приміщення АДРЕСА_3 загальною площею 42,3 кв.м., ОСОБА_3 належить приміщення № 1 у цьому ж будинку загальною площею 23,7 кв.м., ОСОБА_5 належить приміщення в будинку по АДРЕСА_1 загальною площею 22,9 кв.м. З довідки ЖБК «Проскурів-Центр» випливає, що ОСОБА_6 могли належати майнові права на приміщення площею 22,8 кв.м.
Тобто, загальна площа спірного будівництва, як зазначає сам позивач, становить 143,6 кв.м., разом з тим площа приміщень, які передані у власність відповідачам, до яких заявлено позов складає лише 88,9 кв.м. (111,7 кв.м., якщо врахувати частину будівлю, на яку нібито має право ОСОБА_6 ). Кому належить решта площі цього будинку позивач не довів, а суд таких обставин не встановив. Як і недоведеним залишилась можливість знесення частини будівлі, що належить відповідачам, без знесення іншої частини будівлі, про право власності на яку суду не відомо.
Позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред'явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК України
Відповідно до частин першої-четвертої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Якщо власник (користувач земельної ділянки) заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права іншмх осіб, майно підлягає знесенню особою. яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (ч. 4 ст. 376 ЦК України.
Згідно з приписами ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати порушення його прав на землю, навіть, якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 року у справі №916/1174/22).
У постанові Верховного Суду від 21.09.2022 року у справі №461/3490/18 зазначено, що належним способом захисту прав власності міської ради як власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, щодо користування і розпорядження цією земельною ділянкою є вимога про знесення такої забудови, яку позивач вважає самочинною, відповідно до частини четвертої статті 376 ЦК України. Належним відповідачем за такою вимогою є власник відповідної забудови.
Знесення незаконно побудованого житлового будинку за рахунок особи, яка здійснила будівництво, є належним і ефективним способом захисту прав власника (користувача) земельної ділянки. Застосування цієї вимоги виключає інші способи захисту, зокрема визнання недійсним і скасування свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомості, що не усуває порушень, спричинених незаконним будівництвом. Відповідний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 27.10.2021 року у справі №202/7377/16-ц.
У підпунктах 11.82-11.85 постанови від 09.02.2022 року у справі № 910/6939/20 та підпунктах 8.43-8.46 постанови від 16.11.2022 у справі № 911/3135/20 Велика Палата Верховного Суду вказувала, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають ураховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, по захист якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (схожі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 5.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23) та від 16.11.2022 у справі № 911/3135/20 (підпункт 8.47)).
Крім того, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в пункті 58 постанови від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, пункті 23 постанови від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 та підпункті 8.49 постанови від 16.11.2022 у справі № 911/3135/20, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (підпункт 8.46), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (підпункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155).
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначає порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
При цьому, відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29.06.2021 року в справі № 916/2040/20).
У випадку невиконання учасником справи його обов'язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати, що несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв'язку із їх недоведеністю.
В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 р. у справі №235/499/17 зазначено, що аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Отже, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Враховуючи означене та виходячи із недоведеності позову в описаній частині (щодо розміщення спірної будівлі на землі, а не на верхній частині іншої будівлі; належності її саме відповідачам тощо), заявлення його солідарно до осіб, які не є власниками всього спірного будинку; обрання позивачем способу захисту порушених прав, який за описаних умов неможливий до реалізації, у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до вимог частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених вимог, тому в разі відмови у його задоволенні сплачений судовий збір поверненню не підлягає.
На підставі наведеного та керуючись ст. 12,13,76-81,89,265,288,289 ЦПК України, ст. 9 ЖК України, ст. 31, 310 ЦК України, суд -
У задоволенні позову Управління культури і туризму Хмельницької міської ради, третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача Хмельницької міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третьої особи на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Октант-Центр» про зобов'язання усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самовільно побудованої двоповерхової будівлі відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення суду складено 10 лютого 2025 року.
Позивач: Управління культури і туризму Хмельницької міської ради, код ЄДРПОУ 0223293, адреса місця знаходження м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 30;
Третя особа на стороні позивача: Хмельницька міська рада, код ЄДРПОУ 33332218, адреса місця знаходження м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 3;
Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ;
ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_5 ;
ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .
ОСОБА_6 , РНОРКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_6 ;
Третя особа на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю «Октант Центр» м. Хмельницький, вул. Озерна, 20, код ЄДРПОУ 30145299.
Суддя :